15 грудня на кафедрі української мови відбувся методичний семінар, присвячений акредитації освітньої програми «Українська мова і література, зарубіжна література. Редагування освітніх видань» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. На засіданні були присутні викладачі кафедри, які мали змогу прослухати самооцінювання освітньої програми, підготовлене к. філол. н., доц. В. Городецькою.

Як зауважила Вероніка Анатоліївна, Криворізький державний педагогічний університет має сталі традиції у підготовці фахівців з предметної спеціальності «Середня освіта (Українська мова та література)» з додатковою спеціалізацією «Редагування освітніх видань» (перший випуск 2013 р.). Освітня програма розроблена проєктною групою у складі д. філол. н., проф. В. Дмитренко, к. філол. н., доц. В. Городецької, к. філол. н., доц. С. Журби, студентки 3 курсу М. Усачової і стейкхолдерів О. Мизи, О. Погрібної, А. Синявської.

Вероніка Городецька ознайомила присутніх з освітнім складником ОП, наголошуючи на годинах і кредитах, зокрема акцентувала на вибіркових дисциплінах, а також визначила особливості формування індивідуальної освітньої траєкторії та право студентів на вибір навчальних дисциплін. Особливу увагу було звернено на програмні компетентності, програмні результати навчання.

В обговоренні заслуханої доповіді взяли участь завідувач кафедри української мови, проф. Ж. Колоїз, керівник науково-методичного семінару, проф. Л. Білоконенко, які внесли слушні зауваження та пропозиції, спрямовані на покращення змістових елементів презентованої програми.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 224

Можливість сприйняти осмислений пережитий досвід студентів з України надзвичайно цінна і для здобувачів освіти, і для викладачів Криворізького державного педагогічного університету.

13 грудня відбулася зустріч з українськими студентами університету Альберти, які знайшли прихисток від війни в Канаді. До цієї зустрічі приєдналися доц. Н. М. Малюга і магістранти факультету української філології зокрема, із гр. УАФм‑22: П. Гармашева, Д. Пономаренко, П. Чернюк, А. Чумаченко; гр. УФРм‑22: О. Гребень, Т. Коваленко, Я. Шаповал; гр. УПФм-22: В. Самойленко.

Доповідачами були Марта Двулят, Катерина Руденко, Максим Ліщинський, Богдан Найда та Дмитро Лопушанський. Усі вони, відкриті та щирі в розмові, прагнули розповісти присутнім якомога більше цікавої і корисної інформації, дуже чітко й розлого відповідали на питання модератора зустрічі.

Цікаво було дізнатися, що університети Канади, як і українські, надають доступ до дослідницьких бібліотек з величезною кількістю платних джерел, якими безкоштовно можна скористатися під час написання наукових робіт. Це, як було зазначено, сприяє легшому засвоєнню нових знань і розширенню читацьких інтересів.

Величезною відмінністю між канадськими й українськими університетами є те, що в Україні склад групи фіксований, є змога навчатися з одними і тими ж людьми. У Канаді, на жаль, такого немає, оскільки в кожного студента свій курс, за яким він закріплений. Отже, знайти друзів є досить складно, тому потрібно докласти чималих зусиль, аби потоваришувати з кимось. Однак доповідачі не вбачають у цьому проблеми, вони звикли працювати самостійно, хоч і визнають, що  спілкування між студентами в Канаді суттєво відрізняється від спілкування в Україні.

Один з аспектів, на який також звернули увагу під час виступу, стосувався важливості теоретичного навчання в закладах вищої освіти. Вони також наголосили на перевазі теоретичного навчання, що є досить поширеною в українській системі освіти. У зв’язку з цим їм легше було навчатися в Канаді, адже там практичне навчання значно домінує над теоретичним.

Торкнулися доповідачі й психологічного аспекту, а саме: наголосили на тому, що українці є більш стресостійкі, аніж канадці, через те нам легше долати життєві труднощі. Також вказали на те, що великою перевагою для них є можливість спілкуватися, товаришувати з іноземцями. Відповідно студенти канадських університетів мають змогу вдосконалити свої навички спілкування англійською мовою й розуміння її на слух.

