Всесвітній день здоров’я цього року присвячується питанням справедливості в охороні здоров’я і проходить під гаслом «Побудуємо більш справедливий, більш здоровий світ». А 2021 рік в цілому ВООЗ визначила як Міжнародний рік медико-санітарних і соціальних працівників на знак поваги і вдячності працівникам медичної та соціальної сфер за їх наполегливу самовіддану працю в боротьбі з пандемією коронавирусної інфекції. Програми міжнародних і національних конференцій та форумів цього року передбачають дослідження різних аспектів проблем здоров’я населення та його охорони, насамперед у період пандемії COVID-19 та шляхів боротьби з нею, включаючи медико-соціальні, профілактичні, клінічні, епідеміологічні, організаційно-управлінські, фармакологічні, економічні, освітні, правові аспекти тощо.

7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. ВОЗ присвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводить різні пропагандистські заходи, як в цей день, так і тривалий час після 7 квітня. Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН і Генеральний директор ВОЗ в своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню.

Саме тому, з метою популяризації здорового способу життя, а також формування уявлення про здоров’я значною мірою залежить від нас самих, до Всесвітнього дня здоров’я Державною бібліотекою України для молоді був підготовлений бібліографічний список за темою: «Бути здоровим – вимога часу», який складається з двох розділів: Хороше здоров’я – це не лише відсутність хвороб; Коронована пандемія: тест на людяність і власну відповідальність за все, що трапляється на нашій планеті.

Бути здоровим – вимога часу, яка має прямий стосунок до Всесвітнього дня здоров’я. Здоров’я – це життєва енергія, натхнення і задоволення від насиченого подіями життя. Це здатність ставити цілі й досягати їх, максимально реалізовувати свій потенціал. Піклуватися про своє здоров’я – це актуально, модно і престижно.

За матеріалами інтернетджерел: http://medlib.dp.gov.ua/jirbis2/ua/calendar-of-important-dates/calendar-events/154-vsesvitnij-den-zdorov-ya/event_details.html?date=2021-04-07-00-00

http://4uth.gov.ua/buty-zdorovym-vymoga-chasu-do-vsesvitnogo-dnya-zdorovya/

Автор: Квітко Максим Олександрович

Перегляди: 25228

Щорічно 24 березня в усьому світі проводиться День боротьби з туберкульозом. Саме цього дня в 1882-му році в Берліні доктор Роберт Кох оголосив про відкриття цієї страшної хвороби, яка до цих пір загрожує кожному з нас.

Згідно зі звітом ВООЗ, Україна входить до п’ятірки країн з найвищим рівнем захворюваності на туберкульоз. Станом на останній звітний рік, ситуація така, що Україна знаходиться на 84 місті в світі. В Україні за рік фіксують приблизно 27 тисяч нових випадків захворювання на туберкульоз та рецидивів. Близько 3700 українців щороку помирають від цієї хвороби, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, а щодня – приблизно 10 пацієнтів. Ще 23% випадків захворювання в Україні не виявляються.

Основною причиною зростання захворюваності є зниження рівня життя населення, зростання алкоголізму, наркоманії, величезна армія безхарчинків, звільнені з виправних установ. Суттєву частку вносить і міграція населення, різко зросла за останні роки. Важливим чинником, що сприяє росту захворюваності, є скорочення охоплення населення профілактичними оглядами та зменшення частки хворих на туберкульоз, виявлених на ранніх стадіях.

Туберкульоз - одне з найдавніших інфекційних захворювань. Це хронічне інфекційне захворювання характеризується утворенням в органах специфічних запальних змін. Туберкульоз вражає практично всі органи і системи організму. Але найбільш частою локалізацією туберкульозу є органи дихання.

Джерело: https://24tv.ua/tuberkuloz_v_ukrayini_shho_zminitsya_v_sistemi_likuvannya_i_chi_ye_prichini_dlya_paniki_n1289439

Автор: Квітко Максим Олександрович

Перегляди: 21626

1 грудня відмічається Всесвітній День боротьби зі СНІДом. Його мета – привернути увагу громадськості і нагадати суспільству, що ВІЛ/СНІД є однією з самих глобальних проблем людства.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі з ВІЛ-інфекцією живе близько 37 мільйонів людей, серед яких 19,5 мільйонів отримують антиретровірусне лікування.

Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ.  За даними Об’єднаної програми Організації Об’єднаних Націй із ВІЛ/СНІД, близько 244 тисячі українців мають ВІЛ, з них близько 100 тисяч не знають про свою хворобу.

Найчастіше  – у понад 70% випадків – ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Враховуючи цей факт, фахівці рекомендують використовувати презервативи, утримуватись від сексуальних контактів з незнайомими партнерами, а маючи постійного партнера, зберігати вірність.

Вірусом імунодефіциту можна заразитись через кров, тому дуже важливо, щоб для ін’єкцій використовувались лише одноразові стерильні шприци і голки, а інструменти для пірсингу, татуювань, манікюру тощо – стерилізувались.

ВІЛ також передається від матері до дитини під час вагітності, пологів та грудного вигодовування. В цьому випадку лікарі проводять антиретровірусне лікування матері під час вагітності та пологів, призначають кесарів розтин та рекомендують штучне вигодовування.

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди, які живуть з вірусом імунодефіциту людини, можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Завдяки успішним державним закупівлям через міжнародні організації, Україна повністю забезпечує лікування усіх хворих на ВІЛ антиретровірусною терапією (АРТ). Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.

Автор: Охорона здоров`я

Перегляди: 20156

Автор: Охорона здоров`я

Перегляди: 19994

В 2020 році Міжнародний день відмови від паління припадає на 19 листопада.

Метою Дня відмови від паління є активні дії по сприянню у зниженні поширення шкідливої тютюнової залежності. Це включає в себе боротьбу проти тютюнопаління в усіх прошарках суспільства і в першу чергу в середовищі лікарів і медичного персоналу. Широке інформування суспільства про шкідливий і згубний вплив тютюну на здоров’я курця і оточуючих його людей здатне позитивно вплинути на самосвідомість безлічі курців. Завдяки хорошій обізнаності населення про шкоду куріння для здоров’я та доступних методах позбавлення від цієї шкідливої звички багато громадян прагнуть позбутися згубної нікотинової залежності.

