9–10 жовтня 2020 року в Криворізькому державному педагогічному університеті відбулася VІ Міжнародна наукова конференція «Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри», організована кафедрою української мови і приурочена 90-річчю КДПУ.

Участь у конференції взяли представники з різних освітніх закладів України й зарубіжжя. Міжнародну академічну мобільність представлено 5 закордоними вишами: Білоруський державний університет (м. Мінськ, Республіка Білорусь), Гомельський державний університет імені Франциска Скорини (м. Гомель, Республіка Білорусь); Гомельський державний технічний університет імені П. В. Сухого (м. Гомель, Республіка Білорусь); Могильовський державний університет імені А. А. Кулешова (м. Могильов, Білорусь); Polonia University in Czestochowa (м. Ченстохова, Польща).

40 вітчизняних академічних й освітніх установ України представлено в заявлених на конференцію доповідях, а саме: Інститут української мови НАН України (м. Київ); Інститут педагогіки НАПН України (м. Київ); ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов’янськ); ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (м. Київ); ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (м. Переяслав-Хмельницький); Дніпровський державний університет внутрішніх справ (м. Дніпро); Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (м. Дніпро); Донецький національний університет імені Василя Стуса (м. Вінниця); Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (м. Кривий Ріг); Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка (м. Дрогобич); Житомирський державний університет імені Івана Франка (м. Житомир); Запорізький національний університет (м. Запоріжжя); Івано-Франківський національний медичний університет (м. Івано-Франківськ); Київський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Київ); Київський університет імені Бориса Грінченка (м. Київ); Криворізький національний університет (м. Кривий Ріг); Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (м. Львів); Львівський національний університет імені Івана Франка (м. Львів); Львівський торговельно-економічний університет (м. Львів); Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (м. Мелітополь); Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського (м. Миколаїв); Національний авіаційний університет (м. Київ); Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (м. Київ); Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (м. Дніпро); Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ); Національний університет «Острозька академія» (м. Острог); Національний фармацевтичний університет (м. Харків); Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (м. Ніжин); Рівненський державний гуманітарний університет (м. Рівне); Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк); Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка (м. Тернопіль); Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (м. Умань); Університет митної справи та фінансів (м. Дніпро); Харківська академія дизайну і мистецтв (м. Харків); Харківський національний автомобільно-дорожній університет (м. Харків); Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (м. Харків); Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (м. Харків); Херсонський державний університет (м. Херсон); Центральноукраїнський державний педагогічний університет (м. Кропивницький); Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (м. Чернівці).

Про свою участь у роботі конференції загалом заявили 159 учасників, і зокрема з різних регіонів України (139) та зарубіжжя (20), із них – 34 докторів наук, з-поміж яких 1 зарубіжний учасник, 87 мають наукові ступені кандидатів наук, серед яких 4 зарубіжних.

Міжнародний блок конференції репрезентовано традиційними науковими зв’язками. Ось уже вшосте активними учасниками міжнародного мовознавчого форуму в Криворізькому державному педагогічному є білоруські науковці. Варто зауважити, що цього разу на конференцію подав заявки увесь професорсько-викладацький склад кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики Могильовського державного університету імені А. А. Кулешова (м. Могильов, Білорусь), а також викладачі кафедри загального і слов’янського мовознавства та кафедри германо-романської філології цього ж університету. Долучилися викладачі й аспіранти з інших зарубіжних вишів.

Ми вельми вдячні всім нашим зарубіжним колегам, які знайшли час і можливість приєднатися до конференції в реальному часі і тим, хто став лише заочними учасниками. Особлива подяка одній із заступниць голови оргкомітету конференції, Вользі Аляксееўні Ляшчынскій – доктару філалагічных навук, прафесару кафедры беларускай мовы УА «Гомельскі дзяржаўны ўніверсітэт імя Францыска Скарыны» (м. Гомель, Білорусь) – за низку наукових розвідок з проблем білоруської фразеології в національно-культурному осмисленні та Яўгену Яўгенавічу Іваноўу – кандыдату філалагічных навук, дацэнту, загадчыку кафедры тэарэтычнай і прыкладной лінгвістыкі Магілёўскага дзяржаўнага ўніверсітэта імя А. А. Куляшова (м. Могильов, Білорусь) – за ґрунтовне розроблення й репрезентацію низки питань з білоруської афористики і слов’янської пареміології.