В українській та канадській системах освіти є й багато спільних ознак, зокрема, якщо говорити про особливості оцінювання. Українські студенти зазначали, що в Канаді, як і в Україні, досить прозора оцінна система, усім студентам зрозуміло, за що вони мають ті чи ті бали.

Здобувачі другого (магістерського) рівня дуже вдячні Ukrainian Language Education Center та доповідачам за чудову можливість розширити свої знання про навчання в Канаді, його особливості й систему освіти. Саме такі зустрічі допомагають знайти нові знайомства і розширити власні кола інтересів, а обговорювані теми є корисними, спонукають до оцінних суджень.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 264

Мовні реформи – це реалізація національної культурної стратегії за допомогою лінгвістичних засобів. Такі заходи змінюють мовну поведінку колективу в тих галузях, що найбільше репрезентують символічну функцію мови – її здатність бути головним виразником цивілізаційної унікальності народу в умовах культурних та економічно-політичних викликів на різних етапах розвитку.

Доценти кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталія Миколаївна Малюга і Вероніка Анатоліївна  Городецька не перший рік працюють у тандемі. Вони є співавторами посібника «Українська мова як іноземна» (2018), видання «Туркменсько-український розмовник» (2019), збірника «Тестові завдання до сертифікаційного іспиту з української мови (рівень А1–А2)» (2019). Цьогоріч наші колеги видали друком надзвичайно затребуваний у суспільстві навчальний посібник «Нові стандарти українського письма» (Малюга Н., Городецька В. Нові стандарти українського письма : навч. посібн. Київ: Каравела, 2022. 152 с.).

Змістове наповнення навчальної книги знайомить здобувачів освіти з новою редакцією українського правопису;  забезпечує засвоєння змінених правописних стандартів, практичне використання кодифікованих орфографічних варіантів; демонструє взаємозв’язок орфографії та орфоепії через зіставлення фонетичного та морфологічного принципів правопису; виробляє стійке розуміння історичного й диференційного принципів українського правопису; сприяє оволодінню культурою писемної мови.

Цей посібник, що забезпечує засвоєння змінених кодифікованих правописних норм української мови, відповідає авторській програмі для вищих навчальних закладів і кількості годин, відведених на вивчення курсу «Нові стандарти українського письма». Завдання скеровані на засвоєння основних орфографічних та пунктуаційних норм сучасної української літературної мови під час підготовки кваліфікованих фахівців, які досконало володіють культурою писемного мовлення (увага до основних змін у редакції Українського правопису 2019 року). Рівень складності праці розрахований на студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів, слухачів курсів підвищення кваліфікації. Видання, однак, стане в нагоді всім, хто прагне засвоїти нові правописні правила.

Кваліфіковані фахівці, які досконало володіють культурою писемного мовлення, зокрема оновленими кодифікованими правописними нормами української мови, реалізовуватимуть здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі й практичні проблеми в галузі середньої освіти, що передбачає застосування теорій та методів освітніх наук і характеризується комплексністю й невизначеністю педагогічних умов організації навчально-виховного процесу в основній (базовій) середній школі.

Пошук балансу між системними параметрами сучасної мови, з одного боку, й різночасовими прикметами української мовної традиції, з іншого, – найскладніше із завдань, що поставали перед творцями національного правопису на кожному з етапів його розвитку. У сучасних умовах великого інформаційного навантаження перед усіма членами мовного колективу, а не тільки гуманітаріями, виникають нові актуальні виклики – без зайвих емоцій адаптуватися до чинної редакції Українського правопису, щоб не перетворювати на бойовище той простір, у якому всі мають почуватися впевнено.

До вашої уваги інтерв'ю Наталії Миколаївни Малюги з нагоди виходу книги "Нові стандарти українського письма"

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 416

8 грудня на факультеті української філології відбулися подальші захисти кваліфікаційних робіт магістрів.

Як відзначили члени екзаменаційної комісії – проф. Бакум З. П., проф. Дмитренко В. І., проф. Ковпік С. І., проф. Колоїз Ж. В., доц. Мельник Н. Г., доц. Вавринюк Т. І., доц. Коломієць Н. Є., доц. Яременко Н. В., декан факультету української філології, доц. Семененко Л. М. – здобувачі освіти продемонстрували високий рівень теоретичної та практичної підготовки, застосували сучасні наукові підходи та гідно презентували результати наукової роботи. Кожна доповідь супроводжувалася жвавим обговоренням, запитаннями й актуальними коментарями.