Деякі люди не усвідомлюють всієї тяжкості наслідків від вживання тютюну для свого здоров’я і здоров’я своїх дітей. У більшості випадків це є результатом відсутності переконливої інформації з даної теми, а так само наслідки інформаційної протидії з боку тютюнових компаній. У зв’язку з цим ВООЗ та ряд міжнародних громадських та медичних організацій, пропонують урядам країн, що приєднуються до цієї боротьби захищати політику своєї суспільної охорони здоров’я від будь-яких інтересів тютюнової промисловості, прийняття податкових і цінових заходів по скороченню попиту на тютюнові вироби, законодавчий захист своїх співгромадян від впливу тютюнового диму. Крім того пропонуються прямі державні регуляторні дії з контролю над складом тютюнових виробів і їх публічного оприлюднення. Заходи з регулювання маркування та упаковки тютюнових виробів, з метою попередження людей про небезпеку цієї шкідливої звички. Заборона стимулювання продажів і реклами, а також можливості спонсорства тютюнових компаній. Повсюдне надання кваліфікованої допомоги тим, хто вирішив позбутися від цієї шкідливої звички.

Критика цих починань також існує. Наводяться аргументи та обвинувачення в цинізмі. Серед аргументів критики, наприклад, легалізація вживання марихуани в деяких розвинених країнах. До того ж, за рахунок астрономічного збільшення цін на тютюнові вироби та нецільового використання отриманних таким шляхом коштів, при низькому рівні інформування про ефективні і фінансово доступні для курця методи відмови від куріння, коефіцієнт корисної дії від цих заходів для суспільства значно знижується або стає зовсім негативним.

Автор: Охорона здоров`я

Перегляди: 20446

https://drive.google.com/file/d/1Qb2fxJbYJLK7ZXr070jN0zP_ubrRGqmi/view?usp=sharing

Автор: Провідний інженер з охорони праці

Перегляди: 19773

https://drive.google.com/file/d/12v27WLY_tIFybJ-R3xm0k0TaIwQux7g5/view?usp=sharing

Автор: Провідний інженер з охорони праці

Перегляди: 19720

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

• Загальні відомості про заклад освіти, його структуру. Види та джерела небезпеки в навчальних приміщеннях, на спортивних майданчиках, науково-дослідних ділянках.
• Загальні правила поведінки під час освітнього процесу. Обставини та причини найбільш характерних нещасних випадків, що сталися в закладах освіти.
• Вимоги пожежної безпеки в КДПУ. Ознайомлення з Правилами пожежної безпеки для закладів освіти та установ системи освіти України.
• Радіаційна безпека, дії в разі надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
• Цивільний захист, техногенна безпека природного і техногенного характеру.
• Безпека дорожнього руху. Поведінка на вулиці, ознайомлення з правилами дорожнього руху.
• Побутовий травматизм, попередження та дії в разі нещасних випадків у побуті.
• Домедична допомога в разі нещасних випадків, надзвичайних подій тощо.

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КДПУ.  ВИДИ ТА ДЖЕРЕЛА НЕБЕЗПЕКИ В НАВЧАЛЬНИХ ПРИМІЩЕННЯХ, НА СПОРТИВНИХ МАЙДАНЧИКАХ, НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ДІЛЯНКАХ.

     Криворізький педагогічний державний університет-провідний педагогічний вищий заклад освіти, який має IV рівень акредитації. У 2020 році виповнилось 90 років з дня заснування. Університет здійснює навчання здобувачів вищої освіти за денною та заочною формами. Станом на 15.09.2020 року в університеті навчається 3500 здобувачів вищої освіти. Освітній процес забезпечує 625 працівників (з них 350 науково- педагогічних працівників). До складу університету входить 5 навчальних корпусів, 3 гуртожитки, 8 факультетів, 31 кафедра. Навчальний корпус №1 розташований за адресою проспект Гагаріна буд. 54; навчальний корпус №2 розташований за адресою проспект Гагаріна, буд. 26; навчальний корпус №3 розташований за адресою вул. Рокосовського буд. 3; навчальний корпус №4 розташований за адресою вул. Героїв АТО, буд.79 А; навчальний корпус № 5 розташований за адресою вул. Мистецька буд. 5. Гуртожиток №l розташований за адресою: проспект Гагаріна буд.54 А; гуртожиток №3 розташований за адресою: вул. О.Васякіна буд.54 А, гуртожиток №4 розташований за адресою вул. Героїв АТО буд.79 Б.

       На кафедрах університету є навчальні майстерні та лабораторії з сучасним обладнанням, неправильна експлуатація якого може призвести до нещасного випадку. Перед початком роботи в майстернях, лабораторіях з кожним здобувачем вищої освіти проводиться первинний інструктаж з охорони праці та безпеки життєдіяльності.                                                                                                  

До основних небезпечних факторів належать:

1. Ураження електричним струмом (при невиконанні правил експлуатації електроприладів та електроустановок, особиста необережність);

2.Травмування при заняттях хореографією, спортом. Джерелом небезпеки може бути несправний або незакріплений спортивний інвентар, недотримання заходів безпеки при виконанні фізичних вправ, заняття хореографією, спортом без спеціального спортивного одягу та взуття, заняття на відкритих спортивних майданчиках за поганих метеорологічних умов, переоцінка своїх можливостей, необережність, слабкість, перевтома й погане самопочуття;                                                                                                                                 

 3. Електромагнітне випромінювання. Джерелом електромагнітного випромінювання є різноманітне обладнання, зокрема й персональний комп’ютер. Інтенсивна робота за комп’ютером та неправильна організація робочого місця може викликати низку захворювань: порущення зору; кістково- м’язові порушення, захворювання шкіри; головні болі, депресивний стан; 

 4. Понаднормовий шум (в аудиторіях більше 55 дБА, на вулиці більше 70 дБА).

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ОСВІТНЬОГОПРОЦЕСУ. ОБСТАВИНИ ТА ПРИЧИНИ НАЙБІЛЬШ ХАРАКТЕРНИХ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ЩО СТАЛИСЯ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ.

   Для запобігання нещасних випадків з учасниками освітнього процесу та збереження державного майна університету слід знати й суворо дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, виробничої санітарії й пожежної безпеки. Неохайність, неуважність, недостатня обізнаність з приладами, властивостями речовин та правилами їх зберігання й використання можуть призвести до нещасного випадку.                              

                   Основні правила для здобувачів вищої освіти університету:

1.Забороняється паління в навчальних приміщеннях та гуртожитках університету (Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.11.2004 № 855).  