Міжнародна конференція пройшла в інтерактивному онлайн-форматі. З нагоди відкриття і проведення VІ Міжнародної наукової конференції «Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри» до всіх учасників звернулася ідейна натхненниця наукового зібрання – завідувач кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету доктор філологічних наук, професор Жанна Василівна Колоїз.

Задля привітання учасників конференції на пленарному засіданні виступили представники ректорату. Свої вітальні промови виголосили ректор Криворізького державного педагогічного університету, доктор філософських наук, професор, голова організаційного комітету Ярослав Владиславович Шрамко; проректор з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор Віта Анатоліївна Гаманюк; перший проректор, кандидат філологічних наук, доцент Оксана Андріївна Остроушко та декан факультету української філології, кандидат філологічних наук, доцент Любов Миколаївна Семененко. У всіх вітальних виступах наскрізною ідеєю прозвучала важливість проведення міжнародного наукового форуму навіть у такому форматі, який диктує нині час й епідеміологічна ситуація в світі. Наголошено також на актуальності кола проблем з мовознавчої, лінгводидактичної та літературознавчої царин, порушених у межах конференції.

Щирі слова привітання мали змогу висловити всі активні учасники – українські й зарубіжні, які приєдналися до онлайн-конференції та долучилися до проведення заходу. З використанням сучасних інформаційних технологій здійснювалися виступи учасників, які супроводжувалися мультимедійними презентаціями. Модераторами конференції виступили доценти кафедри української мови КДПУ к. філол. н. Н. М. Малюга і к. філол. н. Н. М. Шарманова, відповідальною за технічне забезпечення – аспірантка кафедри української мови І. В. Масляєва.

Увазі широкого кола науковців на пленарному засіданні було запропоновано 7 доповідей, у яких інтерпретовано найважливіші вектори сучасної лінгвістичної науки на тлі глобалізаційних процесів і полікультурних тенденцій. Доповідачі торкнутися важливих теоретичних і прикладних проблем, які визначають пріоритетні напрями українського й світового мовознавства та лінгводидактики: Доповнення до «Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти» і виклики для методики навчання мов (д. пед. н., проф. В. А. Гаманюк, м. Кривий Ріг); Еколінгвальний баланс в умовах глобалізації (д. філол. н., проф. Ж. В. Колоїз, м. Кривий Ріг); Українське інформаційне суспільство: свобода слова чи словесна сваволя? (к. філол. н., доц. Н. М. Малюга, м. Кривий Ріг); Світоглядні детермінанти сакральної лексики в сучасному українському історичному романі (д. пед. н., проф. Т. М. Мішеніна, м. Кривий Ріг); Природа простих мономіалів в українській термінології (к. філол. н., доц. О. І. Чайка, м. Київ); Семантика міри і кількості в текстах сучасних кулінарних рецептів (к. філол. н., доц. О. А. Остроушко, м. Кривий Ріг); Практичний курс комунікології в системі професійної підготовки студентів-філологів (д. філол. н., доц. Л. А. Білоконенко, м. Кривий Ріг).

Розгляд актуальних проблем сучасної лінгвістики й лінгводидактики, представлених доповідями на пленарному засіданні, продовжився виступами на секційних засіданнях. Особливе зацікавлення викликали доповіді досвідчених науковців, які розкрили зіставно-типологічний аспект функціювання української мови на тлі споріднених і неспоріднених мов: польської, білоруської (к. філол. н., доц. Л. В. Сегін, м. Слов’янськ), англійської (к. філол. н., доц. О. С. Пальчевська, м. Львів), з’ясували діахронічний зріз української лексики української мови, подавши опис стихійних явищ в історичному контексті (к. філол. н., доц. В. В. Денисюк, м. Умань), висвітлили дискурсивний аспект сучасних вітчизняних медіа (к. філол. н., доц. Н. М. Шарманова, м. Кривий Ріг), розкрили когнітивні й гендерні маркери української фраземіки (к. філол. н. О. В. Федіна, м. Кам’янське). З’ясування низки дискусійних питань вітчизняної етнолінгвістики, опис лексико-фразеологічної, словотвірної та граматичної систем української мови доповнено розглядом літературознавчих проблем, суміжних із мовознавчими (к. філол. н., доц. Н. Г. Мельник, м. Кривий Ріг).

