20 лютого напередодні свята Дня рідної мови студенти групи УПФ-21 під керівництвом свого куратора, доцента кафедри української мови К. А. Качайло підготували урочистий захід.

Присутніми на урочистому зібранні  були викладачі кафедри української мови, кафедри української та зарубіжної літератур, завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз, декан факультету доц. Л. М. Семененко, а також студенти факультету української філології, дошкільної і технологічної освіти.

Як слушно зауважили ведучі, яких тільки свят не відзначає наше людство! Це і День журналіста (6 червня), і День родини (8 липня), День філолога (25 травня), і навіть День українського сала (27 серпня). Дуже приємно, що не залишилась без уваги і мова. Саме 21 лютого у світі святкують День рідної мови!

Розмірковуючи про велич української мови, її значення в житті кожної людини і суспільства загалом нагадали слухачам про те, що світ захоплюється українською мовою, яка належить до першої трійки наймилозвучніших мов земної кулі. Ще в минулому столітті українська мова була визнана поряд з французькою і перською як найкраща, найбагатша мова світу. За мелодійністю українська мова посідає друге місце серед мов світу, поступаючись лише італійській.

Ми народжуємося і одержуємо разом з життям рідну мову, як і Вітчизну, материнську ласку…  До кожного і кожної з нас слово прийшло з маминим голосом ще над колискою. 

Колискова

Материнська ніжна мово!

Мово сили й простоти, –

Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перше слово – крик любови,

Сміх і радість немовляти –

Неповторне слово «Мати» –

Про життя найперше слово…

Друге слово – гімн величний,

Грім звитяг і клекіт орлий, –

Звук «Вітчизни» неповторний

І простий, і предковічний…

Ну, а третє слово – «Мила» –

Буря крові, пісня рвійна

І така, як пах любистку,

І така, як мрійка мрійна…

Перейшов усі світи я –

Є прекрасних мов багато,

Але першою, як Мати,

Серед мов лиш ти є.

Ти велична і проста

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мово – пісня колискова

Мово – матері уста (Іван Багряний).

Під час заходу лунали патріотичні пісні, емоційні заклики любити й поважати свою мову. Кілька слів про враження від зустрічі висловили й викладачі. Проф. Т. М. Мішеніна з ліричним захватом звернулася до філогічної громади з такими словами:

«Слово – безцінний дар кожної нації.

Ми вимовляємо слово хліб, і називаємо його насущним, називаємо його святим.

Із хлібом-сіллю ми тисячі літ зустрічаємо і проводжаємо гостей.

Із хлібом ідуть українці на родини.

Українці віддають хліб тією ж міркою, якою позичали…

Українці позичають хліб на багатство.

Ми святимо хліб на Великдень, бо він святиться у наших християнських серцях.

Одне пшеничне зерно дорожче від тисячі мішків золота.

Слово – пісня душі кожної нації.

Хор «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича відтворює багатоголосну фактуру, покладену на музикальну основу календарно-обрядової пісні. Ми щедруємо на щастя й долю, на світлі води і високе мирне небо, тепле сонце і чесну працю.

Сьогодні ми єдині у глибокій повазі до скарбу, який нам передали попередники, ми відповідальні за те, щоб передати цей скарб – наше Слово – нашим нащадкам».

Вдячні всім, хто приєднався до нашого святкового зібрання, хто не лишився байдужим до звуків рідного слова і хто нестиме це слово у світ, у свою родину, у компанію своїх друзів, щоб потужне українське слово лунало на просторах Криворіжжя і нашої мирної, вільної України.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 208

«Варто дуже любити дітей» – відразу поспішаємо процитувати нашу гостю, Юлію Табакіну, зустріч із якою відбулася 20 лютого і змусила нас під новим кутом поглянути на корекційну роботу з особливими дітьми. Працюючи практичним психологом у Криворізькому ліцеї №24, співпрацюючи з благодійною організацією допомоги дітям та людям із синдромом Дауна «Сонячні діти Криворіжжя», пані Юлія має значний досвід роботи як корекційний педагог, опановує нові методики з психології.

На лекції були присутні здобувачі магістерського рівня ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Психологія» (гарант Л. Білоконенко), ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» (гарант Н. Малюга), ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Редагування освітніх видань» (гарант С. Ковпік), здобувачі бакалаврського рівня вищої освіти, гаранти ОП (В. Городецька, В. Дмитренко, С. Журба), науково-педагогічні працівники, які забезпечують реалізацію освітньо-професійних програм (кафедра української мови, завідувач Ж. Колоїз; кафедра української та зарубіжної літератур, завідувач Н. Мельник), декан факультету української філології Л. Семененко. 

