3 березня 2022 року на факультеті української філології Криворізького педагогічного відбувся захід, присвячений 208-й річниці з Дня народження Тараса Шевченка.

Поціновувачі української літератури мали можливість збагатити свої знання про творчість Т. Г. Шевченка, прослухати низку його віршів, відчути колорит поезії та зануритися в сучасно-українську атмосферу.

Слова вдячності за організацію та проведення заходу пам’яті Батька слова виказала доцент, канд. філологічних наук, декан факультету української філології Л. М. Семененко: «Шевченко являє собою джерело нашої енергії, наснаги й мудрості, особливо зараз. Він завжди хотів такої єдності від своїх нащадків, і тому його заклик став гаслом українців: «Давайте, ставайте, кайдани порвіте. І вражою злою кров’ю Волю окропіте». Якби він був зараз з нами, то побачив, що ми стали справжнім, вільним, єдиним українським народом».

Студенти факультету української філології підготували виступ про поетичні варіанти авторського самопредставлення, як основу символічної біографії Т. Шевченка. Присутні ознайомилися з міфологічною концепцією творчості Шевченка на основі робіт Григорія Грабовича, дисгармонією й конфліктом митця зі світом, аналізом О. Забужко про міфологізацію близької Тарасу сусідської дівчинки Оксани Коваленко. У виконанні майбутніх учителів пролунали десятки віршів видатного письменника, серед них: вступ до поеми «Мар’яна-черниця», «Мені тринадцятий минало», «Ми вкупочці колись росли», «І багата я…», «Породила мене мати…», «Ой, одна я, одна».

Студентські читання віршів Т. Шевченка підтримав доктор педагогічних наук, професор кафедри інформатики та прикладної математики С. О. Семеріков. У його виконанні прозвучав «Заповіт» Т. Шевченка різними мовами.

«Історично склалося, що у багатьох родинах поряд з Біблією лежить «Кобзар» Шевченка. Саме у ньому, протягом багатьох років, ми шукаємо відповіді на свої запитання: «Хто ми?», «Чиї ми діти?», «Яких батьків?», «Куди ми йдемо?», «Якою мовою говоримо?». Ми пов’язані з Ним свідомими й несвідомими зв’язками. Шевченко невичерпний. Шевченко безкінечний. Завдяки йому я знаю точно, попереду у нас свобода», – наголосила у своїй промові доцент, канд. філологічних наук, завідувачка кафедри української та зарубіжної літератур Н. Г. Мельник.

З доповіддю виступив М. П. Лисенко – прямий нащадок, дослідник родоводу Т. Г. Шевченка, який мешкає в с. Кирилівка, нині Шевченкове (місцезнаходження меморіального музею Т. Шевченка). Микола Павлович присвятив усе своє життя дослідженню роду цієї славетної людини; нещодавно написав книгу «Коріння Шевченкового роду». У цій книжці додається код-покликання, за допомогою якого можна відкрити цифрове зображення генеалогічного дерева роду Т. Г. Шевченка, яке налічує більше 10 поколінь, точніше 1308 людей.

«Шевченківські читання – традиційний щорічний захід, який ми проводимо спільними зусиллями викладачів і студентів факультету УМЛ. Відзначення цьогорічних шевченківських днів у нашому вузі було присвячено захисникам України від російської агресії та майбутній перемозі над ворогом», – розповіла прес-центру організаторка заходу, доцент кафедри української та зарубіжної літератур, канд. філологічних наук І. М. Онікієнко.

У студентоцентричній доповіді на тему «Сучасні виміри пізнання творчості та образу Т. Шевченка» кандидата філологічних наук, доцента кафедри української мови М. В. Вербового була представлена низка модерних картин із зображенням Шевченка та аналіз тодішнього модного вигляду письменника.

Учасники конференції щиро подякували організаторам і доповідачам, кожен мав змогу виказати власні думки та захоплення. Студенти дякують своїм викладачам за проявлені інтелектуалізм, мужність, чітку громадянську позицію, здатність до об’єднання у час війни та змогу нагадати собі «Хто ми є?», «Чиї ми діти?» - діти нашої славної України!

СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА НАЦІЇ! ГЕРОЯМ СЛАВА!