Про свій перший досвід педагогічної діяльності, про неоднозначні емоції та враження від занурення у вир бурхливого шкільного життя прозвітували майбутні словесники на підсумковій конференції з виробничої педагогічної практики, яка відбулася 26 березня на факультеті української філології.Звітуючи про результати власної педагогічної активності, студенти ІV курсу зауважили, що педпрактика була корисною, змістовною, подарувала позитивні враження, досвід проведення навчальної роботи з основної та додаткової спеціальностей, позакласної роботи з фаху, виховної та методичної роботи, сприяла усвідомленню призначення вчителя.
Здобувачі вищої освіти акцентували на сприятливій психологічній атмосфері, що панує в педагогічних колективах баз практики (КПГ, КЗШ № 15 ім. М. Решетняка, КЗШ № 26, КЗШ № 103, КНВК № 35 «Імпульс», КЗШ № 125, КЗШ № 126, КПНЛ, КГ № 14, КГ № 91, КЗШ № 27, КЗШ № 68), висловлювали щиру вдячність методистам, учителям-наставникам, адміністрації закладів середньої освіти за допомогу та підтримку.«Педагогічна практика – цікавий, незабутній, водночас дуже важливий етап формування професійних умінь і навичок. Спілкування з учнями в умовах реального шкільного життя дозволило відчути себе справжніми педагогами», – зауважила Валерія Карнаух.
Запропоновані студентами фото- й відеоматеріали продемонстрували фрагменти уроків, виховних, позакласних, профорієнтаційних заходів, проведених практикантами. Усі з присутніх висновкували: практика є найефективнішою формою професійного становлення бакалаврів.Методисти з основної та додаткової спеціальностей, які взяли участь у підсумковій конференції, зазначили, що студенти переважно успішно пройшли всі етапи виробничої практики, добре впорались із поставленими завданнями й побажали подальших успіхів у навчанні.Відтак виставлено оцінки, підбито підсумки першої активної виробничої практики майбутніх учителів-словесників. Сподіваємося, що вона, дійсно, стала важливим кроком у професійному зростанні бакалаврів, принесла їм задоволення й упевненість у правильному виборі свого фаху.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 503

Для проходження тестування з української мови Вам необхідно перейти за покликанням: https://docs.google.com/forms/d/1iQ4C0JykcrG8BVnGDTB-a4XBlBAD5W2PWWnrXsk5GKk/edit 

Наголошуємо на тому, що рубрики, позначені червоною зірочкою, є обов’язковими для заповнення. Результати тестування Ви отримаєте автоматично після заповнення форми. 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 370

24 березня 2021 року на факультеті української філології відбулася виховна година в академічних групах УФР-19 та УПФ-19 (старости Мутавчі К., Скиданчук С., куратор Городецька В. А.). 

Відверта бесіда була присвячена актуальній проблемі протистояння серйозному виклику сьогодення – впливу негативних зовнішніх факторів на емоційний стан молодої людини, що може призвести до розвитку депресії. Студенти глибоко та всебічно проаналізували причини, можливі наслідки перебування в пригніченому настрої й підказали шляхи виходу із ситуації психологічного напруження: 1) терміново налаштувати себе на позитивне сприйняття життя, оцінювати будь-яку ситуацію з властивим студентові гумором; 2) інтенсивно зайнятися фізичними навантаженнями (пробіжки, домашній фітнес, прогулянки вулицями рідного міста); 3) активно спілкуватися з приємними людьми, проявляти турботу про домашніх улюбленців; 4) із задоволенням розвивати творчі здібності; 5) постійно пам’ятати, що щастя – це саме життя.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 454

23 березня 2021 року професорка кафедри української мови Білоконенко Людмила Анатоліївна за допомогою додатка Zoom провела відкриту лекцію з дисципліни «Сучасна українська літературна мова» для студентів ІІ курсу денної форми навчання на тему «Займенник як частина мови», на якій був присутній ректор університету, проф. Я. В. Шрамко, декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко, завідувачка кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз, а також викладачі кафедри української мови.Людмила Анатоліївна, ураховуючи особливості дистанційної роботи, візуалізувала навчальний матеріал, що полегшило його сприйняття та вможливило виокремлення найважливіших аспектів теми.За результатами обговорення, лекція була визнана як така, що проведена на високому науково-методичному рівні, відповідає робочій програмі та мета якої досягнута. Присутні на лекції викладачі також акцентували на продуктивній роботі студентів ІІ курсу, які були зацікавлені лекцією та активно працювали.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 629

Факультет української філології (кафедра української мови) проводитиме моніторингове тестування з української мови 27 березня 2021 року о 10:00 з використанням GOOGLE-форми. Усі охочі зможуть перевірити свої знання, уміння й навички, увійшовши в систему за покликанням, поданим на сайті кафедри української мови в рубриці «Новини та оголошення» (https://kdpu.edu.ua/ukrainskoi-movy/zahalna-informatsiia/novyny-ta-oholoshennia.html). Покликання буде активним упродовж дня.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 385

18 березня 2021 року, після проведення методсемінару кафедри української мови, відбулося секційне онлайн-засідання звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу «Актуальні проблеми сучасної лінгвістики та методики навчання» (голова секції: д.філол.н., проф. Білоконенко Л. А.). 