Досить активними на конференції були аспіранти з Києва (О. С. Шуленок), Харкова (О. Ю. Чорна), Дніпра (О. О. Доценко), Львова (Н. Л. Іванишин), Кривого Рогу (Т. О. Соловйова, І. В. Масляєва, Д. В. Щербина). Молоді науковці представили власні проєкти з актуальних проблем сучасного мовознавства, розкрили перспективи своїх подальших лінгвістичних досліджень. Тож щиро бажаємо молодим пошуковцям досягнути поставленої мети!

Міжнародна онлайн-конференція пройшла в атмосфері відкритого, інтерактивного спілкування. Доповідачам ставилася низка запитань у чаті й «наживо», подекуди в чаті обговорення виступів перетворювалося на жваву дискусію, що засвідчило особливий інтерес до розгляду тих чи тих прикладних питань.

Робота міжнародної конференції завершилася підведенням підсумків, де кожен з учасників, акцентувавши на актуальності проблематики заслуханих доповідей, дав її високу наукову й організаційну оцінку, висловив міркування щодо необхідності й наступності подібних наукових зібрань задля впровадження результатів наукових досліджень в академічну мовну освіту в Україні.

Результати представлених доповідей частково увійшли до збірника наукових праць за матеріалами конференції, який розміщено у вільному доступі заздалегідь, до початку роботи нашого форуму. Наразі проводиться набір статей до наступних випусків наукового часопису «Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету».

Щиро бажаємо всім учасникам VІ Міжнародної наукової конференції «Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри» нових творчих звершень і запрошуємо наукову спільноту до подальшого обговорення актуальних проблем сучасної мовознавчої царини в загальнославістичному й світовому контексті!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 963

Початок жовтня традиційно ознаменований широкоформатними освітянськими святами, які давно отримали загальнолюдське визнання й пошану, – День працівників освіти України та Всесвітній день учителя.

Історична довідка. День учителя – міжнародне професійне свято всіх працівників освітньої царини – був заснований у 1994 році. Він відзначається щорічно в ознаменування річниці підписання Рекомендації ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці щодо становища вчителів (UNESCOPRESSE, vol.4, no.17, p.9).

Ідея святкувати День учителя з’явилася ще в XIX столітті. У різних державах свято присвячували видатним педагогам або історичним подіям у галузі освіти. Свято «День учителя» в жовтні вшановують у таких країнах: в Узбекистані – 1 жовтня; у Пакистані спільно зі Світовим святом; на Шрі-Ланці – 6 жовтня; у Лаосі, Білорусі, Киргизстані, Латвії, Україні відзначається в першу неділю жовтня; Національний день освіти в Польщі святкується 14 жовтня; День учителя в Бразилії – 15 жовтня; у Чилі – 16 жовтня; в Австралії – в останню п’ятницю жовтня. І це далеко не повний перелік. Професійне свято вчителів відзначають в усьому світі і в кожній культурі. Наприклад, це свято вересня в Індії, Сінгапурі, Гонконзі і КНР, в Аргентині, у Гондурасі, у Брунеї, на Тайвані.

В Україні, яка входила до складу СРСР, День учителя почали святкувати за указом президії Верховної Ради СРСР від 29 вересня 1965 року. Постановою президії Верховної Ради СРСР 1980 року «Про святкові і пам’ятні дати» свято було призначено на перший тиждень жовтня.

Від часу проголошення Незалежності України загальнонародне свято задокументовано на найвищому рівні. Урочистості не мають чітко фіксованої дати: згідно з указом президента України Леоніда Кучми від 11 вересня 1994 року День працівників освіти відзначається в першу неділю жовтня.

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СВЯТА. Педагоги є активними очільниками освітнього процесу, від плідної роботи яких залежить у майбутньому, аби люди навчилися кооперуватися в соціумі і щоб світ нарешті позбавився від дискримінації. Саме такою є макроперспектива освітнього простору в світовому вимірі. Коли потреба в учителях є особливо гострою, прикрим є той факт, що не поодинокі країни відчувають їх нестачу. Подібна ситуація спостерігається нині в багатьох державах – як у розвинутих, так і в бідних. Масовий відтік педагогів викликано низкою факторів, як-от: скорочення бюджету для державної служби, відсутність сприятливих умов для роботи, низький рівень оплати праці, вихід на пенсію літніх працівників, стрес, фізичне й моральне виснаження, булінг у системі освіти тощо.

