21 грудня 2021 року на факультеті української філології проведено державну атестацію здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня зі спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) заочної форми навчання. Екзаменаційна комісія під головуванням доцента кафедри української мови Тетяни Вавринюк засідала двічі з дотриманням усіх необхідних санітарних вимог: для захисту магістерських робіт і проведення комплексного кваліфікаційного екзамену.
За результатами проведених магістерських досліджень студентки Безщасна Яна й Полудень Віолета із групи ЗУМЛ-м-16 підготували змістовні доповіді, успішно представили власні напрацювання як самостійні завершені наукові проєкти, високо оцінені членами комісії.
Комплексний кваліфікаційний екзамен передбачав два блоки: відповіді студентів на теоретичні питання й захист кваліфікаційних завдань. Заздалегідь підготовлені мультимедійні презентації до виконаних кваліфікаційних завдань дали змогу продемонструвати рівень академічної підготовки магістрів-заочників.

Щиро вітаємо наших випускників з успішним завершенням магістратури

й бажаємо подальшого кар’єрного зростання у філологічній царині!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1554

14 грудня 2021 року на кафедрі української мови відбулося друге онлайн-засідання із захисту курсових робііт, модератором якого стала проф. Людмила Білоконенко. Бакалаври ІV курсу представили свої мовознавчі проєкти в рамках традиційного підходу до захистів з урахуванням низки організаційно-методичних вимог:

1. Результати курсових проєктів мають бути представлені у вигляді презентації.

2. Презентація повинна доповнювати, а не дублювати виступ.

3. Відповідь на запитання має бути точною й лаконічною.

У процесі самого захисту до уваги бралася й низка інших критеріїв, за якими комісія у складі викладачів кафедри української мови оцінювала актуальність обраної тематики, її практичну значущість та конкретні результати наукових пошуків студентів.Як і попереднього разу, бакалаври презентували власні лінгвістичні здобутки, що виявило сферу студентського зацікавлення багатоплановістю проблематики у вивченні мовної царини – від мови фольклорних текстів (власне, різноманітні питання щодо декодування етнокультурних глибин, концептуалізації національного паремійного корпусу) до синхронного зрізу дослідження мови: чи то стилістичні ресурси текстів масової інформації, чи то мовотворчість представників новітньої української літератури, і зокрема ідіостиль наших сучасників, мовні засоби експресивності або ж лінгвокогнітивний підхід в описі текстів у жанрі фольк-хісторі тощо. 

Підготовлені мультимедійні презентації допомогли яскраво представити й обговорити результати студентських досліджень з актуальних питань сучасної лінгвістики. Сподіваємося, що набуті уміння й навички наукової інтерпретації матеріалу в бакалаврських мовознавчих і лінгводидактичних проєктах стануть у нагоді і в процесі підготовки магістерських робіт.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1204

08 грудня 2021 року доцент кафедри української мови к. філол. н., доц. Наталя Шарманова провела відкриту лекцію зі спецкурсу  «Українська пареміологія» для студентів заочної форми навчання (гр. ЗУМЛ-18) з теми: «Українська пареміологія як філологічна царина і навчальна дисципліна». Оскільки лекційний курс із навчальної дисципліни за програмою становить лише дві години для заочної форми навчання, то метою проведеного заняття стало окреслити визначальні методологічні засади української пареміології як науки й навчальної дисципліни та презентування пареміологічного простору сучасної української мови. У процесі опанування основних положень курсу увага студентів була спрямована на формування системи теоретичних відомостей з пареміології, її місця серед інших гуманітарних наук та окреслення теоретичної бази й методології у царині пареміології. Занурившись у коло концептуальних засад про становлення цієї наукової галузі, лінгвістичної ідентифікації паремій та їх систематизації в зарубіжному й вітчизняному мовознавстві, лектор акцентувала на тісних зв’язках між теоретичною та прикладною складовими навчальної дисципліни, зупинилася на дискусійних підходах до диференціації власне паремійного й афористичного матеріалу в традиційній лінгвістиці, на інноваційних поглядах до об’єкта і предмета пареміології, інтерпретації пареміологічних явищ у системно-структурній та антропоцентричній (когнітивно-дискурсивній) дослідницьких парадигмах.У процесі ознайомлення з навчальним концентром курсу важливими питаннями стали такі: з’ясування системної організації та стилістичних можливостей власне паремійного корпусу, розкриття структурно-семантичних ознак афоризмів як одиниць книжно-літературного походження, репрезентація здобутків української пареміографії з відповідною періодизацією її різних етапів – від етапу формування до новітнього етапу активного розроблення сучасних словників паремій. Окреслені теоретичні питання сучасної української пареміології супроводжувалися мультимедійною презентацією.

