В першому семестрі 2022/23 навчального року, який був досить насиченим, студенти-історики КДПУ отримали можливість прослухати курс лекцій професора Гданьського університету Ігоря Галагіди «Суспільно-політична історія Польщі: вибрані аспекти».
Ще навесні 2022 року завдяки ефективній організаційній роботі завідувачки кафедрою історії, канд. істор. наук Наталії Печеніної студенти прослухали цикл гостьових лекцій польських професорів. Про проходження лекцій ми регулярно інформували на Facebook-сторінці спеціальності. Студенти отримали можливість обирати той курс, який викликав найбільшу зацікавленість. У травні 2022 року Криворізький педагогічний університет підписав угоду про співпрацю з ГО «Українське історичне товариство у Польщі», яка передбачає проведення циклу лекцій. Курс професора Ігоря Галагіди, що розкриває важливі аспекти історії повоєнної Польщі розрахований на 30 годин, 1 кредит ECTS. Договір про співпрацю між КДПУ та Гданським університетом було укладено на початку жовтня 2022 р.
Історія Європи минулого століття вже є взаємопов’язаною. Тому історія однієї з її країн передбачає порівння, аналогії, вихід в контексти історії сусідніх країн. Таким чином, курс професора І. Галагіди, обговорення в процесі проведення занять, запитання і відповіді, що лунали під час лекцій протягом двох місяців осіннього семестру, став мультипредметним. Результати проходження дистанційного курсу зараховані в підсумкову оцінку з курсу "Історія слов'янських народів".
По завершенню курсу студенти групи ІП-20, що долучились до його опанування, створили есе, провели самостійну роботу, отримані сертифікати засвідчили ефективне засвоєння курсу студентами протягом двох місяців осіннього семестру.
Написання есе та їх обговорення стало логічним завершенням фахового занурення в історію Польщі. Вибрані абзаци з студентських робіт (авторська орфографія збережена)
Артем Аванесов: Отже, роблячи висновки, і відповідаючи на питання чи була Польща самим веселим бараком соцтабору? Я кажу ні. Я не даремно привів Угорщину як приклад, досліджуючи паралельно і історію УНР, я постійно бачив збіги у процесах, котрі відбувалися в цих двох країнах, і взяв я за увагу саме період 1956-1970 рр. в історії Польщі, тому що, на мою думку, в цей час створювався ґрунт для величезного антикомуністичного піднесення у масах суспільства, котрі призведуть до подій у майбутньому. Але повертаючись до нашого питання, Польща мала розбіжності у політичному, суспільному плані, іноді навіть програвала тому ж самому режиму Кадара, а якщо вже приєднувати до цього Чехословаччину, котра також не відставала від УНР та ПНР, і де відбувалися схожі процеси, виникали свої унікальні події, та ж сама Празька весна, то я не можу називати якусь країну “найвеселішим” бараком в соцтаборі.
Ніна Вінтоняк: У нашому сучасному світі Польща являє собою одну з провідних та розвинених країн Європи й світу в цілому. Вдале географічне розташування, наявна сировинна база, розгалужена економіка високого рівня, розважлива внутрішня та зовнішня політика - все це створює умови для сприятливого розвитку та високого рівня життя.
Однак виникає питання: яким чином Польщі вдалося досягти успіху за настільки короткий час, з урахуванням того, що вона також входила певний час до комуністичного табору й мала сильний вплив з боку тоталітарної влади кремля?...
Андрій Бреславець: Серед періодів комуністичної Польщі, найбільше мене зацікавив період 1970-х років. Я б назвав його більш-менш «яскравою зіркою», серед досить сумного для польського народу комуністичного панування. Саме в цей період відбулося довгождане піднесення життя поляків, відбулося таке-собі будівництво «Другої Польщі». Хоча знову ж таки, потрібно розуміти закулісся цього процесу, адже відбувалася політика такого-собі соціалізму «у кредит», по відношенню до Заходу. Тому, питання про користь такої політики, загалом для Польщі, залишається для мене відкритим…
Ігор Зимній. Період кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття став для комуністичної Польщі закономірним успішним перетворенням соціально-політичної системи. Насамперед потрібно наголосити, що таким прогресивним змінам передували свої причини. Наприклад, партійна система Польщі, яка на той момент мала специфічні риси, адже поряд із головною Польською Об’єднаною робітничою партією (ПОРП), існували Об’єднана Селянська партія (ОСП) і Демократична партія (ДП). Маємо на увазі, що в Польщі було збережено, хоча б видимість багатопартійної системи. Значним залишався вплив католицької церкви, що була оплотом традиційних національних цінностей і моралі, яка не приймала комуністичного атеїзму. Польське суспільство було готове до змін і прагнуло до них, оскільки, зберігаючи стійкі традиції приватної власності, політичного плюралізму та особистої свободи, поляки понад усе бажали позбутися гніту заложеного режиму. Високою була їхня громадянська і політична зрілість. Зазначені особливості на теренах соціалістичного простору були притаманні тільки Польщі, що наділяло її статусом найбільш веселого бараку в комуністичній системі. Наше дослідження має на меті показати, як вище викладені аспекти вплинули на культурне життя у 80-х роках, яке також мало свої відмінності від інших соціалістичних республік.