2. Забороняється заходити до приміщень університету без дозволу відповідальної особи (викладача, завідувача аудиторії, лаборанта, майстра).                                                                                               3. Забороняється вмикти й вимикти рубильники, вимикачі інші прилади без дозволу відповідальної особи (помилкове ввімкнення або вимкнення електро- установок може призвести до нещасного випадку або аварії).                                                                                                                             

4. При виконанні лабораторних робіт ретельно дотримуватися первинних інструктажів. Можна виконувати тільки ту роботу, яку вам доручено. Виконувати інші роботи категорично забороняється.                    5. При виявленні неполадок в обладнанні, негайно повідомити відповідальній особі.                                                                                                                                                                                   

6. Під час експлуатації електроустановок забороняється:

– самостійно усувати несправності електромережі й електрообладнання;

– користуватися саморобними електричними нагрівальними приладами, обладнанням у приміщеннях університету;

– користуватися пошкодженими (несправними) розетками;

– зав’язувати й скручувати електропроводи;

– застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам Правил експлуатації електроустаткування;

– переносити прилади, які знаходяться під напругою.

7.Обставини та причинами найбільш характерних нещасних випадків, що сталися за останні роки :

– невиконання студентами правил техніки безпеки під час проведення репетицій в хореографічних залах;                                                                                                                                         – невиконання студентами правил техніки безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в спортивному залі та на майданчику;

– спроба студентом самостійно полагодити несправність електромережі в гуртожитку університету;

– невиконання студентами вимог інструкцій з охорони праці під час роботи в майстернях.

   В університеті створені та підтримуються комфортні, безпечні умови для навчання в аудиторіях, лабораторіях, у хореографічних та спортивних залах, за яких зберігається здоров’я учасників освітнього процесу, їх висока працездатність. Виконання вимог інструкцій, нормативних актів з безпеки життєдіяльності, правил безпечної роботи під час освітнього процесу, співпраця з адміністрацією університету щодо створення безпечних умов для навчання є запорукою безпеки вас і оточуючих.

ІІІ. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Знайомство з Правилами пожежної безпеки для закладів, установ організацій і підприємств системи освіти України. Правила поведінки під час пожежі в закладі освіти.

1. На території університету забороняється розкладання вогнищ, спалювання сміття, відходів, пакувальних матеріалів.                                                                                                                                    2. У приміщеннях університету забороняється застосовувати відкритий вогонь (паяльні лампи, факели тощо).

3. Забороняється використання електрокип’ятильників, чайників та іншого нагрівального обладнання (окрім спеціально відведених і обладнаних для цього приміщень)

4. Забороняється залишати без нагляду ввімкнені в електромережу кондиціонери, комп’ютери, електрочайники тощо.

5. Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для потреб, не пов’язаних з пожежогасінням

6. При виявивленні пожежі або її ознак (задимлення, запаху горіння або тління) слід:

– негайно повідомити про це за тел. 101 (при цьому чітко назвати адресу об’єкта, місце виникнення пожежі, а також своє прізвище);                                                                                                                  – розпочати евакуацію людей під керівництвом працівників університету з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;                                                                                                                      – під час пожежі не слід ховатися в глухі кути, під парти, шафи тощо;                                                                                                                                                                                                                – захищати органи дихання серветками;                                                                                                                                                                                                                                                           – якщо неможливо самостійно залишити приміщення, де виникла пожежа, слід будь яким способом повідомити про своє місцеперебування.                                                                                                                                      

ІV. РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА, ДІЇ В РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ПРИРОДНОГО І ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ

1. Можливі надзвичайні ситуації та висновки з оцінки обстановки, яка може скластися в разі їх виникнення:

– радіоактивне забруднення та зараження місцевості в разі аварії на АЕС;

– зараження сильнодіючими отруйними речовинами при виникненні аварії на хімічно-небезпечному об’єкті;

– пожежі на об’єктах промислових підприємств;

– стихійні лиха, що спричиняються явищами природи (землетруси, повені, зливи, тощо.)

Про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій радіоактивного, хімічного, бактеріологічного зараження, катастрофічного затоплення та інших видів небезпеки буде оповіщення через засоби масової інформації.                                                                                                                                                                                                                                                                                                      2. До значних руйнувань призводять землетруси силою більше 5 балів. Правила безпечної поведінки під час землетрусу:

– під час землетрусу слід намагатися вийти з будинку;                                                                                                                                                                                                                                      – у приміщенні не слід залишатися в наріжних кімнатах;

– на відкритому місці слід триматися на безпечній відстані від ліній електропередач, великих будівель, мостів.

Опинившись під завалом у зруйнованому будинку слід:

– покликати на допомогу будь яким способом;

– очікуючи допомоги, необхідно уникати переохолодження;

– якщо ніхто не чує, необхідно спробувати вивільнити руки і ноги;

– обережно самостійно розбирати завал;                                                                                                                                                                                                                                                            – при необхідності, слід надати собі першу допомогу (зупинити кровотечу, зафіксувати зламану кінцівку).

V. БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Поведінка на вулиці, ознайомлення з правилами дорожнього руху.

1. Пішоходи зобов’язані:

– рухатися по тротуарах, пішохідних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності - по краю проїжджої частини автомобільної дороги чи вулиці;

– перетинати проїжджу частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, (в разі їх відсутності – по лінії тротуарів і узбіч);

– керуватися сигналами світлофора ( переходити тільки на зелене світло для пішохода);

– не зупинятися без потреби на проїжджій частині дороги, на залізничному переїзді;

– не переходити проїжджу частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються,                                                                                – не переходити проїжджу частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів поза пішохідними переходами за наявності роздільної смуги;

– утримуватися від переходу проїжджої частини при наближенні транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;

– не виходити на проїжджу частину із-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються;

– здійснювати посадку й висадку лише після повного припинення руху транспортного засобу зі спеціального майданчика, а в разі його відсутності – з тротуару чи узбіччя;

– не відволікати увагу водія від керування транспортним засобом (тролейбусом, автобусом, трамваєм, маршрутним таксі);

2. Пішоходи мають право:

– на переважний перетин проїжджої частини по позначених пішохідних переходах;

– за відсутності в зоні видимості переходу чи перехрестя переходити дорогу, вулицю, залізничний переїзд під прямим кутом до краю проїжджої частини на ділянці, де вона добре проглядається з обох сторін;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                – вимагати від державних та місцевих органів влади створення необхідних умов для забезпечення безпеки руху.

3. Особа при користуванні велосипедом без двигуна, має право:

– їздити по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності – по краю проїжджої частини дороги, вулиці чи узбіччю.

Особа при користуванні велосипедом без двигуна зобов’язана:                                                                                                                                                                                                                          – використовувати технічно справний та належним чином обладнаний велосипед;                                                                                                                                                                                              – не перевозити вантажів, що заважають керувати;

– не перевозити пасажирів.

