Мова є своєрідним дзеркалом людського буття, яке відображає національну ідентичність, свідомість та колективне мислення. Тому суспільство цікавиться мовою і як інвентарем для спілкування, і як специфічною системою, яка зберігає перш за все культуру людства.

Мова і культура – взаємопов’язані, узаємозалежні пласти людського буття, які, власне, й уможливлюють не лише успішну комунікацію, а й збереження, передачу мовних і позамовних феноменів, що є важливим інструментом для успішної соціалізації, національної ідентичності.

Мову не можна вивчати без виявлення особливостей культури народу, який нею послуговується. Такий підхід до дослідження взаємозв’язку мови і культури пов’язаний із роботами І. Голубовської, О. Корнілова, В. Лейчика, С. Тер-Мінасової та ін., які зазначають, що мову можна розглядати як дзеркало культури, як знаряддя культури, досліджувати її в межах трихотомії «мова – людина – культура». Мова відображає не лише фрагмент реальної дійсності, а й стиль життя, світобачення, національний характер, систему цінностей, менталітет народу, його суспільну самосвідомість.

У часи індустріалізації, глобалізації, комп’ютеризації питання духовності часто відкидають на периферію. Але такі дії є або помилковими, або чітко спланованими заради досягнення певної мети – стирання генетичного коду нації. Мова є одним із найнеобхідніших інструментів для створення й збереження держави. Саме мовний чинник, незалежно від історичного та геополітичного, відіграв провідну роль у формуванні української культури.

Мова виникла в суспільстві, обслуговує суспільство і поза суспільством неможлива, як і неможливе суспільство без мови. Нині українська мова посіла міцні позиції в усіх суспільних сферах: телебачення, друкарство, реклама, кіно, театр, літературні переклади тощо. Але проблема мови і суспільства стоїть гостро.

У сучасній українській школі, яка прагне підготувати соціалізованого випускника, у навчальний процес активно впроваджують інноваційні методи, розроблені з урахуванням творчих здібностей, саморозвитку, критичного мислення дитини. До такого методу відносять проєкт. Він поєднує в собі теоретичні та практичні складники, змушує заглиблюватися в проблемне коло питання, потребує його вирішення.

Уважаємо доцільним і виправданим використовувати проєкти на уроках української мови у процесі реалізації соціокультурної змістової лінії. Учні готують цікаву інформацію, яку не чули на уроках, яскраво її презентують за допомогою технічних засобів, повністю поринають в актуальні питання й намагаються вирішити їх. Діти навчаються регулювати, ігнорувати та відсіювати мовну інформацію, вдало використовувати знання української мови під час розробки проєктів.

Мову не можна вивчати без виявлення особливих потреб сучасного учня. Вона фіксує стиль життя, світобачення, суспільну свідомість, інтереси, виконує низку суспільно важливих функцій, тому опановувати її треба у своїй «зоні комфорту».

Доцент кафедри української мови  Н. М. Малюга

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 866

Сьогодні, 14 травня, відбулося онлайн-засідання кафедри української мови, на якому розглянуто низку актуальних питань, зокрема:

1. Про підготовку студентів до дистанційної літньої заліково-екзаменаційної сесії (Колоїз Ж. В., Вавринюк Т. І., Березовська-Савчук Н. А.).

2. Про результати співпраці зі школами; профорієнтаційна робота (Мішеніна Т. М., Шарманова Н. М.).

3. Обговорення тем курсових робіт на 2020 / 2021 н. р. (Білоконенко Л. А.). 

4. Про підготовку до міжнародної конференції (Колоїз Ж. В.). 

5. Різне.

Основний акцент зроблено на організації та механізмах перебігу заліково-екзаменаційної сесії в дистанційних умовах відповідно до вимог наказу КДПУ від 12 травня за № 143 «Про проведення літньої заліково-екзаменаційної сесії». Завідувач кафедри зупинилася на основних положеннях, викладених у тексті наказу, з урахуванням графіка навчального процесу та узагальненої інформації про форми проведення екзаменів на факультеті української філології з профільних дисциплін і загальноуніверситетських дисциплін на неспеціальних факультетах денної та заочної форм навчання. У процесі обговорення на засіданні враховано специфіку викладання дисциплін кафедри для здобувачів вищої освіти всіх рівнів, тому колегіально ухвалено рішення щодо підсумкового оцінювання з профільних навчальних дисциплін.