Екзаменаційна комісія дійшла висновку: магістерські роботи виконані на високому науково-методичному рівні, що є результатом наполегливої  роботи студентів, їх відповідальності та злагодженої взаємодії з науковими керівниками.

Колектив кафедри української мови вітає магістрантів з успішним захистом і бажає усіляких гараздів, вдалого працевлаштування і професійного зростання в мирній і незалежній Україні.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 249

7 грудня на факультеті української філології відбулися перші захисти кваліфікаційних робіт.

На захисті були присутні проф. Бакум З. П., проф. Ковпік С. І., доц. Журба С. С., доц. Качало К. А., доц. Шарманова Н. М., декан факультету української філології, доц. Семененко Л. М., які відмітили високий рівень магістерських робіт, їх практичну значущість і спрямованість на вирішення актуальних проблем українського мовознавства й літературознавства.

Незважаючи на складну воєнну ситуацію в нашій державі, усупереч усім перешкодам, магістранти впорались з усіма викликами й впевнено показали свої знання під час захисту.

Бажаємо подальших успіхів на життєвому шляху та професійного розвитку в мирній Україні!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 210

7 грудня в Україні відзначають неофіційне, але досить цікаве свято – День української хустки. З’явилося воно в нашому календарі задля того, аби об'єднати жінок різного фаху, віку, регіону проживання для збереження українських традицій.

Хустка є поширеним в Україні традиційним вбранням для голови. Недарма кажуть: «Люблю, щоб хустка на голові козирем дивилась».

Хустка – символ прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи. Побіліла, як хустина (М. Номис); Зав’яж мені головоньку шовковою хустиною (пісня); Великої  треба хусти, щоб зав’язать людям усти (приказка).

У свідомості українців хустка постає також атрибутом весільної обрядодії – заручин, а в самому весільному обряді – атрибутом заміжньої жінки. Звідси й виник фразеологізм подавати хустки, тобто давати згоду на одруження (при сватанні).

До вашої уваги фотогалерея жіночих образів на факультеті української філології «Нам хустки до лиця!».

Ось так ми й хустки гарні приміряли, й дізналися більше мовних цікавинок, адже згадуємо про хустку у прислів’ях, приказках, піснях, фразеологізмах. Хустка завжди демонструє багатовікову красу української жінки.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 228

Слава Україні! Розпочалася 286 доба російського широкомасштабного вторгнення… Такий текст можемо прочитати на офіційному сайті Збройних Сил України 6 грудня.

Щодень ворог наступає, активно застосовує авіацію, завдає артилерійських обстрілів, ракетних ударів по об’єктах енергетичної системи та критичної інфраструктури по всій території України. А ВИ, НАШІ ВОЇНИ, тримаєтесь на межі надлюдських можливостей. І ворог продовжує зазнавати втрат і тікати з нашої землі!

Сьогодні наші неперевершені ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ відзначають професійне свято.

Це свято справжньої мужності, героїзму і відваги. Це свято всього українського народу, який пишається своїми захисниками. 

Низький вам уклін і найкращі побажання здоров’я, благополуччя й довголіття. Бажаємо незламної волі, родинного затишку, Божого захисту й віри в себе та Україну.  

Прийміть найщиріші привітання від кафедри української мови і студентів факультету української філології, які підготували з нагоди такого світлого й визначного дня особливі листівки – поетичні й прозові слова з глибин своїх вдячних сердець.

Вірші про звитягу й подвиг, про силу духу від студента групи УІФ-20 Андрія М'яча:

Глибинний потрет ворога подає у своєму вірші студентка групи УПФ-21 Юлія Гаврилевич:

24 лютого 2022 року. Вирішив Чахлик підкинуть мороку.

Давно вже він звик, щось у когось відбирати, та захотілося йому знову пограти.

Послав до Сусіда свою обслугу. І далі замовчував головну недугу.

Був схожий на недолюблене дитя, яке захотіло знову зіпсувати життя.

