КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ…

НАС – 16…

МИ – РІЗНІ…

ПРОТЕ…

ОБ’ЄДНАНІ ЄДИНОЮ МРІЄЮ – ПЕРЕМОГТИ!

У кожного з нас наразі – серце-жаринка. Ті, хто плаче і радіє разом з Україною, відчуває кожен подих Рідної Землі, розуміють, про що йдеться. Саме з ТАКИМ єдиним великим серцем пліч-о-пліч – усі 16 – з нездоланною вірою рухаємося до найбажанішої, найсолодшої спільної мети:
1) дякуємо Богові, що ми – УКРАЇНЦІ, народжені на цій благословенній Землі; підносимо українськість в усіх її виявах та ідею гідності бути УКРАЇНЦЕМ;
2) несемо на руках молитви: за Україну; Збройні Сили України (кожного воїна, їхні сім’ї); наші родини; нашу владу; рідне місто Кривий Ріг; наш університет; наших далеких і близьких друзів;
3) особливі молитви возносимо за співвітчизників, які нині в Маріуполі, на Сході та Півдні України, у Миколаєві, Одесі, Харкові, Херсоні; благаємо, аби Бог Своїм животворним єлеєм залікував сердечні рани тих, хто пережив БУЧІ, ІРПЕНІ, ГОСТОМЕЛІ…;

4) тісно спілкуємося з нашими хлопцями, які мають честь виконувати священний обов’язок Захисника Рідної Землі;
5) дієво підтримуємо військових (плетінням сіток, ліками, і не тільки);
6) беремо участь у всенародному фінансуванні Збройних Сил;7) провадимо освітній процес з особливою відповідальністю;
8) дивимося на кожного студента очима їхніх батьків (точніше, по-батьківськи);
9) словом і справою доводимо, що професія УЧИТЕЛЬ – основна, адже від неї беруть початок усі інші;
10) дбаємо про наукову еліту нашого університету та української держави (готуємо докторів філософії, докторів наук);
11) приймаємо у своїх оселях переселенців;12) організовуємо харчування для тих, хто має нужду;
13) зодягаємо;
14) прибираємо місто, готуємо Кривий Ріг до Великодня;
15) переосмислюємо власне буття; прагнемо стати світлішими; продовжуємо вчитися вибачати, покривати безмежною любов’ю й благословляти одне одного, адже незабаром нам жити, за словами нашого класика, «на оновленій Землі», де всі ці чесноти УЖЕ стали наріжним каменем у державотворенні та у свідомості більшості українців;
16)  ЖИВЕМО!   ВІРИМО!   ПЕРЕМОЖЕМО!

Нині в католиків Пасха, православні святкують Вербну неділю. Бажаємо в ці святі дні Божої любові всім нам, козацької міці і витримки, незламності духу перед ворогом та очікуваного миру в Україні!

У найскладніші часи ми непохитно віримо: Господь не залишить нас!Нехай Сили Небесні сприяють нам у справах земних,

а ми духовно гартуватимемося навколо спільного завдання – ПЕРЕМОГТИ! 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1475

Уперше за багато років гурт «Pіnk Floyd» випустив нову пісню «Hey Hey Rise Up» із вокалом українського музиканта  Андрія Хливнюка.

Для треку музиканти використали вокал соліста гурту «Бумбокс» Андрія Хливнюка, який у перші дні війни у центрі столиці України заспівав пісню, що вважають гімном українських січових стрільців, – «Ой, у лузі червона калина».

Україномовна пісня «Hey Hey Rise Up»

Гітарист і вокаліст Pink Floyd Девід Гілмор, який має українську невістку, зазначив, що сподівається на активне поширення пісні. Тож пряма мова від зірки світової музики:

«Ми, як і багато хто, відчуваємо лють і розчарування від цього мерзенного акту вторгнення в незалежну, мирну демократичну країну та вбивства її народу однією з найбільших світових держав.
Я сподіваюся, що трек отримає широку підтримку та розголос. Ми хочемо зібрати кошти та моральний дух. Ми хочемо продемонструвати нашу підтримку Україні і тим самим показати, що більшість світу вважає абсолютно неправильним для наддержави вторгатися в незалежну демократичну країну, якою стала Україна».

