ЩИРО ВІТАЄМО ФІЛОЛОГІВ ІЗ ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ!
СЛОВО ТВОРИТЬ І ГАРТУЄ НАЦІЮ.
СЛОВО ПЛЕКАЄ МІКРОКОСМ ЛЮДИНИ.
СЛОВО САКРАЛІЗУЄ МАКРОСВІТИ.
МОВА ДАРУЄ ЛЮДИНІ КРИЛА, АБИ ПОБАЧИТИ СВІТ І РЕАЛІЗУВАТИ СЕБЕ В НЬОМУ.
ЩИРО ВІТАЄМО ВСІХ ШАНУВАЛЬНИКІВ ЦАРИНИ МОВИ!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 858
19 травня 2022 року викладачі кафедри української мови взяли участь в освітній ініціативі Криворізького педагогічного – у традиційному заході «День педагогічного університету», який відбувся для учнів 9–11-х класів закладів середньої освіти м. Кривого Рогу в дистанційному форматі. Доценти Наталя Березовська-Савчук і Наталя Шарманова ознайомили здобувачів середньої освіти зі специфікою викладання університетських курсів й особливостями складання у 2022 році національного мультипредметного тесту (НМТ) з української мови.
Доцент Наталя Березовська-Савчук підготувала актуальну інформацію для цьогорічних випускників 11-х класів щодо організації та технології проведення національного мультипредметного тесту в нинішніх складних умовах, змісту й оцінювання блоку з української мови. Викладачка провела тренінг, що передбачав виконання типових тестових завдань з української мови.
Доцент Наталя Шарманова провела урок-презентацію для учнів 9–10-х класів, розкривши прикладні аспекти вжитку паремійного фонду мови у щоденній суспільній комунікації, і зокрема в царинах політики, юриспруденції, маркетингу, екології та сучасних масмедіа. Увазі учнів запропоновано основні ознаки паремій як мовної універсалії та етнічної унікалії, що виражає специфіку національних мов, репрезентує ментальний психотип, транслює культурні коди кожної нації та водночас регулює спілкування в соціумі. Учні активно долучилися до питання розмежування власне паремій (прислів’їв і приказок), активізували знання паремійного фонду, висловили свої міркування з розглянутої проблематики в підсумковій частині зустрічі.
ПАРЕМІЯ –
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 379
Грамотність, освіченість, компетентність, професіоналізм – ось ті основні критерії, за якими нині оцінюють особистість у суспільстві. Сучасний фахівець повинен уміти мобілізувати власний потенціал, розвивати свої здібності, навчитися самостійно вирішувати будь-які складні проблеми. У сьогочасних умовах робити це не так просто. Однак нинішня ситуація спонукала кожного з нас, зокрема й здобувачів вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету, замислитися над питанням: хто я, для чого народився, який сенс мого життя, на основі яких цінностей і знань я роблю вибір свого шляху, визначаю мету своєї діяльності, вибираю засоби її досягнення, оцінюю результати і т. ін.
Упевнені, що здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня – Катерина Барабаш, Валерія Безуглова, Олена Бондаренко, Наталя Квітка, Маргарита Кірєєва, Ілля Лисоконь, Людмила Машненко, Олександра Письменна, Олександр Цаплюк, Юлія Щербина, Марина Яхнич – готові до наукових дискусій на відповідні філософські теми, бо усвідомили: вмотивовані знання є важливими для провадження власної наукової діяльності, зокрема й для побудови академічного тексту, який має засвідчити результативність їхнього наукового пошуку.
Аспіранти першого року навчання мали змогу продемонструвати набуті знання, уміння й навички з академічної грамотності, академічної культури, академічного етикету і т. ін., передбачені програмою навчальної дисципліни. 
І що важливо: кожен прагнув не лише сприйняти, осмислити й усвідомити складні теоретичні відомості з царини академічного письма та риторики, а й повсякчас удосконалити рівень володіння українською мовою.
Наразі хочеться побажати кожному серцеві вдячності за все, що дарує нам це багатогранне життя, за щасливі миті, за випробування й поразки, за кроки вперед, бо той, хто не зазнав невдач, не відчує і смаку перемоги.
А вона неодмінно прийде!
І завтра буде завтра! І все буде Україна!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 1808
18 травня 2022 року кафедра української мови Криворізького державного педагогічного університету провела традиційні наукові студентські читання до Дня науки та Міжнародного дня слов’янської писемності. 