Підготовка та проведення запланованих організаційно-методичних і наукових заходів на кафедрі спрямоване на активізацію роботи щодо залучення учнівської молоді у рамках інтерактивного «Дня майбутнього студента» та ознайомлення з навчанням на факультеті української філології Криворізького державного педагогічного університету.

Після обговорення внесених до порядку денного питань відбулося також засідання методсемінару кафедри, де висвітлено питання про соціокультурний компонент у змісті шкільної мовної освіти (доповідач доц. Малюга Н. М.).

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 196

Щороку 9 травня прогресивне людство відзначає День Перемоги над нацизмом. Напередодні свята, у День пам’яті і примирення, студенти 2 курсу факультету української філології провели кураторську годину, приурочену 75-й річниці Перемоги (група УПФ-18, куратор доцент Н. М. Шарманова).

Студенти, не маючи змоги в умовах карантину традиційно вшанувати пам’ять загиблих у Другій cвітовій війні і вклонитися подвигу українського народу біля обелісків слави, організували власний флешмоб, що відбувся у форматі онлайн-конференції.

На думку учасників заходу, проведення години мужності, присвяченої подіям Другої світової війни, – це лише крихітна частка великої данини й пошани полеглим, яку можна висловити в нинішніх реаліях. Студенти самостійно викликалися увінчати великий подвиг і велику трагедію українства – його оборону власної землі й перемогу над фашизмом, згадавши те, наскільки дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941–1945 рр.

Лейтмотивом заходу стала ідея поваги всім борцям проти нацизму, вшанування пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій, злочинів проти людяності, скоєних у роки Другої світової війни. Можна по-різному ставитися до війни, по-різному її називати, але неоціненним є внесок українців у перемогу антигітлерівської коаліції в Другій cвітовій війні, у звільнення поневолених народів Європи, порятунок світової культури й цивілізації від фашизму. Тож – наголошено на заході – усі жахливі факти воєнного лихоліття вічно житимуть в пам’яті народній.

Ніхто не забутий. На попіл ніхто не згорів:

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам’ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

Борис Олійник

Кожний із присутніх на онлайн-заході мав змогу висловити слова подяки й пошани, згадати своїх загиблих родичів. Власні виступи студенти доповнили заздалегідь підготовленою презентацією.

Майбутні словесники акцентували на тому, що день 9 травня став переможною подією для всього людства. Тому людство і не має права забути тих, хто віддав своє життя задля щастя інших: вони є взірцем, прикладом наслідування для сьогодення й наступних поколінь. Під час заходу студенти хвилиною мовчання вшанували пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх дітей війни, її жертв, згадали про страшну людську катастрофу і зробили висновок, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією.

Щиро вітаємо кожного з цим знаковим для кожної родини святом – Днем Перемоги!

МИРНОГО НЕБА НАД ГОЛОВОЮ Й ТЕПЛА РІДНОЇ ДОМІВКИ УСІМ!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1228

7 травня 2020 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулася Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція «Мова, бізнес і право, міжкультурна комунікація: виклики сьогодення», яка проходила в режимі онлайн-конференції з використанням платформи ZOOM. До зібрання, організованого кафедрою романо-германських мов та перекладу, окрім досвідчених науковців, долучилися 74 студенти з 5 країн, аби презентувати власні лінгвістичні здобутки.

Студенти факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету представили свої лінгвістичні проєкти в мультидисциплінарному контексті, розкривши дискурсивний потенціал мовних одиниць у різних суспільних практиках. Досить активно взяли участь у дискусії Довгопола Дарина, Убізська Ірина, Авдєєва Дар’я (науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Н. М. Шарманова).

