9 травня країни ЄС, на відзначення миру та єдності, святкують День Європи.
В Україні День Європи відзначається в третю суботу травня відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.
В 2022 році - це 21 травня. У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.
На спеціальності "Історія" за-для відзначення цієї важливої дати було проведено низку цікавих заходів.
На початку травня старший викладач кафедри Селищева І.А. зі студентами 4 курсу (гр.ІП-18) обговорювали питання трудового законодавства ЄС та освітні можливості українського студентства в країнах Європейського Союзу.
Єлізавета Дядечкіна: «Освіта не повинна мати обмеження. Освітні програми розширюють кордони, надають можливість отримати освіту в іншій країні, що відкриває ширші горизонти як у професійній, так і у загальнокультурній сфері. Це спонукає активну молодь до участі у різного роду програмах і проєктах. Для українських студентів, молодих фахівців і вчених це унікальна можливість отримати досвід міжнародного спілкування та співпраці».
Олександр Холодняк, Владислав Кутьков: «На сьогодні трудове право України знаходиться на стадії адаптації до трудового права ЄС. Це питання досить актуальне, вивчається, обговорюється вітчизняною науковою спільнотою. Однак, у процесі реформування трудового права України виникає низка проблем, з-поміж яких, варто назвати такі: по-перше, не завжди коректний переклад основних понять та термінів трудового права ЄС і, як наслідок – неправильна інтерпретація змісту, по-друге, розуміючи проблеми, що виникають у процесі адаптації трудового права України, рішення щодо їх усунення ухвалюються дуже повільно».
Нині багато говорять про прагнення України інтегруватися до Європи, про економічні, культурні зв’язки, про їх зміцнення і поглиблення. Це зрозуміло, адже бажання розвиватися, удосконалюватися, обмінюватися культурними здобутками є закономірним і логічним.
20 травня 2022 р., у межах проєкту Еразмус+ Модулі Жана Моне «Європейська політична інтеграція: історична ретроспектива та сучасність», на базі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Європейський Союз після Лісабонського договору: від трьохопорної структури до конституціоналізму»
До роботи круглого столу долучились державні службовці і представники органів місцевого самоврядування, науковці, професорсько-викладацький склад різних університетів, аспіранти, студенти. На зустрічі обговорювали питання щодо нових суттєвих змін в системі, які запровадив Лісабонський договір, з особливим акцентом на інституційній структурі ЄС.
Доповіді було представлено відповідно напрямів:
- три сфери Лісабонської інновації: обсяг та природи компетенції Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС;
- нормативно-правові акти, що використовуються для проведення СЗБП;
- інституційні нововведення: створення посади президента Європейської Ради, спільне призначення Верховного представника з питань зовнішньої політики віце-президентом Європейської комісії та головою Ради закордонних справ, створення Європейської зовнішньої Служби дій;
- аналіз впливу нововведень на баланс між інституціями ЄС, включно з політичним виміром (відносини між Президентом Комісії, президентом Європейської Ради та президентом Європейського Парламенту), а також адміністративним рівнем (вплив на діяльність Комісії).
Інформація, отримана у процесі роботи круглого столу, розширила знання з питань європейської інтеграції, зокрема з питань політичної та інституційної структури ЄС.
Криворізький педагогічний на заході репрезентували старший викладач кафедри історії Ірина Селищева та студенти гр. ІП-18 Владислав Кутьков та Олександр Холодняк:
"Незважаючи на дистанційний формат навчання, ми розглянули широке коло питань пов’язаних з ЄС, зокрема: питання розширення ЄС, вплив законодавчих ініціатив ЄС на треті та другі країни, перспективи вступу України до ЄС, розгляд прикладів вступу інших країн та порівняння їх досвіду з українським, роль та цінність України для європейського співтовариства. Надзвичайно сильною стороною була плідна співпраця та обговорення фахівцями-викладачами ключових питань ЄС. Окремо доповідачі зорієнтували свою увагу на труднощі вступу України до європейської сім’ї спираючись на сьогоднішні військові події та вплив ворожих держав що до проблем входження. У висновок можна сказати, що подібні заходи - корисна річ для держави в цілому, так як спільними зусиллями ми зможемо ефективно протидіяти багатьом проблемам сучасного українського суспільства на шляху кандидатства та повноцінного вступу".
Свою роботу продовжувала Єврошкола
Сергій Корнієнко: "Єврошколи не збавляють обертів, саме сьогодні, в День Європи, талановита та креативна українська молодь розпочинає створення власних проектів. На порядку денному найважливіші питання сучасності від правил сортування сміття, до масової правової освіти українців. Попереду насичений тиждень мобільності, різносторонності та комунікації, та обіцяю, що триматиму в курсі. Давайте літати разом!"
Вже традиційним стає на спеціальності проходження масових відкритих онлайн-курсів (англ. MOOC – Massive Open Online Course). Вони покликані, з одного боку, створити умови охочим з усього світу слухати лекції найкращих професорів та брати участь у форумних дискусіях із сотнями тисяч учасників, а з іншого – вивести викладачів поза стіни традиційних аудиторій, експериментуючи з інноваційними освітніми форматами. Однією з найпопулярніших освітніх інтернет-платформ світу є український громадський проект масових відкритих онлайн-курсів Prometheus.
В травні сертифікати за проходження курсу проф. Я.Грицака «Вибрані питання європейської історії» отримали студенти групи ІП-20.
Курс "Європейська зовнішня політика: просто про складне" не є новим для істориків. В травні 2022 його опанували старший викладач кафедри Ірина Селищева та студенти гр. ІП-18 Єлизавета Сьомка, Катерина Бубенцова та Олександр Ларін