VІ. ПОБУТОВИЙ ТРАВМАТИЗМ, ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ДІЇ В РАЗІ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ У ПОБУТІ

1. Під нещасними випадками в побуті слід розуміти не пов’язані з освітнім процесом травми, зокрема отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров’я потерпілих.

2. Факт ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку встановлює й засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров’я особи, є листок непрацездатності чи довідка з лікувально-профілактичного закладу. Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі, ведуть реєстрацію нещасних випадків в окремому журналі за встановленою формою.

3. Причинами нещасного випадку можуть бути: події, пов’язані з транспортом, зокрема:

• вхід або вихід з транспортного засобу (автомобіля, автобуса,трамвая, поїзда, тролейбуса тощо);
• дорожньо-транспортні пригоди, серед них наїзд або зіткнення транспортних засобів ( автомобіля, мото- і вело техніки, засобів міського електротранспорту, поїздів);

– події, пов’язані з дорожньо - будівельною, сільськогосподарською технікою;  – події, пов’язані з використанням газу в побуті;

– випадкові падіння потерпілого,зокрема: під час пересування, з висоти, в колодязі, ями, ємності;

– випадкова дія механічних сил, зокрема:

• падіння предметів, матеріалів породи,
• обвали будівель, споруд та їхніх частин;

– дія предметів та деталей, що рухаються, обертаються, розплітаються;                                                                                                                                                                                                            – ураження електричним струмом, зокрема:

• у разі доторкання до лінії електропередачі та обірваних дротів,
• у разі перебування на електропостачальних спорудах,
• у разі користування побутовими електроприладами;

– вибухи, у тому числі: боєприпасів, вибухових матеріалів;                                                                                                                                                                                                                               – вплив екстремальних температур (крім пожеж), що призвели до опіків, теплових ударів чи обморожень;                                                                                                                                                        – пожежа;

– випадкові отруєння зокрема,:

• продуктами харчування та безалкогольними напоями,
• алкогольними напоями,
• наркотичними засобами,
• психотропними речовинами, грибами,
• ліками, медикаментозними препаратами,
• хімічними та отруйними речовинами;

– дія іонізуючого, радіоактивного, електромагнітного випромінювання;                                                                                                                                                                                                                – самогубство, самопошкодження, голодування, виснаження, утоплення,                                                                                                                                                                                                          – вбивство чи нанесення ушкоджень іншою особою;                                                                                                                                                                                                                                         – використання або контакт з вогнепальною зброєю;                                                                                                                                                                                                                                          – контакти з тваринами, комахами, отруйними рослинами та іншими представниками фауни і флори;                                                                                                                                                                  – техногенне та стихійне лихо, дія сил природи.

4. Попередження та дії в разі нещасних випадків у побуті

4.1 Для уникнення травматизму в побуті слід дотримуватися правил безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил дорожнього руху, безпечного поводження на воді.

4.2. Уникати конфліктних ситуацій, бути стриманим.

4.3. Використовувати справні електроприбори, дотримуватись правил експлуатації електроприладів.

5. Правила безпечної поведінки під час грози:

• якщо гроза застала вдома, слід зачинити вікна, вимкнути з розеток електроприлади, не слід виходити з дому;
• якщо гроза застала надворі, слід намагатися сховатися в найближчому приміщенні;
• не слід ховатися від грози під високим поодиноким деревом, високовольтною лінією електропередач, у річці;
• слід відкласти на 15-20 м від себе всі металеві речі;
• якщо гроза застала в автомобілі, слід залишитися в ньому.

6. Правила безпечної поведінки в місцях скупчення людей:

• збираючись у місця скупчення людей, слід відповідно одягнутися;
• на концерти, вистави, змагання слід приходити раніше;
• слід сідати на місця поблизу виходу;
• після закінчення концерту, вистави, змагання слід зачекати, поки люди вийдуть;
• у натовпі слід рухатися разом з усіма, намагатися триматися далі від стін і дверей, до яких можуть притиснути;
• при падінні слід підвестися, якщо не вдається, слід згрупуватись, захищати голову руками;                                                                                                                                                                  • у випадку ушкодження, отримання травми негайно звернутися за допомогою до оточуючих, викликати швидку медичну допомогу.

VІІ. ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА МЕДИЧНА ДОПОМОГА В РАЗІ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

     При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому.

1. Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги:

1.1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

1. 2. Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.

1. 3. Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).

1.4. Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чине порушені функції життєво важливих органів.

1.5. Розпочати проведення необхідних заходів:

• зупинити кровотечу;
• зафіксувати місце перелому;
• вжити реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;
• обробити ушкоджені частини тіла.

1.6. Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

1.7. Повідомити адміністрацію університету про те, що трапилося. Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час, годину і навіть хвилини, особливо, коли потерпілий втратив свідомість. У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання, та зовнішній масаж серця і викликати за телефоном 103 швидку медичну допомогу.

         2. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

• якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму:
• вимкнути рубильник або викрутити запобіжник;
• вимкнути мережу живлення.
• сухою палицею відкинути від потерпілого провід, який знаходиться під напругою , відтягти потерпілого від електричних проводів, від струмопровідних частини установки.
• при напрузі в установках до 1000 В можна взятися за сухий одяг потерпілого, не торкаючись відкритих частин тіла. Слід користуватися гумовими рукавичками або намотати на руку шарф, прогумований плащ і т.п. Рекомендується стати на ізольований предмет (на суху дошку, на згорток сухого спецодягу). У випадку судорожного обхвату потерпілим електричного проводу, який знаходиться під напругою, розгорнути руки потерпілому, відриваючи його від проводу послідовним відгинанням окремих пальців. При цьому працівник, який надає допомогу, повинен бути у діелектричних рукавицях і знаходитися на ізолюючій від землі основі. Якщо потерпілий при свідомості, його кладуть у зручне положення, накривають теплим покривалом і залишають у стані спокою до прибуття лікаря. Якщо після звільнення потерпілого від дії струму він не дихає, потрібно негайно зробити штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця. Найбільш ефективним методом штучного дихання є „з рота в рот” або „з рота в ніс”. Робиться це таким чином: стають з лівого боку від потерпілого, підкладають під його потилицю ліву руку, а правою тиснуть на його лоб. Це забезпечить вільну прохідність гортані. Під лопатки потерпілому кладуть валик зі скрученого одягу, а рот витирають від слизу. Зробивши 2-3 глибоких вдихи, особа, яка надає допомогу, вдуває через марлю або хустку повітря із свого рота в рот або ніс потерпілого. При вдуванні повітря через рот особа, яка надає допомогу, закриває пальцями ніс потерпілого; при вдуванні через ніс потерпілому закривають рот. Після закінчення вдування повітря в рот чи ніс потерпілому дають можливість вільного видиху. Частота вдування повітря потерпілому повинна бути 12-13 разів на хвилину. За відсутності в потерпілого дихання й пульсу йому потрібно разом зі штучним диханням робити масаж серця. Робиться це так: потерпілого кладуть на спину на підлогу, звільняють грудну клітку від одягу. Особа, яка надає допомогу , знаходиться з лівого боку від потерпілого, долонями двох рук натискує на нижню частину грудної клітки потерпілого з силою, щоб змістити її на 3-4 см. Після кожного натискування потрібно швидко забирати руки з грудної клітки, щоб дати можливість їй вирівнятись. У такій ситуації операції чергуються. Після 2-3 вдувань повітря роблять 4-6 натискань на грудну клітку. Для перевірки появи пульсу масаж припиняють на 2-3 секунди. Перші ознаки того, що потерпілий приходить до свідомості: поява самостійного дихання, зменшення синюватості шкіри та поява пульсу. Констатувати смерть має право лише лікар.

