25 червня на факультеті української філології успішно завершилася Державна атестація здобувачів бакалаврського рівня вищої освіти, яка репрезентувала отримані студентами-словесниками компетентності з основної спеціальності та додаткової (або спеціалізації). Під час складання державних іспитів комплексно продемонстровано студентські знання, уміння й навички з основних фахових навчальних дисциплін за весь період навчання на бакалавраті.  

ЩИРО ВІТАЄМО УКРАЇНСЬКИХ ФІЛОЛОГІВ ІV КУРСУ З ПРИСВОЄННЯМ КВАЛІФІКАЦІЇ БАКАЛАВРА ОСВІТИ!

ЧЕКАЄМО НА УСПІШНЕ СКЛАДАННЯ ВСТУПНИХ ФАХОВИХ ВИПРОБУВАНЬ ДО МАГІСТРАТУРИ

КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 446

     Минулоріч уперше здобувачі бакалаврського рівня вищої освіти складали фаховий екзамен із редагування. Сьогодні, 22 червня 2021 року, на факультеті української філології вдруге відбувся іспит із редагування на бакалавраті.

    До складу комісії увійшли голова ДЕК проф. Бакум З. П., очільниця кафедри української мови проф. Колоїз Ж.В., викладачі кафедри української мови, які викладають фахові дисципліни (доц. Качайло К.А., проф. Мішеніна Т.М.) і заступник декана факультету доц. Вавринюк Т.І.    Майбутні редактори репрезентували свою обізнаність у редакційно-видавничій діяльності й коректурі. Формат безпосереднього дискусійного спілкування під час державного екзамену, презентація студентів, яка відображала результати коректурної й редакційно-видавничої практики (техніки й методики традиційної коректури із застосуванням відповідних груп знаків), надали змогу майбутнім фахівцям видавничої царини комплексно продемонструвати знання, уміння й навички не лише з теоретичних курсів, а й прикладний аспект з опанованих навчальних дисциплін, і зокрема застосування комп’ютерних технологій у сучасному видавничому процесі, необхідних загалом задля якісного забезпечення редакторської справи. Окрім того, рівень фахових знань зі спеціалізації «Редагування освітніх видань» атестовано з огляду на вміння переконливо доводити власну думку щодо того чи того питання. Оцінювався також і стиль мовлення здобувачів кваліфікації та дібрані мовні засоби аргументування.     Відтак державна атестація триває. Тож для групи УФР-17 нині вона ознаменована успішним завершенням бакалаврату і присвоєнням довгоочікуваної кваліфікації за основною спеціальність та спеціалізацією.

 Кафедра української мови щиро вітає кваліфікованих бакалаврів-редакторів!

До зустрічі в магістратурі!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 724

     15 червня 2021 року стартувала Державна атестація здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) денної та заочної форм навчання.
     До екзаменаційної комісії під головуванням професора кафедри української мови Зінаїди Павлівни Бакум увійшли викладачі, які забезпечують реалізацію освітньо-професійної програм підготовки бакалаврів – доцент кафедри української мови Тетяна Іванівна Вавринюк і професор кафедри української та зарубіжної літератур Вікторія Ігорівна Дмитренко. На державному іспиті були присутні також декан факультету української філології доцент Любов Миколаївна Семененко й очільниці обох профільних кафедр – професор Жанна Василівна Колоїз (кафедра української мови) і доцент Наталія Георгіївна Мельник (кафедра української та зарубіжної літератур).     Першими комплексний екзамен з української мови, української літератури та методик їх навчання складали редактори – студенти денної форми навчання групи УФР-17. Бакалаври мали змогу представити набуті протягом навчання в університеті компетентності з основних фахових дисциплін за першою спеціальністю. Попереду в них ще один іспит з отриманої спеціалізації редагування освітніх видань, а у студентів груп УАФ-17 та УПФ-17 – із другої спеціальності (відповідно англійська мова або психологія).

       Далі ж, після подолання першої освітньо-професійної сходинки, у бакалаврів настануть нові академічні випробування, адже невдовзі – вступна кампанія до магістратури Криворізького державного педагогічного університету.