Громадськість часто виявляє байдужість до кризи, викликаної браком учительських кадрів, і насамперед в початковій ланці. Загалом цьому питанню не приділяється достатньої уваги, помилково вважаючи, що вчителем може бути будь-хто, хто хоч трохи орієнтується в проблемах навчання й виховання , і що завжди можна знайти велику кількість осіб, яких можна швидко підготувати до професії вчителя. Керуючи роботою чотирьох установ системи Організації Об’єднаних Націй, які опікуюються багатьма аспектами освіти, фахівці беззаперечно стверджують, що без відповідної кваліфікованої підготовки неможливо просто зайти до класу чи навчальної аудиторії та ефективно, на високому рівні організувати освітній процес.

Зауважимо, що не тільки у загальнонародний чи Всесвітній день учителя, а й завжди варто плекати в суспільстві здорову ідеологію та вдосконалювати стратегії національної освіти: під умілим керівництвом досвідчених педагогів-наставників конкурентноспроможна молодь зможе ефективно використовувати нові технології та здобувати нові знання, що стають пріоритетним товаром у сучасному інформаційному суспільстві і рушієм цивілізаційного поступу людства.

НАЦІОНАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ

У 2020 році український День учителя (День працівників освіти / День освітянина) відповідно до традиції припадає на 4 жовтня, а Всесвітній день учителя – на 5 жовтня.

Сьогодні в незалежній Україні, за інформацією з веб-порталу органів виконавчої влади, надають освітні послуги майже 860 тисяч педагогів: учителів, вихователів, науково-педагогічних працівників, майстрів виробничого навчання й управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, провадять освітній процес для п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність у вітчизняних вишах майже трьом мільйонам студентів.

«День учителя – свято, яке залишається з нами назавжди», – інформує урядовий портал.

Немає завдання більш гідного, ніж передавати дітям нові знання, готувати молоде покоління до активної життєвої позиції та плідної праці в ім’я національних ідеалів. Учитель за покликом серця має в серці дар від Бога, щедро дарований небагатьом, – зазирнути в дитячі душі і знайти відгомін у них, навчити юнь світлому, доброму й прекрасному, віднайти талант в інших та розкрити чесноти й ціннісні суспільні пріоритети. Кожний, хто свідомо визначився в учительській професії, і справді має такий великий дар. Тож найкращі вітання до професійних свят усім шановним освітянам! Завжди будьте успішні у своїх вихованцях!

Особливі привітання – для професорсько-викладацького складу Криворізького державного педагогічного університету, що напередодні відзначив свій 90-річний ювілей. У ці святкові, знакові для нашої альма-матері дні щиро бажаємо всім колегам, потужному науково-педагогічному колективу, який плідно готує вчительські кадри для Придніпровського регіону, міцного здоров’я, наснаги, успіхів, натхнення, творчих здобутків, подальшого фахового зростання і процвітання університетської спільноти!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 427

Уже стало традицією серед студентів філологів проведення конкурсу на кращого знавця українського правопису, присвяченого до Всесвітнього дня грамотності.

Цього року активну участь у конкурсі взяли студенти ІІ курсу факультету української філології (групи УАФ-19, УІФ-19, УФР-19, УПФ‑19) та факультету іноземних мов (група АНП‑19). Організувала й провела захід доцент кафедри української мови К. А. Качайло.

Текст диктанту мав і виховне спрямування, оскільки порушував питання про найбільшу мету життя, добро, любов, дружбу; орієнтував учасників конкурсу на добрі вчинки задля щастя всіх людей; розкривав зміст понять «мудрість» і «лукавство».

Результати перевірки диктанту показали, що І місце в конкурсі посіли такі студенти: Кляцька Поліна (УФР-19), Маліна Вікторія (УПФ-19), Родзінська Юлія (УПФ-19).

ІІ місце посіли: Чирва Анна (АНП-19), Литвинович Анастасія (УПФ-19), Скиданчук Софія (УФР-19).

ІІІ місце посіли: Костюченко Ольга (АНП-19), Кудрявцева Анна (УФР ‑19), Ярошенко Яна (АНП-19).

Вітаємо переможців конкурсу!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 444

15 червня 2020 року на факультеті української філології розпочалася державна підсумкова атестація. Студенти-заочники 4 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти першими в цьому році продемонстрували набуті знання з української мови та методики її викладання, набуті протягом навчання в університеті.