Відеокліп до «Hey Hey Rise Up» зняв режисер Мет Уайткросс і зразу ж поширився у день запису треку. На обкладинці до треку зображено соняшник роботи кубинського художника Йосана Леона. Відзначаємо, що обкладинка синглу є прямим посиланням до жінки, яку побачив увесь світ і яка закликала російських солдат носити насіння в кишенях, аби ті в разі загибелі проросли соняшниками на українській землі.

 Автори й організатори акції всі виручені кошти  спрямують на гуманітарну допомогу українцям.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 827

   21 березня 2022 року на позачерговому засіданні Генеральної асамблеї Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL) одноголосно ухвалено рішення про надання Україні статусу асоційованого члена EFNIL, що надасть Україні можливість формувати стратегію законодавчого захисту української мови як майбутньої мови ЄС.
   Серед основних завдань національних мовних інституцій країн-членів ЄС – контроль за виконанням мовного законодавства, захист державних мов, збір матеріалів про мовну політику в ЄС, заохочення до вивчення офіційних європейських мов задля мовного та культурного розмаїття в ЄС.
   «Сьогодні фронт боротьби за Україну – це і фронт утвердження української мови. Тому для нас велика честь приєднатися до континентальної родини мовних інституцій. Адже членство в EFNIL надасть Україні можливість формувати стратегію законодавчого захисту української мови як майбутньої мови ЄС. У цей непростий для України час нам дуже важлива підтримка провідних мовних інституцій Європи – наших міжнародних партнерів. Боротьба за мову – це і боротьба за самоідентичність української нації, тому свідомий перехід наших співгромадян на українську мову, ефективний захист інформаційного поля, всебічний розвиток мови – це захист національних інтересів, протидія країні-агресору та боротьба за нашу Незалежність», – повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Фейсбуці.    Виступаючи на засіданні Генеральної асамблеї EFNIL, у якій, зокрема, узяли участь керівники національних мовних інституцій Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Швеції, Республіки Словенія, Угорщини, Ісландії, Німеччини, Великої Британії, Фінляндії, Бельгії, Норвегії, Італії, Франції, Греції, Румунії, Данії, Чеської Республіки, Люксембургу, Нідерландів, Уповноважений поінформував європейських партнерів про політику геноциду та лінгвоциду, яку цілеспрямовано веде держава-агресор. Тарас Кремінь зазначив, що в окупованих російськими військами Донецькій і Луганській областях окупанти продовжують деукраїнізацію й наголошують, що такі предмети, як українська мова, українська література та історія України, у школі діти вивчати не будуть.
   Президент EFNIL, пані Сабіна Кірчмайєр, привітала приєднання України до родини EFNIL, відзначивши важливість цього кроку в історичний для держави та Європи момент. Вона висловила сподівання на поглиблення взаємин Секретаріату Уповноваженого з організаціями-членами EFNIL задля розвитку головних цілей і завдань організації.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 791

Україна незгасно лунає рідною мовою від часів Київського літопису: у народних думах і піснях, творах українського письменства, щоденному нашому вжитку.
Рідне Слово – то святі скрижалі, які в часи дозвілля бринять кобзою і бандурою, сопілкою і трембітою, а в час лихоліття заклично – сурмою.

Наш чорний хліб історії та сьогодення – насущний, найдорожчий, найрідніший, бо він Святий!

«Є в житті кожного народу часи, коли нікому ніщо не прощається, коли всяке добро або зло, зроблене людиною, падає на незримі чаші найтонших терезів історії. Це важкі часи випробувань, коли народу загрожують розорення, рабство і смерть. І щасливий той, хто, винісши народне горе, і попрацювавши немало, і немало проливши крові на полях битв, може потім уже сказати собі і світу, що в найстрашнішу годину не було у нього зерна неправди за душею…».
                                                                                                                                                                           Олександр Довженко

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ СТУДЕНТСЬКІ ЧИТАННЯ

Нині в рамках Шевченківських студентських читань магістрантка 1 року навчання Тетяна Воронкіна (гр. УФР-м-17) апелює до струн душі кожного з нас пророчим словом великого Кобзаря:

https://drive.google.com/file/d/1jdprp2h_dxaIFGcph2dAVBKC4XEKPquC/view

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 586

Щороку світова спільнота вшановує річницю Тараса Шевченка, віддаючи належне українському Генієві планетарного масштабу. І цьогоріч, у 208-у річницю від дня народження митця, звертаємося до пророчого Шевченкового афористичного золотослова, до національного й соціального світогляду великого Українця, який нині допомагає кожному українцю усвідомити історичне буття нації в протистоянні російській агресії.