Юлія Табакіна презентувала присутнім цікаву й актуальну тему: «Корекційні заняття з дітьми з особливими освітніми потребами під час офлайн та онлайн навчання».

Вибір теми невипадковий, адже наша лекторка – психолог вищої категорії, методист, яка є автором корекційної програми «Основи психології: пізнавальні процеси». Ця програма у 2022 році на Всеукраїнському конкурсі авторських програм практичних психологів та соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» отримала диплом 1 ступеня. 

Насамперед Юлія Вікторівна звернула увагу присутніх на Закон України «Про освіту» (стаття 20), який визначає, що корекційно-розвиткові послуги (допомога) – це комплексна система заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення. Корекційно-розвиткова робота, як слушно наголосила доповідач, спрямована на розвиток зорового й слухового сприйняття, мовлення пізнавальної діяльності, навичок саморегуляції та саморозвитку дітей, створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з ООП, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетентностей.

Звертаючись до програм з корекційно-розвиткової роботи, затверджених МОН, пані Юлія виважено й послідовно представила зацікавленій аудиторії свої розробки, продемонструвала кожен аспект взаємодії сучасного психолога з дітьми, які мають особливі потреби. Присутні мали змогу ознайомитися зі структурою заняття «Корекція розвитку», з’ясувати суть поняття «праксис», зорієнтуватися в різноманітті його видів, особливостях дослідження праксису.

Моторний, динамічний, конструктивний, предметний, пальцевий, вербальний – усе це праксис, який реалізовується завдяки різноманітним вправам, продуманим і виваженим, під керівництвом Юлії Табакіної.

Що найперше впадає в око і серця слухачів лекції, то це та емоційна наснага, якою просякнута кожна фраза пані Юлії, той трепет, з яким вона розповідає про успіхи своїх підопічних, її щира посмішка. І радість в очах дітей, з якими вона працює, їх захват, їхні успіхи.

У важких умовах роботи, коли психолог позбавлений очної взаємодії з дітьми, Юлія Вікторівна не полишає своєї роботи, шукає шляхи співпраці у форматі онлайн. Це вимога сьогодення, – узагальнює пані психолог, а ми, присутні, можемо тут і зараз оцінити себе, свою роботу в умовах дистанційного навчання: чи ми супергерої, чи працюємо понад свої сили, однак незадоволені собою,  чи маємо прогрес, але невпевнені, наскільки він правильний.

Студенти й викладачі, активно проаналізувавши свій психологічний стан та роботу дистанційно, писали в чаті свої відповіді. А сама лекція викликала й низку запитань від слухачів, на які радо давала відповіді Юлія Вікторівна. Так, зокрема запитання проф. С. І. Ковпік дозволило визначитися з рівнем компетентностей, які формують майбутнього фахівця в царині психології, з’ясувати наскільки випускник факультету української філології готовий до роботи в інклюзивному класі чи  індивідуально з дітьми як помічник вчителя. Запитання від проф. З. П. Бакум допомогло розібратися з поняттями «асистент вчителя» і «асистент учня», а запитання від студентів були здебільшого пов’язані з роботою психолога із застосуванням цифрових додатків і вебресурсів.

Висловлюємо подяку психологу Юлії Табакіній за цікаву, змістовну лекцію, позитивну атмосферу, сповнену любові до професії і  до дітей.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 249

Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а всі світи (Володимир Сосюра)

Цьогоріч гаслом свята ми обрали слова Пантелеймона Куліша: «На то ми  в цей буремний світ прийшли, щоб мову з мов людських принижену забвенну із уст людських узять і в перло возвести». Саме час!

Видатний учений Олександр Потебня доводив, що люди зазвичай добровільно не відмовляються від своєї мови. А за його висновками, саме мова дає змогу людині глибше орієнтуватися в самій собі, усвідомлювати свій фізичний стан, думки і почуття, формувати національну свідомість, совість, чесність, правдивість.

ВІДСТУПНИКУ

Чого ти цураєшся рідного слова?

Навіщо потворно ламаєш язик?

Навіщо ти кривдиш розковану мову,

Ту мову, до котрої змалечку звик?