3. Перша допомога при переломах, вивихах, розтягу зв’язок, суглобів, ударах

При переломах, вивихах необхідно покласти потерпілого в зручне положення, яке виключає рухи пошкодженої частини тіла. Це досягається шляхом накладання шини, а за її відсутності можна використати палиці, дошки, фанеру тощо. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно імобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча чи стегна, – то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї вату, шарф, рушник тощо. Шина повинна бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. З метою попередження забруднення рани, необхідно змастити поверхню шкіри навколо рани йодом, попередньо зупинивши кровотечу, і накласти стерильну пов’язку.

     Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, двері тощо. При переломі ребер необхідно міцно забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху. При ушкодженні тазу обережно стягнути його широким рушником, покласти на тверді ноші, а під зігнуті і розведені колінні суглоби підкласти валик. При переломах і вивихах ключиці у підм’язову западину кладуть вату або інший матеріал, згинають руку в лікті під прямим кутом і прибинтовують її до тулуба. Рука нижче ліктя повинна перебувати в косинці, її підв’язують до шиї.

   При переломах і вивихах кисті та пальців рук кисть руки з вкладеним у долоню жмутом вати, бинту (пальці зігнуті) прикладають до шини, яка повинна починатися біля середини передпліччя і закінчуватися біля кінців пальців, і перебинтовують. При розтягу зв’язок суглобів – підняти хвору кінцівку догори, накласти холодний компрес та тісну пов’язку, створити спокій до прибуття лікаря. При ударах забезпечити потерпілому повний спокій, накласти на місце удару холодний компрес. При ударах із синцями не слід класти примочки, місце удару змастити йодом і накласти пов’язку.

4. Перша допомога при опіках, теплових ударах

   При наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випадку необхідно загасити полум’я, негайно накинувши на людину, яка горить, будь-яку цупку тканину і щільно притиснути її до тіла. Тліючий одяг знімають або обливають його водою. При промоканні одягу гарячою водою, його також необхідно облити холодною водою або зірвати. Швидке занурення обпеченого обличчя в холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку. Місце опіків кислотами ретельно промивають струменем води протягом 10-15 хв. Обпечене місце промити 5% розчином перманганату калію або 10% розчином питної соди ( одна чайна ложка на склянку води). На місце опіку накладають бинт. Місце опіків їдкими лугами (каустичною содою, негашеним вапном) промивають проточною водою протягом 10-15 хв., потім розчином оцтової кислоти. Місце піків накривають марлею. Опіки бувають трьох ступенів. При опіках першого ступеня з’являється почервоніння, припухлість шкіри. Уражені місця обробляють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (ІІ і ІІІ ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев’язування потерпілого направляють у лікарню. При опіках не слід розрізати пухирі, видаляти смолисті речовини, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматки одягу, які прилипли до рани. При опіках очей електричною дугою роблять холодні примочки з розчину борної кислоти, потім потерпілого направляють у медичний заклад. При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпілого виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть на землю, розстібають одяг, що стискає, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодну воду, у тяжких випадках потерпілого обливають холодною водою. При припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

5. Перша допомога при обмороженні, переохолодженні.

Обмороження виникає при місцевій дії холоду на тіло. Холод, діючи на судини, спричиняє їх звуження, внаслідок цього відбувається недостатнє кровопостачання певної ділянки тіла, що проявляється у зблідненні шкіри. Якщо вчасно не буде надано першу допомогу, то це може спричинити відмирання тканини. Розрізняють три ступені обмороження: І- побіління і втрата чутливості; ІІ - почервоніння і поява „пухирів”; ІІІ – омертвіння тканин, які набувають буро-червоного кольору. При обмороженні І ступеня слід розтерти обморожені місця тіла сухою теплою тканиною до почервоніння. При обмороженні ІІ і ІІІ ступенів - накласти стерильні сухі пов’язки і забезпечити негайну доставку потерпілого у лікарню. При легкому ступені переохолодження тіло розігрівають розтиранням, дають випити кілька склянок теплої рідини. При середньому і тяжких ступенях – тіло енергійно розтирають вовняною тканиною до почервоніння шкіри, дають багато пити.

6. Перша допомога при отруєнні

Причиною отруєння є проникнення в організм людини різних токсичних речовин. Захворювання починається через 2-3 год. Інколи через 20-26 год. Причиною отруєння оксидом вуглецю (ІІ) є вдихання чадного газу, продуктів горіння, диму. Потерпілому необхідно забезпечити приплив свіжого повітря. Якщо є можливість, – дати подихати киснем. Звільнити потерпілого від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди покласти холодний компрес. У разі припинення дихання необхідно зробити штучне дихання. При отруєнні кислотою, якщо нема симптомів, що свідчать про прорив стравоходу або шлунка, потерпілого слід напоїти розчином питної соди, водою. При отруєнні лугом потерпілого поять оцтовою водою, лимонним соком. За наявності підозри на прорив (нестерпний біль за грудною кліткою або в ділянці шлунка) потерпілому не слід нічого давати пити, а негайно транспортувати в лікарню. При харчовому отруєнні потерпілому кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5-2 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Можна дати 8-10 таблеток активованого вугілля. Потім дають багато чаю, але не їжу. Для зменшення всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту потерпілому можна дати розведені крохмаль або молоко. Щоб запобігти зупинці дихання й кровообігу, необхідне постійне спостереження за потерпілим.