Учасники заходу мали змогу розглянути й обговорити важливу різнопланову проблематику мовознавчої та лінгводидактичної царин, традиційні й новітні підходи до вирішення тих чи тих наукових питань.

Найбільш жваво обговорено доповіді аспірантів кафедри української мови, де увазі досвідчених колег представлені напрацювання молодої генерації науковців.

Відтак у заслуханих виступах інтерпретовано актуальні питання сучасної лінгвістики та методики викладання академічних курсів у закладах вищої освіти, акцентовано на різноманітних підходах щодо декодування мови, особливостях розв’язання мовознавчих і лінгводидактичних проблем, окреслено перспективи подальших наукових пошуків викладачів й аспірантів. 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 410

11 березня 2021 року викладачі, аспіранти і студенти факультету української філології взяли участь у Всеукраїнських Шевченківських читаннях, які проходять на базі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» в онлайн-режимі на платформі ZOOM.Організатор читань Світлана Євгенівна Ігнатьєва, к. філол. н., завідувач кафедри філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка», зачитала привітання всім учасникам заходу від кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету, де разом із побажанням плідної праці пролунало Шевченкове слово, яке завжди стоїть на сторожі становлення української нації.

 Нині досвідчених і молодих учених-мовознавців, шевченкознавців, культурологів, студентів-словесників зацікавила власною оригінальною інтерпретацією мовної особистості Тараса Григоровича Шевченка відома філологиня – Тетяна Анатоліївна Космеда, доктор філологічних наук, професор Познанського університету імені Адама Міцкевича. Тема лекції «Тарас Шевченко – відомий і невідомий: Ego і Alter Ego поета», вибудована на засадах окремих аспектів лінгвоперсонології та основних положень теорії автокомунікації, презентувала мовний портрет українського митця у світлі новітніх лінгвософських, етнопсихологічних і лінгвокультурологічних підходів. Тетяна Космеда зауважила, що його мовна особистість формувалася в екстремальних життєвих умовах, адже геній Шевченка залишався генієм і за надзвичайних обставин та нестандартних ситуацій. Вона торкнулася важливих штрихів до портрета письменника крізь призму осмислення його психотипу, що лежить в основі аналізу психології митця, психології його творчості та специфіки поетової саморецепції. Усі небайдужі слухачі, кого цікавлять питання мовно-літературної освіти і просвіти, ніби побували в мовознавчій майстерні Тетяни Космеди, мали змогу перейнятися своєрідною психоемоційною сферою поета, відчути словесні й іконічні репрезентанти його екзистенційних пошуків та ще раз переглянути давно відомі, стереотипні установки щодо творчої постаті Тараса Шевченка. У ракурсі розглядуваної проблематики лекторка продемонструвала досвід аналізу діалогу Ego і Alter Ego як вияву автокомунікації письменника, що віддзеркалене в щоденнику, написаному російською мовою. У виступі доповідачка наголосила на тому, що Тарас Шевченко, перебуваючи в чужомовному комунікативному середовищі, виявляє себе справжньою «зіркою» в найвищих салонах Петербурга, що з позицій сьогодення і в термінах сучасної науки характеризує високий рівень його комунікативної міжкультурної компетентності. Акцентовано також: діалог між Ego та Alter Ego відбувається не тільки в щоденнику, де він своєрідно вербалізується, а й у Шевченковій свідомості, що знаходить вияв у інших знакових речах – у полотнах, вишуканих манерах, власне щоденниковій діяльності тощо.

Наприкінці зустрічі тривала вільна наукова рефлексія, де учасники могли поставити низку питань доповідачці за змістом прослуханого, висловити власну думку щодо порушеної проблематики.Залучення здобувачів освіти різних ступенів до участі в подібних наукових заходах, де відомими лінгвістами обговорюються дискусійні питання мовознавства, має на меті збагатити поле наукових пошуків аспірантської та студентської молоді, аби вона презентувала надалі власні філологічні здобутки.

Зібрання висновкувало, що Тарас Шевченко, на жаль, ще до кінця не пізнаний, проте це стає в нагоді наступним поколінням шевченкознавців і відкриває нові перспективи в дослідженні мовної особистості поета в аспекті лінгвоперсонології та лінгвокреативності.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 886

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 416

Уже традиційно в переддень ушанування Міжнародного дня рідної мови кафедра української мови Криворізького державного педагогічного університету щиро вітає всіх із прийдешнім святом і долучається до міжнародних і всеукраїнських акцій щодо підтримки, захисту й популяризації рідної мови.

