Єдиний шлях, що веде до знання, – це діяльність. Так говорив ірландський драматург і публіцист Джордж Бернард Шоу. На нашу думку, лекція – це такий вид діяльності викладача, який щонайперше мчить студентів до вершин обраної професії. Не є винятком студенти факультету української філології, які вивчають редакторську справу.

15 листопада викладач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор Л. А. Білоконенко провела відкриту лекцію з дисципліни «Редагування освітніх видань та лінгвістика тексту». Студенти ІІІ курс (група УФР‑20) ознайомилися з темою «Види видавничих норм».

На відкритому занятті були присутні викладачі кафедри української мови: проф. Ж. В. Колоїз, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Т. І. Вавринюк, С. А. Бузько, К. А. Качайло, Н. А. Березовська-Савчук, В. А. Городецька, ст. викл. Г. Г. Демиденко, аспірант І. В. Іщенко.

Обговорюючи відкриту лекцію, викладачі звернули увагу на те, що заняття відповідало організаційним, дидактичним, психологічним та естетичним вимогам. Людмила Анатоліївна є досвідченим педагогом, який повсякчас удосконалює свої вміння й навички, уся її викладацька діяльність спрямована на професійне зростання. Лекторка вміло репрезентувала теоретичний матеріал, звертала увагу на проблемні моменти теми, спонукала студентів до критичного й осмисленого розуміння того, що вони чують від викладача й бачать на екрані комп’ютера.

Білоконенко Л. А. – професіонал своєї справи, вона показала високий академічний рівень лекційного заняття.

Усі присутні вкотре переконалися, що відвідування відкритих занять дає змогу поділитися неоціненним педагогічним досвідом одного педагога з колегами, надихає кожного викладача на пошук нових методів навчання, спонукає до самовдосконалення.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 354

День української писемності та мови, який ми святкували 9 листопада, був  відзначений і на місцевому телебаченні.

До вашої уваги інтерв'ю з викладачем кафедри української мови, кандидатом філологічних наук, доцентом Бузько Світланою Андріївною.

Тема обговорення - український правопис у новій редакції. Бесіда була насиченою і повчальною, серйозною та національно-патріотичною. Вивчаючи правила нового правопису, звикаючи до нього, ми маємо пам'ятати, що мова – це наша історія, це нам людський досвід, мудрість цілих поколінь і щасливе мирне майбутнє. 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 221

Нова методологія побудови освітньої програми, зорієнтованої на студента, була одним із перших важливих результатів проєкту Тюнінг, метою якого є гармонізація освітніх структур у Європі. Методологія цього проєкту передбачає циклічність процесу розроблення та реалізації освітньої програми, її постійний моніторинг і вдосконалення, у зв’язку з чим загальний процес містить внутрішні цикли зворотного зв’язку. Починаючи розроблення нової освітньої програми, робоча група проводить широкі консультації із зацікавленими сторонами, визначає її суспільну потребу та відповідність встановленим або новим професійним вимогам. Це забезпечує можливість максимально наблизити профіль нової програми до реальних потреб суспільства та ринку праці, збільшити придатність до працевлаштування в майбутнього випускника. Усе це сукупно й визначає концепцію побудови студентоцентрованої освітньої програми.

 Сьогоднішня зустріч, вибудована на засадах зворотного зв’язку з випускниками, підпорядкована концепції студентоцентрованої освітньої програми, відбувається під гаслом «Заговори, щоб я тебе побачив…», чільним блоком якої є рубрика «Про освіту і відкриті шляхи».

Дозвольте представити нашу гостю – асистента кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Тетяну Соловйову, яка 2013 року закінчила ДВНЗ «Криворізький національний університет» й отримала ступінь магістра за спеціальністю «Українська мова та література», здобула кваліфікацію філолога, викладача української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури.