Участь у наукових читаннях, що пройшли у форматі Zoom-конференції, узяли студенти із 7 вишів:
1. Instytut Kultury Europejskiej Uniwersytetu Adama Mickiewicza w Poznaniu (Польща).
2. Житомирський державний університет імені Івана Франка.
3. Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.
4. Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ).
5. Національний університет «Львівська політехніка».
6. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.
7. Криворізький державний педагогічний університет.
ПРОГРАМА НАУКОВИХ ЧИТАНЬ МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ
З вітальним словом до учасників наукового зібрання звернулися завідувач кафедри української мови д. філол. наук, професор Жанна Колоїз, декан факультету української філології КДПУ к. філол. н., доцент Любов Семененко, заступник декана к. філол. н., доцент Тетяна Вавринюк, відповідальна за науково-дослідницьку роботу студентів факультету української філології д. пед. н., професор Тетяна Мішеніна.
Глибоко вдячні нашим колегам з інших університетів – завідувачу кафедри української мови та методики її викладання Житомирського державного університету імені Івана Франка к. філол. н., доц. Галині Гримашевич, доцентові кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка» к. філол. н., доц. Оксані Таран, доцентові кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини к. філол. н., доц. Василеві Денисюку – за теплу інтелектуально-емоційну настанову щодо участі студентів у читаннях цьогоріч. 
Молоді дослідники мови як своєрідну протидію сьогоднішнім воєнним викликам презентували свої філологічні проєкти, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної вітчизняної науки на тлі глобалізаційних процесів, полікультурних і крос-культурних тенденцій. Доповіді, виголошені на конференції, охопили також і широке коло перекладацьких та лінгводидактичних проблем. До обговорення наукових здобутків студентів долучилися самі молоді дослідники мовної й лінгводидактичної царин, їхні наставники, досвідчені науковці з вузів-партнерів.
Здобувачі вищої освіти мали змогу обговорити різноманітні проблеми сучасного мовознавства й лінгводидактики на матеріалі української, польської, англійської мов та вектори їх узаємодії, представивши основні наукові напрацювання з курсових і магістерських досліджень, творчих академічних проєктів.
За результатами представлених доповідей запрошуємо учасників опублікувати матеріали в наступному випуску збірника наукових праць здобувачів вищої освіти «Матеріали студентських наукових читань» (Випуск 10).
ЩИРО ДЯКУЄМО СТУДЕНТАМ ЗА АКТИВНІСТЬ, ЯСКРАВІ ВИСТУПИ Й ОБГОВОРЕННЯ ВАЖЛИВИХ ПИТАНЬ ФІЛОЛОГІЇ!
ОСОБЛИВА ПОДЯКА ВСІМ НАШИМ КОЛЕГАМ ЗА ДРУЖНЮ НАУКОВУ ПІДТРИМКУ!
Доцент Oksana Taran:
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 585
Сьогодні, 12 травня 2022 року, студенти ІV курсу факультету української філології групи УФР-18 спільно з доцентом кафедри української мови Наталею Шармановою відвідали воркшоп у Національному університеті «Львівська політехніка». Криворізькі студенти мали змогу завітати до майстер-класу кандидата філологічних наук, доцента кафедри прикладної лінгвістики НУ «Львівська політехніка» Оксани Таран, яка провела відкрите заняття-воркшоп із навчальної дисципліни «Комп’ютерні технології лінгвістичних досліджень» для ІV курсу спеціальності «Прикладна лінгвістика».
Метою участі криворізьких здобувачів бакалаврського рівня ОПП зі спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література. Редагування освітніх видань) у лекції-практикумі з корпусної лінгвістики є осмислення теоретичних засад і прикладний аспект дисциплін обов’язкової складової професійної підготовки майбутніх редакторів, а саме застосування комп’ютерних технологій у сучасному видавничому процесі. Наші студенти ІV курсу ознайомилися з технологією створення паралельних корпусів інструментами Sketch Engine з досить актуальної нині тематики – опанування англійсько-українського паралельного корпусу стандартів НАТО з розмінування. Так, за допомогою Language Tool Scetch Engine всі учасники воркшопу занурилися в особливості створення паралельного корпусу стандартів розмінування англійської та української мов, а також навчалися корпусному обробленню текстів різних стилів, вилученню зі спеціальних текстів термінів і терміносполук, окремих лексико-граматичних розрядів тощо. 
