8 грудня на факультеті української філології відбулися подальші захисти кваліфікаційних робіт магістрів.

Як відзначили члени екзаменаційної комісії – проф. Бакум З. П., проф. Дмитренко В. І., проф. Ковпік С. І., проф. Колоїз Ж. В., доц. Мельник Н. Г., доц. Вавринюк Т. І., доц. Коломієць Н. Є., доц. Яременко Н. В., декан факультету української філології, доц. Семененко Л. М. – здобувачі освіти продемонстрували високий рівень теоретичної та практичної підготовки, застосували сучасні наукові підходи та гідно презентували результати наукової роботи. Кожна доповідь супроводжувалася жвавим обговоренням, запитаннями й актуальними коментарями.

Екзаменаційна комісія дійшла висновку: магістерські роботи виконані на високому науково-методичному рівні, що є результатом наполегливої  роботи студентів, їх відповідальності та злагодженої взаємодії з науковими керівниками.

Колектив кафедри української мови вітає магістрантів з успішним захистом і бажає усіляких гараздів, вдалого працевлаштування і професійного зростання в мирній і незалежній Україні.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 359

7 грудня на факультеті української філології відбулися перші захисти кваліфікаційних робіт.

На захисті були присутні проф. Бакум З. П., проф. Ковпік С. І., доц. Журба С. С., доц. Качало К. А., доц. Шарманова Н. М., декан факультету української філології, доц. Семененко Л. М., які відмітили високий рівень магістерських робіт, їх практичну значущість і спрямованість на вирішення актуальних проблем українського мовознавства й літературознавства.

Незважаючи на складну воєнну ситуацію в нашій державі, усупереч усім перешкодам, магістранти впорались з усіма викликами й впевнено показали свої знання під час захисту.

Бажаємо подальших успіхів на життєвому шляху та професійного розвитку в мирній Україні!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 323

7 грудня в Україні відзначають неофіційне, але досить цікаве свято – День української хустки. З’явилося воно в нашому календарі задля того, аби об'єднати жінок різного фаху, віку, регіону проживання для збереження українських традицій.

Хустка є поширеним в Україні традиційним вбранням для голови. Недарма кажуть: «Люблю, щоб хустка на голові козирем дивилась».

Хустка – символ прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи. Побіліла, як хустина (М. Номис); Зав’яж мені головоньку шовковою хустиною (пісня); Великої  треба хусти, щоб зав’язать людям усти (приказка).

У свідомості українців хустка постає також атрибутом весільної обрядодії – заручин, а в самому весільному обряді – атрибутом заміжньої жінки. Звідси й виник фразеологізм подавати хустки, тобто давати згоду на одруження (при сватанні).

До вашої уваги фотогалерея жіночих образів на факультеті української філології «Нам хустки до лиця!».

Ось так ми й хустки гарні приміряли, й дізналися більше мовних цікавинок, адже згадуємо про хустку у прислів’ях, приказках, піснях, фразеологізмах. Хустка завжди демонструє багатовікову красу української жінки.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 385

Слава Україні! Розпочалася 286 доба російського широкомасштабного вторгнення… Такий текст можемо прочитати на офіційному сайті Збройних Сил України 6 грудня.

Щодень ворог наступає, активно застосовує авіацію, завдає артилерійських обстрілів, ракетних ударів по об’єктах енергетичної системи та критичної інфраструктури по всій території України. А ВИ, НАШІ ВОЇНИ, тримаєтесь на межі надлюдських можливостей. І ворог продовжує зазнавати втрат і тікати з нашої землі!

Сьогодні наші неперевершені ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ відзначають професійне свято.

Це свято справжньої мужності, героїзму і відваги. Це свято всього українського народу, який пишається своїми захисниками. 

Низький вам уклін і найкращі побажання здоров’я, благополуччя й довголіття. Бажаємо незламної волі, родинного затишку, Божого захисту й віри в себе та Україну.  

Прийміть найщиріші привітання від кафедри української мови і студентів факультету української філології, які підготували з нагоди такого світлого й визначного дня особливі листівки – поетичні й прозові слова з глибин своїх вдячних сердець.

Вірші про звитягу й подвиг, про силу духу від студента групи УІФ-20 Андрія М'яча:

Глибинний потрет ворога подає у своєму вірші студентка групи УПФ-21 Юлія Гаврилевич:

24 лютого 2022 року. Вирішив Чахлик підкинуть мороку.

Давно вже він звик, щось у когось відбирати, та захотілося йому знову пограти.

Послав до Сусіда свою обслугу. І далі замовчував головну недугу.

Був схожий на недолюблене дитя, яке захотіло знову зіпсувати життя.

Собою пишався, вважав що на троні, Сусіда жадав взяти у свої долоні.

Здавалось йому, що є найрозумнішим, як з'ясувалось далі, був найтупішим.

Сусід той, на перший погляд, із простого люду. Та не знає душа його, того Чахлиного бруду.

Сусід має голову світлу і сім'ю велику, що цінує його та поважатиме до віку.

Щирість та волелюбність – його найвища цінність.  Його брати та сестри – найбільша могутність.

І знає він, що присутня відмінність. Де дійсно реальність, а де тільки штучність.

Обслуга прийшла, хотіла Сусіда зненацька застати. Та потім зрозуміла, що краще було одразу до Чахлика драбцювати.

Той десь сховався, адже найсміливіший, зрозуміло, що свій п'ятак важливіший.

Сусід із сім'єю то все як побачив, одразу ж свою позицію позначив.

Тії підтримали, почали працювати, заодно себе і всіх дивувати.