У 2022 році закінчила аспірантуру в Криворізькому державному педагогічному університеті за спеціальністю 035 Філологія 03 Гуманітарні науки; ступінь освіти: доктор філософії. Захистила дисертацію на тему «Типологія та прагматика прецедентних феноменів в українськомовному політичному дискурсі 2014-2019 рр.» (рішення спеціалізованої вченої ради від 29.08.2022 р.).

Досвід роботи пані Тетяни в освітній сфері:

2013-2018 вчитель англійської мови, української мови та літератури у загальноосвітніх навчальних закладах;

2021-2022 асистент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету.

Учасниця проєкту академічної мобільності PhD у Гранадському університеті (м. Гранада, Іспанія, 2021 р.).

Наукові інтереси нашої доповідачки підпорядковані запитам доби: політична лінгвістика, психолінгвістика, когнітивна лінгвістика, прецедентні феномени, політичний дискурс.

Тетяна Соловйова – член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода», тривалий час очолювала її в Кривому Розі, неодноразово брала участь у виборчому процесі як кандидат від політичної сили, зокрема й на виборах 2019 року по одномандатному виборчому округу №32. Відтак у вільному доступі не бракує інформації про нашу гостю.

На зустрічі присутні здобувачі магістерського рівня ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» (гарант Н. М. Малюга), ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Психологія» (гарант Л. А. Білоконенко), ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Редагування освітніх видань» (гарант С. І. Ковпік), здобувачі бакалаврського рівня вищої освіти, гаранти ОП (В. А. Городецька, В. І. Дмитренко, С. С. Журба), науково-педагогічні працівники, що забезпечують реалізацію освітньо-професійних програм (кафедра української мови, завідувач – Ж. В. Колоїз; кафедра ункраїнської та зарубіжної літератур, завідувач – Н. Г. Мельник; кафедра англійської мови з методикою викладання, завідувач – І. А. Салата), декан факультету української філології Л. М. Семенеко, начальник центру сприяння працевлаштуванню студентів і випускників КДПУ О. С. Кухта, інші зацікавлені особи.

Тетяна Соловйова щиро поділилася з присутніми здобувачами освіти своїм шляхом у навчанні й науці, у політиці й викладацькій діяльності, поділилася цінним досвідом і дала кілька порад.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 343

9 листопада на факультеті української філології відзначили День української писемності та мови. Це свято традиційне, миле серцю, наповнене живильною силою рідного слова.

За добрим звичаєм у цей день студенти-словесники готують цікавий захід: співають, декламують поетичні рядки, виголошують бентежні промови про значення української мови в житті кожної людини і народу загалом.

Але цьогоріч усе не так! Ось-ось завершується черговий сигнал повітряної тривоги – і починається онлайн-зустріч. Щемливі слова перегукуються з бравурними акордами патріотичних пісень, адже чого тільки варте відео, на якому наші мужні воїни виконують «Червону калину», підтримуючи й наш бойовий дух теж.

Цікаві філологічні міркування студентів ІІІ і V курсів про значення слів й авторські вірші Андрія  М'яча насичують віртуальну аудиторію бентежно-піднесеним настроєм, а від музичних композицій на тлі відео про події в нашій державі стискається серце.

 Споконвіку рідне слово стояло на сторожі нашої національної безпеки! І це має розуміти кожен: мова – запорука iснування народу. Захищаючи рiдну мову, ти захищаєш свiй народ, його гiднiсть, його право на iснування, право на майбутнє. Не ухиляйся вiд цiєї боротьби… Це наш iсторичний обов’язок, виправдання нашого перебування на цьому свiтi (Василь Іванишин).

Хто, крім тебе, захистить мову твоєї землі?

Розмовляй українською! Борони українське!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 257

9 листопада студенти й викладачі Криворізького педагогічного приєдналися до написання диктанту національної єдності.

Професорсько-викладацький склад факультету української філології привітав усіх, хто завітав на онлай-зустріч перед тим, як об 11 годині розпочати написання диктанту разом з усією Україною. Принагідно зауважимо, що авторкою тексту є українська письменниця та режисерка, членкиня Українського ПЕН Ірина Цілик, а прочитала його народна артистка, Герой України Ада Роговцева.