Хіба над твоєю колискою мати

В задумі ясній не співала «котка»?

Чи батьківський край не рясний, не багатий?

Чи застує сонце недоля гірка?

Чи, може, народ твій не гідний поваги,

Бо скнів у ярмі та годив батогу?..

Так ось імена – як знамена відваги:

                                                                              ЛУК’ЯНЕНКО.

                                                                                                  СТУС.

                                                                                                             НАЛИВАЙКО.

                                                                                                                                БОГУН. 

                                                                                                                                           ШЕВЧЕНКО!..

Над шляхом його многотрудним 

Палає всесвітньої слави зоря, 

А ти не спромігся у серці облуднім 

Сховати десяток рядків «Кобзаря».

Збагни, коли можеш: адже я не кличу, 

Щоб ти замикався між стіни тісні, 

Або опинився в минулім сторіччі, 

Загрузши в обмежено-темному, – ні!

Горнись до сусідів (у нас їх багато), 

Повчись, коли треба, при братній свічі, 

Та в батькову душу не плюй, ренегате, 

І неньчине серце у бруд не топчи! (Гаврило Прокопенко)

Філологи – майстри малих форм. Ще в докарантинний період студенти набору 2018 року (нині це магістранти) відгукнулися на ідею доцента Наталії Миколаївни Малюги випробувати себе у творчому експерименті – написанні літературних етюдів «Історії в семи словах». Прийшов час дістати їх із редакторського портфеля. Пропонуємо добірку кращих текстів.

            Цикл буттєвий:

Я все знаю, але благаю: бреши (Анастасія Бєла).

Вона мені віддалась. Завтра отримаю сотку (Анастасія Бєла).

Дитинство. Юність. Середній вік. Старечий вік. Дитинство (Лев Кононенко).

Маски… ще одне врятоване життя (Карина Пінчук).

Двоє під вінцем: одна зі сльозами (Інеса Пустовар).

Я ніколи не брешу, тому й німа (Катерина Румма).

Телефонувала. У. Минуле. Сказали. Жити. Щасливим. Теперішнім (Олена Таранович).

Кожного. Ранку. Згадуй. Про. Летючу. Мить. Життя (Олена Таранович).

П’ятий рік поспіль на нашу річницю сама (Анастасія Худан).

Прийняла пологи. Коли настане моє свято життя? (Анастасія Худан).

Тримаю лезо. Задихаюсь від самотності. Врятуйте мене (Анастасія Худан).

           Цикл скорботний:

Купив зброю для захисту, виявилось – для вбивства (Анастасія Бєла).

Юнак. Чоловік. Батько. Солдат. Захисник. Герой. Сльози (Оксана Гребень).

Народження. Дитинство. Молодість. Робота. Пенсія. Вічний спокій (Анна Пугач).

У квартирі пахло газом. Уся родина спала (Інеса Пустовар).

Після пологів дитина кричала. Мати не чула (Інеса Пустовар).

Телеграму відправили на фронт. Адресата не знайшли (Інеса Пустовар).

Останній дзвоник змінився останнім криком сирени (Євгенія Ходак / Осташкіна).

Опухлі животи пожирають плід свого кохання. Доведені (Яна Шаповал).

Скальпель подарував шанс жити. Але пухлина прогресувала… (Яна Шаповал).

           Цикл родинний:

Мама покликала снідати. Сьогодні річниця її смерті (Анастасія Бєла).

Я кохаюсь із сином своїх батьків (Анастасія Бєла).

Зустріла мама. Батько не радий мене бачити (Ілона Горна).

Приїхав до тата. – Доброго дня тобі, хлопче! (Марина Губарева).

Чекаю тебе, донечко! – казала мати кожен рік (Марина Губарева).

У бабусі було десятеро онуків – я перший (Надія Дюбайло).

Я прийшов додому, але дому не було (Дарина Пономаренко).

Мама кохає його, він «кохає» мене. Виродок (Яна Шаповал).

           Цикл романтичний:

Такий яскравий її погляд темними очима (Марина Губарева).

Це було його останнє перше побачення (Марина Губарева).

Я зустріла свою половинку, а він – ні (Дарина Пономаренко).

Останній день. Рожевий захід сонця. Підкинута монета (Анна Пугач).

Обіцяв, що приїде. Адресу не спитав (Інеса Пустовар).

Темна ніч. Будинок. Двоє закоханих. Одне серцебиття (Анастасія Худан).