     Щиро бажаємо всім бакалаврам успішно скласти державну атестацію та вступити до КДПУ на другий (магістерський) рівень вищої освіти!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 681

   Літня екзаменаційна сесія для студентів-іноземців ІІІ курсу розпочалася зі складання семестрового екзамену з дисципліни «Українська мова як іноземна». Протягом трьох навчальних років студенти, які приїхали в Україну здобувати вищу освіту, опановували цю дисципліну паралельно з іншими загальноуніверситетськими курсами й предметами фахової підготовки.     Навчаючись на різних факультетах Криворізького державного педагогічного університету – природничому, фізико-математичному, факультеті іноземних мов, факультеті географії, туризму та історії, – студенти з інших країн (переважно з Туркменістану) вивчали українську як іноземну на практичних заняттях у позаурочний час, за окремим розкладом. Викладачі кафедри української мови - кандидат філологічних наук, старший викладач Наталя Анатоліївна Березовська-Савчук і кандидадат філологічних наук, доцент Наталя Миколаївна Шарманова - тривалий час працювали над засвоєнням іноземцями української мови як засобу міжнаціональної комунікації, над формуванням й удосконаленням їхньої мовної, мовленнєвої, комунікативної, соціальної, культурної компетентностей загалом, і українознавчої компетенції зокрема.

     Тому і завданнями для підсумкового семестрового екзамену передбачено презентацію набутих знань, умінь і навичок із сучасної української мови з урахуванням різних її аспектів: структурно-семантичного, функційного, комунікативно-прагматичного й лінгвокультурного. Студенти мали змогу продемонструвати свою україномовну обізнаність та її практичну реалізацію в усіх видах мовленнєвої діяльності з проєкцією на майбутню професію. На це спрямовано було і залучення відповідного текстового матеріалу, і комплексне завдання на компресію тексту, його розуміння, виявлення умінь аналізу й синтезу, узагальнення, оцінки мовних явищ і  лінгвокраїнознавчих відомостей. Особливу увагу звернено також на питання продукування діалогу і власного висловлення.

     Сподіваємося, що набуті знання з української мови іноземні студенти все ж таки активніше застосовуватимуть і в подальшому академічному спілкуванні в університеті, і в стандартних ситуаціях щоденної комунікації, адже в багатьох із них залишаються неабиякі труднощі не лише у виборі тих або тих мовних одиниць, координації граматичних форм, а й у вираженні самої думки.

ЩИРО  БАЖАЄМО  СТУДЕНТАМ-ІНОЗЕМЦЯМ  ІІІ  КУРСУ 

УСПІШНО  ПРОЙТИ  ДЕРЖАВНУ  АТЕСТАЦІЮ  З  УКРАЇНСЬКОЇ  МОВИ  ЯК  ІНОЗЕМНОЇ!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 530

     Нині, 24 травня, уся світова культурна спільнота відзначає Міжнародний день слов’янської писемності й культури, ушановуючи пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Святі «першовчителі словенські» сприяли розвою східнослов’янської писемності, упорядкували спільну графічну систему для різних слов’янських народів, заклали основу для подальшого вдосконалення кирилиці, якою на сьогодні користуються у світі понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.
     Саме до цієї знакової дати 18 травня 2021 року на кафедрі української мови проведено традиційні наукові читання молодих дослідників, приурочені до Міжнародного дня слов’янської писемності й культури. Захід пройшов у форматі онлайн-конференції, об’єднавши аспірантську і студентську молодь навколо актуальних проблем філологічної царини напередодні Міжнародного дня науки.     Цьогоріч 118 учасників подали заявки на студентські читання, тож наукова географія досить розгорнута і представлена 4 закордонними й 15 вітчизняними освітніми закладами, зокрема:

Instytut Kultury Europejskiej Uniwersytetu Adama Mickiewicza w  Poznaniu (м. Познань, Польща) – 2 магістранти;

Гомельскі дзяржаўны ўніверсітэт імя Ф. Скарыны (г. Гомель, Рэспубліка Беларусь) – 1 аспірантка;

Магілѐўскі дзяржаўны ўніверсітэт імя А. А. Куляшова (г. Гомель, Рэспубліка Беларусь) – 6 учасників, із яких 1 аспірантка;

Мозирскі дзяржаўны ўніверсітэт імя І. П. Шамякіна (г. Мозир, Рэспубліка Беларусь) – 1 аспірантка;

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського – 1 аспірантка;

Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» – 1 магістрантка;

Житомирський державний університет – 18 здобувачів вищої освіти різних рівнів;

