15 травня виповнюється 150 років з дня народження гетьмана Павла Скоропадського – однієї з найбільш знакових постатей українських Визвольних змагань 1917-1921 років.
Період Гетьманату - надзвичайно інтенсивний і плідний процес українського державотворення. Він охопив усі ділянки суспільного буття ‒ від закордонної політики і військового будівництва, творення державної адміністрації або земельної реформи до відкриття українських університетів і національної Академії наук, розбудови українського шкільництва.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 1059
Традиційно 9 травня в країнах Європейського Союзу відзначають День Європи, який став символом започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 714
11 березня Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив заяву, в якій назвав імена лауреатів 2023 року.
Лауреатом Шевченківської премії 2023 року за аудіоальбом "Пісні Української революції" став і керівник гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.
Фото Ukrainer
- Автор: історичний
- Перегляди: 599
- Автор: історичний
- Перегляди: 448
Всі, про кого історична спільнота КДПУ писала з 2014-го року, ті, на честь кого ми створили GLORIA VICTORIBUS, - з перших днів повномасштабного вторгнення - на фронті. Гостомель, Маріуполь, Давидов Брод і Херсон, Буча, Мощун.
Ми втратили - Героїв, які в найстрашніші дні вторгнення були в Дергачах і під Донецьком. Євген Василець Михайло Джунь. Честь. Шана. Наша любов і пам'ять.
У 2022-му на фронт пішли ті, хто як викладачі - мали бронь. Ті, хто не мав спеціальної професійної підготовки. Але мали історичну освіту. І вперто розуміли - треба зупиняти.
Ми вітаємо вас з найсвітлішим святом 2022 року. Як би не ви – ми могли і не мати цього року. Віримо. Шануємо. Допомагаємо.
З Днем Збройних Сил України!
- Автор: історичний
- Перегляди: 449
Дев’ять років, щоб усвідомити суть та хід подій.
Але найголовніше – навчитись робити висновки.
29 листопада 2013 р. студенти історичного факультету КДПУ стали організаторами студентської ходи у Кривому Розі, до якої доєднались студенти інших факультетів.
1 грудня на мітингу біля міськвиконкому, на площі 95-го кварталу були і студенти, і викладачі-історики.
Сьогодні по світлинах можна розказати про подальший шлях кожного юного майданівця Кривого Рогу.
Євген Василець – на чолі колони 29 листопада – став шкільним вчителем історії, потім вступив на контракт до лав ЗСУ.
3 березня 2022 р. загинув в бою з окупантами біля міста Дергачі Харківської області. На російсько-українській війні.
Честь і Гідність. Доведена всім життям
- Автор: історичний
- Перегляди: 758
День української писемності та мови відзначають 9 листопада. Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го і відзначається щороку на честь літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 433
В ніч із 1 на 2 листопада 1708 року військо російського царя Петра І увірвалося в український Батурин. На той час місто було гетьманською столицею. Російські історики досі намагаються інтерпретувати події того часу, виправдовуючи дії Москви, але свідчення, що залишилися, зокрема, в народній пам'яті, вказують на непомірну жорстокість нападників.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 454
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 831
Українське відродження 20-х pp. XX ст. - яскравий феномен історії нашої країни. Його коріння - у нетривалому, але важливому періоді відновлення української державності 1917-1921 pp., що дав сильний імпульс національного розвитку.
Характерною ознакою відродження 1920-х була поява різноманітних літературних груп та організацій, які так чи інакше виражали проблеми своєї доби. Митці об’єднувалися за спільними світовідчуттями, естетичними принципами та певною політичною платформою. Частина письменників прагнула розв’язати соціальні й національні питання, інша - зосереджувала увагу на естетичних проблемах. У бурхливому літературному житті 20-х років окреслюються такі літературні організації, як „Гарт“ (спілка пролетарських письменників), „Плуг“ (спілка селянських письменників), „Молодняк“ (спілка молодих письменників), „Ланка“, „МАРС“ (Майстерня революційного слова), „ВАПЛІТЕ“ (Вільна академія пролетарської літератури), „Авангард“, „Нова генерація“ тощо. Ці угруповання утверджували модерністські стильові напрями.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 1312