          Цикл іронічний:

Урятував незнайомку. Затримався. Утратив роблоту, знайшов дружину (Лев Кононенко).

Улюблені джинси. Піца, булочки. Потрібні джинси більші (Ольга Отрошко).

Побачив. Закохався. Поспілкувався. Пізнав. Не закохався (Аліна Чумаченко).

Співаю. Дуже погано співаю. Більше не співаю (Аліна Чумаченко).

Маємо надію, що в цій збірці, яку можна розібрати на цитати, ви почули звучання саме того зануреного в життя тексту, розгледіли таланти-самородки.

Завершити хочемо віршем, авторкою якого є Лора Гула, ці слова- зізнання суголосні думкам мільйонів українців:

Ми й не знали, що так її любимо,

Все дивились на Польщу, на Чехію,

Емірати, Єгипет з верблюдами…

А про неї все думали зверхньо ми.

Ми й не знали, що так її любимо,

Хоч пишалися нею, красунею:

Запашними садами квітучими,

Гір Карпатських трембітами-сурмами.

З’ясувалось, насправді – ми в захваті

Від ланів з золотавими хвилями,

Матіоли вечірнього запаху –

Ми від цього ставали щасливими.

Ми й не знали, що все в ній – найкраще нам,

Найрідніше для серця і погляду,

Що за місто, село, кожне селище

Ми благатимемо слізно Господа.

Ми й не знали, що так її любимо,

Що так в серці вона нам болітиме,

Коли ворог задихає згубою

Й кров проллється бурхливими ріками.

Калинову красу потоптали їй,

Вишиванку споганили чоботом

Нечестиве нашестя, злі варвари!

Закривавлена ненька, сплюндрована…

Але ворог не знав, з ким він бореться,

Думав, буде не битва – прогулянка.

Та моя Україна – нескорена!

Кров зітерла з лиця, в берці взулася,

Камуфляж зодягла замість вишивки,

До СвятогоОтця помолилася,

Взяла Біблію – зброю Всевишнього,

Злому ворогу не покорилася!

Ми прозріли – ми дуже цінуємо

Кожним містом, а також людиною;

Зізнаємось – ми так її любимо,

Ми пишаємось Україною!

О, Господь, уквітчай перемогою

Нашу неньку, Тобою даровану!

В кожне місце прийди з відбудовою,

Прийди з миром Твоїм, із добробутом!

Ми за неї Тобі, Боже, дякуєм

Й благодаті для рідної просимо,

Ти для неї стань захистом й якорем,

За країну молитви приносимо!

Вірим серцем, що ти не забаришся,

Прийдеш з радістю, зі свободою!

Хай Твоє святе ім’я прославиться

По землі усій між народами!

Рідну для людини мову часто називають материнською. Від того, якої саме мови навчає мати дитину, і від її власної обізнаності з цією мовою залежатиме великою мірою загальне мовне обличчя народу. Визнання й пошана всіх мов є шляхом до збереження миру. Кожна мова самобутня. Вона формує нашу свідомість, насичує закладеною в ній культурою.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 658

8 лютого 2023 року у форматі зум-зустрічі в бібліотеці на проспекті Поштовому відбулася презентація книги «Нові стандарти українського письма», авторами якої є викладачі кафедри української мови, доценти Наталія Миколаївна Малюга і Вероніка Анатоліївна Городецька.

Спікером стала Наталія Миколаївна Малюга, підготувавши для слухачів мовний матеріал на важливу тему: «Творення назв жителів від топонімів».

На захід завітали зацікавлені криворіжці, працівники бібліотек міста, курсанти Криворізького навчально-наукового інституту Донецького державного університету внутрішніх справ, студенти Криворізького державного педагогічного університету.

Доповідачка звернула увагу на те, що варто користуватися   правописом, рекомендованим до друку Українською національною комісією з питань правопису, який опублікувало видавництво «Наукова думка», адже це чинний документ. Усім охочим правильно писати й знати норми української літературної мови варто відшукати Український правопис : довідкове видання. Київ : Наукова думка, 2019. 393 с., який можна завантажити із сайту Міністерства освіти й науки України за посиланням   https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf. Інші видання містять помилки й неточності, які, на жаль, аж ніяк не сприяють засвоєнню нових правописних норм, формують хибне уявлення про написання слів. Наталія Миколаївна навела приклад написання слів, які кожен мовець наразі активно вживає у своєму повсякденному мовленні, а саме: твіттер, гугл; варіанти їх написання з родовими словами: пошукова система «Гугл», енциклопедія «Вікіпедія», мережа «Фейсбýк», системи обміну повідомленнями «Вайбер», «Телеграм» та ін.