Майбутні словесники з Криворізького педагогічного відзначили плідну атмосферу онлайн-конференції. Студентка третього курсу Дарина Довгопола так підсумувала власну участь у науковому форумі: «Міжнародна науково-практична конференція, учасники якої продемонстрували високий рівень підготовки, фіксує позитивну динаміку інтелектуального прогресу розвитку молоді під керівництвом досвідчених мовознавців, які корегують та допомагають сформувати інтерес до серйозного вивчення дисциплін із певним внеском у розвиток філологічної парадигми. Можливість висловити свою думку, обговорити проблемні питання із запропонованої теми збагачують поле наукових пошуків».

Наші учасники переказали найкращі вітання молодим дослідникам від студентства Криворізького педагогічного. Навзаєм отримали побажання подальших наукових результатів у мовознавчій царині.

ЩИРО БАЖАЄМО СТУДЕНТАМ-СЛОВЕСНИКАМ НАДАЛІ ТОРУВАТИ

БАГАТОГРАННИЙ ФІЛОЛОГІЧНИЙ ШЛЯХ!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 394

Актуальним форматом не лише онлайн-занять, але й онлайн-консультацій в умовах карантину є проведення конференцій із використанням платформи ZOOM. Так, 30 квітня 2020 року об 11:00 викладач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз провела ZOOM-консультацію з курсу "Основи академічного письма" для студентів ІІ курсу факультету мистецтв (гр. МХК-18, ХХК-18).

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 332

На факультеті української філології 24 квітня 2020 року відбулася зустріч студентів І курсу з наставником академічних груп УФР-19; УПФ-19, доцентом кафедри української мови В. А. Городецькою в режимі ZOOM-конференції. Географія учасників була широкою. На зв’язок з Кривим Рогом вийшли Долинський, Олександрійський та Петрівський райони Кіровоградщини; Апостолівський, Криворізький, Петриківський та Софіївський райони Дніпропетровщини; Нововоронцовський район Херсонщини.

Основна тема кураторської години – круглий стіл «Наукова спадщина видатних українських мовознавців», присвячений ювілею Криворізького державного педагогічного університету. Студенти підготували повідомлення про лінгвістів, які здійснили вагомий внесок у становлення вітчизняної науки, починаючи з ХІХ століття й до сьогодні.

Крім того, старости Христина Мутавчі та Софія Скиданчук окреслили основні пріоритети в нових умовах роботи під час карантину:

• підготовка до літньої заліково-екзаменаційної сесії;
• виконання навчальних та контрольних тестів з усіх дисциплін на платформі MOODLE;
• проведення занять з викладачами on-line;
• дотримання санітарно-гігієнічних норм та здорового способу життя.

Першокурсники цілком свідомі того, що необхідно мобілізувати всі зусилля на опанування навчальних задач, і з оптимізмом чекають повернення до рідного університету!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 680

24.04.2020 о 10.00 викладач кафедри української мови доц. Вавринюк Т. І. провела Zoom-консультацію з курсу "Сучасна українська літературна мова" для студентів груп УФР-17, УПФ-17 . Отже, конструктивний діалог можливий і в умовах карантину, а в лексикон увійдуть новотвори з префіксоїдом "zoom-"...

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 225

9 квітня 2020 року на базі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ пройшла II-а Всеукраїнська англомовна науково-практична конференція «Молодь і світова співпраця», де активно взяли участь і студентки факультету української філології магістерського й бакалаврського рівнів вищої освіти Карнаух Валерія, Темченко Валерія, Москаленко Наталія (науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Ж. В. Колоїз).

Незважаючи на дистанційне навчання в умовах загальнонаціонального карантину, студентки активно долучилися до цього наукового форуму, у якому взяли участь здобувачі вищої освіти з різних регіонів України. Тематика доповідей на англомовній конференції охопила широке коло актуальних проблем міжнародної мобільності молоді, і зокрема перспективи й необхідність набуття іншомовної компетентності в умовах євроінтеграції України.

Учасниці з Криворізького державного педагогічного університету в своїх доповідях акцентували на проблемних питаннях сучасного вітчизняного мовознавства, а саме теоретичному підґрунті дослідження прецедентних феноменів, механізмах актуалізації інтертекстуальності й прецедентності. Результати своїх наукових пошуків студентки подали у вигляді статей до збірника матеріалів конференції «Молодь і світова співпраця».