Воркшоп вийшов за межі міжкафедрального заходу, набувши статусу всеукраїнського рівня, оскільки у ньому взяли участь, окрім академічної спільноти Криворізького державного педагогічного університету, викладачі і студенти філологічних спеціальностей з інших вишів України: Київського національного університету імені Тараса Шевченка (доц. Ірина Александрук), Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (проф. Ярослава Сазонова, доц. Наталія Щербакова, доц. Юлія Лебеденко), Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (доц. Олександра Пальчевська), НУ «Львівська політехніка» (доц. Оксана Левицька, доц. Роксолана Назарчук, Олеся Сабан).
Щиро дякуємо за змістовне заняття-воркшоп із дисциплін кафедри прикладної лінгвістики
Національного університету «Львівська політехніка», проведене на високому науково-методичному рівні!
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1665327387138712&set=p.1665327387138712&type=3
Сподіваємося і на подальшу плідну академічну співпрацю з вітчизняними університетами!
УСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 1252
ЗАПРОШУЄМО ВЗЯТИ УЧАСТЬ У СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ЧИТАННЯХ ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ
Запрошуємо взяти участь у студентських наукових читаннях до Міжнародного дня слов’янської писемності
Дата проведення:18 травня 2022 року о 14.00 год.
Мета читань:
- залучення студентської молоді до обговорення теоретичних і прикладних проблем сучасного мовознавства й лінгводидактики у світовому і загальнославістичному контексті;
- презентація студентських мовознавчих проєктів, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної лінгвістичної науки на фоні глобалізаційних процесів і полікультурних тенденцій.
За результатами представлених доповідей заплановано наступний випуск збірника наукових праць здобувачів вищої освіти «Матеріали студентських наукових читань» (Випуск 10). Публікація безкоштовна.
Формат заходу: онлайн-конференція.
ПРИЄДНАТИСЯ ДО СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ЧИТАНЬ НА ПЛАТФОРМІ ZOOM:
https://us04web.zoom.us/j/77880987783?pwd=BT7HbmF727xmub8uBBWVJ8UszUWlcc.1
Ідентифікатор конференції: 778 8098 7783
Пароль: w3S5Y8
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 1465
Сьогодні, 10 травня 2022 року, продовжила роботу комісія з питань перейменування топонімів Кривого Рогу, до складу якої входить доцент кафедри української мови Наталія Малюга. Учені й експерти нині працюють над застосуванням уже вироблених критеріїв до відбору нових назв, їх умотиваністю, обговорюють і систематизують запропоновані пропозиції та варіанти. Робота наразі триває досить жваво.
Інтерпретуючи зміну топонімів у Кривому Розі як один із нагальних суспільних процесів, доцент Наталія Малюга в інтерв’ю для місцевих ЗМІ акцентувала на тому, що в перейменуванні топонімічного простору пріоритетним має бути принцип містоцентричності, тож варто враховувати наявні традиції та напрацювання в містобудуванні з вибором маркерних національних чи регіональних назв. Філологиня наголосила:
«ПРИНЦИП ГАРМОНІЙНОСТІ ПОВИНЕН БУТИ, БО ЦЕ АНСАМБЛЬ. МИ РОЗБУДОВУЄМО МІСТО ДЛЯ ЖИТТЯ».
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 352
02 травня 2022 року доцент кафедри української мови Наталія Малюга взяла участь в установчому засіданні робочої групи з питань перейменування топонімних назв Кривого Рогу. Доцент кафедри української мови разом з іншими науковцями Криворізького державного педагогічного університету залучена до складу комісії, до якої також увійшли міські чиновники, голови районних у місті рад, представники медіа, музеєзнавці, краєзнавці.
За попередніми підрахунками, у нашому місті налічується понад 400 топонімів, що потребують перейменування. Тож присутні на нараді обговорили робочі завдання, зокрема вироблення й застосування певних критеріїв до відбору нових назв. 
У процесі перейменування члени робочої групи керуватимуться прагматичною метою: уславлення України, творців її державності, національних героїв, видатних особистостей. Головне – це мотивація назв, їхнє змістове наповнення. Зважаючи на повномасштабну російську агресію, фахівці одностайні в тому, аби в Кривому Розі не було вулиць на кшталт Московської, Бурятської, Пушкіна тощо.