Уся інформація, яку для зручності сприйняття репрезентовано в таблиці,  подана з урахуванням рівня мовної підготовки – компактно, змістовно, із прикладами. Наталія Миколаївна звертала увагу присутніх на правильне написання українських географічних назв, що були спотворені, як-от: Мукачево замість Мукачеве. Принагідно зауважила й на написанні криворізької назви Довгинцеве, де мовці часто припускаються помилки, змінюючи кінцевий голосний. Пізнавальними стали й лінгвістичні розмірковування про утворення прикметників від географічних назви Криму, адже Крим – це наша земля, ми маємо знати правильні варіанти називання мешканців української Феодосії чи Євпаторії.

«Ми маємо утворювати правильні форми найменування мешканців того чи того міста, села, тобто населеного пункту, щоб не піднімати на глум українство», – неодноразово наголосила Наталія Малюга. Як досвідчений викладач, вона порадила «відчувати» назву, обдумувати її, зрозуміти, чи органічно вона звучить, бо, як відомо, мова – живий організм, який не терпить надмірності, штучності, відсіваючи неприродні елементи. До уваги слухачів була запропонована книга Івана Ющука для покращення знань з української мови.

Присутніх зацікавило правильне найменування мешканців Кривого Рогу,  тому звертаємо увагу читачів, що відповідно до норм чинного правопису маємо вживати слова криворіжець і криворіжка. Такі популярні скальковані форми, як криворожанин і криворожанка, є неправильними.

Звертаючись до змісту книги «Нові стандарти українського письма», Наталія Миколаївна продемонструвала цікаві завдання, пов’язані з кримськими назвами, а також тести для самоперевірки. Приємно відзначити, що присутня молодь долучилася до обговорення й давала відповіді на питання тесту, ставила свої запитання.

Присутні не залишилися байдужими до презентованої книги,  покликаної навчити українців послуговуватися новою редакцією правопису. У центральній бібліотеці, що розташована на проспекті Поштовому, тепер також є цей посібник, тому всі зацікавлені й охочі можуть із ним ознайомитися.

Варто зазначити, що книгу «Нові стандарти українського письма» можна замовити на офіційному сайті видавництва «Каравела» за посиланням:  https://caravela.com.ua/index.php?route=product/product&path=33_84&product_id=357.

Щиро вдячні Наталії Миколаївні за цікаву й пізнавальну інформацію, просвітницьку діяльність і популяризацію української мови серед жителів міста. Дякуємо розмовному клубові «Спілкуймося українською» і працівниками бібліотеки за організовану зустріч. Незважаючи на лютневий холод, усі присутні мали змогу провести час у теплій українськомовній атмосфері.

Шануймо українське слово, вивчаймо його правильно і з любов’ю.

Збагачуйте свої знання рідної мови! До вашої уваги основні цікавинки заходу.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 362

23 січня на факультеті української філології відбулася настановча конференція з педагогічної практики для студентів  ІV курсу.

Педагогічна практика є важливим етапом у системі фахової підготовки, першою ланкою професійного становлення майбутніх вчителів. У цей період закладаються основи майбутньої професійної діяльності, відбувається оволодіння педагогічною майстерністю, формуються професійні якості особистості філолога, зміцнюється інтерес до майбутньої професії.

Керівник педагогічної практики, доцент кафедри української мови Н. М. Шарманова озвучила наказ по університету, у якому зазначено перелік навчальних закладів міста, що прийматимуть студентів-філологів задля проходження практики.

На зустрічі були присутні: декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко, групові керівники, методисти з фаху доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Т. І. Вавринюк, доц. В. А. Городецька, доц. Н. М. Малюга, викладачі з інших кафедр, методисти з англійської мови Ю. В. Панасюк, В. В. Устименко, методист з педагогіки А. М. Король, методисти з психології О. О. Халік, О. А. Чаркіна, методист з історії Л. В. Задорожна, а також студенти-практиканти.

Загалом для проходження практики студентами IV курсу заявлено 7 закладів освіти, з-поміж яких групова форма (5) та 2 індивідуально за місцем роботи, а саме: Криворізька гімназія № 15  ім. М. Решетняка, Криворізький ліцей № 24, Криворізький ліцей № 35 «Імпульс», Криворізька гімназія № 126, Криворізький ліцей № 24, Комунальний заклад Малий груповий будинок «Фортеця добра» Петриківської селищної ради Дніпропетровської області.