Провідні фахівці кафедри української мови: проф. Ж. В. Колоїз, проф. Бакум З. П., доц. Качайло К. А., доц. Т. І. Вавринюк, які увійшли до складу комісії, та голова державної підсумкової атестації – доц. кафедри української та світової літератур Н. Є. Коломієць – мали змогу оцінити теоретичну та практичну підготовку студентів з основних фахових дисциплін.

Цей підсумковий екзамен на бакалавраті виявив позитивні результати, оскільки майже дипломовані словесники гідно представили свої навчальні здобутки перед високоповажними членами комісії.

Кафедра української мови бажає студентам бакалаврату успіхів у складанні подальших екзаменів, сил і натхнення. Запрошуємо на навчання до магістратури!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 482

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 434

На факультеті української філології 19 травня пройшли традиційні наукові читання молодих пошуковців, організовані кафедрою української мови і приурочені до Міжнародного дня науки та Міжнародного дня слов’янської писемності й культури. Маючи на меті залучення студентської молоді до обговорення теоретичних і прикладних проблем сучасного мовознавства в загальнославістичному і світовому контексті, читання об’єднали аспірантів, студентів різних рівнів вищої освіти з вітчизняних і закордонних вишів та філологічно зорієнтовану учнівську молодь.

До участі в наукових читаннях зголосилися 79 учасників, зокрема з таких закладів вищої освіти: Інституту польської мови Університету гуманістично-природничого імені Яна Длугоша (2 учасників), Polonia University in Czestochowa (4) із м. Ченстохова, Польща; Могилевского государственного университета имени А. А. Кулешова, м. Могильов, Білорусь (10); Національного університету біоресурсів і природокористування України (14); Інституту дизайну та реклами й Інституту практичної культурології та арт-менеджменту Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв (2); Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (5); Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (15); Криворізького державного педагогічного університету (15) та 12 учасників із криворізьких закладів середньої освіти № 20, 41, 57, 72, 118, 125, 127.

Наукові читання молодих пошуковців відбулися в режимі реального часу на комунікаційній платформі ZOOM у форматі онлайн-конференції, до якої долучилися 59 учасників. Зі вступним словом до учасників наукових читань звернулися декан факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету кандидат філологічних наук, доцент Любов Миколаївна Семененко, завідувач кафедри української мови КДПУ доктор філологічних наук, професор Жанна Василівна Колоїз та заступник декана факультету української філології КДПУ, доцент кафедри української мови кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Іванівна Вавринюк.

Доповіді, виголошені на читаннях, охопили широке коло міждисциплінарних, крос-культурних наукових проблем. Аспіранти, магістри, бакалаври та учні мали змогу презентувати власні мовознавчі проєкти, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної лінгвістичної науки на фоні глобалізаційних процесів і полікультурних тенденцій. Крім того, учасники читань ознайомилися з літературознавчими й мистецькими розвідками студентів, які є результатами чи то ґрунтовних, чи то пілотних проєктів.

Усіх присутніх вразила доповідь, виголошена польською мовою. Денисюк Олександра, студентка бакалаврату Інституту польської мови Університету гуманістично-природничого імені Яна Длугоша, звернула увагу на питання вербалізації міфічних образів у трилогії С. Дарди «Дім на Вирембах», зіставивши символіку знаків польської й української лінгвокультур. Особливе пожвавлення на читаннях викликали виступи учасниць зі Львова (Марія Федак «Вербальні та невербальні засоби політичної реклами (на матеріалі англійської та української мов)»), Києва (Катерина Моісеєнко «Звуковий символізм у поетичних творах»; Юлія Коваленко «Найголовніший сакрально-лапідарний об’єкт ставрографії»), Кривого Рогу (Катерина Гончаренко «Лінгвокультурні знаки в назвах кондитерських виробів») та ін. Приємно відзначити участь наймолодших учасників читань із секції «Мова як пріоритет для молоді» і, власне, виступ Софії Романів, учениці 10 класу Криворізької спеціалізованої школи № 20, з теми «Стилістично забарвлена лексика в українській та німецькій мовах: перекладний аспект».

Читання пройшли в атмосфері відкритого, невимушеного спілкування, модераторами виступили самі учасники – молоді пошуковці з Криворізького педагогічного. До активного обговорення включилися передусім студенти старших курсів – магістри й бакалаври 4 курсу з різних вузів. Протягом онлайн-конференції відбувалися жваві дискусії, ставилася низка запитань «наживо» і в чаті. Виступи учасників переважно супроводжувалися мультимедійними презентаціями. Молодим дослідникам давалися цінні поради з боку досвідчених науковців, мовознавців-наставників.

