25-27 червня 2024 року в Парижі відбулася міжнародна наукова конференція «European Narratives and Identity: Ukraine – A New Perspective», у якій взяли участь представники різних українських та європейських університетів. Серед них наша колега – д-р філол. наук, проф., професор кафедри перекладу та слов’янської філології Марина Варданян, яка зараз проходить наукове стажування в Гайдельберзькому університеті.

Міжнародна конференція відбувалася в межах проєкту Національного Агентства Академічних Обмінів (NAWA) «Solidarity with Ukraine, 4EU+ for Ukraine II», координатором якого є Варшавський університет. Місцем проведення конференції стало Société Historique et Littéraire Polonaise, Bibliothèque Polonaise de Paris.

Серед учасників конференції – представники Університету Копенгагена, Університету Сорбонни, Варшавського університету, Гайдельберзького університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Львівського національного університету імені Івана Франка. Учасники конференції дискутували про наративи української ідентичності в публічному дискурсі та розповідях про війну, проблеми мовної політики, пам’яті, деколонізації, еміграції, ролі перекладу, літератури та культурної дипломатії в популяризації України.

У перший день конференції проф. Марина Варданян виступила на секції «Exploring Ukrainian Narratives of the War». Марина Володимирівна виголосила доповідь про переклади як форму культурної дипломатії задля промоції України, її культури та мови у світі.

На другий день конференції проф. Марина Варданян модерувала секцію «Constructing National Identity: The Role of Narratives and Symbols», на якій йшлося про вишивку як український код, деконструкцію культурних стереотипів, культурну ідентичність українців серед європейських націй та культурну дипломатію.

«Конференція у Парижі була доволі насиченою. Нові-старі цікаві знайомства та зустрічі, проєкти та враження. Про українську проблематику говорили як українські, так і зарубіжні колеги. Усі доповіді відкривали українську проблематику з різних ракурсів – мовні ідеології, перейменування вулиць, війна, вимушена колишня та теперішня еміграція, проблеми культурної пам’яті, труднощі перекладу тощо. Усі ці теми навколо України, на мою думку, демонструють потужний розвиток україністики, українських студій, велику зацікавленість закордонних колег у промоції України, а також високий рівень наукових здобутків українських колег, заявки яких пройшли відбір через анонімне сліпе рецензування. Наукова спільнота заявила про себе як про сподвижників культурної дипломатії України», – коментує проф. Марина Варданян.

Бажаємо нашим колегам подальших плідних заходів та проєктів, а Україні – потужної міжнародної підтримки!