До студентів звернулася керівник педагогічної практики по університету Л. С. Цоуфал, яка акцентувала на документації, потрібної для оформлення результатів практики. Усі матеріали своєї роботи студенти мають завантажити на сторінці практики в системі moodle до 6 березня, де їх матимуть змогу перевірити як груповий керівник, методист із фаху, так і методисти з психології, англійської мови, історії та психології. Для студентів-редакторів передбачено спеціальні завдання з редагування під керівництвом професора кафедри української мови Ж. В. Колоїз. Підсумкову оцінку студентові виставляє груповий керівник на основі балів, нарахованих за всі види робіт, передбачені програмою практики і відповідно до критеріїв оцінювання.

Любов Сергіївна зауважили, що студенти мають дотримуватися правил, які висуває адміністрація тієї чи тієї школи, поважати шкільні традиції. Студенти повинні проявити гнучкість і мобільність, бути на зв’язку з керівниками практики, особливо зважаючи на складні умови, у яких перебуває наша країна, за постійних відключень електропостачання, повітряних тривог.

Зі словами-настановами до студентів звернулися методисти О. О. Халік, Л. В. Задорожна, В. В. Устименко, А. М. Король. Вони окреслили основні завдання зі свого профілю, звернули увагу на оформлення звітів і матеріалів з практики, звернулися до проблемних моментів, які можуть виникнути під час виконання окремих завдань психолого-педагогічного спрямування.

До слова була запрошена й декан факультету української філології Л. М. Семененко, яка побажала студентам успіхів під час роботи з дітьми, щоб кожен зміг реалізувати свої знання у практичній діяльності, проявив себе якнайкраще.

"Нехай  буде мирно, переможно і світло!" - підсумувала Любов Миколаївна.

 Для студентів заочної форми навчання у період з 23 січня по 05 березня 2023 р. також проходитиме виробнича практика. Настановча конференція для заочників відбулася наприкінці осінньої заліково-екзаменаційної сесії 11.11.2022 р.

Бажаємо студентам успішної практики, наснаги, професійно-особистісного розвитку в роботі з учнями та вчителями.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1089

Минулий рік докорінно змінив життя мільйонів українців. Однієї з таким змін стало прагнення значної кількості російськомовного населення спілкуватися українською не тільки в суспільно-політичному й громадському житті, але й змінити мовні звички на побутовому рівні.

Згадаймо слова відомого українського поета Максима Рильського: «Нове життя нового прагне слова». Тому чи не є тим новим для кожного свідомого українця почати жити українською мовою?

Над цим й іншими дотичними питаннями замислилися під час інтерв’ю «Рудані» ті криворіжці, які цікавляться питаннями рідної на іноземної мови.

Свою думку про милозвучність української, про приємні на слух слова, які  мають спонукати до спілкування саме державною мовою, висловила й доцент кафедри української мови Наталія Малюга.

Наталія Миколаївна акцентувала на терапевтичних властивостях  мови, на тих закодованих смислах, які мають звуки рідної мови, почуті нами з колиски, закладені в нас материнською турботою й ласкою.

У кожної людини є слова, які звучать найближче до душі, викликають почуття захоплення, ніжності чи гордості. І кожен може промовити їх для себе, відчути вібрації цих слів. Головне – робити це українською! Говорити, дихати, любити, жити українською!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 310

За ініціативи МОН України з метою підтримки української освіти в умовах війни було надано відкритий доступ до курсів освітньої платформи Udemy. Наш університет також зареєстрований на цій освітній платформі. Тепер здобувачі вищої освіти, аспіранти, науково-педагогічні працівники мають змогу долучитися до курсів, що розкривають нові можливості підвищення кваліфікації для викладачів та ефективну організацію освітнього процесу для студентів та аспірантів. Udemy створена з метою сприяння саморозвитку, де кожен може прокачати певні skills. По завершенню слухачі отримують сертифікат, який вони можуть подати для визнання результатів неформальної освіти.