Криворізький державний педагогічний університет – 17 здобувачів вищої освіти різних рівнів, із яких 1 аспірантка, 4 магістранти;

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності – 9 учасників (1 ад’юнкт, 1 магістрантка і 7 бакалаврів);

Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ – 16 студентів;

Національний університет «Львівська політехніка» – 1 магістрантка;

Національний університет «Острозька академія» – 4 учасники (3 магістрантки, 1 бакалавр);

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя – 2 магістрів;

Рівненський державний гуманітарний університет – 3 здобувачів вищої освіти різних рівнів;

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини – 19 учасників;

Хмельницький національний університет – 14 учасників, із яких 12 магістрантів;

Криворізький коледж Національної металургійної академії України – 1 студентка;

ДПТЗ «Криворізький навчально-виробничий центр» – 1 учасниця;

Уманський фаховий коледж технологій та бізнесу Уманського національного університету садівництва – 1 учасник.

     Читання об’єднали аспірантів і студентів із вітчизняних і закордонних вишів, створивши майданчик для їхньої академічної активності. Крім того, до заходу долучилися студенти українських коледжів (І–ІІ рівнів акредитації) та навчально-виробничого центру професійно-технічної освіти.     Зі вступним словом до учасників наукового зібрання звернулася заступник декана факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Іванівна Вавринюк. У роботі читань узяли участь професорсько-викладацький склад кафедри української мови і декан факультету української філології КДПУ кандидат філологічних наук, доцент Любов Миколаївна Семененко.

     Особливої інтелектуально-емоційної ноти задало вітальне слово завідувачки кафедри української мови КДПУ доктора філологічних наук, професора Жанни Василівни Колоїз, яка акцентувала:

     «ПАМ’ЯТАЙМО: 

    Кожному з нас волею Небес судилася прекрасна доля: вести розмову з білим світом на рівні рідного слова, на рівні національного мислення, зрозуміти роль рідної мови в духовному поступі нації.Кожен із нас має пройти свій шлях до творчих вершин, наполегливо шукаючи власне місце під рідним українським сонцем. Нелегкий цей шлях. І він під силу лише тим, хто свідомо обирає рідномовну стежину.Хай нинішня зустріч буде щедрою на оригінальність, успішність і навчально-освітні здобутки, важливою віхою в житті й навчально-творчій діяльності. А можливо, і гарним зачином до лінгвістичного завтра».

     Молоді дослідники презентували власні філологічні проєкти, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної лінгвістичної науки на фоні глобалізаційних процесів і полікультурних тенденцій. Доповіді, виголошені на конференції, охопили також і широке коло літературознавчих, лінгводидактичних, перекладацьких і крос-культурних наукових проблем. Виступи учасників супроводжувалися мультимедійними презентаціями.      Особливо варто відзначити, на думку оргкомітету читань, виступи, присвячені питанням історичного поступу української мови, вивчення її в діахронії (Терлецька Софія, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини); зіставлення з іншими слов’янськими й неслов’янськими мовами в площині термінознавства (Кравс Катерина, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності; Городецька Анна, Криворізький державний педагогічний університет; Бамбура Алла, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ), перекладу (Пундик Тетяна, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності; Оксана Кодола, Національний університет біоресурсів і природокористування України).     Найбільше висвітлено в доповідях синхронічний аспект мови, власне, функціювання її одиниць у різних дискурсивних практиках. Виступ польською мовою другий рік поспіль виголосила Денисюк Олександра (Інститут культури європейської Університету імені Адама Міцкевича;) тощо. Низка заявлених тем стосувалася проблем дискурсології, лінгвопоетики, лінгводидактики й літературознавства (студенти з багатьох вітчизняних вишів).
     З особливою зацікавленістю присутні слухали виступи магістрантів, які торкнулися філологічного висвітлення питань збереження національної пам’яті, сьогоднішніх подій на Сході України, побутування соціальної реклами на Луганщині (Блажко Катерина, Кухарська Інна, Приходько Ольга Національний університет «Острозька академія»; Литвиненко Анастасія, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка») і т. і. Приємно відзначити участь наймолодших учасників читань у дистанційному форматі із Житомирського державного університету імені Івана Франка та криворізького закладу професійно-технічної освіти.     Робота наукових читань завершилася підведенням підсумків, де кожний із учасників, визначивши актуальну проблематику заслуханих доповідей, висловив подяку за запрошення й міркування щодо необхідності й важливості подібної наукової зустрічі. І активні учасники, і оргкомітет читань (доценти кафедри української мови Вавринюк Т. І., Городецька В. А., Шарманова Н. М.) висновкували, що захід пройшов у атмосфері невимушеного спілкування, протягом онлайн-конференції відбувалося жваве обговорення тих або тих питань.        Результати представлених студентських розвідок увійдуть до наступного випуску збірника студентських наукових праць.