З напутніми словами з нагоди свята до присутніх звернулися декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко і завідувач кафедри української мови, проф. Ж. В. Колоїз.

Студенти всіх факультетів різних спеціальностей і курсів мали змогу завантажити фото чи скан написаного диктанту на платформу MOODLE як виконане індивідуальне завдання («Диктант єдності») з дисциплін «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Основи академічного письма» або інша дисципліна гуманітарного циклу (для студентів-філологів) за погодженням з викладачем.

Студенти поділилися з нами світлинами, на яких видно, як вони в затишній атмосфері власного дому старанно виписували диктант під назвою «Рідний дім». Факультет мистецтв, група МХК-21: Горобей Владислава, Дмітрієва Дарина, Кисіль Олександра, Міхеєва Маргарита, Приступа Анжеліка, Садиріна Катерина.  Студентка Міхеєва Маргарита брала участь, перебуваючи в Німеччині, Приступа Анжеліка – в Польщі.  Група ХХК-21: Задонська Вікторія, Каткова Мілана, Кузнецова Єлизавета, Кучеренко Дана, Макаренко Максим, Наливайко Поліна. Із психолого-педагогічного факультету до написання приєдналася студентка Васейко Валерія (група ПНП-211).

Студентки фізико-математичного факультету Білаш Ольга, Кучевська Анна та Лавірова Ольга долучилися до очного написання у стінах нашого університету.  

Ми переконані, що всі, хто вирішив сьогодні написати диктант єдності й перевірити свої знання з рідної мови, уже показали найвищі результати. Так тримати! Україна переможе!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 322

До Дня української писемності та мови, який у нашій державі традиційно відзначають 9 листопада, студенти-редактори факультету української філології підготували свій редакторський проєкт, а саме: просвітницький відеоролик про значущість рідної мови в житті людини та нації. У такий національно-патріотичний спосіб УФРеревці, опанувавши дисципліну «Основи редакторської майстерності», намагалися продемонструвати на практиці здобуті знання.

Слова геніального вченого Івана Огієнка про те, що «мова – то серце народу», набувають надзвичайної актуальності саме зараз, у часи війни – війни не лише за наші території, але й за наші думки, світогляд, нашу мову. На таких важливих і водночас простих істинах як «мова – то надійний кордон», «мова – це потужна зброя» і наголошують творчо-ідейні режисери презентованого фільму: Шаповал Яна (головний редактор), Кучма Роман (літературний редактор), Коваленко Тетяна (художній редактор), Гребень Оксана (технічний редактор).

Мовознавець Іван Огієнко ще в 30-х роках ХХ століття озвучив шедевральні приписи для українців, що стали відомими як «Десять мовних заповідей свідомого громадянина». Нагадаймо їх і ми.

1. Мова – то серце народу: гине мова – гине народ.

2. Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.

3. Літературна мова – то головний двигун розвитку духовної культури народу, то найміцніша основа її.

4. Уживання в літературі тільки говіркових мов сильно шкодить культурному об’єднанню нації.

5. Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідомою нацією.

6. Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис.

7. Головний рідномовний обов’язок кожного свідомого громадянина – працювати для збільшення культури своєї літературної мови.

8. Стан літературної мови – то ступінь культурного розвою народу.

9. Як про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.

10. Кожний свідомий громадянин мусить практично знати свою соборну літературну мову й вимову та свій соборний правопис, а також знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу.

Говорімо! Любімо! Цінуймо! І, звичайно, перемагаймо!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 389

Грамотність, освіченість, компетентність, професіоналізм – ось ті основні критерії, за якими нині оцінюють особистість у суспільстві. Сучасний фахівець повинен уміти мобілізувати власний потенціал, розвивати свої здібності, навчитися самостійно вирішувати будь-які складні проблеми. У сьогочасних умовах робити це не так просто. Однак нинішня ситуація спонукала кожного з нас, зокрема й здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти КДПУ, вкотре замислитися над питанням: чому академічна доброчесність є не лише основою розвитку сучасного університету, але й життєвою необхідністю.

