02 лютого 2024 року на факультеті української філології відбулася настановча конференція з педагогічної практики для студентів 4 курсу спеціальностей 014 Середня освіта (Українська мова і література), додаткова спеціальність 014 Середня освіта (Мова і література англійська), 014 Середня освіта (Українська мова і література), спеціалізація: Редагування освітніх видань 014 Середня освіта (Українська мова і література), додаткова спеціальність 053 Психологія, 014 Середня освіта (Українська мова і література), додаткова спеціальність 014 Середня освіта (Історія).

На зборах прозвучала актуальна для здобувачів освіти інформація про терміни, особливості організації практики в закладах освіти, інструкції для її успішного проходження від викладачів-методистів з фаху, з англійської мови, редагування, історії, психології та педагогіки (проф. З. П. Бакум, проф. Ж. В. Колоїз, доц. В. А. Городецька, доц. К. А. Качайло, доц. Н. М. Шарманова, доц. М. В. Цегельська, доц. Т. С. Гарлицька, доц. А. М. Король, доц. О. О. Халік, доц.  О. А. Чаркіна, доц. В. О. Яшин). Зі словами-настановами звернулася до студентів декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко.

Варто наголосити, що практика триватиме з 02 лютого по 15 березня 2024 року, коли студенти мають надати звітну документацію на перевірку, звантаживши її на платформу MOODLE в СУЕНК університету.

На окремі коментарі від керівників практики заслуговують рекомендації від Департаменту освіти міста про компенсацію освітніх втрат: на що мають звернути увагу студенти, як реалізовуватимуть ці приписи у процесі проходження практики тощо. Задля реалізації міської програми «Подолання освітніх втрат, викликаних особливостями організації освітнього процесу в 2020–2023 роках» та відповідно до розпорядження навчально-методичного відділу «Про внесення змін до програм виробничих практик студентів 4 курсу» за № 3 від 19.01.2024 р., передбачено проведення студентами-практикантами індивідуальних і групових консультацій здобувачів освіти з навчальних предметів у різних класах, спрямованих на допомогу в подоланні освітніх втрат, відповідно до потреб бази практики як альтернативного чи додаткового завдання. Аналогічно передбачено і проведення студентами-практикантами індивідуальних і групових бесід з учнями, спрямованих на допомогу в подоланні виховних втрат відповідно до конкретних запитів закладів освіти.

Бажаємо здобувачам освіти 4 курсу вдалого виконання всіх завдань практики, гнучкості, стресостійкості, натхнення, гарних вражень від школи.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 344

01 січня 2024 року набули чинності зміни до Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 р. № 1126. Змінюється формат проведення іспиту на визначення рівня володіння державною мовою (для виконання службових обов’язків).

12 і 15 січня 2024 року відбулися загальні збори членів Національної  комісії зі стандартів державної мови, до яких долучилися й викладачі кафедри української мови проф. Колоїз Ж. В., проф. Білоконенко Л. А., доц. Бузько С. А., доц. Городецька В. А., доц. Малюга Н. М., доц. Шарманова Н. М.

Відомий український мовознавець Олександр Пономарів свого часу влучно сказав про важливість опанування державної мови: «Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя – усе це показник цивілізованості суспільства».

Бажаємо Національній комісії плідної роботи у 2024 році, а претендентам на рівень володіння державною мовою, найвищих здобутків й наснаги опанувати рідну мову.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 394

Колектив кафедри української мови щиро вітає старшого викладача, PhD Ірину Володимирівну Іщенко з відзнакою Криворізького міського голови й отриманням відповідного диплома у номінації «За наукові досягнення».

Бажаємо й надалі плідної наукової роботи й нових звершень у філологічній царині.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 448

20 грудня 2023 року відбулося відкрите заняття професора кафедри української мови Жанни Василівни Колоїз з дисципліни «Академічне письмо та риторика» на тему «Особливості реалізації публічного мовлення в академічній сфері» для здобувачів третього рівня вищої освіти (група АДС-23).

На лекцію завітали й викладачі кафедри української мови, які відзначили високий науково-методичний рівень проведеного заняття, фахову вправність викладача. Жанна Василівна вкотре довела, що майстерність педагога полягає в постійній взаємодії зі здобувачами освіти, коли теоретичні знання підкріплюються практичними, живляться особистим досвідом професора, енергією її розуму, завзяттям до наукової праці. Удячна авдиторія із зацікавленням сприйняла інформацію, піддаючи її, з легкої руки Жанни Колоїз, критичному аналізові.

Досвід роботи й продемонстровані вміння й навички Жанни Василівни заслуговують найвищої оцінки. Очевидно, що матеріал лекції – цінне джерело знань для аспірантів, які здійснюють свій науковий пошук.