   Щиро сподіваємося, що залучення молоді до обговорення актуальних загальнославістичних проблем є активною формою студіювання царини словесності, тому і потребує подальших наукових зібрань. 

Відповідальна за проведення наукових читань, доцент кафедри української мови  Н. М. Шарманова

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 610

13 травня доцент кафедри української мови Наталія Миколаївна Малюга стала спікером програми  "10 хвилин", що становить тематичний медійний майданчик на ТРК "Рудана" для висвітлення суспільних позицій або резонансних подій тощо. Для обговорення в студії було обрано тему "На лінгвістичному роздоріжжі", присвячену питанням впровадження нової редакції Українського правопису (2019 р.).

Два роки тому, у травні 2019 року, Кабінет Міністрів України схвалив новий правописний кодекс, який затвердила Українська національна комісія з питань правопису. Давши відповіді на низку питань журналістки щодо цієї події, доцент Н.М. Малюга торкнулася тих суспільних запитів, які зумовили оновлення вітчизняної правописної системи з погляду історії її становлення та сучасної розбудови. Вона наголосила, що мова змінюється, а відтак і правопис відображає її реальний стан. Учасниця студійного обговорення наголосила на тому, що сучасна редакція Українського правопису повертає деякі особливості правопису 1928 р., які є частиною української орфографічної традиції і поновлення яких має сучасне наукове підґрунтя.

Крім того, у процесі розгляду дискусійної проблематики, яка окреслює неоднозначне ставлення в суспільстві до Українського правопису, акцентовано було і на актуальних питаннях щодо практичного вжитку мовних норм та їх кодифікації в нових лексикографічних працях, представлення й поширення в таких суспільних царинах, як освіта, наука, медіа. Особливу увагу звернено на ставлення студентської молоді до орфографічних змін й оновлених правил, які відображають найактивніші процеси в мовній системі та специфіку комунікативної практики сьогодення.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 574

       11 травня викладачі кафедри української мови взяли участь у міжнародній конференції "The International Conference on New Trends in Languages, Literature and Social Communications" (ICNTLLSC), яка пройшла на базі Криворізького педагогічного в рамках KRYVYI RIH SPRING OF SUSTAINABILITY 2021.      Міжнародний форум, проведений у дистанційному форматі з використанням мультитрансляції, присвячено новим тенденціям у мовах, літературах і соціальних комунікаціях. Він об’єднав провідних вітчизняних і зарубіжних науковців та молодих дослідників спільною проблематикою вивчення філологічної царини в міждисциплінарному контексті. 

       Учасники мали змогу презентувати наукові здобутки на пленарному й сесійних засіданнях за двома основними напрямами:

1) мовознавчі й літературознавчі дослідження;

2) мови й дослідження в галузі соціальних комунікацій.

    Конференція пройшла в атмосфері плідної, активної  атмосфери. Саме на цьому наголошували всі учасники на підсумковому  засіданні, дякуючи організаторам заходу, які створили поважній філологічній когорті комфортні умови для тісної академічної співпраці.       

       На завершення роботи міжнародної конференції завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор Жанна Василівна Колоїз надіслала в чат ідейний меседж:

"Сьогоднішнє дійство засвідчило: слово вабить до себе мудрих, чутливих, світлих людей, магічно заворожує, не дає спокою, спонукає до многотрудності, часто аж дуже виснажливої, але неодмінно з присмаком радості й утіхи.

 Пам’ятаймо: усякий здобуток на шляху пізнання законів і секретів мови – це, по суті, фініш,

що поволі перетворюється, за Ліною Костенко, у новий старт".

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 410

 ВЕЛЬМИШАНОВНІ СТУДЕНТИ Й НАУКОВІ КЕРІВНИКИ!

Запрошуємо Вас узяти участь у студентських наукових читаннях до Міжнародного дня слов’янської писемності, що відбудуться 18 травня 2021 року о 14:00.