Собою пишався, вважав що на троні, Сусіда жадав взяти у свої долоні.

Здавалось йому, що є найрозумнішим, як з'ясувалось далі, був найтупішим.

Сусід той, на перший погляд, із простого люду. Та не знає душа його, того Чахлиного бруду.

Сусід має голову світлу і сім'ю велику, що цінує його та поважатиме до віку.

Щирість та волелюбність – його найвища цінність.  Його брати та сестри – найбільша могутність.

І знає він, що присутня відмінність. Де дійсно реальність, а де тільки штучність.

Обслуга прийшла, хотіла Сусіда зненацька застати. Та потім зрозуміла, що краще було одразу до Чахлика драбцювати.

Той десь сховався, адже найсміливіший, зрозуміло, що свій п'ятак важливіший.

Сусід із сім'єю то все як побачив, одразу ж свою позицію позначив.

Тії підтримали, почали працювати, заодно себе і всіх дивувати.

Одразу ж друзі почали допомагати та й Сусіду пропонувати: "Давай до нас, тут набагато краще". Але той вперся: "Ні! Нізащо".

Чахлик спантеличений, Сусідове серце крається, та знає він, що нова сторінка перегортається.

Знає сім'я, що кожен відповість за свої дії. Та здійсняться у кожного найзаповітніші мрії.

Кожен кінець – то завжди новий початок.

І скільки б не мав ще той злидень рогаток.

Все зможе подолати мужність та сила. Адже ніхто не забере те безцінне – крила.

Що мають ті, хто поруч, і ті, хто споглядають. Хай знають і вірять, що й за них пам'ятають.

Отримає і Чахлик по заслузі, ще відвідає і його п'ятак смузі.

Прокинеться ранком, все зрозуміє, і більше ні слова сказати не зуміє.

Гадав, що вічність буде бруднить той світ, де панує лиш мир та добро.

Та залишилось йому тільки гнить, тому що він і є істинне зло. © Гаврилевич Юлія

Жіночі ніжні й витончені привітання від студенток групи УПФ-21 Марії Погрібної  та Олени Калько  і викладача кафедри української мови Ганни Демиденко:

Лист-подяку написала українським захисникам до дня Збройних сил України студентка групи УФР-21 Марина Кушніренко:

Ви наша гордість,
Наша міць і віра,
Наша честь, слава і довір’я.
Оберігаєте наш сон,
За це ВЕЛИКЕ ВАМ СПАСИБІ!
Завдячуємо вам кожним ранком світлим
І днем, що минув спокійно,
Наші мужні козаченьки!

Поверніться додому обов’язково живими,
На Вас чекає з поверненням додому вся Україна.
Ще на застіллі пригостимо вас смачною їжею,
Ще розкажете нам про свої пригоди в бою,
Ми вас послухаємо та проникнемося вашими розповідями,
Яким нелегким був ваш шлях боротьби,
Для нас ви всі молодці.
І всі, як один, для нас - ГЕРОЇ
Велика відвага керувала вами,
Те, що ви туди пішли
У найлютіший бій кривавий
З ворогом страшним
Ми пишаємось.
Щодня, щохвилини згадуємо вас!
Тож пам’ятайте про це.

Ви нам дорогі.
Завдяки вам наша країна і до сьогодні живе.
Бережіть себе!
Ви – найбільша наша надія і віра у щасливе майбутнє.
Слава Україні!

Студентки 4-го курсу Катерина Риндич  і  Лілія Бабич  створили яскраві лаконічні листівки, які надихають:

Магістр Роман Кучма оздобив свої листівки різними мотиваційними фразами, які викликають позитивний настрій, підсилюють бойовий дух, адже українська мова, без сумніву, є потужною зброєю проти ворога й водночас захисним оберегом для наших воїнів: 

 Студентка магістратури Шаповал Яна своїми листівками показує, що її серце "б'ється в ритмі ЗСУ":

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким тих героїв, які віддали своє життя за Україну. Світла пам’ять про них навіки житиме в наших серцях.