Магістри, які навчаються за освітніми програмами «Українська мова і література, зарубіжна література. Психологія» та «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова», у рамках дисципліни «Сучасний український мовленнєвий етикет» (викл. Л. Білоконенко), прослухали курс «How to Develop Emotional Resilience to Manage Stress». Автор курсу – Роджер К. Аллен, Ph.D., психолог, бізнес-консультант, який уже багато років допомагає людям долати конфлікти в особистому житті та на роботі, створювати сприятливі умови для гармонійних стосунків.

Цей курс формує навички управління конфліктами та стресом, щоб успішно перетворювати розбіжності на продуктивне спілкування; не тільки розв’язувати складні життєві питання, а й розвивати свій емоційний інтелект, отримувати задоволення від контактів з іншими людьми.

Роджер К. Аллен навчає управляти конфліктами через діалог, етичну комунікацію, толерантне ставлення до співрозмовника. Він переконує своїх слухачів: етичний діалог робить людські стосунки здоровими та ефективними. Прослуханий курс допоміг магістрам краще пізнати себе та зрозуміти інших людей, внести корективи у свою мовленнєву поведінку.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 383

15 грудня на кафедрі української мови відбувся методичний семінар, присвячений акредитації освітньої програми «Українська мова і література, зарубіжна література. Редагування освітніх видань» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. На засіданні були присутні викладачі кафедри, які мали змогу прослухати самооцінювання освітньої програми, підготовлене к. філол. н., доц. В. Городецькою.

Як зауважила Вероніка Анатоліївна, Криворізький державний педагогічний університет має сталі традиції у підготовці фахівців з предметної спеціальності «Середня освіта (Українська мова та література)» з додатковою спеціалізацією «Редагування освітніх видань» (перший випуск 2013 р.). Освітня програма розроблена проєктною групою у складі д. філол. н., проф. В. Дмитренко, к. філол. н., доц. В. Городецької, к. філол. н., доц. С. Журби, студентки 3 курсу М. Усачової і стейкхолдерів О. Мизи, О. Погрібної, А. Синявської.

Вероніка Городецька ознайомила присутніх з освітнім складником ОП, наголошуючи на годинах і кредитах, зокрема акцентувала на вибіркових дисциплінах, а також визначила особливості формування індивідуальної освітньої траєкторії та право студентів на вибір навчальних дисциплін. Особливу увагу було звернено на програмні компетентності, програмні результати навчання.

В обговоренні заслуханої доповіді взяли участь завідувач кафедри української мови, проф. Ж. Колоїз, керівник науково-методичного семінару, проф. Л. Білоконенко, які внесли слушні зауваження та пропозиції, спрямовані на покращення змістових елементів презентованої програми.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 375

Можливість сприйняти осмислений пережитий досвід студентів з України надзвичайно цінна і для здобувачів освіти, і для викладачів Криворізького державного педагогічного університету.

13 грудня відбулася зустріч з українськими студентами університету Альберти, які знайшли прихисток від війни в Канаді. До цієї зустрічі приєдналися доц. Н. М. Малюга і магістранти факультету української філології зокрема, із гр. УАФм‑22: П. Гармашева, Д. Пономаренко, П. Чернюк, А. Чумаченко; гр. УФРм‑22: О. Гребень, Т. Коваленко, Я. Шаповал; гр. УПФм-22: В. Самойленко.

Доповідачами були Марта Двулят, Катерина Руденко, Максим Ліщинський, Богдан Найда та Дмитро Лопушанський. Усі вони, відкриті та щирі в розмові, прагнули розповісти присутнім якомога більше цікавої і корисної інформації, дуже чітко й розлого відповідали на питання модератора зустрічі.

Цікаво було дізнатися, що університети Канади, як і українські, надають доступ до дослідницьких бібліотек з величезною кількістю платних джерел, якими безкоштовно можна скористатися під час написання наукових робіт. Це, як було зазначено, сприяє легшому засвоєнню нових знань і розширенню читацьких інтересів.

Величезною відмінністю між канадськими й українськими університетами є те, що в Україні склад групи фіксований, є змога навчатися з одними і тими ж людьми. У Канаді, на жаль, такого немає, оскільки в кожного студента свій курс, за яким він закріплений. Отже, знайти друзів є досить складно, тому потрібно докласти чималих зусиль, аби потоваришувати з кимось. Однак доповідачі не вбачають у цьому проблеми, вони звикли працювати самостійно, хоч і визнають, що  спілкування між студентами в Канаді суттєво відрізняється від спілкування в Україні.