 Шевченковою блискавицею стають слова вболівання за долю України, адже він передбачливо наголошує нам з висоти часу і простору: імперські апетити "старшого брата" стосовно території нашої держави ніколи не будуть задоволені вповні. На жаль, пророцтва Шевченка збуваються:

                                                                                          У всякого своя доля
                                                                                          І свій шлях широкий,
                                                                                         Той мурує, той руйнує,
                                                                                         Той неситим оком
                                                                                         За край світа зазирає,
                                                                                         Чи нема країни,
                                                                                         Щоб загарбать і з собою
                                                                                         Взять у домовину.

Так, пророчі Шевченкові слова є актуальними сьогодні, як ніколи!

Слово Генія української нації окреслює багатовимірність його громадянських орієнтирів. «Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять...», – зазначає  Євген Сверстюк.

Тарас Шевченко як людина універсальних поглядів мріяв про незалежність і велич рідної країни, тому в його творах наскрізно звучить ідея суверенної держави, віра в світле майбуття українського народу, у те, що він буде єдиним у своїх вчинках і прагненнях до волі та свободи:

            Встане Україна.
            І розвіє тьму неволі,
            Світ правди засвітить...,       Тарас був би гордим за єдність української нації та громадянську позицію своїх нащадків, сьогоднішніх українців, – спільно протистояти ворогу в час вогняного лихоліття зі святою вірою в нашу Перемогу!

                                                                         І оживе добра слава,
                                                                         Слава України,
                                                                         І світ ясний, невечерній,
                                                                         Тихо засіяє...

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1956

23 лютого 2022 року  викладачі кафедри української мови взяли участь у підсумковій звітній науковій конференції, проведеній традиційно за участю ректорату й усіх структурних підрозділів Криворізького державного педагогічного університету. На пленарному засіданні учасники мали змогу ознайомитися з підсумками наукової роботи за 2021 рік своїх колег з інших кафедр нашого університету.Секційне засідання професорсько-викладацького складу кафедри української мови відбулося з презентацією власних наукових напрацювань у межах кафедральної теми “Проблеми функціонування мовних одиниць і граматичних категорій у різних стилях української мови та їх лексикографічна розробка” (“The problems of the functioning of language units and grammar categories in the different Ukrainian styles; its’ lexicographical research”. Державний реєстраційний номер: 0119U103108. Дата реєстрації: 19.09.2020 р.).

Заявлені теми викладачів кафедри української мови

на звітну наукову конференцію професорсько-викладацького складу КДПУ

На секційному засіданні акцентовано на проблемних питаннях сучасного українського мовознавства й лінгводидактики. Особливу увагу приділено обговоренню доповідей аспірантів кафедри української мови, які торкнулися актуальних проблем з тем власних дослідницьких проєктів.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 674

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ВІТАЄ З МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ РІДНОЇ МОВИ!

МОВА ЄДНАЄ ТА ЗГУРТОВУЄ НАЦІЮ, 

БОРОНИТЬ УКРАЇНСЬКІСТЬ, ЕНЕРГЕТИЧНО ЗМІЦНЮЄ ЇЇ В ЧАСИ НЕБЕЗПЕК! 

РІДНА – ДЛЯ УКРАЇНЦІВ, МИЛОЗВУЧНА ДЛЯ ІНШИХ НАЦІЙ СВІТУ

У студії програми "10 хвилин" телеканалу "Рудана" – доцент кафедри української мови, кандидат філологічних наук Наталія Малюга з акцентами на елітарності рідної мови й ужитку її в різних суспільних практиках.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 739