Робота наукових читань завершилася підведенням підсумків, де кожен із учасників, визначивши актуальну проблематику заслуханих доповідей, висловив подяку за запрошення виступити в подібному інтерактивному форматі, дав його високу оцінку та висловив свої міркування щодо необхідності й важливості подібних наукових зібрань. Результати представлених студентських розвідок частково увійшли до збірника студентських наукових праць, який розміщено у вільному доступі до початку роботи читань, а частина увійде в наступний випуск.

Щиро сподіваємося, що залучення молоді до активного обговорення актуальних проблем філологічної царини дійсно стане важливим орієнтиром у фаховому становленні майбутніх словесників, допоможе їм зорієнтуватися в різноманітних наукових підходах, переконатися у правильності вибору життєвих чи професійних пріоритетів та спонукає до подальших наукових пошуків.

Відповідальна за проведення наукових читань,

доцент кафедри української мови                                                                                                                                     Н. М. Шарманова

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 388

Запрошуємо взяти участь у студентських наукових читаннях до Міжнародного дня слов’янської писемності!

Дата проведення:19 травня 2020 року об 11.00 год.

ПРИЄДНАТИСЯ ДО СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ЧИТАНЬ

на платформі ZOOM

https://us02web.zoom.us/j/87956724991?pwd=Zi9CWktMTlFCNlpIbXoyd3ZFczRUZz09

Ідентифікатор конференції:   87956724991

Пароль:   088952

Інформаційний лист

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 278

Мова є своєрідним дзеркалом людського буття, яке відображає національну ідентичність, свідомість та колективне мислення. Тому суспільство цікавиться мовою і як інвентарем для спілкування, і як специфічною системою, яка зберігає перш за все культуру людства.

Мова і культура – взаємопов’язані, узаємозалежні пласти людського буття, які, власне, й уможливлюють не лише успішну комунікацію, а й збереження, передачу мовних і позамовних феноменів, що є важливим інструментом для успішної соціалізації, національної ідентичності.

Мову не можна вивчати без виявлення особливостей культури народу, який нею послуговується. Такий підхід до дослідження взаємозв’язку мови і культури пов’язаний із роботами І. Голубовської, О. Корнілова, В. Лейчика, С. Тер-Мінасової та ін., які зазначають, що мову можна розглядати як дзеркало культури, як знаряддя культури, досліджувати її в межах трихотомії «мова – людина – культура». Мова відображає не лише фрагмент реальної дійсності, а й стиль життя, світобачення, національний характер, систему цінностей, менталітет народу, його суспільну самосвідомість.

У часи індустріалізації, глобалізації, комп’ютеризації питання духовності часто відкидають на периферію. Але такі дії є або помилковими, або чітко спланованими заради досягнення певної мети – стирання генетичного коду нації. Мова є одним із найнеобхідніших інструментів для створення й збереження держави. Саме мовний чинник, незалежно від історичного та геополітичного, відіграв провідну роль у формуванні української культури.

Мова виникла в суспільстві, обслуговує суспільство і поза суспільством неможлива, як і неможливе суспільство без мови. Нині українська мова посіла міцні позиції в усіх суспільних сферах: телебачення, друкарство, реклама, кіно, театр, літературні переклади тощо. Але проблема мови і суспільства стоїть гостро.

У сучасній українській школі, яка прагне підготувати соціалізованого випускника, у навчальний процес активно впроваджують інноваційні методи, розроблені з урахуванням творчих здібностей, саморозвитку, критичного мислення дитини. До такого методу відносять проєкт. Він поєднує в собі теоретичні та практичні складники, змушує заглиблюватися в проблемне коло питання, потребує його вирішення.

Уважаємо доцільним і виправданим використовувати проєкти на уроках української мови у процесі реалізації соціокультурної змістової лінії. Учні готують цікаву інформацію, яку не чули на уроках, яскраво її презентують за допомогою технічних засобів, повністю поринають в актуальні питання й намагаються вирішити їх. Діти навчаються регулювати, ігнорувати та відсіювати мовну інформацію, вдало використовувати знання української мови під час розробки проєктів.

Мову не можна вивчати без виявлення особливих потреб сучасного учня. Вона фіксує стиль життя, світобачення, суспільну свідомість, інтереси, виконує низку суспільно важливих функцій, тому опановувати її треба у своїй «зоні комфорту».