03 листопада 2022 року за ініціативою деканату факультету української філології відбулася зустріч викладачів кафедри української мови, української та зарубіжної літератур (а також усіх охочих!) зі студентами другого (магістерського) рівня вищої освіти, що мала на меті актуалізувати питання дотримання академічної доброчесності під час навчальної і науково-дослідницької діяльності, зокрема й у виконанні кваліфікаційної праці.

Завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз (автор курсів «Основи академічного письма»  і «Академічне письмо та риторика») нагадала студентам про те, що дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей); покликання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації. Нагадала студентам про те, що варто вважати порушенням академічної доброчесності: академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;  самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів; фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях; фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень; списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;  хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі; необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти. Окремий акцент було зроблено на тому, що за відповідні порушення здобувач обов’язково несе відповідальність. Жанна Василівна наголосила на основних моментах «Положення про запобігання та виявлення академічного плагіату в роботах здобувачів вищої освіти КДПУ»

(https://drive.google.com/file/d/1z6JqT8fU4UpmZJ3IfnYK5OlOCtUSQv0t/view) та «Положення про порядок і процедури вирішення конфліктних ситуацій у КДПУ» (https://drive.google.com/file/d/1VGC-5KnCI2FB-cyK-StQ_eS5Az-HXr-V/view

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 371

Важка осінь цьогоріч, ще трохи тепла, напрочуд гарна – золотокоса, багата, затишна до перших затяжних дощів. Так хочеться пригорнутися до неї, поглинути всю до останку, насолодитися досхочу.

Як  жовтобарвно поглинула осінь наш університет, які пишні, вбрані в золоті шати дерева – ніжні берези, розлогі клени. Усе величаво, як може бути восени. Природа поступово завмирає, як завмерло на час буремне студентське життя. Воно перейшло в інші форми, стало мережевим, зумовим, мудловим, напрочуд злагодженим, подекуди домашнім і почасти втраченим.

Лунає чергова тривога, згадуєш подумки всі прокльони, які чув від своєї бабці юний Сашко в «Зачарованій Десні», і зупиняєш заняття. І скільки несказаного залишається, скільки цікавого. І очей допитливих не розгледіти, і вирази обличчя сховалися на моніторами. У такі миті дуже хочеться простої студентсько-викладацької ідилії у звичайній аудиторії з друкованою книгою і словниками, дошкою звичайною, і коли руки сохнуть від крейди…

І в такі миті виникають думки про спільну роботу поза лекціями.

Студенти вирушають на пошуки інформації – виникає цікавий проєкт про історію нашого міста очима філологів. Яким воно є як мовно-культурний урбаністичний об’єкт? Погодьтеся, що Кривий Ріг має стальне серце, це відомо всім, але яка душа в нього – чи хтось знає достеменно. На це питання намагалися дати відповіді студенти другого курсу факультету української філології, підготувавши для всіх закоханих у рідне місто людей цікаву відеоекскурсію «мовно-літературними та культурними краєвидами».

Один з найвідоміших письменників 20 століття Еріх Марія Ремарк, який охопив своїм життя і творчістю дві світові війни, висловив свого часу блискучу думку про рідну для людини місцевість: «Найдивовижніше місто – це те, де людина є  щасливою». І не посперечаєшся!

Ми теж сучасники війни, і для нас Кривий Ріг – не просто шахти чи будинки, вулиці чи парки. Це наше життя, наш дух – нескорений і стальний!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 387

Коли вибухає війна, люди зазвичай говорять: «Ну, це не може тривати довго, занадто це нерозумно». І дійсно, війна – це і справді дуже нерозумно, що, втім, не заважає їй тривати довго. Так свого часу говорив французький письменник і філософ Альбер Камю. І важко з ним не погодитися.