Усі молоді пошукувачі отримали сертифікат учасника II-ої Всеукраїнської англомовної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти.

Щиро вітаємо учасниць з Криворізького педагогічного й бажаємо подальших наукових звершень!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1023

Серед традиційних свят в українській культурі є свято Великодня. Воно вважається найсвітлішим, найважливішим святом весни й пов’язують його з Воскресінням Христовим, яке розкриває радість перемоги Божого Сина над смертю й вічним забуттям. У Воскресінні християни вбачають підтвердження життя після смерті, що і є основним змістом святкування. Українці ретельно готуються до цього дня. Великодень нині символізує загальне відродження й оновлення. Проте чи задумувались ми, чому це свято має назви Пасха чи Великдень?

Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до встановлення християнства в Київській Русі, і називалося воно «Великий День». День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов’язували це свято з весняними польовими роботами. Зазвичай пекли великодні «бабки» та прикрашали різноманітними способами яйця, які ми знаємо сьогодні як паски, писанки і крашанки.

Слово «Пасха» походить від назви старозавітного свята песах, яке іудеї пов’язували зі звільненням їх від рабства в Єгипті, і було це задовго до народження Христа. Що стосується самого слова «пасха», то в перекладі зі староєврейського воно означає «позбавлення», або «проходження». Християни вклали в це свято інший сенс та поєднали Великдень із Воскресінням Сина Божого, повстання його з мертвих.

Святкування Великодня спочатку не було пов’язане з розп’яттям Христа. Тільки в 325  році на Нікейському соборі, де були присутні представники всіх християнських церков, позначили головні правила святкування Великодня, багато з яких збереглися до наших днів. Із часом Пасха стала головним християнським святом.

Є й інша легенда, за якою назва «Великдень» з’явилася наприкінці першого тисячоліття з приходом на нашу землю християнства. Легенда говорить: «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, так світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розіп’яли Христа – дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів».

Кажуть, що святкування Великодня має язичницьке коріння, що сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема, в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею й можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями й були пов’язані поминальні обряди навесні.

Великдень, або Пасха, для християн є одним із найважливіших свят, зі своїми традиціями і звичаями. Тому ми щиро вітаємо всіх із Світлим святом Воскресіння Христового й бажаємо добра, миру та злагоди в кожному домі.

Нехай буде запашною Великодня Паска та буде з Вами Божа ласка!

Кекало Юлія Валеріївна, аспірантка кафедри української мови

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 27310

Використання в навчальному процесі дистанційного навчання носить уже традиційний характер. Реалії сьогодення, зокрема й умови карантину, зумовлюють активне залучення сучасних інформаційних технологій не лише в освітній процес, але й у робочий.

16 квітня 2020 року о 12:00 відбулося перше онлайн-засідання кафедри української мови з використанням платформи відеоконференцій ZOOM.

Викладачі кафедри взяли активну участь у висвітленні й обговоренні низки важливих питань:

1. Про підсумки педпрактики студентів 4 курсу (Цоуфал Л. С.).

2. Про результати проведення загальноуніверситетських наукових конференцій викладачів і студентів (Малюга Н. М., Мішеніна Т. М.).

3. Про підготовку студентських наукових читань до Дня слов’янської писемності (Шарманова Н. М.).

4. Затвердження екзаменаційної документації до літньої сесії, зокрема й до державної атестації.

5. Різне.

На засіданні було обговорено й ті аспекти, які стосуються специфіки дистанційного навчання, застосування різноманітних технологій для освітнього процесу відповідного типу. Завідувач кафедри проф. Ж. В. Колоїз неодноразово акцентувала на якісній перевірці домашнього завдання студентів та об’єктивності оцінювання.

Викладачі кафедри української мови продовжують плідно працювати в умовах дистанційного навчання й роблять усе для того, аби надання освітніх послуг відповідало вимогам сьогодення.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 246