Привертання уваги міжнародної спільноти до теми захисту національних мов є вагомим кроком до визнання самобутності й різномаїття мов і культур.

МОВИ – ЦЕ ВАЖЛИВО!

Саме цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови. 21 лютого вся світова громадськість, представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано в листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі.

Історія ж самого свята, на жаль, має присмак гіркоти: 21 лютого 1952 року у провінції Бангладеш влада Пакистану жорстко придушила демонстрацію молоді, яка висловила свій протест проти урядової заборони на вживання рідної – бенгальської – мови. Відтоді щороку Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. 

Міжнародне свято покликане захищати мови як виразники культурної спадщини тієї чи тієї нації, тому в ухвалі лейтмотивом звучить теза про «підтримку мовного та культурного різноманіття». ЮНЕСКО своїм рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної й національної ідентичності.  

Ми з дитинства знаємо: мова – це відображення буття народу, віддзеркалення його суспільного поступу. Кожний свідомий громадянин усвідомлює те, що мова – це чинник самозбереження й самоідентифікації нації, виразна ознака її ментальності й самосвідомості. Мова акумулює ціннісні вподобання етносу, його ідеали, вбирає традиції та досвід попередніх поколінь і передає цей духовний скарб нащадкам. Мова – це ще й реальний екскурс в історію народу, яка транслює різні етапи становлення його світогляду й самобутньої культури, репрезентує аксіологічний, інтелектуальний потенціал багатовікової еволюції нації.
І хай ми сьогодні в дистанційно-карантинних умовах не можемо зібратися великим університетським гуртом, аби традиційно, широкоформатно вшанувати свято рідної мови, проте ми в змозі ще раз визначитися, хто ми і чиїх батьків діти, усвідомити значення рідної мови в часі і просторі, яка кілька тисячоліть вбирає Слово батьків – з усіх віків. Ми не позбавлені нині й можливості осягнути актуальність афоризмів про силу і міць слова, сказаних свого часу видатними українцями:

Мова – то серце народу: гине мова – гине народ (Іван Огієнко);

Найбільше і найдорожче добро в кожною народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє дивне життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (Панас Мирний).

Тож варто згадати в день рідномовного свята громадянську позицію палкої Лесі Українки, яка сповідувала: «Живеє слово – се талан». Адже, і справді, рідне слово на рідній землі – це доля-талан, то твердая криця, генетичний код української нації.

Тільки рідне слово найкраще передасть велич людської натури й орлиний лет її фантазійної уяви, гучний передзвін пташиного співу і ледь вловиме дзюркотіння прозорого джерельця, насичену золоту палітру пшеничних степів і безмежну глибінь блакитного неба.
Тільки рідне слово переливається музичним водограєм, а материнська мова звучить чудовою мелодикою пісні, адже саме в ній вона збереглася, як і в струнах душі українства, та пронеслася крізь лихоліття віків. Отже, ми ніколи не позбавлені такої можливості – зачаровуватися колоритом Шевченкового звернення чи гармонією Лесиної словопісні:

Усе відбивається в пісні, як в морі,
Рожевая зоря й червоная кров,
І темна ненависть, і ясна любов,
І пломінь пожару, і місяць, і зорі.
Та пісня, як море, і стогне, й рида,
І барвами грає,
І скелі зриває,
               Як чиста прозора вода (Леся Українка).

Хай мова, освячена тисячолітнью незламністю, прометеєвим вогнем вистражденого рівноправ’я у своїй хаті, на своїй землі, і надалі розкриває барви рідних краєвидів, бринить витонченим ароматом свіжої паляниці, тремтячим подихом легкого вітру і шепотом молодого листя, ніжно торкає наші обличчя посмішкою сонячних промінців, зігріває душі й оселі теплом родинного спілкування. Хай рідномовні стежки завжди ведуть нас до батьківської хати, освітлюють наші життєві шляхи тонуванням рідної домівки, міцно огортають ніжністю материнської колискової. Хай багатобарв’я рідної мови наповнює наші серця милими відчуттями, а наш усесвіт – рідним звучанням! 

Бережімо рідну мову, плекаймо й розвиваймо її щодня! Її та наше майбуття – не лише в гаслах!

Ми спільно, усією громадою хочемо опікуватися красою рідного слова та дбати за зміцнення його позицій саме в українському суспільстві. Тому й упевнені: українці в Україні нарешті усвідомлять, що рідна мова – це світовий духовний тренд, а українська мова – це важливий атрибут Української держави, репрезентант її престижу в планетарному вимірі.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1402

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 424