Лекція доц. Наталі Шарманової завершилася обговоренням, у якому взяли участь професор кафедри української мови Людмила Білоконенко, доценти Світлана Бузько, Тетяна Вавринюк, Вероніка Городецька, Наталя Малюга, старші викладачі Наталія Березовська-Савчук, Любов Цоуфал й аспірант Тетяна Соловйова. Самоаналіз підсумував розкриття ключових питань розглянутої теми з осмислення основних складників пареміології, які утворюють одну з потужних семіотичних підсистем і забезпечують процес повноцінної суспільної комунікації в різноманітних дискурсивних практиках.
Усі присутні наголосили на високому науково-методичному рівні проведення відкритого заняття за традиційною для лекції структурою. Темп заняття оптимальний, що дало змогу студентам опрацювати новий для них навчальний матеріал та уяснити певні прикладні аспекти, заплановані для розгляду на практичних заняттях. Наголошено на популяризації науково-методичних здобутків кафедри української мови, ужитку національно спрямованого ілюстративного матеріалу, що дозволяє осмислити етнокультурні цінності та ідеологічний потенціал пареміологічного фонду, сприяє засвоєнню студентами результатів основних напрацювань із пареміологічної проблематики в українській і світовій лінгвістиці. Доцент Наталя Малюга, яка вела засідання з обговорення відкритої лекції, висновкувала: представлений на занятті теоретичний матеріал з основних пареміологічних питань спрямовано на формування професійних компетентностей бакалаврів у їх фаховій підготовці; лекційне заняття характеризується продуманою, чіткою логікою викладу, що відповідає всім вимогам, які висуваються до проведення занять такого типу у вищій школі.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 742

09 грудня 2021 року викладачі кафедри української мови на чолі із завідувачкою д. філол. н., проф. Жанною Колоїз узяли участь у міжкафедральному семінарі, проведеному на базі двох закладів вищої освіти – Варшавського університету і Криворізького державного педагогічного університету. Метою такої зустрічі є ознайомлення з досвідом навчання словесників у європейських вишах задля якісної підготовки до акредитації здобувачів першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література). Учасники методичного заходу мали змогу ознайомитися з підготовкою філологів бакалаврського та магістерського рівнів у Варшавському університеті. Представила освітні програми «Ukrainistyka z językiem angielskim» (перший (бакалаврський) рівень) та «Ukrainistyka z językiem angielskim» (другий (магістерський) рівень) виконувачка обов’язків завкафедри україністики д-р Катажина Якубовська-Кравчик. Вона презентувала структуру і зміст ОП, специфіку освітніх компонентів програм, зробила акцент на циклі професійної підготовки майбутніх словесників та організації індивідуальної студентської траєкторії.Аби перейняти досвід зарубіжних колег й удосконалити ОП підготовки бакалаврів і магістрів зі спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література), активну участь у семінарі взяли всі гаранти освітньо-професійних програм на факультеті української філології: «Українська мова і література. Англійська мова», «Українська мова і література. Психологія», «Українська мова і література. Редагування освітніх видань». Протягом роботи семінару поставили низку питань до пані Катажини, адже учасників зацікавивила структура і зміст ґрунтовних освітньо-професійних комплексів з опанування української та англійської словесності у Варшавському університеті. Тому, подібні методичні зустрічі є досить цінними задля вдосконалення освітніх програм філологічної підготовки здобувачів вищої освіти різних рівнів у Криворізькому педагогічному.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1408

