17.11.25 відбувся Круглий стіл  наукового гуртка

«Філософія людського досвіду у антропологічних і соціокультурних перспективах»  з обговоренням питань:

1. В чому його цінність і недоліки психоаналітичної філософії? Чи можна використовувати психоаналітичну філософію у освітній діяльності? Що ви знаєте про психоаналітичну філософію освіти?

2. В чому полягає сутність особистості?Чи всі люди є особистостями? В чому відмінність між поняттями людина, особистість, ідентичність, індивід? Як розуміють поняття особистості відомі філософи?

3. Чому виникає зло? Що є його джерелом? Як його розпізнати і уникнути? Що про це пишуть відомі філософи?

4. В чому небезпека одномірної людини? Що це означає?  Що робить людину одномірною? Як  уникнути одномірності? Чи впливає «одномірність» на суспільство?

5. Чи потрібні традиційні естетичні практики сучасній людині? В чому корисність  традиційних практик впорядкування довкілля? Як використовують традиційні   практики у сучасному мистецтві, дизайні, освіті й повсякденності? Що таке естетизація?  Чи є вона корисною?

6. Як Ви розумієте поняття «комунікативна дія»? Як її мислить Ю. Хабермас? Що означає культура діалогу? Чи є вона необхідною у  педагогічній діяльності?

8.  Чим небезпечний «абсурд»? До якого типу категорій його можна віднести?  Як його подолати? Що про це пише А. Камю?

8. Як розуміють сутність   сучасної людини, сенс її існування та діяльності сучасні філософи(М. Фуко, П. Вацлавік, П. Слотердайк?

10. Які проблеми досліджує «філософія довкілля»? Чому вона виникла? В чому її  актуальність? Хто є родоначальником, представником зазначеного напряму? В чому специфіка вітчизняного досвіду?

У засіданні прийняли участь 13 учасників гуртка, які  представили доповіді, у яких було ґрунтовно  висвітлено сучасні  філософські теорії й актуальні проблеми в галузі антропології, етики, соціальної філософії, філософії освіти, філософії мови. Засідання відкрив завідувач кафедри філософії  к. філос. наук., доцент А. Абдула. 

Програма передбачала виступи студентів II курсу :Петренчук І., ФедькоТ., Ковтун В., Хорольська М., Підліпна О., Чіпіжна Д. Єрмолаєва Є., Басова А., Лапіна Є., Снісаренко С з наступним обговоренням.

Петренчук І. «Метафізика особистості у філософських ідеях» розкрила метафізичні засади  мислення та буття, скористувавшись  сучасними підходами, вдалими прикладами  та  мисленними  експериментами.  Доповідь Петренчук І. була виконана на високому дослідницькому рівні.

Федько Т. Категорійна система З. Фрейда: проблема валідності. Т.Федько звернула увагу на недостатність наукового у структурі  психоаналітичного вчення, зокрема методології, конструктивно обґрунтувала  перспективу застосування «психоаналітичної педагогіки» у педагогічній діяльності шляхом критичної аргументації.

Ковтун В.  Ю. Хабермас: комунікативна дія і культура діалогу. Учасники засідання зосередили увагу на темі комунікативної раціональності, розглянули основи  комунікативної теорії Ю. Габермаса, зокрема, поняття «комунікативної дії», культури діалогу, ідеальної мовної ситуації, її критерії.

Хорольська М. Одномірність людини як філософська проблема. Студенти проявили інтерес до теми  «антропологічної одномірності», з’ясували її причини і наслідки , екзистенційні  та соціальні передумови, опрацювали історико-філософський контекст проблеми, розглянули критичні аргументи, спрямовані на перегляд і оцінку  теорії Г. Маркузе.

Підліпна О. «Банальність зла» Х. Арендт: як народжується байдужість і толерантність до зла. Підліпна О. обґрунтувала актуальність ідей Х.Арендт у наш час, здійснила огляд факторів формування толерантності до зла.

Чіпіжна Д. «Фен-шуй» як традиційна естетична практика в контексті інвайроментальної етики. Чіпіжна Д. здійснила аналіз поняття традиційної «естетичної практики», розкрила позитивні і негативні прояви естетизації як соціального явища, відповіла на питання, зокрема, чому східні естетичні практики набувають популярності у сучасних соціокультурних явищах, в чому цінність такого досвіду?

Єрмолаєва Є. Камю. Абсурд і пошук сенсу: що означає бунтувати, але не втрачати «людяність»? Єрмолаєва Л. розкрила проблему «долання абсурду», актуалізувала поняття «абсурду»,«людяності», «відповідальності»  як значущих  ідей у філософській спадщині А. Камю та етиці відповідальності. У доповіді Басової А. «Сучасна філософія про людину та її сенс: М. Фуко, П. Вацлавік, П. Слотердайк», було пояснено  розуміння сутності людини в контексті  ідей соціального конструктивізму.

Лапін Є.,Снісаренко С. «Філософія довкілля: вітчизняний досвід» обґрунтували актуальність екофілософського мислення у сучасній педагогічній практиці, розкрили сутність поняття філософія довкілля, галузеві завдання і ключові категорії.