20 лютого п. р. у межах викладання курсу «Соціологія особистості та девіантна поведінка» зі студентами 3-го курсу ОП «Соціологія масової комунікації, журналістики і реклами» групи СМК-22 з нагоди Міжнародного дня рідної мови було проведено лекцію-бесіду про значення мови як універсальної форми існування культури, що має відіграє важливу роль у формуванні та розвитку особистості.
Мова є суспільним явищем, яке відображає вимоги колективності. Вона виступає необхідною умовою та засобом формування особистості за рахунок здійснення комунікації із значимими іншими. Без спільної життєдіяльності з соціальним оточенням, без засвоєння соціальних норм, правил, культури, без освоєння досягнень, створених працею багатьох поколінь, людина не усвідомлює себе частиною соціуму. Відтак, мова полегшує адаптацію особистості до навколишнього соціального світу, допомагає правильно оцінювати об’єкти, явища та їх співвідношення, сприяє ідентифікації, а також організації та координації людської діяльності.
Під час бесіди особливу увагу студентів привернуло питання співвідношення мови і суржику. Адже, з позиції соціології мови та соціолінгвістики, які акцентовано вивчають значення мови у формуванні особистості, суржик визначається як засіб соціальної диференціації людей за мовною ознакою. Суржик є штучно змішаною мовою, яка відбиває особливості соціально-групової територіальної спільності. Досліджуючи його не лише як набір окремих слів, а й як форму соціальної дії, прояв вербальної комунікації, соціологи наголошують, що люди, які спілкуються на суржику, використовують його як традиційну етико-естетичну соціальну дію, певну манеру взаємодії – «спілкування заради самого спілкування», що має виключне соціокультурне значення й відзнаменовує приналежність особистості до соціально значимої спільноти.
Рідна мова, а також її різні варіації у форматі суржику чи піджину, утримує в одному духовному полі національної культури усіх представників певного народу і на його території, і за її межами. Вона «цементує» усі явища культури, є їх концентрованим виявом.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |