15 червня 2020 року на факультеті української філології розпочалася державна підсумкова атестація. Студенти-заочники 4 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти першими в цьому році продемонстрували набуті знання з української мови та методики її викладання, набуті протягом навчання в університеті.

Провідні фахівці кафедри української мови: проф. Ж. В. Колоїз, проф. Бакум З. П., доц. Качайло К. А., доц. Т. І. Вавринюк, які увійшли до складу комісії, та голова державної підсумкової атестації – доц. кафедри української та світової літератур Н. Є. Коломієць – мали змогу оцінити теоретичну та практичну підготовку студентів з основних фахових дисциплін.

Цей підсумковий екзамен на бакалавраті виявив позитивні результати, оскільки майже дипломовані словесники гідно представили свої навчальні здобутки перед високоповажними членами комісії.

Кафедра української мови бажає студентам бакалаврату успіхів у складанні подальших екзаменів, сил і натхнення. Запрошуємо на навчання до магістратури!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 387

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 359

На факультеті української філології 19 травня пройшли традиційні наукові читання молодих пошуковців, організовані кафедрою української мови і приурочені до Міжнародного дня науки та Міжнародного дня слов’янської писемності й культури. Маючи на меті залучення студентської молоді до обговорення теоретичних і прикладних проблем сучасного мовознавства в загальнославістичному і світовому контексті, читання об’єднали аспірантів, студентів різних рівнів вищої освіти з вітчизняних і закордонних вишів та філологічно зорієнтовану учнівську молодь.

До участі в наукових читаннях зголосилися 79 учасників, зокрема з таких закладів вищої освіти: Інституту польської мови Університету гуманістично-природничого імені Яна Длугоша (2 учасників), Polonia University in Czestochowa (4) із м. Ченстохова, Польща; Могилевского государственного университета имени А. А. Кулешова, м. Могильов, Білорусь (10); Національного університету біоресурсів і природокористування України (14); Інституту дизайну та реклами й Інституту практичної культурології та арт-менеджменту Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв (2); Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (5); Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (15); Криворізького державного педагогічного університету (15) та 12 учасників із криворізьких закладів середньої освіти № 20, 41, 57, 72, 118, 125, 127.

Наукові читання молодих пошуковців відбулися в режимі реального часу на комунікаційній платформі ZOOM у форматі онлайн-конференції, до якої долучилися 59 учасників. Зі вступним словом до учасників наукових читань звернулися декан факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету кандидат філологічних наук, доцент Любов Миколаївна Семененко, завідувач кафедри української мови КДПУ доктор філологічних наук, професор Жанна Василівна Колоїз та заступник декана факультету української філології КДПУ, доцент кафедри української мови кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Іванівна Вавринюк.

Доповіді, виголошені на читаннях, охопили широке коло міждисциплінарних, крос-культурних наукових проблем. Аспіранти, магістри, бакалаври та учні мали змогу презентувати власні мовознавчі проєкти, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної лінгвістичної науки на фоні глобалізаційних процесів і полікультурних тенденцій. Крім того, учасники читань ознайомилися з літературознавчими й мистецькими розвідками студентів, які є результатами чи то ґрунтовних, чи то пілотних проєктів.

Усіх присутніх вразила доповідь, виголошена польською мовою. Денисюк Олександра, студентка бакалаврату Інституту польської мови Університету гуманістично-природничого імені Яна Длугоша, звернула увагу на питання вербалізації міфічних образів у трилогії С. Дарди «Дім на Вирембах», зіставивши символіку знаків польської й української лінгвокультур. Особливе пожвавлення на читаннях викликали виступи учасниць зі Львова (Марія Федак «Вербальні та невербальні засоби політичної реклами (на матеріалі англійської та української мов)»), Києва (Катерина Моісеєнко «Звуковий символізм у поетичних творах»; Юлія Коваленко «Найголовніший сакрально-лапідарний об’єкт ставрографії»), Кривого Рогу (Катерина Гончаренко «Лінгвокультурні знаки в назвах кондитерських виробів») та ін. Приємно відзначити участь наймолодших учасників читань із секції «Мова як пріоритет для молоді» і, власне, виступ Софії Романів, учениці 10 класу Криворізької спеціалізованої школи № 20, з теми «Стилістично забарвлена лексика в українській та німецькій мовах: перекладний аспект».

Читання пройшли в атмосфері відкритого, невимушеного спілкування, модераторами виступили самі учасники – молоді пошуковці з Криворізького педагогічного. До активного обговорення включилися передусім студенти старших курсів – магістри й бакалаври 4 курсу з різних вузів. Протягом онлайн-конференції відбувалися жваві дискусії, ставилася низка запитань «наживо» і в чаті. Виступи учасників переважно супроводжувалися мультимедійними презентаціями. Молодим дослідникам давалися цінні поради з боку досвідчених науковців, мовознавців-наставників.

Робота наукових читань завершилася підведенням підсумків, де кожен із учасників, визначивши актуальну проблематику заслуханих доповідей, висловив подяку за запрошення виступити в подібному інтерактивному форматі, дав його високу оцінку та висловив свої міркування щодо необхідності й важливості подібних наукових зібрань. Результати представлених студентських розвідок частково увійшли до збірника студентських наукових праць, який розміщено у вільному доступі до початку роботи читань, а частина увійде в наступний випуск.

Щиро сподіваємося, що залучення молоді до активного обговорення актуальних проблем філологічної царини дійсно стане важливим орієнтиром у фаховому становленні майбутніх словесників, допоможе їм зорієнтуватися в різноманітних наукових підходах, переконатися у правильності вибору життєвих чи професійних пріоритетів та спонукає до подальших наукових пошуків.

Відповідальна за проведення наукових читань,

доцент кафедри української мови                                                                                                                                     Н. М. Шарманова

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 313

Запрошуємо взяти участь у студентських наукових читаннях до Міжнародного дня слов’янської писемності!

Дата проведення:19 травня 2020 року об 11.00 год.

ПРИЄДНАТИСЯ ДО СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ЧИТАНЬ

на платформі ZOOM

https://us02web.zoom.us/j/87956724991?pwd=Zi9CWktMTlFCNlpIbXoyd3ZFczRUZz09

Ідентифікатор конференції:   87956724991

Пароль:   088952

Інформаційний лист

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 200

Мова є своєрідним дзеркалом людського буття, яке відображає національну ідентичність, свідомість та колективне мислення. Тому суспільство цікавиться мовою і як інвентарем для спілкування, і як специфічною системою, яка зберігає перш за все культуру людства.

Мова і культура – взаємопов’язані, узаємозалежні пласти людського буття, які, власне, й уможливлюють не лише успішну комунікацію, а й збереження, передачу мовних і позамовних феноменів, що є важливим інструментом для успішної соціалізації, національної ідентичності.

Мову не можна вивчати без виявлення особливостей культури народу, який нею послуговується. Такий підхід до дослідження взаємозв’язку мови і культури пов’язаний із роботами І. Голубовської, О. Корнілова, В. Лейчика, С. Тер-Мінасової та ін., які зазначають, що мову можна розглядати як дзеркало культури, як знаряддя культури, досліджувати її в межах трихотомії «мова – людина – культура». Мова відображає не лише фрагмент реальної дійсності, а й стиль життя, світобачення, національний характер, систему цінностей, менталітет народу, його суспільну самосвідомість.

У часи індустріалізації, глобалізації, комп’ютеризації питання духовності часто відкидають на периферію. Але такі дії є або помилковими, або чітко спланованими заради досягнення певної мети – стирання генетичного коду нації. Мова є одним із найнеобхідніших інструментів для створення й збереження держави. Саме мовний чинник, незалежно від історичного та геополітичного, відіграв провідну роль у формуванні української культури.

Мова виникла в суспільстві, обслуговує суспільство і поза суспільством неможлива, як і неможливе суспільство без мови. Нині українська мова посіла міцні позиції в усіх суспільних сферах: телебачення, друкарство, реклама, кіно, театр, літературні переклади тощо. Але проблема мови і суспільства стоїть гостро.

У сучасній українській школі, яка прагне підготувати соціалізованого випускника, у навчальний процес активно впроваджують інноваційні методи, розроблені з урахуванням творчих здібностей, саморозвитку, критичного мислення дитини. До такого методу відносять проєкт. Він поєднує в собі теоретичні та практичні складники, змушує заглиблюватися в проблемне коло питання, потребує його вирішення.

Уважаємо доцільним і виправданим використовувати проєкти на уроках української мови у процесі реалізації соціокультурної змістової лінії. Учні готують цікаву інформацію, яку не чули на уроках, яскраво її презентують за допомогою технічних засобів, повністю поринають в актуальні питання й намагаються вирішити їх. Діти навчаються регулювати, ігнорувати та відсіювати мовну інформацію, вдало використовувати знання української мови під час розробки проєктів.

Мову не можна вивчати без виявлення особливих потреб сучасного учня. Вона фіксує стиль життя, світобачення, суспільну свідомість, інтереси, виконує низку суспільно важливих функцій, тому опановувати її треба у своїй «зоні комфорту».

Доцент кафедри української мови  Н. М. Малюга

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 935

Сьогодні, 14 травня, відбулося онлайн-засідання кафедри української мови, на якому розглянуто низку актуальних питань, зокрема:

1. Про підготовку студентів до дистанційної літньої заліково-екзаменаційної сесії (Колоїз Ж. В., Вавринюк Т. І., Березовська-Савчук Н. А.).

2. Про результати співпраці зі школами; профорієнтаційна робота (Мішеніна Т. М., Шарманова Н. М.).

3. Обговорення тем курсових робіт на 2020 / 2021 н. р. (Білоконенко Л. А.). 

4. Про підготовку до міжнародної конференції (Колоїз Ж. В.). 

5. Різне.

Основний акцент зроблено на організації та механізмах перебігу заліково-екзаменаційної сесії в дистанційних умовах відповідно до вимог наказу КДПУ від 12 травня за № 143 «Про проведення літньої заліково-екзаменаційної сесії». Завідувач кафедри зупинилася на основних положеннях, викладених у тексті наказу, з урахуванням графіка навчального процесу та узагальненої інформації про форми проведення екзаменів на факультеті української філології з профільних дисциплін і загальноуніверситетських дисциплін на неспеціальних факультетах денної та заочної форм навчання. У процесі обговорення на засіданні враховано специфіку викладання дисциплін кафедри для здобувачів вищої освіти всіх рівнів, тому колегіально ухвалено рішення щодо підсумкового оцінювання з профільних навчальних дисциплін.

Підготовка та проведення запланованих організаційно-методичних і наукових заходів на кафедрі спрямоване на активізацію роботи щодо залучення учнівської молоді у рамках інтерактивного «Дня майбутнього студента» та ознайомлення з навчанням на факультеті української філології Криворізького державного педагогічного університету.

Після обговорення внесених до порядку денного питань відбулося також засідання методсемінару кафедри, де висвітлено питання про соціокультурний компонент у змісті шкільної мовної освіти (доповідач доц. Малюга Н. М.).

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 235

Щороку 9 травня прогресивне людство відзначає День Перемоги над нацизмом. Напередодні свята, у День пам’яті і примирення, студенти 2 курсу факультету української філології провели кураторську годину, приурочену 75-й річниці Перемоги (група УПФ-18, куратор доцент Н. М. Шарманова).

Студенти, не маючи змоги в умовах карантину традиційно вшанувати пам’ять загиблих у Другій cвітовій війні і вклонитися подвигу українського народу біля обелісків слави, організували власний флешмоб, що відбувся у форматі онлайн-конференції.

На думку учасників заходу, проведення години мужності, присвяченої подіям Другої світової війни, – це лише крихітна частка великої данини й пошани полеглим, яку можна висловити в нинішніх реаліях. Студенти самостійно викликалися увінчати великий подвиг і велику трагедію українства – його оборону власної землі й перемогу над фашизмом, згадавши те, наскільки дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941–1945 рр.

Лейтмотивом заходу стала ідея поваги всім борцям проти нацизму, вшанування пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій, злочинів проти людяності, скоєних у роки Другої світової війни. Можна по-різному ставитися до війни, по-різному її називати, але неоціненним є внесок українців у перемогу антигітлерівської коаліції в Другій cвітовій війні, у звільнення поневолених народів Європи, порятунок світової культури й цивілізації від фашизму. Тож – наголошено на заході – усі жахливі факти воєнного лихоліття вічно житимуть в пам’яті народній.

Ніхто не забутий. На попіл ніхто не згорів:

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам’ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

Борис Олійник

Кожний із присутніх на онлайн-заході мав змогу висловити слова подяки й пошани, згадати своїх загиблих родичів. Власні виступи студенти доповнили заздалегідь підготовленою презентацією.

Майбутні словесники акцентували на тому, що день 9 травня став переможною подією для всього людства. Тому людство і не має права забути тих, хто віддав своє життя задля щастя інших: вони є взірцем, прикладом наслідування для сьогодення й наступних поколінь. Під час заходу студенти хвилиною мовчання вшанували пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх дітей війни, її жертв, згадали про страшну людську катастрофу і зробили висновок, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією.

Щиро вітаємо кожного з цим знаковим для кожної родини святом – Днем Перемоги!

МИРНОГО НЕБА НАД ГОЛОВОЮ Й ТЕПЛА РІДНОЇ ДОМІВКИ УСІМ!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1380

7 травня 2020 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулася Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція «Мова, бізнес і право, міжкультурна комунікація: виклики сьогодення», яка проходила в режимі онлайн-конференції з використанням платформи ZOOM. До зібрання, організованого кафедрою романо-германських мов та перекладу, окрім досвідчених науковців, долучилися 74 студенти з 5 країн, аби презентувати власні лінгвістичні здобутки.

Студенти факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету представили свої лінгвістичні проєкти в мультидисциплінарному контексті, розкривши дискурсивний потенціал мовних одиниць у різних суспільних практиках. Досить активно взяли участь у дискусії Довгопола Дарина, Убізська Ірина, Авдєєва Дар’я (науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Н. М. Шарманова).

Майбутні словесники з Криворізького педагогічного відзначили плідну атмосферу онлайн-конференції. Студентка третього курсу Дарина Довгопола так підсумувала власну участь у науковому форумі: «Міжнародна науково-практична конференція, учасники якої продемонстрували високий рівень підготовки, фіксує позитивну динаміку інтелектуального прогресу розвитку молоді під керівництвом досвідчених мовознавців, які корегують та допомагають сформувати інтерес до серйозного вивчення дисциплін із певним внеском у розвиток філологічної парадигми. Можливість висловити свою думку, обговорити проблемні питання із запропонованої теми збагачують поле наукових пошуків».

Наші учасники переказали найкращі вітання молодим дослідникам від студентства Криворізького педагогічного. Навзаєм отримали побажання подальших наукових результатів у мовознавчій царині.

ЩИРО БАЖАЄМО СТУДЕНТАМ-СЛОВЕСНИКАМ НАДАЛІ ТОРУВАТИ

БАГАТОГРАННИЙ ФІЛОЛОГІЧНИЙ ШЛЯХ!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 437

Актуальним форматом не лише онлайн-занять, але й онлайн-консультацій в умовах карантину є проведення конференцій із використанням платформи ZOOM. Так, 30 квітня 2020 року об 11:00 викладач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз провела ZOOM-консультацію з курсу "Основи академічного письма" для студентів ІІ курсу факультету мистецтв (гр. МХК-18, ХХК-18).

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 394

На факультеті української філології 24 квітня 2020 року відбулася зустріч студентів І курсу з наставником академічних груп УФР-19; УПФ-19, доцентом кафедри української мови В. А. Городецькою в режимі ZOOM-конференції. Географія учасників була широкою. На зв’язок з Кривим Рогом вийшли Долинський, Олександрійський та Петрівський райони Кіровоградщини; Апостолівський, Криворізький, Петриківський та Софіївський райони Дніпропетровщини; Нововоронцовський район Херсонщини.

Основна тема кураторської години – круглий стіл «Наукова спадщина видатних українських мовознавців», присвячений ювілею Криворізького державного педагогічного університету. Студенти підготували повідомлення про лінгвістів, які здійснили вагомий внесок у становлення вітчизняної науки, починаючи з ХІХ століття й до сьогодні.

Крім того, старости Христина Мутавчі та Софія Скиданчук окреслили основні пріоритети в нових умовах роботи під час карантину:

• підготовка до літньої заліково-екзаменаційної сесії;
• виконання навчальних та контрольних тестів з усіх дисциплін на платформі MOODLE;
• проведення занять з викладачами on-line;
• дотримання санітарно-гігієнічних норм та здорового способу життя.

Першокурсники цілком свідомі того, що необхідно мобілізувати всі зусилля на опанування навчальних задач, і з оптимізмом чекають повернення до рідного університету!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 734