7. Надання першої допомоги при пораненні й кровотечі

   Перша допомога при пораненні й кровотечі зводиться до обережного накладання на рану індивідуального пакета. При цьому мити рану водою, змивати кров з рани забороняється. Якщо індивідуального пакета немає, для перев’язування використовуйте чисту носову хустинку. У цьому випадку приготовлену для перев’язування тканину змочіть йодом так, щоб 14 пляма йоду трохи перебільшувала розміри рани. При кровотечі необхідно підняти поранену кінцівку, закрити рану перев’язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї на 4-5 хв., не торкаючись рани пальцем. Після цього рану треба забинтувати. Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання кровоносних судин за допомогою згинання кінцівки в суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джгутом чи закруткою. При накладанні джгута спочатку місце накладання обгортають м’яким матеріалом (тканиною, ватою тощо). Потім джгут розтягують і туго перетягують ним попередньо обгорнуту ділянку кінцівки доти, поки не припиниться кровотеча. За відсутності гумової трубки або стрічки, що розтягується, замысть джгута застосовують інші матеріали (мотузку, ремінь, рушник тощо). Такий джгут зав’язують вузлом на зовнішньому боці кінцівки і використовують як закрутку. У вузол просувають важіль (паличку, металевий стержень), яким закручують закрутку до припинення кровотечі. Через 1 годину після накладання джгута його попускають на 5-10 хв., щоб не виникла небезпека омертвіння знекровленої кінцівки. При пораненні великих судин шиї і верхньої частини грудної клітки джгут не накладається, кровотеча зупиняється натисканням пальця на поражену судину в самому місці поранення. При великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

Автор: Провідний інженер з охорони праці

Перегляди: 23314

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ІНСТРУКТАЖІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

1. Проведення інструктажів з питань охорони праці зі співробітниками:

1.1. Співробітники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

1.2. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі –

інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

1.3. Вступний інструктаж проводиться:

– з усіма співробітниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

– зі співробітниками інших організацій, які беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі або виконують інші роботи для Університету. Вступний інструктаж проводиться провідним інженером з охорони праці або іншою особою, яка в установленому порядку пройшла навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається у відділі охорони праці, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

1.4. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з новоприйнятими співробітниками(постійно чи тимчасово) до Університету; зі співробітником який переводиться з одного структурного підрозділу Університету до іншого; зі співробітником, який виконуватиме нову для нього роботу. Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими в Університеті інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

1.5. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим співробітником або групою співробітників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу. Повторний інструктаж проводиться в терміни:

• на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;
• для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

1.6. Позаплановий інструктаж проводиться зі співробітниками на робочому місці:

• при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
• при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
• при порушеннях співробітниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;
• при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів;
• для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим співробітником або з групою співробітників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

1.7. Цільовий інструктаж проводиться зі співробітниками:

• при ліквідації аварії або стихійного лиха;
• при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства, оформлюються наряд–допуск, наказ або розпорядження. Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим співробітником або з групою співробітників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

1.8. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (керівник структурного підрозділу).

1.9. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж. При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів, протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань. При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

1.10. Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (Додаток 2). Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів - не обов'язково.

2. Проведення інструктажів з питань охорони праці зі студентами:

2.1. Студенти під час проведення трудового і професійного навчання повинні проходити інструктажі з питань охорони праці: вступний, первинний і позаплановий.

2.2. Вступний інструктаж з охорони праці проводиться на початку навчання в Університеті;

2.3. Первинний інструктаж з охорони праці проводиться:

• перед початком навчання в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні університету;

перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

2.4. Позаплановий інструктаж з охорони праці зі студентами проводиться при порушеннях ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

2.5. Інструктажі з охорони праці з студентами, що проводяться під час навчання в Університеті, проводять особи, на яких покладено наказом ректора проведення інструктажів. Реєстрація таких інструктажів проводиться:

- вступний - у журналі реєстрації вступного інструктажу з охорони праці та безпеки життєдіяльності для студентів КДПУ (Додаток 1);

– первинний на робочому місці в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні, де проводиться професійне навчання - у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (Додаток 2).

Автор: Провідний інженер з охорони праці

Перегляди: 54951

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ

КОД 01.10.02.2020

ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ

КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 1ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Вступний інструктаж з охорони праці проводиться у кабінеті охорони праці з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади.Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці.

1.2 Програму та тривалість інструктажу затверджує Ректор Університету. Про проведення вступного інструктажу вноситься запис в журналі реєстрації.

1.3 Інструктаж складено  відповідноі до Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про пожежну безпеку», Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та відповідних нормативно – правових актів у сфері охорони праці.

2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА НАВЧАННЯ

2.1 Прийом на роботу здійснюється відповідно до Кодексу законів про працю, Закону України «Про вищу освіту» та оформлюється наказом ректора. При прийомі на роботу працівників під підпис ознайомлюють з правилами внутрішнього розпорядку,у якому зазначено  умови праці,умови організацї робочого місця.Забороняється допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці (ст.18 Закону України «Про охорону праці») .

2.2. Робочий час і час відпочинку

2.2.1. Для працівників Університету встановлюється:

– шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, з тривалістю робочого часу 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу), 6 годин на день – для науково-педагогічних працівників університету; 

– п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, з тривалістю робочого часу 40 годин на тиждень, 8 годин на день – для науково-педагогічних працівників, які за посадою виконують адміністративно-управлінські функції, та для інших категорій працівників університету.

– Робочий час працівників університету триває з 8.30 до 17.00.

– Обідня перерва з 12.30 до 13.00. Працівники використовують час обідньої перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи. 

– Працівникам Університету відповідно до законодавства (ст. 56 КЗпП України) може встановлюватися неповний робочий час із визначенням тривалості роботи, її розпорядку та оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу.

2.2.2. Залучення окремих працівників до роботи в установлені для них вихідні дні допускається  у виняткових випадках, передбачених законодавством, за наказом адміністрації (ст.71 КЗпП України). 

2.3. Відпустки

2.3.1. Працівникам Університету надається щорічна відпустка (основна й додаткова) із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати згідно зі ст. 4 Закону України «Про відпустки» та ст. 74 КЗпП України. 

2.3.2. Право працівникам на щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в університеті.                                                                       2.3.3. Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам щорічні відпустки повної тривалості в перший та наступні робочі роки надаються в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу (постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам»).