Покликанння на ZOOM-конференцію: https://us04web.zoom.us/j/76269654058?pwd=TmxzNEFWWTdpQVE5NEk1aTIxTEIxdz09 

Ідентифікатор конференції: 762 6965 4058

Код доступу: qV2PDS

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 389

                                                                                                                                Земне життя, скінчившись, не згасає,

                                                                                                                                А пломенем здіймається в світи.

                                                                                                                                Покликане у вічність небесами,

                                                                                                                                Воно сія в безмежжі висоти.

                                                                                                                               Тому нас вабить у космічні далі

                                                                                                                               Безвиході утрат наперекір.

                                                                                                                               І погляд наш усупереч печалі

                                                                                                                               З надією мандрує поміж зір.

                                                                                                                                                                              В. Калашник 

     Кажуть, що буцімто коли народжується людина, на небі з’являється зірка; коли людина помирає, зірка згасає, а з нею зникає цілий Всесвіт. 

     Загадка народження і вічна таїна небуття…

     Час минає, пливе й забирає живе… Точніше, живих…Рідних, близьких, друзів, колег…Дні змінюються тижнями, тижні місяцями, місяці роками… 

     Літа переходять у спомин, земне життя – у вічність… 

     Людина живе доти, доки живе пам’ять про неї. 

     Напередодні Радуниці, поминаючи, згідно з давніми традиціями, своїх рідних, не забудьмо згадати ВСІХ тих, хто впродовж тривалого часу (і не дуже!) працював з нами поруч, пліч-о-пліч і на відстані, кого невблаганна смерть вирвала з наших рядів, не давши змоги завершити розпочате…

     Олександр Васильович Царук, Василь Микитович Скрипка, Федір Захарович Яловий, Анатолій Васильович Козлов, Людмила Василівна Панчук, Ірина Опанасівна Іншакова…

     Євген Сергійович Рогачов, Лариса Вікторівна Подобій, Маргарита Володимирівна Потурайко, Валентина Миколаївна Сенчурова, Тетяна Миколаївна Присяжна…

     Ці та інші наші колеги нині в незвіданих світах, відійшли за межу…

А за межею – вічна тьма. 

І досить часто передчасно. 

Та рідні душі непогасні 

Між нас витають мовчкома.

Тож решту літ чи днів земних, 

Допоки скінчиться дорога.

В любові і молінні Бога 

Прожити маємо й за них!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 806

     Великдень стукає в наші серця, а наші душі, як і душі далеких предків багато століть тому, прагнуть оновлення, світлого воскресіння любові. Шлях людський – нелегкий, і на ньому трапляються безліч спокус, вигаданих правд і оманливих надій. Іноді важко, а інколи й неможливо обрати з-поміж усього того огрому справжнє, непідробне й велике. І тоді на допомогу приходить віра: комусь освітлює дорогу, як смолоскип, а комусь тільки тремтить у темряві, щоб потім розгорітися могутнім полум’ям.

     У переддень великого свята не забуваймо про те, що віра – це не просто рятівна зірка на темному небі, а й постійна праця над собою. Це – перемога над власними сумнівами і тривогами, а потребує вона титанічної сили, джерело якої – у Господній любові. Тож хочеться побажати всім нам козацької міці, витривалості й незламності перед різноманітними вітрами – і внутрішніми, й зовнішніми. Нехай сили небесні сприяють нам у справах земних, а ми духовно зростатимемо й наповнюватимемо новий день глибоким життєвим сенсом.

     Хочеться побажати кожному серцеві вдячності за все, що дарує нам це багатогранне життя, за щасливі миті, за випробування й поразки, за кроки вперед, бо той, хто не зазнав невдач, не відчує і смаку перемоги. Пам’ятаймо просту істину: вода розбиває найміцніші скелі, але вода віри не руйнівна, вона зцілює рани, живить паростки надії, напуває спраглих і зміцнює слабких.

     Великдень – справжнє диво. Так нехай це диво озивається в душі кожного: і маленького, й досвідченого, і романтика, й реаліста, нехай не буде між близькими і друзями несказаного й прихованого. Любов творить великі чудеса, але любові не буває без щирості й відкритості. Христове Воскресіння – це свято світла й безмежної довіри, тож нехай кожен зігріється біля цього благодатного вогню, знайде в душі найтепліші слова для рідних, для Бога, для своєї країни.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 2786