В. Черчиль говорив, що оратор повинен вичерпати тему, а не терпіння слухачів. Тож можна підсумувати, що вичерпався лише час, відведений для лекції, а жага до знань й подальшого опанування академічної й риторичної грамотності не згасає.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 484

11 грудня 2023 року відбулося відкрите заняття доктора педагогічних наук, професора кафедри української мови Тетяни Михайлівни Мішеніної для студентів ІІ курсу (група УМЛ-22) з дисципліни «Основи масової комунікації».

Тема лекції пізнавальна й актуальна в межах сучасних тенденцій міжособистісної та міжкультурної взаємодії, а саме: «Глобалізація – новий феномен розвитку засобів масової комунікації». У процесі жвавої роботи на занятті було розглянуто такі питання: Глобалізація: процес та його осмислення. Вплив науково-технологічних трансформацій на розвиток систем масової комунікації. Структурні трансформації медіа-індустрії. Pro i contra. Глобалізація та медії. Анти- та альтерглобалізм. Глобальне порозуміння. Масова комунікація глобального суспільства.

Викладачі кафедри української мови, які відвідали лекцію, висловили свої міркування про вправність проф. Тетяни Мішеніної в такій науково-навчальній діяльності складні академічні поняття подавати легко, виважено, ґрунтовно. Також відмічено, що лекція відповідає всім вимогам, які висуваються до занять такого типу у вищій школі, адже проведена на високому науково-методичному рівні, а викладач вкотре продемонструвала глибоку обізнаність, ерудованість, фахову компетентність.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 299

8-9 грудня 2023 року студенти другого (магістерського) рівня вищої освіти презентували результати власних наукових пошуків під час захисту кваліфікаційних робіт з актуальних проблем філологічного й методичного спрямування.

Варто відзначити, що це не перші захисти магістрів у воєнних реаліях, під час повітряних тривог. Однак, попри всі труднощі, студенти денної й заочної форми здобуття освіти підтвердили своє право отримати диплом магістра середньої освіти (українська мова і література).  

Голова комісії проф. Зінаїда Павлівна Бакум і члени екзаменаційної комісії відзначили високий рівень виконання та захисту магістерських наукових проєктів. Здобувачі освіти продемонстрували ґрунтовну  фахову підготовку, практичні навички, отримані протягом усього навчання, уміння вести наукову дискусію, дотримуватися культури академічного спілкування.

За підсумками роботи ДЕК студентам-випускникам магістратури 2023 року груп УАФ-м, УПФ-м, УФР-м, ЗУФР-м присвоєні кваліфікації вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, англійської мови, редакторів освітніх видань і психологів у закладах освіти.

Кафедра української мови щиро вітає молодих колег з такими вагомими здобутками. Згадуючи слова Ліни Костенко «І кожен фініш – це, по суті, старт», бажаємо не зупинятися на досягнутому, а повсякчас плекати свій професійний саморозвиток, збагачуватися й збагачувати своїх учнів рідним українським словом на благо української держави.

Мирного вам неба й усіляких гараздів!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 354

Я знаю вас, нащадки запорожців, я вірю вам і низько б’ю чолом

О. Олесь

6 грудня в нашій незламній країні відзначають ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ!

З нагоди цього свята й на знак вдячності нашим мужнім військовим, які захищають нашу землю від окупанта, студенти факультету української філології та студенти художньо-графічного відділення факультету мистецтв підготували вітальні листівки.

Шановні воїни, ми віримо, що наші щирі й палкі слова відгукнуться у ваших героїчних серцях.

Поліна Пересунько та Анна Калітюк (група УФР-20) звертаються до українських захисників такими словами: «Любі наші захисники! Те, що Ви робите, аби врятувати нашу країну від ворога, неоціниме. Ви бороните нас, наші кордони, нашу гідність як українців. Ви – герої, наш невидимий щит, що стоїть на варті свободи і незалежності нашої країни. Кожен день, проведений Вами на передовій, кожен акт сміливості та самопожертви має величезне значення.

Неможливо передати словами те, як ми Вам вдячні. Серцем і душею ми Вас підтримуємо! Ми віримо у Вас, у перемогу України. Низький Вам уклін за все! Бажаємо Вам міцного здоров’я, витримки та швидкого повернення додому!».

Поетичні рядки від Мачуліної Карини (група УМЛ-22):

Маленька дитина, років з дванадцять,

Сидить у підвалі, від страху тремтить.

Тривога так довго не замовкає,

Знову і знову ракета летить.

Стисло у грудях , від болю ламає,

Палає Херсон, Запоріжжя горить.

Герою на груди дружина лягає,

Від ненависті й злості так сильно кричить.

Війна – це не гра, це біль і страждання,

Сліз океан і море крові.

Дякую, ВОЇНЕ, за сон і кохання,

За день новий і сонце у вікні.