3 ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ:

3.1. Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків і професійних захворювань.                                                                                                                              3.2.Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для студентів або для його життя чи здоров’я.                                                                                                                                      

3.3. Працівникам, зайнятим на роботах з важкими та шкідливими умовами, та за особливий характер праці надається додаткова оплачувана відпустка, доплата до тарифних ставок (ст. 7 Закону України «Про охорону праці», наказ по університету).                                                                                                                                                

3.4. Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці,  забезпечуються за встановленими нормами спеціальним одягом, спеціальним взуттям, миючими та дизенфікуючими засобами ( ст.163. Закон України «Про охорону праці», Комплексні заходи з охорони праці).                                                                                                                                                     

3.5.Працівник зобов’язаний знати і виконувати вимоги законів та нормативних актів про охорону праці (ст. 18 Закону України «Про охорону праці»):                                                                                                                                                  

– проходити навчання з охорони праці з наступною перевіркою знань;                                          

  –проходити інструктажі з охорони праці (вступний, первинний, плановий, цільовий, позаплановий);                                                       

 –користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;             

 – проходити, у встановленому порядку, попередні та періодичні медичні огляди;                                                                                                                                                            

– співпрацювати з адміністрацією у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь якої ситуації, яка створює загрозу життю чи здоров’ю студентів або працівників університету, навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку керівника свого структурного підрозділу.                                                                                                                                                                  

4 ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

4.1 Основні причин електротравматизму

Усі випадки ураження людини електричним струмом можливі тільки при замиканні електричного кола через тіло людини при дотику її не менше ніж до двох точок ланцюга, між якими існує напруга. Основними причинами нещасних випадків при ураженні електричним струмом є:                                                                                  

– випадковий дотик до струмовідних частин, що перебувають під напругою; це відбувається в результаті помилкових дій працівників при виконанні робіт на струмовідних частинах чи поблизу них, невиконання організаційних і технічних заходів при підготовці робочого місця;                                                                

– поява напруги на металевих частинах обладнання, що в нормальному режимі не перебувають під напругою; напруга виникає в результаті ізоляції ао падіння проводу, що перебуває під напругою;                                                                              

– випадкове включення або поява напруги на відключених струмовідних частинах, на яких проводиться робота;                                                                                        

– виникнення напруги кроку на ділянці землі, де знаходиться людина.

4.2. Дія електричного струму на організм людини

Існують чотири групи ураження електричним струмом:                                                      

– перша – відсутність зовнішніх ознак, що загрожують небезпекою ураження електричним струмом; людина не може побачити, почути або якось інше відчути можливість ураження;                                                                                              

– друга – тяжкість електротравм, втрата працездатності, як правило, буває тривалою, можливий смертельний результат;                                                                          

– третя – струми промислової частоти величиною 10 – 25 мА можуть викликати інтенсивні судоми м’язів, людина при цьому не може звільнитися від дії електричного струму самостійно;                                                                                                      

– четверта – можливість наступного механічного травмування.                                                    

Проходячи через тіло людини, електричний струм надає термічну, електролітичну, механічну, біологічну дію.Термічна дія проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів та інших органів, що веде до серйозних функціональних розладів організму. Електролітична дія виявляється у розкладанні органічної рідини, в тому числі крові, що супроводжується значними змінами її складу, а також тканини в цілому. Механічна дія виражається в розшаруванні, в розриві та інших подібних ушкодженнях різних тканин організму (м’язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини). Біологічна дія виявляється в роздратуванні і збудженні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів.

Основними заходами захисту від ураження електрострумом є:                                                          

–забезпечення недоступності струмовідних частин, що знаходяться під напругою, для випадкового дотику шляхом ізоляції, розміщенням на недоступній висоті;                                                                                                                                                      

– захист людей від ураження електричним струмом при пошкодженнях ізоляції, при появі напруги на корпусах, кожухах та інших струмовідних частинах електроустановок за допомогою захисного заземлення, захисного занулення, захисного відключення, застосуванням малої напруги, захисним розділенням мережі, подвійною ізоляцією, вирівнюванням потенціалів;                                                                  

– застосування спеціальних електрозахисних засобів (ізолюючі штанги, ізолюючі кліщі, діелектричні рукавички, діелектричні гумові килимки, діелектричні боти та калоші, переносні заземлення).                                                                            

До основних організаційних заходів, які забезпечують електробезпеку належать: проходження навчання та інструктажів з техніки безпеки, затверджений перелік робіт, встановлення порядку підготовки робочих місць, допуск до робіт на електроустаткуванні, нагляд під час ведення робіт.

5 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

5.1 Території Університету слід постійно утримувати в чистоті. Відходи пальних матеріалів, опале листя і суху траву необхідно регулярно прибирати і вивозити з території у спеціально відведені місця.   

5.2 Дороги, проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, вільний доступ до пожежного інвентарю. Обладнання та засоби пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними.                                               

 5.3 Протипожежні відстані між будівлями, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів забороняється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянки автотранспорту, встановлення тимчасових будівель і споруд.                                      

5.4 Розводити багаття, спалювати сміття, користуватися відкритим вогнем на відстані не менше 30 м від будівель та споруд. У всіх випадках забороняється залишати без догляду джерела відкритого вогню.                                                        

5.5 Забороняється тютюнопаління у приміщеннях Університету.                                            

5.6 Усі будівлі, приміщення та споруди Університету повинні постійно утримуватися в чистоті.                                                                                                               

 5.7 Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій Університету повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, написи про такі відомості повинні розміщуватися на вхідних дверях ззовні та усередині приміщення.                                          

5. 8Під час перебування учасників освітнього процесу в будівлях дозволяється двері евакуаційних виходів замикати лише зсередини за допомогою запорів (засувів, крючків тощо), які легко (без ключів) відмикаються.                                                    

5.9 У будівлях Університету не дозволяється:                                                                              

– застосовувати з метою опалення нестандартні (саморобні) нагрівальні пристрої                                                                                                                                              

–використовувати електроплитки, кип’ятильники, електрочайники, тощо для приготування їжі, за винятком спеціально обладнаних приміщень;                                                                                                                        

– захаращувати шляхи евакуації;                                                                                        

– здійснювати вогневі, електрогазозварювальні та інші види пожежонебезпечних робіт у будівлях у разі наявності в їх приміщеннях людей;

– залишати без нагляду ввімкнені в мережу електроприлади.                                