Віримо у Збройні Сили! Ми переможемо! Слава Україні!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 10067

До 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди студенти ІІ курсу факультету української філології підготували для широкого студентського загалу спеціальний випуск аматорської газети «Світ ловив мене, та не спіймав» про нашого «українського Сократа».

До уваги зацікавлених постаттю Григорія Савича на першій шпальті пропонуємо мініекскурсію «Стежками Сковороди», цікаві факти про мандрівного філософа. Друга сторінка – думки філологів про постать Григорія Сковороди, висловлені прозою і поезією небайдужих до вічного й мудрого слова – викладач кафедри української мови Ганна Демиденко, студенти групи УПФ-21, УАФ-21 Анастасія Журавель, Анна Крамар, Ксенія Кошарська, Наталія Лавриненко, Анастасія Патлата, Анастасія Романенко, Олександр Яловий.

Пам’ятаймо слова самого Григорія Сковороди, що «в істини проста мова».

Приємного читання!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 196

3 грудня все прогресивне людство святкуватиме день народження Григорія Сковороди, якому, на хвилиночку, не багато і не мало, а 300 років. Для українців він не меш сучасний, прогресивний та актуальний. У підручниках його змальовують як філософа-містика, богослова, поета, педагога, згадуючи й музичні таланти, адже був Григорій Савич і композитором літургійної музики. Український Сократ!

Сучасні дослідники стверджують, що насправді Сковорода також був мандрівним блогером, приватним репетитором та коучем-фрілансером. Цікаво, що філософа навіть називають першим українським гіпстером. Адже, як і годиться справжньому гіпстеру, Сковорода зневажав високі титули і посади.

Але ж ким є Григорій Савич Сковорода для студентів 21 століття?

На це питання ми спробували дати відповідь під час спілкування зі студентами різних спеціальностей нашого університету на заняттях з української мови (ст. викладач Ганна Демиденко).

Природно й закономірно, що українським філологам припав до душі мовний портрет Григорія Сковороди. Зачитуючись «Садом божественних пісень», вишукуючи моральні наративи в «Байках Харківських», осягаючи філософські трактати нашого генія (спасибі, філософіє на 2-му курсі!), студенти факультету української філології намагалися оцінити здебільшого мовний світ Сковороди. І це вдалося їм досить непогано в контексті осягнення курсу «Історія української літературної мови». 

Нечужий Сковорода й для студентів-математиків. Найцікавішими для них стали афоризми Григорія Савича, які не тільки розкривають його таланти як вправного майстра слова, але й спонукають замислитися над життям загалом. Тож, у пошуках відповіді на питання, що є щастям для людини, молодь фізико-математичного факультету віднайшла правильні слова нашого шанованого іменинника: «Саме це й означає бути щасливим, пізнати себе, тобто свою природу, взятися за свою долю й бути зі сродною собі частиною всеосяжного промислу».

Студенти художньо-графічного відділення факультету мистецтв «вирушили» на пошуки Сковороди на його рідну Слобожанщину – погромлений, але нескорений край. У травні цього ювілейного для Григорія Савича року російськими обстрілами було знищено його музей.  

Студент групи ОМ-22 Ластовченко Леонід зробив цифровий малюнок Григорія Сковороди у програмі Infinite Painter. Ось такий іменинник вийшов у графічній техніці із використанням часткової стилізації. Простий і вишуканий Григорій Савич очима художників першого курсу.

Чи можна шукати Сковороду й далі? Однозначно, можна і треба. Особливо необхідно це робити в часи таких ментальних надламів, які нині переживає наше українське суспільство. Неспійманий світом, незнищений ворожими ракетами Григорій Сковорода залишається міцним флагманом наших духовних військ.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 224

17 листопада відбувся міжкафедральний методичний семінар, у якому взяли участь викладачі кафедри української мови, кафедри української та зарубіжної літератур, кафедри загальної та вікової психології, кафедри англійської мови з методикою викладання, кафедри англійської філології.