Доцент кафедри української мови  Н. М. Малюга

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1029

Сьогодні, 14 травня, відбулося онлайн-засідання кафедри української мови, на якому розглянуто низку актуальних питань, зокрема:

1. Про підготовку студентів до дистанційної літньої заліково-екзаменаційної сесії (Колоїз Ж. В., Вавринюк Т. І., Березовська-Савчук Н. А.).

2. Про результати співпраці зі школами; профорієнтаційна робота (Мішеніна Т. М., Шарманова Н. М.).

3. Обговорення тем курсових робіт на 2020 / 2021 н. р. (Білоконенко Л. А.). 

4. Про підготовку до міжнародної конференції (Колоїз Ж. В.). 

5. Різне.

Основний акцент зроблено на організації та механізмах перебігу заліково-екзаменаційної сесії в дистанційних умовах відповідно до вимог наказу КДПУ від 12 травня за № 143 «Про проведення літньої заліково-екзаменаційної сесії». Завідувач кафедри зупинилася на основних положеннях, викладених у тексті наказу, з урахуванням графіка навчального процесу та узагальненої інформації про форми проведення екзаменів на факультеті української філології з профільних дисциплін і загальноуніверситетських дисциплін на неспеціальних факультетах денної та заочної форм навчання. У процесі обговорення на засіданні враховано специфіку викладання дисциплін кафедри для здобувачів вищої освіти всіх рівнів, тому колегіально ухвалено рішення щодо підсумкового оцінювання з профільних навчальних дисциплін.

Підготовка та проведення запланованих організаційно-методичних і наукових заходів на кафедрі спрямоване на активізацію роботи щодо залучення учнівської молоді у рамках інтерактивного «Дня майбутнього студента» та ознайомлення з навчанням на факультеті української філології Криворізького державного педагогічного університету.

Після обговорення внесених до порядку денного питань відбулося також засідання методсемінару кафедри, де висвітлено питання про соціокультурний компонент у змісті шкільної мовної освіти (доповідач доц. Малюга Н. М.).

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 311

Щороку 9 травня прогресивне людство відзначає День Перемоги над нацизмом. Напередодні свята, у День пам’яті і примирення, студенти 2 курсу факультету української філології провели кураторську годину, приурочену 75-й річниці Перемоги (група УПФ-18, куратор доцент Н. М. Шарманова).

Студенти, не маючи змоги в умовах карантину традиційно вшанувати пам’ять загиблих у Другій cвітовій війні і вклонитися подвигу українського народу біля обелісків слави, організували власний флешмоб, що відбувся у форматі онлайн-конференції.

На думку учасників заходу, проведення години мужності, присвяченої подіям Другої світової війни, – це лише крихітна частка великої данини й пошани полеглим, яку можна висловити в нинішніх реаліях. Студенти самостійно викликалися увінчати великий подвиг і велику трагедію українства – його оборону власної землі й перемогу над фашизмом, згадавши те, наскільки дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941–1945 рр.

Лейтмотивом заходу стала ідея поваги всім борцям проти нацизму, вшанування пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій, злочинів проти людяності, скоєних у роки Другої світової війни. Можна по-різному ставитися до війни, по-різному її називати, але неоціненним є внесок українців у перемогу антигітлерівської коаліції в Другій cвітовій війні, у звільнення поневолених народів Європи, порятунок світової культури й цивілізації від фашизму. Тож – наголошено на заході – усі жахливі факти воєнного лихоліття вічно житимуть в пам’яті народній.

Ніхто не забутий. На попіл ніхто не згорів:

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам’ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

Борис Олійник

Кожний із присутніх на онлайн-заході мав змогу висловити слова подяки й пошани, згадати своїх загиблих родичів. Власні виступи студенти доповнили заздалегідь підготовленою презентацією.

Майбутні словесники акцентували на тому, що день 9 травня став переможною подією для всього людства. Тому людство і не має права забути тих, хто віддав своє життя задля щастя інших: вони є взірцем, прикладом наслідування для сьогодення й наступних поколінь. Під час заходу студенти хвилиною мовчання вшанували пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх дітей війни, її жертв, згадали про страшну людську катастрофу і зробили висновок, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією.

Щиро вітаємо кожного з цим знаковим для кожної родини святом – Днем Перемоги!

МИРНОГО НЕБА НАД ГОЛОВОЮ Й ТЕПЛА РІДНОЇ ДОМІВКИ УСІМ!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1524