Марина Усачова (група УФР-20) висловлює свою вдячність такими рядками: «6 грудня в Україні відзначають День Збройних сил України. Але станом на сьогодні кожен день – це День Збройних сил України. Ми маємо пам’ятати, що на захисті нашої Батьківщини стоять люди, які стали могутніми титанами, що тримають світ на своїх плечах; стали супергероями, які пильнують світ не лише вночі, але й вдень; добрими чарівниками, в яких навіть природа просить порятунку; світлом, що розчиняє, випалює темряву; промінням, що дарує надію! Ми всі шалено вдячні вам! Дякуємо, що ви є! Слава Україні!».

Ніжні поетичні рядки натхненно презентує Юлія Гаврилевич (група УПФ-21):

Я. Ти.

Я роблю тобі оберіг, поки ти шукаєш безпечних доріг.

Я молюсь за тебе щоднини, хоч ти і не знаєш мене, не знайдеш щирішої людини.

Я мрію про тишу та мир, поки ти закриваєш окопи від дир.

Я не знаю твого ім’я, але за спокій вдома, тобі вдячна вся моя сім’я.

Я здобуваю вищі науки, поки ти переносиш на собі всесвітні муки.

Я плету сітки з білої тканини, поки ти робиш все для наближення святої днини.

Я хочу, щоб ти повернувся живим додому, а ти стоїш, забуваючи про втому.

Я відправила чергову партію свічок, а ти вже не знаєш, що покращить стан твоїх думок.

Я кажу всім: «Час цінувати кожну хвилину!» А ти кажеш: «Я вже пів року не бачив свою кохану людину...».

Я зустрічаю кожен ранок своїми очима, а ти щойно дізнався, що вбили твого побратима.

Я щоночі бачу той день уві сні, а ти вже готуєш переможні пісні.

Листівки від студентів художньо-графічного відділення факультету мистецтв

Доцент кафедри української мови Ганна Асмаковська адресує воїнам поетичні рядки:

Комусь небеса прозорі,

На рубежах грізні,

На суходолі й морі

Загрози для всіх різні. 

Спочинку ніяк немає…

Щоденний кривавий попит

Синів України вбиває,

Провадить сумнівний допит. 

І ні душі, ні тіла ворогу не здолати,

Ворогу не до тями, ворогу не збагнути,

Що українських солдатів

В погибелі три не зігнути.

 Не підкорити, не знищити,

Чортом не налякати,

Бо українських воїнів

Нікому не владно зламати! 

З листом подяки звертається до воїнів-захисників студентка факультету географії, туризму та історії Анастасія Ярошевич (група СМК-23).

Шановні представники Збройних сил України!

Мене звати Анастасія Ярошевич. Дозвольте мені висловити свою глибоку повагу та подяку за вашу невтомну працю та захист інтересів нашої країни.

Мене завжди вражали ваша сила, відданість і мужність, яку ви виявляєте, захищаючи нашу незалежність і безпеку. Ви є справжніми героями, і я вірю, що ваш внесок у збереження миру та стабільності є невимірним.

Навчаючись на спеціальності соціології масової комунікації, журналістики та реклами, я добре розумію важливість ефективного інформаційного обміну для формування громадської думки та утвердження національної єдності. Ваша здатність ефективно спілкуватися та взаємодіяти з громадськістю відіграє критичну роль у підтримці громадської довіри та підтримки.

Я хочу висловити свою готовність долучитися до зусиль, спрямованих на підтримку Збройних сил України в інформаційній сфері. На моєму курсі ми вивчаємо сучасні технології зв’язку та вплив засобів масової інформації на суспільство. Я вірю, що мої знання можуть бути використані для підтримки ефективної комунікації між Збройними силами та громадськістю.

Бажаю вам міцного здоров’я, сил та наснаги в усіх ваших починаннях. Із повагою та глибокою вдячністю за вашу службу.

Кафедра української мови долучається до всіх привітань і побажань! Разом до перемоги!

Слава Україні! Слава ЗСУ!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 20577

Для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти другого року навчання перші дні першого зимового місяця 2023 року є важливою віхою в їхньому поки що студентському житті: вони складають іспити з додаткових спеціальностей і спеціалізації, мають змогу продемонструвати набуті знання, уміння та навички з англійської мови, психології, редагування освітніх видань, засвідчити володіння загальними і спеціальними компетентностями. А найголовніше – підтвердити свій високий професійний рівень.

Екзамен з англійської мови та методики її навчання (01 грудня 2023 року)

Екзамен з редагування (02 грудня 2023 року)

Астестаційний іспит з психології (05 грудня 2023 року)

Отож-бо, зроблено ще один важливий крок, подолано ще один щабель – передвищий – на шляху до вершини магістерського поступу…

Піднятися на найвищий щабель – означатиме успішно захистити результати своїх науково-дослідницьких пошуків, долучитися до плідних наукових дискусій. І не тільки!