5.10 Вогневі та зварювальні роботи можуть виконуватися тільки з письмового дозволу ректора (проректора з АГР) з оформленням наряду. Ці роботи мають проводитися згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні під час проведення зварювальних та інших вогневих робіт.                                                                          

5.11 Електричні мережі та електрообладнання, що використовуються в Університеті, та їх експлуатація повинні відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок та Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів.                                                                                                                        

5.12  Головний енергетик повинен забезпечувати своєчасне обслуговування та технічну експлуатацію електрообладнання і електромереж, проведення профілактичних оглядів, планово-попереджувальних ремонтів та своєчасно усувати виявлені недоліки.                                                                                                                                      

5.13  Усі роботи в Університеті повинні проводитися на справному електрообладнанні (ізоляція електропроводки, пускачі, штепселі, розетки, вимикачі та інша апаратура, заземлення, занулення тощо).                                                         

5.14  Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в Університеті забороняється. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять установки та електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтномонтажних і аварійних робіт.                                                                                                      

5.15 Під час експлуатації електроустановок в Університеті не дозволяється використовувати електроапаратуру та електроприлади в умовах, що не передбачені заводом.                                                                               

5.16 Не дозволяється застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, в архівах, музеях, бібліотеках, роздягальнях.                                                                                                                              

5.17 Всі приміщення (незалежно від їх призначення) після закінчення робіт повинні бути оглянуті, з усіх електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення).

6 ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

6.1 У разі виникнення пожежі дії працівників Університету мають бути спрямовані на створення безпеки людей, в першу чергу здобувачів освіти, їх евакуацію та рятування.                                                                                                              

6.2 У випадку виникнення пожежі в гуртожитках необхідно керуватися «Порядком спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей».                                                                                                   

6.3  Працівник Університету, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, різке підвищення температури в приміщенні тощо), зобов’язаний:                                                                                            

– негайно повідомити про подію керівника свого структурного підрозділу або іншу посадову особу; викликати рятувальну пожежну службу за телефоном «101», при цьому слід чітко назвати місцезнаходження об’єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище;                                                                                                                                          

– оповістити людей про пожежу; розпочати самому і залучити інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;                                                                                                                                                                              

– організувати зустріч пожежно-рятувальних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними в Університеті засобами пожежогасіння.                                    

6.4 Посадова особа, що прибуває на місце пожежі, зобов’язана:                                                                                                                      

– здійснювати керівництво евакуацією людей та гасінням пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів. У разі загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;

– організувати перевірку наявності всіх учасників освітнього процесу, евакуйованих з будівлі, за списками і журналами обліку навчальних занять;                                                                                                                                                   

– виділити для зустрічі пожежно-рятувальних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під’їздних шляхів, вододжерел, засобів пожежогасіння;                                                            

–вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;                                                                                      

– у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші служби;                                      

– припинити всі роботи, не пов’язані з заходами щодо ліквідації пожежі;                                         

 – організувати відключення мереж електропостачання;                                                                                                

– організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної зони.                                                                                                                                                             

6.5. Під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:                                                                      

– з урахуванням умов, що склалися, визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у найкоротший строк;                                                                    

– ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою працівникам Університету не можна залишати студентів без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;                                                                            

– евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння;     

 – ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування у небезпечній зоні здобувачів освіти;                                                                                               

– виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення здобувачів освіти і працівників до будівлі, де виникла пожежа;                                                  

– у разі гасіння слід намагатися перед усім забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей.                                                                                            

7 НЕЩАСНІ ВИПАДКИ

7.1 До нещасних випадків належать рани, травми, гострі професійні захворювання, отруєння, опіки, теплові удари, обмороження, ураження електричним струмом; інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійних лих (землетрусу, зсуву, повені, тощо).                                                                                                

7.2 Причини нещасних випадків і професійних захворювань можуть бути розділені на три групи:                                                                                                                        

– організаційні причини: неправильна організація праці,застосування небезпечних методів праці, недостатня кваліфікація працівників, незадовільне утримання робочого місця, відсутність засобів індивідуального захисту;                    

– санітарно – гігієнічні причини: ненормальні метереологічні умови (несприятливий температурний режим, недостатній повітрообмін, підвищена вологість), перевищення допустимих концентрацій і рівнів шкідливих факторів, недостатня освітленість робочих місць;                                                                                                                                               

– технічні причини: застосування несправних інструментів, недосконалість технологічного процесу (устаткування);

 7.3 Про кожний нещасний випадок працівник повинен доповісти безпосередньо керівникові структурного підрозділу, іншим посадовим особам, вжити заходів для надання долікарської допомоги потерпілому.                                                    

7.4 Наказом Ректора Університету затверджується комісія з розслідування, яка протягом трьох діб з моменту події повинна обстежити місце нещасного випадку, установити обставини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, розробити заходи щодо запобігання подібних випадків, скласти акт.        

7.5 Якщо нещасний випадок стався зі здобувачем освіти, розслідування проводиться відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час освітнього процесу в навчальних закладах.                                                                            

7.6 Розслідування смертельних нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 днів і складається акт спеціального розслідування формою  Н-1 на кожного потерпілого і затверджується протягом доби після підписання.

8 НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

8.1. Перша допомога – це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження життя і здоров’я потерпілих, здійснюваних до приїзду швидкої допомоги. Основними принципами надання домедичної допомоги є:                                             

 – правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись; головне правило першої допомоги – не нашкодити);

– терміновість,

– продуманість, рішучість, спокій.                                                                                                                                                                              

8.2 Особа, яка надає допомогу, повинна знати:                                                                                             

– основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини;                   

 – загальні принципи надання першої допомоги та її прийоми відповідно до характеру ушкодження;                                                                                                              

– основні способи перенесення та евакуації потерпілих;                                                                

– уміти оцінювати стан потерпілого, визначати, якої допомоги він потребує в першу чергу;                                                                                                                                  

 – уміти забезпечувати прохідність верхніх дихальних шляхів, виконувати штучне дихання, закритий масаж серця, оцінювати ефективність проведених заходів;                                                 

– уміти зупиняти кровотечу шляхом накладання джгута;

 – уміти іммобілізувати ушкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому забитті, термічному ураженні;                                                                                                                                

– знати, як надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, утопленні, гострому отруєнні, несвідомому стані;                                                                                                      

– уміти використовувати підручні засоби при перенесенні, транспортуванні потерпілих;                                                                                                                                         

 – уміти користуватися аптечкою першої допомоги.

8.3 Алгоритм дій при наданні першої допомоги:

8.3.1Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).

8.3.2 За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби  (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).

8.3.3 Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.

8.3.4 Забезпечити прохідність дихальних шляхів.

8.3.5 Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.

8.3.6 Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.

8.3.7 Не залишати постраждалого, контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.                                                                                                                                                       

Якщо Ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.

Автор: Провідний інженер з охорони праці

Перегляди: 20383