07 грудня 2021 року на кафедрі української мови відбувся захист курсових робіт в онлайн-форматі. Студенти ІV курсу успішно презентували свої мовознавчі й лінгводидактичні проєкти:
1. Гребень О., гр. УФР-18 (проф. Бакум З. П.).
2. Пустовар І., гр. УАФ-18 (доц. Бузько С. А.).
3. Горна І., гр. УФР-18 (доц. Бузько С. А.).
4. Пінчук К., гр. УФР-18 (доц. Вербовий М. В.).
5. Таранович О., гр. УАФ-18 (доц. Качайло К. А.).
6. Казак Д., гр. УФР-18 (доц. Качайло К. А.).
7. Городецька А., гр. УАФ-18 (проф. Колоїз Ж. В.).
8. Шаповал Я., гр. УПФ-18 (проф. Колоїз Ж. В.).
9. Кучма Р., гр. УФР-18 (проф. Колоїз Ж. В.).
10. Кононенко Л., гр. УФР-18 (проф. Колоїз Ж. В.).
11. Грубляк В., гр. УАФ-18 (доц. Малюга Н. М.).
12. Пугач А., гр. УАФ-18 (доц. Малюга Н. М.).
13. М’яч Г., гр. УАФ-18 (доц. Малюга Н. М.).
14. Пономаренко Д., гр. УАФ-18 (доц. Малюга Н. М.).
15. Чумаченко А., гр. УАФ-18 (доц. Малюга Н. М.).
16. Коваленко Т., гр. УАФ-18 (доц. Малюга Н. М.).
17. Самойленко В., гр. УПФ-18 (доц. Шарманова Н. М.).Комісія у складі завідувачки кафедри української мови проф. Жанни Колоїз, доцентів Миколи Вербового, Ксенії Качайло, Наталії  Малюги, Наталі Шарманової оцінила підготовлені студентські наукові роботи із сучасної лінгвістики й методики навчання української мови. Бакалаври представили результати власних наукових пошуків за допомогою мультимедійних презентацій, зробивши акцент на прикладному аспекті проведеного дослідження, що дає змогу розв’язати низку дослідницьких питань та застосувати у практиці викладання вузівського і шкільного курсів мови. 

Презентація робіт супроводжувалася обговоренням різнопланової тематики з мовознавчої та лінгводидактичної царин. Відзначаємо при цьому активність студентської аудиторії щодо з’ясування актуальності проблематики, особливостей у вирішенні наукових питань або окремих моментів, які стосувалися чи то різних підходів до об’єкта вивчення, чи то певних етапів проведення самого дослідження. 

  Активність під час захисту була схвально оцінена не тільки членами комісії та науковими керівниками, які взяли участь у заході, а й самими студентами – і тими, хто вже успішно завершив курсові проєкти, і тими, хто ще знаходиться на стадії їх підготовки й долучилися до нинішнього засідання. Наприкінці, після виголошення оцінок, бакалаври висловили подяку своїм науковим керівникам, які допомагали готувати роботи й надавали науково-методичний супровід, та поділилися власними враженнями й емоціями від захисту.Найкращі курсові проєкти, захищені на «відмінно», комісія рекомендувала до участі у Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт із філологічних дисциплін.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 872

01 грудня 2021 року під патронатом Генерального консульства України в м. Мюнхені відбулася відеоконференція до Міжнародного дня української писемності та мови, де взяли участь викладачі кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету. Організатором конференції виступив Iнститут слов’янської філології Університету Людвіґа-Максиміліана (м. Мюнхен, Німеччина). Модератор зустрічі – д-р Олена Новікова.