Бажаємо безперешкодного просування по драбині кар’єрного зростання, нових здобутків і нових освітніх проєктів, нових наукових чи то освітніх горизонтів під мирним небом української України!.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 310

Здобувачі першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти факультету української філології впродовж двох днів (30.11.23 та 01.12.23) активно долучилися до міжнародної наукової конференції молодих україністів «Культура на полі бою. Українська мова, література, мистецтво, медіа в умовах війни». Нинішні реалії, відображені в різних дискурсивних практиках, інтерпретовані крізь призму і літературознавчого, і мовознавчого аспектів. Варто зауважити, що наші здобувачі не лише оприлюднили результати своїх наукових пошуків, а й долучилися до наукових дискусій, демонструючи своє бачення й свою оцінку сучасних реалій.

Ідеться насамперед про такі лінгвістичні наукові виступи, як-от: Когнітивні моделі простого речення на матеріалі новітньої воєнної прози (Дмитро Решетніков), Одиниці з числовими маркерами – хронометр воєнного часу: значення і вплив (Лілія Колесник), Інтеграційний спектр концепту ЄВРОПА: сучасне бачення українців в умовах війни (Марина Усачова), Прецедентні феномени у промовах Володимира Зеленського періоду російської окупації (Тетяна Куртекова), Функційно-прагматичний аспект використання стилістичних тропів і фігур у промовах Володимира Зеленського періоду російської окупації (Аліна Новохатько), Образ України і процес консолідації нації в романі С. Процюка «Під крилами великої Матері. Ментальний Майдан» (Аліна Чумаченко), Інтерпретація війни засобами чужого мовлення крізь призму гендерного аспекту в романі Тамара Горіха Зерня «Доця» (Анна Пугач).

Літературознавчу інтерпретацію оприявнено у таких виступах: Авторські голоси українських письменників у збірці «Воєнний стан» (Ярослава Примаченко), Концепт війни в романі Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка», як спроба осмислення трагічного досвіду України (Олена Рижанкова), Художня інтерпретація війни в повісті «Чорне сонце» Василя Шкляра (Вероніка Ільчук), Наративна стратегія воєнної прози Світлани Талан (Катерина Бондар), Сучасна поезія спротиву: художній простір (Уляна Ірха).

Пишаємося науковими здобутками наших студентів і бажаємо подальших цікавих і пізнавальних проєктів у межах європейського академічного простору.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 444

30 листопада 2023 року о 16.00 відбувся круглий стіл на тему: «Технологічний прогрес та етика» (вплив штучного інтелекту на суспільство)», у якому взяли участь магістри факультету української філології та запрошений гість Олег Гаранін, аспірант кафедри інформатики КДПУ, геймдизайнер студії Friendly Fox. Здобувачі долучилися до обговорення питань: Чи може віртуальне «я» замінити реальну особистість? Як штучний інтелект впливає на ринок праці, освіту, медицину та інші сфери нашого життя? Штучний інтелект та академічна доброчесність.

На початку круглого столу проф. Людмила Білоконенко сказала, що із ШІ пов’язані як можливості, так і ризики. Вплив штучного інтелекту на права людини – один із найважливіших чинників, які визначають наш час. Ці технології дедалі більше входять у життя кожної людини. Тому необхідно, щоб штучний інтелект сприяв дотриманню прав людини, а не обмежував їх. Етика ШІ – це сукупність принципів відповідального штучного інтелекту, ґрунтованих на справедливості, надійності, безпеці, конфіденційності, етичності, інклюзивності, прозорості, підзвітності. Системи ШІ має бути такою, щоб мінімізувати дискримінацію за ознакою раси, статі, релігії тощо. Зацікавлені сторони повинні нести відповідальність за розробку й використання ШІ, за їхній вплив на людей, суспільство й навколишнє середовище.

Олег Гаранін розповів про історію появи, розвиток, основні поняття та технології ШІ; приділив увагу викликам, ризикам та перспективам його застосування. Магістри мали змогу поставити гостю запитання та висловити власне бачення проблеми впливу ШІ на різні сфери нашого життя.

На завершення зустрічі учасники були суголосні в тому, що ШІ не повинен бути схожим на людей. Він повинен бути людиноцентричним. Етичний ШІ ставить на перше місце людину. Це означає, що ці технології є корисними, ШІ полегшує розв’язання багатьох питань у суспільстві, розширює людські можливості, але він не може заміняти людину.

P.S. Під час круглого столу Л. Білоконенко дала завдання ШІ показати, як він бачить взаємодію людини та штучних технологій. І ось його реакція.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 591