 Професорсько-викладацький склад зборів: проф. Ж. В. Колоїз (завідувач кафедри української мови), доц. Н. Г. Мельник (завідувач кафедри української та зарубіжної літератур), доц. І. А. Салата (завідувач кафедри англійської мови з методикою викладання), проф. З. П. Бакум, проф. Л. А. Білоконенко, проф. В. І. Дмитренко, проф. С. І. Ковпік, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Т. І. Вавринюк, доц. Т. С. Гарлицька, доц. В. А. Городецька, доц. С. С. Журба, доц. К. А. Качайло, доц. Н. Є. Коломієць, доц. Н. М. Малюга, доц. О. О. Пальчикова, доц. О. О. Халік, доц. Н. М. Шарманова, доц. Н. В. Яременко, ст. викл. Г. Г. Демиденко, асп. І. В. Іщенко. На зустрічі була присутня й декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко.

Порядок денний передбачав обговорення одного досить важливого та актуального питання – акредитації освітньої програми «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (предметна спеціальність 014.01 Середня освіта (Українська мова і література)). На цій зустрічі було заслухано доповідь гаранта ОП Наталії Миколаївни Малюги за проєктами висновків ЕГ та ГЕР.

Наталія Миколаївна структурувала інформацію за критеріями, а саме:

1. Проєктування та цілі освітньої програми.
2. Структура та зміст освітньої програми.
3. Доступ до освітньої програми та визнання результатів навчання.
4. Навчання і викладання за освітньою програмою.
5. Контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти та академічна доброчесність.
6. Людські ресурси.
7. Освітнє середовище та матеріальні ресурси.
8. Внутрішнє забезпечення якості освітньої програми.
9. Прозорість та публічність. 

За кожним з названих критеріїв прозвучали концептуально важливі зауваження, насамперед було вказано на слабкі сторони, недоліки та рекомендації щодо удосконалення, висловлені експертами. Зокрема йшлося про те, що методичні рекомендації щодо виконання магістерських робіт та критерії їх оцінювання у своєму змісті спрямовані на філологічні дослідження для спеціальності 035 Філологія, а не на педагогічні в контексті предметної спеціальності 014. Середня освіта (Українська мова та література). Підтвердженням цього є цитати з Методичних рекомендацій: «Одним із розділів може бути методичний, у якому висвітлюється практичне значення проведеного дослідження», «Тематика магістерських робіт визначається предметним змістом профілю – українська філологія». Слід відмітити, що поданий перелік тем магістерських робіт на 2022-2023 н.р. містить теми педагогічного спрямування (проф. Бакум З.П.), однак не всі розглядають проблематику саме профільної школи. Звертаючи посилену увагу на такі рекомендації, викладачі зауважили, що вибір теми магістерської роботи є самостіним і вільним для студентів, а це, власне, реалізує право студента не обмежуватися у виборі, узгодити тему з викладачем.

Окремі рекомендації експертів були спрямовані на збільшення кількості викладацьких публікацій, що відповідали би змісту освітніх компонентів, які  вони викладають. Експертна група рекомендує охопити публікаційною активністю викладачів зміст усіх освітніх компонентів на ОП, що, на думку учасників методичного семінару, є абсолютно виправданим. Зауважимо, що наукова діяльність посідає чільне місце в роботі  професорсько-викладацького складу, однак закономірним є посилити відповідність професійної кваліфікації НПП через професійну активність.

До обговорення питань акредитації активно долучилися проф. Ж. В. Колоїз, проф. С. І. Ковпік, які висловили свої думки, акцентували на власному досвіді, внесли певні пропозиції щодо внесення змін до програм і сулабусів відповідно до рекомендацій, озвучених експертами.

За результатами проведеного методичного семінару ухвалили такі рішення: посилити роботу викладачів з тих проблемних питань акредитації, на які вказали експерти, усунути недоліки й неточності, активізувати свою подальшу роботу максимально продуктивно задля досягнення бажаних результатів.

Гарант програми і члени робочої групи, професорсько-викладацький колектив висловили вдячність експертній комісії та галузевій експертній раді за вказані дискусійні моменти у структурі й змісті ОП. Переконані, що висловлені зауваження не мають критичного характеру, а виявлені недоліки не є суттєвими, не перешкоджають студентам набувати передбачені ОП компетентності та результати навчання, не ускладнюють отримання освітніх послуг. Робоча група обговорить висловлені дискусійні моменти, урахує зауваження під час підготовки проєкту нової ОП, яка зараз має назву «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 720