З вітальним словом до учасників звернувся Генеральний консул України у м. Мюнхені Юрій Ярмілко, який акцентував на традиціях україно-німецьких контактів та актуальності нових взаємин у різних царинах, зокрема і в мовній.Основні доповідачі на міжнародній відеоконференції:
д-р Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови;
проф. Василь Шуляр,  директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;
д-р Олеся Лазаренко, наукова співробітниця Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері.Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь окреслив основні аспекти й засади мовної політики в Україні, наголосив на тих зовнішніх і внутрішніх викликах, що постають перед українським суспільством у світлі мовної розбудови держави, та необхідності міжмовних україно-німецьких взаємин. Окремо зупинився доповідач на діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови, затвердженні стандартів української мови й сертифікації державних службовців на рівень володіння українською мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 2019 року.Заслухано і доповідь директора Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, професора Василя Шуляра «Літературна освіта: виклики сучасності», який розкрив заявлену тему в контексті проблематики формування читача «нової грамотності», зупинився на різних етапах здобування післядипломної філологічної освіти.Неабияке зацікавлення в учасників конференції викликав виступ докторки Олесі Лазаренко, наукової співробітниці Європейського університету Віадріна (м. Франкфурт-на-Одері), яка зупинилася на питаннях історії мовних контактів між Україною та Німеччиною, засвідчених в архівних матеріалах з діяльності Українського наукового інституту (1926–1945), українських студіях повоєнного часу й новітньої доби. Доповідачка також розповіла про викладання української мови як іноземної в університетах і школах Німеччини, а також про ініціювання українськими громадами в різних містах викладання української мови в суботніх і недільних школах та про діяльність Мовного центру Європейського університету Віадріна.Наприкінці відеоконференції учасники мали змогу поставити запитання доповідачам у чаті й отримати навзаєм розлогі відповіді й коментарі, написати теплі відгуки організаторам за інформаційну, змістовну зустріч. Від імені наукової спільноти Криворізького педагогічного висловила вітання завідувачка кафедри української мови професор Жанна Колоїз із побажанням творчого натхнення і подальших здобутків у питаннях утвердження престижу української мови.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1023

Сьогодні, 25 листопада 2021 року, професорсько-викладацький склад кафедри української мови на чолі із завідувачем д. філол. н., проф. Ж. В. Колоїз узяли участь в обговоренні освітньо-професійних програм підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література). Зустріч відбулася в розширеному онлайн-форматі за участю декана доц. Л. М. Семененко, викладачів кафедри української та зарубіжної літератур, стейкходерів і студентів факультету української філології.

Презентували освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів зі спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) гаранти проф. В. І. Дмитренко, доц. В. А. Городецька, доц. С. С. Журба, яка і виступила модератором засідання та представила загальну структуру всіх бакалаврських ОПП, що мають акредитуватися на факультеті української філології:

1. Українська мова і література. Психологія .

2. Українська мова і література. Англійська мова.

3. Українська мова і література. Редагування освітніх видань.

Гаранти-співдоповідачі розкрили особливості кожної програми з урахуванням специфіки двох спеціальностей, або двох предметних спеціальностей, або ж додаткової спеціалізації. Оскільки на кафедрі української мови таке обговорення відбувається вдруге протягом тижня, то доц. В. А. Городецька узагальнила результати попередньої зустрічі й акцентувала на тих аспектах, які найбільше зацікавили стейкхолдерів зі спеціалізації «редагування освітніх видань».У процесі обговорення гаранти відповіли на запитання стейкхолдерів і здобувачів освіти, а самі стейкхолдери дали розгорнуту оцінку презентованим ОПП бакалаврської підготовки майбутніх словесників. У підсумку було окреслено основні моменти для наступних акредитаційних засідань.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 859

   Сьогодні, 18 листопада 2021 року, відбулося засідання методичного семінару кафедри української мови  з питання  підготовки до акредитації здобувачів першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література. Редагування освітніх видань). У засіданні, проведеному в онлайн-форматі під головуванням д. філол. н., проф. Людмили Білоконенко, узяли участь стейкхолдери, студентка бакалаврату, викладачі кафедри української мови на чолі із завідувачем д. філол. н., проф. Жанною Колоїз.   Презентувала програму бакалаврської підготовки майбутніх словесників з отриманням додаткової спеціалізації «редагування освітніх видань» гарант к. філол. н., доц. Вероніка Городецька. Доповідачка представила навчальний план підготовки бакалаврів 2021 року за двома блоками: нормативно-освітні компоненти (цикл загальної підготовки та цикл професійної підготовки) та вибіркові освітні компоненти з дисциплін вільного вибору студентів – із загальноуніверситетських курсів, спрямованих на загальну підготовку, та з дисциплін професійної підготовки здобувачів вищої освіти за основною спеціальністю та додатковою спеціалізацією. Акцентовано на циклі професійної підготовки майбутніх словесників, редакторів з урахуванням різних її складових: фундаментальної підготовки, психолого-педагогічної та методичної підготовки, науково-предметної підготовки та практичної підготовки, спроєктованих спільно на формування низки фахових компетентностей. Гарант провела порівняльний аналіз навчальних планів 2021 й 2017 років за основними блоками й циклами підготовки бакалаврів на факультеті української філології; зосередила особливу увагу слухачів на мовознавчому й літературознавчому циклах науково-предметної підготовки редакторів, виокремивши обов’язкові й вибіркові дисципліни, які опановують бакалаври протягом восьми семестрів.   До обговорення ОП долучилися стейкхолдери з інших освітніх закладів України та регіонального видавництва, а саме:

   Погрібна Олена Олександрівна – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики, реклами і PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького;   Синявська Алла Михайлівна – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов Української академії друкарства (м. Львів);   Миза Ольга Сергіївна – заступник директора газети «Червоний гірник», випускниця факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету зі спеціалізації «редагування освітніх видань».   На засідання методсемінару була запрошена як стейкхолдер і студентка ІІ курсу групи УФР-20 Усачова Марина.   Відкрите спілкування з теми зустрічі спостерігалося і в частині відповіді гаранта на питання присутніх. Так, у процесі обговорення представленої ОП стейкхолдери висловили свої пропозиції щодо формулювання назви однієї з вибіркових дисциплін. Вони поцікавилися, яким чином формуються професійні компетентності здобувачів вищої освіти саме за додатковою спеціалізацією «редагування освітніх видань», на що отримали розгорнуті відповіді про інтегральну, загальні та спеціальні компетенції, спрямовані на розв’язання спеціалізованих завдань і практичних проблем у царині філології, видавничої справи й редагування. Студентку ІІ курсу найбільше зацікавило, які ж кар’єрні можливості є у випускників, що навчаються за освітньою програмою підготовки редакторів, після закінчення бакалаврату. І не лише студентка, а і всі запрошені мали змогу ознайомитися з широким спектром посад, які можуть обіймати, окрім традиційних редактора і коректора,  дипломовані випускники зі спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література. Редагування освітніх видань): контент-менеджер, копірайтер, рерайтер, PR-менеджер та інші посади в редакціях і видавництвах, і зокрема нові, модернізовані, що сприяють просуванню й оптимізації сайтів для пошукових систем, а також розробленню й редагуванню різнопланової інтернет-продукції.

   У підсумку науково-методичного семінару всі учасники подякували гарантові доц. В. Городецькій за презентацію освітньої програми і підтримали висловлені завідувачем кафедри пропозиції щодо внутрішньої академічної мобільності, подальшої плідної співпраці й обміну досвідом у реалізації ОП бакалаврської підготовки редакторів. 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1904

     Сьогодні на кафедрі української мови відбулося засідання експертної комісії з обговорення стану готовності до захисту кваліфікаційних робіт студентів магістратури другого року навчання. Зустріч пройшла в онлайн-форматі за участю голови д. філол. н., проф. Людмили Білоконенко та членів експертної комісії: к. філол. н., доц. Вероніки Городецької, к.філол. н., доц. Наталії Малюги, к. філол. н., доц. Наталі Шарманової.     На зустрічі було узагальнено інформацію щодо попереднього оцінювання експертами поданих на кафедру магістерських робіт та колегіально виставлено з кожної роботи загальну оцінку, сформовану на основі балів за різними показниками основних методичних аспектів наукового проєкту. Тож уважне прочитання робіт і тривале обговорення кожного якісного показника дали змогу підготувати експертні висновки про кваліфікаційні роботи, дати реальну оцінку їх готовності до захисту.

Щиро бажаємо магістрам-випускникам успішно захистити власні кваліфікаційні проєкти!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1012