Під перейменування мають потрапити топоніми, які пов’язані:
– із назвами географічних об’єктів на території РФ та її союзників;
– з іменами діячів культури, історії, науки, які представляють РФ та її союзників і є маркерами їхньої державності, формування духовного світу;
– із подіями на території РФ та її союзників;
– з іменами людей, які непрямо стали символами культурно-історичних, наукових і політичних маркерів у РФ та СРСР (наприклад Вахтангов, Булгаков), а також їхніх союзників;
– назви з відносно нейтральним змістом, які не мають жодного стосунку до України і Кривого Рогу (наприклад, вул. Джамбула).
Зважаючи на спрецифіку регіону, міста зокрема, видається доцільним у своїй роботі враховувати кілька критеріїв:
а) краєзнавчий – присвоювати нові назви на честь видатних місцевих особистостей, подій, місцевих географічних об’єктів (балки, урочища, миси, скелі та ін.), історичних об’єктів (козацькі зимівники);
б) історичний – присвоювати назви на честь історичних подій в Україні, видатних державних, військових діячів, діячів науки та ін.;
в) культурологічний – присвоювати назви на честь видатних українських представників культури та мистецтва, явищ культури, культурних пам’яток;
г) політичний – увічнювати видатних українських державних діячів, військових;
д) військово-патріотичний – увічнювати захисників України, зокрема, криворіжців, які проявили героїзм, здійснили подвиг у війні з РФ у 2014–2015 рр., відзначені званням Герой України.
Науковці КДПУ обстоюють думку, згідно з якою протяжним лінійним об’єктам, найбільш значним у життєдіяльності міста проспектам, вулицям, великим площам, а також розташованим у вузлових місцях об’єктам топоніміки необхідно давати узагальнювальні назви (наприклад, Героїв України). Реагуючи на звернення мешканців міста, аналізуючи відкритий діалог із військовими, члени тимчасової групи щодо перейменування топонімічних навзв обгрунтовують свою позицію не присвоювати такі назви, які набули важкого і трагічного змісту: біль ще занадто живий, це може спричинитися до депресивних станів криворіжців (Гостомель, Буча, Бородянка тощо).
Зміни топонімічного простору Кривого Рогу на часі, однак до них потрібно підходити зважено. Процес перейменування може відбуватися не лише в один, а й у два–три етапи. У першу чергу під перейменування мають потрапити назви на честь «видатних особистостей» минулого та маркерні назви, головні та чисельні вулиці, проспекти, площі.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 778
МОВА – ОСНОВА ЯКІСНОЇ ОСВІТИ!
МОВА – ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ УКРАЇНСТВА У ВСЕСВІТІ!
УКРАЇНСЬКИЙ ФІЛОЛОГ – УОСОБЛЕННЯ МЕНТАЛІТЕТУ ЕПОХИ!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 1445
Сьогодні дзвони сповіщають про справжнє диво – ВЕЛИКДЕНЬ, світле ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ. Кожний, хто шанує це свято, отримує надію на спасіння, адже воскрес Христос, Син Божий. Тож Великдень є тріумфом життєдайності, символом перемоги добра над злом, світла над пітьмою, віри – над безнадією. Цей день наповнюють добрими справами, адже Великдень несе відродження в любові, укріплює нашу віру і живить душу.
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЩИРО ВІТАЄ ВСІХ ІЗ ВЕЛИКОДНЕМ!
У цей Великий день особливо дякуємо Богові за те, що в дні тяжких для України випробувань ми відчуваємо його заступництво і силу. Упевнені, що воскреслий Христос своїм люблячим серцем захистить рідну землю, а весь сьогоднішній плач і біль України змінить на пасхальну радість Перемоги!
Нині не забуваймо і про те, що віра в нашу перемогу – це не просто рятівна зірка на тлі спалахів міжконтинентальних ракет, це нагальна потреба заради нашого майбуття. Це – спільна титанічна сила в боротьбі з агресором, нездоланність ДОБРА і СВІТЛА, звитяга кожного щодо власних сумнівів і тривог!
Хай у кожному живе Надія
І проростаюча, незгасна Мрія,
Щоб мирне небо над Україною всміхнулося
Та радість всюди розквітнулася!
Хай наші серця наповнюються радістю й непохитною вірою в Перемогу, а Великодні дзвони, духмяна паска, писанки принесуть у наші оселі такий бажаний та благословенний мир, душевний спокій і добробут!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 1546