Сьогодні, 16 лютого 2022 року, відбувся міжкафедральний науково-методичний семінар з обговорення дисертаційної праці аспірантки кафедри української мови Тетяни Соловйової «Типологія та прагматика прецедентних феноменів в українськомовному політичному дискурсі 2014–2019 рр.», представленої на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 – Філологія (03 Гуманітарні науки). Науковий керівник кваліфікаційної наукової роботи – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Жанна Колоїз.У семінарі взяли участь викладачі трьох кафедр Криворізького педагогічного – кафедри української мови, кафедри української та зарубіжної літератур і кафедри перекладу та слов’янської філології. Очільницею сьогоднішнього наукового заходу була доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови Тетяна Мішеніна. Здобувачка презентувала результати наукової роботи, наголосила на актуальності своєї дисертації, зумовленої тим, що дослідження прецедентних феноменів в українському політичному дискурсі переламного періоду уможливлює окреслення новоутворених політичних світоглядних когнітивних моделей в українській національній свідомості, виокремлення тенденцій їх розвитку і взаємодії суспільно-політичних процесів та процесів національної самоідентифікації.Дисертація неабияк зацікавила учасників заходу актуальністю теми й представленням основних особливостей українського політичного дискурсу 2014–2019 років через призму прецедентних феноменів, що є потужними інструментами впливу на реципієнта під час будь-якої політичної комунікації. У жвавій науковій дискусії взяли активну участь і науково-педагогічні працівники усіх трьох кафедр університету, і аспіранти-здобувачі третього освітньо-наукового рівня зі спеціальності 035 – Філологія (03 Гуманітарні науки).Експертну оцінку дисертаційної праці проводили доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Людмила Білоконенко і кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Наталя Шарманова. Вони акцентували на актуальності дослідження, яка не викликає жодних сумнівів, указали на найбільш суттєві результати дослідження, наукову новизну й теоретичну значущість, практичне значення одержаних результатів, зупинилися на апробації результатів дослідження. Рецензенти дали загальну оцінку змісту й основних положень дисертації, її завершеності та відповідності встановленим чинним вимогам, зупинилися на дискусійних положеннях у рецензованій праці.Усі процедурні складові було витримано, модератор міжкафедрального науково-методичного семінару висновкувала результати його проведення. Усі охочі долучилися до вільної наукової рефлексії. Так, науковий керівник Жанна Колоїз зробила акцент на міцному науковому підґрунті дисертантки, успіхах у поетапному виконанні роботи і на завершеності підготовленої наукової праці. Усі охочі висловили свої міркування і щодо змісту прочитаної дисертації, і щодо представлення її результатів нині.

Щиро бажаємо Тетяні Соловйовій подальшого успіху на завершальному етапі здобуття наукового ступеня доктора філософії!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 589

Щиро вітаємо нашу колегу Наталію Анатоліївну Березовську-Савчук  із присвоєнням вченого звання доцента кафедри української мови і бажаємо творчої наснаги й подальших професійних здобутків! 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 801

      03 лютого 2022 року на факультеті української філології розпочалася олімпіада з української мови й літератури. До складу комісії увійшли: завідувачка кафедри української мови проф. Жанна Колоїз, очільниця кафедри української та зарубіжної літератур доц. Наталя Мельник, викладачі (проф. Людмила Білоконенко, доц. Вероніка Городецька, доц.Наталія Малюга, доц. Інна Онікієнко, доц. Наталя Яременко), декан факультету доц. Любов Семененко та відповідальна за науково-дослідницьку роботу факультету проф. Тетяна Мішеніна.       Змагалися студенти другого, третього й четвертого курсів факультету української філології. Конкурсанти в режимі онлайн визначали тенденції розвитку словникового складу української літературної мови у ХХІ ст.; коментували продуктивні й непродуктивні способи словотворення частин мови (за власним вибором); демонстрували різні наукові позиції щодо визначення способів творення українських слів.

    Гуманітарії відповідали на проблемні питання з методології літератури, історії українського письменства, здійснювали аналітику біографічного і творчого шляху видатних персоналій. Дискусійне спілкування дало змогу продемонструвати учасникам рівень мовно-літературних знань, уміння аргументовано викладати свою позицію з дотриманням принципів академічної доброчесності.

ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ ОЛІМПІАДИ!

                                           2 курс

                                                      I місце – Дар’я Борис 

                                                      II місце – Дмитро Решетніков

                                                      III місце – Катерина Бондар 

                                           3 курс

                                                      II місце – Олена Руденко 

                                                      III місце – Юлія Родзінська 

                                            4 курс

                                                      I місце – Аліна Чумаченко 

                                                      II місце – Яна Шаповал 

                                                      III місце – Оксана Гребень 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 754