Останній тиждень жовтня переступив через позначку 8 місяців війни й вирує в наших душах частими сиренами, відсутністю світла в наших домівках, тривогами й надіями на нашу беззаперечну перемогу. У цій колотнечі важко не загубити себе, зберегти психологічну рівновагу, виробити тактику власної поведінки під час панічних атак. Про збереження психологічного комфорту говорять не тільки на лекціях з психології, на тренінгах чи гарячих лініях. Психологічним благополуччям студентів переймаються всі викладачі, особливо куратори груп, приділяючи посилену увагу питанням емоційного самозбереження у воєнний час. Саме такі проблеми обговорювали днями студенти І курсу в межах години спілкування з куратором, викладачем кафедри української мови, доц. С. А. Бузько.

«Звертаючись до надбань психології, розуміємо, що психологічна рівновага – це показник психічного здоров’я людини. Від неї залежать якість вашого життя, успіхи в навчанні, стосунки з батьками та друзями і, звісно, ваше фізичне здоров’я». Саме так розпочала свою бесіду зі студентами  Світлана Андріївна з розумінням того, якою необхідною зараз є підтримка емоційного балансу у студентській аудиторії.

Упродовж жвавого обговорення й обміну думками та враженнями студенти визначили, якими ж є умови, що забезпечують людині психологічний комфорт. Насамперед варто дозувати фізичне й психічне навантаження, знаходити час для відпочинку, виділяти для себе вільні години, якими можна розпоряджатися на власний розсуд. Не забувати про режим дня, корегувати його відповідно до своїх потреб, шукати стимули для творчості, проявляти ініціативу в навчанні, прагнути збагатися університетськими знаннями й не тільки. І не забувати про почуття гумору, уміння посміятися над самим собою, розвеселити інших.

Важливо пам’ятати, що навіть онлайн-зустрічі можуть давати відчуття приналежності до студентської факультетської родини, де ніхто не має права залишитися сам на сам зі своїми проблемами. Студенти-філологи як ніхто знають, що добре слово має чудодійну силу! А яку магічно-містичну силу має наша мова, адже скільки теплих слів ми можемо сказати нашим друзям і чого тільки не побажати нашим ворогам.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 337

Протягом останніх 8 місяців російського вторгнення в Україну питання безпеки є важливим для викладачів у межах навчального процесу, адже життя і здоров’я студентів – найбільша цінність, яка має бути збереженою.

Життя в сучасних реаліях досить складне і фізично, і психологічно, а тому знання з безпеки життєдіяльності є життєво необхідними, постають запорукою збереження внутрішньої рівноваги. За умов воєнного сьогодення студентам важливо постійно нагадувати про правила поведінки під час воєнних дій.

Викладачі кафедри української мови тримають руку на пульсі  студентського позанавчального життя, проводять онлайн-зустрічі, на яких інформують про безпекову ситуацію у країні та місті.

Одним з таких заходів стала кураторська година, яку днями провела доц. Шарманова Н. М. зі студентами груп УПФ-20 та УФР-20.

Масштабні ракетні обстріли міст України, які набули значної інтенсивності останніми днями жовтня, руйнують інфраструктуру та житло українців, спричиняючи значні жертви. Тому, зокрема, на зустрічі обговорили алгоритм дій людини, що опинилася під завалами, а також як врятуватися під час атаки іранських дронів-камікадзе. Окрім того, орієнтуючись на вказівки МОЗ, Наталя Миколаївна розповіла студентській молоді про таке: як зберегти витримку під час атак, як відновити психологічну рівновагу. Натомість студенти разом з куратором обговорили нагальні питання навчального процесу в умовах війни, наголосили на важливості підготовки до сесії, зауважили на ролі психологічної підтримки одне одного в такий складний для всіх українців час.

Тримаймо навчальний і мовно-культурний фронт! Усе буде Україна!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 461