   Сьогодні, 9 листопада 2021 року, відбулася зустріч у рамках зовнішньої академічної мобільності здобувачів вищої освіти факультету української філології КДПУ з викладачкою української мови в Університеті Альберти, доктором філософії Дарією Полянською. Модератором заходу, проведеного за участю представників ректорату, професорсько-викладацького складу факультету української філології та аспірантської когорти Криворізького педагогічного, виступила доцент кафедри української мови Наталія Малюга.   Знаково, що саме в Міжнародний день української писемності та мови акцентовано на україно-канадських філологічних контактах, репрезентовано персональні здобутки молодої україністки в контексті досліджень із сучасних мов і культурології, які розробляються й вивчаються в Канадському інституті українських студій Університету Альберти. Обговорено також на зустрічі і різні аспекти академічної мобільності, які нині широко відкриті для студентів бакалаврату й магістратури, та можливості їх реалізації на особистому досвіді випускниці факультету української філології нашої альма-матері, яка в 2019 році успішно захистила дисертацію, отримала докторський ступінь зі слов’янських мов і літератур та викладає українську мову й інші українознавчі курси в Альбертському університеті в Едмонтоні.   Університет Альберти (Канада) здійснює підготовку за різними програмами близько 39300 здобувачів освіти, серед них лише аспірантів 7700–7800 (цифра коливається). Іноземні студенти представляють 151 країну. Навчання за програмами з української мови й літератури, а також української фольклористики здійснюється на факультеті мистецтв. При університеті з 1976 р. діє Канадський інститут українських студій (КІУС), який провадить науково-дослідну та видавничу діяльність з української та україно-канадської тематики.
   Університет Альберти – інституція, до складу якої входять 150 будівель, розташованих на території 50 міських кварталів Едмонтона. Університет є головним економічним чинником в Альберті, його вплив на економіку провінції оцінюють у 12,3 млрд доларів щороку, або 5 % від валового внутрішнього продукту провінції.
   Едмонтон є одним із двох найбільших центрів української громади в Канаді, разом із районом Великого Торонто. За даними останнього перепису, 144620 (14 %) мешканців міста українського походження. Архітектурура і побут українських поселень Альберти періоду 1892–1930 рр. відтворені в музеї просто неба, що має назву «Культурна спадщина українського села», розташованому за 40 км на схід від Едмонтона (діє з 1975 року). Біля входу до мерії міста Едмонтон 1983 року встановлено перший у світі пам’ятник жертвам Голодомору «Розірване кільце життя». Цілком закономірно, що Альбертський університет у Канаді – провідна установа з вивчення України.   Доктор Дарія Полянська розказала про пройдений академічний шлях – від бакалаврату й магістратури КДПУ до викладача факультету мистецтв Університету Альберти, – поділилася власним досвідом з різних етапів аспірантського життя, розповіддю про особливості навчання за різними освітніми програмами (магістратури й аспірантури), про підготовку своєї дисертаційної праці та специфіку викладацької роботи для тих або тих категорій сліхачів тощо.   Учасники заходу переглянули не тільки презентацію, що супроводжувала розповідь спікерки, а й відео «Еко Україна» про безмежжя «українського світу», традиції та новації українських екобрендів як навчально-методичне забезпечення освітніх курсів, яке викладачка використовує в професійній діяльності протягом двох років.   Зустріч пройшла в дуже теплій атмосфері, лунали спогади про навчання в КДПУ і щира подяка викладачам факультету української філології. Усі присутні мали змогу поставити запитання доповідачці у чаті, на що отримали докладні відповіді. Особливо живий інтерес прослуханою інформацією спостерігався у студентської та аспірантської аудиторії, тому Дарія Полянська, крім відповідей на запитання викладачів, дала низку коментарів до неабиякого зацікавлення питаннями академічної мобільності з боку здобувачів освіти різних рівнів.    Зворушливо і, справді, досить чуттєво пройшов і підсумок зустрічі. Зі словами подяки навзаєм виступили завідувач кафедри української мови д. філол. н., проф. Жанна Колоїз, декан факультету української філології к. філол. н., доц. Любов Семененко, модератор святкової вітальні к.філол.н., доц. Наталія Малюга, присутні викладачі. Багато гарних, добрих слів написали наприкінці зустрічі доктору Дарії Полянській криворізькі студенти й аспіранти у чаті.    Не можна не сказати ще про одну знакову річ сьогоднішнього святкового заходу: важливий, глибокий меседж, що відстежувався протягом усього виступу нашої землячки й випускниці Дарії Полянської. Вона неодноразово наголошувала на найголовнішій цінності, яку зрозуміла тільки в Канаді, далеко від української землі, – усвідомленні національної ідентичності, своєї належності до етнічних першоджерел, гострої потреби говорити рідною мовою.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1062