Один з аспектів, на який також звернули увагу під час виступу, стосувався важливості теоретичного навчання в закладах вищої освіти. Вони також наголосили на перевазі теоретичного навчання, що є досить поширеною в українській системі освіти. У зв’язку з цим їм легше було навчатися в Канаді, адже там практичне навчання значно домінує над теоретичним.

Торкнулися доповідачі й психологічного аспекту, а саме: наголосили на тому, що українці є більш стресостійкі, аніж канадці, через те нам легше долати життєві труднощі. Також вказали на те, що великою перевагою для них є можливість спілкуватися, товаришувати з іноземцями. Відповідно студенти канадських університетів мають змогу вдосконалити свої навички спілкування англійською мовою й розуміння її на слух.

В українській та канадській системах освіти є й багато спільних ознак, зокрема, якщо говорити про особливості оцінювання. Українські студенти зазначали, що в Канаді, як і в Україні, досить прозора оцінна система, усім студентам зрозуміло, за що вони мають ті чи ті бали.

Здобувачі другого (магістерського) рівня дуже вдячні Ukrainian Language Education Center та доповідачам за чудову можливість розширити свої знання про навчання в Канаді, його особливості й систему освіти. Саме такі зустрічі допомагають знайти нові знайомства і розширити власні кола інтересів, а обговорювані теми є корисними, спонукають до оцінних суджень.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 396

Мовні реформи – це реалізація національної культурної стратегії за допомогою лінгвістичних засобів. Такі заходи змінюють мовну поведінку колективу в тих галузях, що найбільше репрезентують символічну функцію мови – її здатність бути головним виразником цивілізаційної унікальності народу в умовах культурних та економічно-політичних викликів на різних етапах розвитку.

Доценти кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталія Миколаївна Малюга і Вероніка Анатоліївна  Городецька не перший рік працюють у тандемі. Вони є співавторами посібника «Українська мова як іноземна» (2018), видання «Туркменсько-український розмовник» (2019), збірника «Тестові завдання до сертифікаційного іспиту з української мови (рівень А1–А2)» (2019). Цьогоріч наші колеги видали друком надзвичайно затребуваний у суспільстві навчальний посібник «Нові стандарти українського письма» (Малюга Н., Городецька В. Нові стандарти українського письма : навч. посібн. Київ: Каравела, 2022. 152 с.).

Змістове наповнення навчальної книги знайомить здобувачів освіти з новою редакцією українського правопису;  забезпечує засвоєння змінених правописних стандартів, практичне використання кодифікованих орфографічних варіантів; демонструє взаємозв’язок орфографії та орфоепії через зіставлення фонетичного та морфологічного принципів правопису; виробляє стійке розуміння історичного й диференційного принципів українського правопису; сприяє оволодінню культурою писемної мови.

Цей посібник, що забезпечує засвоєння змінених кодифікованих правописних норм української мови, відповідає авторській програмі для вищих навчальних закладів і кількості годин, відведених на вивчення курсу «Нові стандарти українського письма». Завдання скеровані на засвоєння основних орфографічних та пунктуаційних норм сучасної української літературної мови під час підготовки кваліфікованих фахівців, які досконало володіють культурою писемного мовлення (увага до основних змін у редакції Українського правопису 2019 року). Рівень складності праці розрахований на студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів, слухачів курсів підвищення кваліфікації. Видання, однак, стане в нагоді всім, хто прагне засвоїти нові правописні правила.

Кваліфіковані фахівці, які досконало володіють культурою писемного мовлення, зокрема оновленими кодифікованими правописними нормами української мови, реалізовуватимуть здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі й практичні проблеми в галузі середньої освіти, що передбачає застосування теорій та методів освітніх наук і характеризується комплексністю й невизначеністю педагогічних умов організації навчально-виховного процесу в основній (базовій) середній школі.

Пошук балансу між системними параметрами сучасної мови, з одного боку, й різночасовими прикметами української мовної традиції, з іншого, – найскладніше із завдань, що поставали перед творцями національного правопису на кожному з етапів його розвитку. У сучасних умовах великого інформаційного навантаження перед усіма членами мовного колективу, а не тільки гуманітаріями, виникають нові актуальні виклики – без зайвих емоцій адаптуватися до чинної редакції Українського правопису, щоб не перетворювати на бойовище той простір, у якому всі мають почуватися впевнено.

До вашої уваги інтерв'ю Наталії Миколаївни Малюги з нагоди виходу книги "Нові стандарти українського письма"

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 631