Одразу ж друзі почали допомагати та й Сусіду пропонувати: "Давай до нас, тут набагато краще". Але той вперся: "Ні! Нізащо".

Чахлик спантеличений, Сусідове серце крається, та знає він, що нова сторінка перегортається.

Знає сім'я, що кожен відповість за свої дії. Та здійсняться у кожного найзаповітніші мрії.

Кожен кінець – то завжди новий початок.

І скільки б не мав ще той злидень рогаток.

Все зможе подолати мужність та сила. Адже ніхто не забере те безцінне – крила.

Що мають ті, хто поруч, і ті, хто споглядають. Хай знають і вірять, що й за них пам'ятають.

Отримає і Чахлик по заслузі, ще відвідає і його п'ятак смузі.

Прокинеться ранком, все зрозуміє, і більше ні слова сказати не зуміє.

Гадав, що вічність буде бруднить той світ, де панує лиш мир та добро.

Та залишилось йому тільки гнить, тому що він і є істинне зло. © Гаврилевич Юлія

Жіночі ніжні й витончені привітання від студенток групи УПФ-21 Марії Погрібної  та Олени Калько  і викладача кафедри української мови Ганни Демиденко:

Лист-подяку написала українським захисникам до дня Збройних сил України студентка групи УФР-21 Марина Кушніренко:

Ви наша гордість,
Наша міць і віра,
Наша честь, слава і довір’я.
Оберігаєте наш сон,
За це ВЕЛИКЕ ВАМ СПАСИБІ!
Завдячуємо вам кожним ранком світлим
І днем, що минув спокійно,
Наші мужні козаченьки!

Поверніться додому обов’язково живими,
На Вас чекає з поверненням додому вся Україна.
Ще на застіллі пригостимо вас смачною їжею,
Ще розкажете нам про свої пригоди в бою,
Ми вас послухаємо та проникнемося вашими розповідями,
Яким нелегким був ваш шлях боротьби,
Для нас ви всі молодці.
І всі, як один, для нас - ГЕРОЇ
Велика відвага керувала вами,
Те, що ви туди пішли
У найлютіший бій кривавий
З ворогом страшним
Ми пишаємось.
Щодня, щохвилини згадуємо вас!
Тож пам’ятайте про це.

Ви нам дорогі.
Завдяки вам наша країна і до сьогодні живе.
Бережіть себе!
Ви – найбільша наша надія і віра у щасливе майбутнє.
Слава Україні!

Студентки 4-го курсу Катерина Риндич  і  Лілія Бабич  створили яскраві лаконічні листівки, які надихають:

Магістр Роман Кучма оздобив свої листівки різними мотиваційними фразами, які викликають позитивний настрій, підсилюють бойовий дух, адже українська мова, без сумніву, є потужною зброєю проти ворога й водночас захисним оберегом для наших воїнів: 

 Студентка магістратури Шаповал Яна своїми листівками показує, що її серце "б'ється в ритмі ЗСУ":

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким тих героїв, які віддали своє життя за Україну. Світла пам’ять про них навіки житиме в наших серцях.

Віримо у Збройні Сили! Ми переможемо! Слава Україні!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 21015

До 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди студенти ІІ курсу факультету української філології підготували для широкого студентського загалу спеціальний випуск аматорської газети «Світ ловив мене, та не спіймав» про нашого «українського Сократа».

До уваги зацікавлених постаттю Григорія Савича на першій шпальті пропонуємо мініекскурсію «Стежками Сковороди», цікаві факти про мандрівного філософа. Друга сторінка – думки філологів про постать Григорія Сковороди, висловлені прозою і поезією небайдужих до вічного й мудрого слова – викладач кафедри української мови Ганна Демиденко, студенти групи УПФ-21, УАФ-21 Анастасія Журавель, Анна Крамар, Ксенія Кошарська, Наталія Лавриненко, Анастасія Патлата, Анастасія Романенко, Олександр Яловий.

Пам’ятаймо слова самого Григорія Сковороди, що «в істини проста мова».

Приємного читання!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 306

3 грудня все прогресивне людство святкуватиме день народження Григорія Сковороди, якому, на хвилиночку, не багато і не мало, а 300 років. Для українців він не меш сучасний, прогресивний та актуальний. У підручниках його змальовують як філософа-містика, богослова, поета, педагога, згадуючи й музичні таланти, адже був Григорій Савич і композитором літургійної музики. Український Сократ!

Сучасні дослідники стверджують, що насправді Сковорода також був мандрівним блогером, приватним репетитором та коучем-фрілансером. Цікаво, що філософа навіть називають першим українським гіпстером. Адже, як і годиться справжньому гіпстеру, Сковорода зневажав високі титули і посади.

Але ж ким є Григорій Савич Сковорода для студентів 21 століття?

На це питання ми спробували дати відповідь під час спілкування зі студентами різних спеціальностей нашого університету на заняттях з української мови (ст. викладач Ганна Демиденко).

Природно й закономірно, що українським філологам припав до душі мовний портрет Григорія Сковороди. Зачитуючись «Садом божественних пісень», вишукуючи моральні наративи в «Байках Харківських», осягаючи філософські трактати нашого генія (спасибі, філософіє на 2-му курсі!), студенти факультету української філології намагалися оцінити здебільшого мовний світ Сковороди. І це вдалося їм досить непогано в контексті осягнення курсу «Історія української літературної мови». 

Нечужий Сковорода й для студентів-математиків. Найцікавішими для них стали афоризми Григорія Савича, які не тільки розкривають його таланти як вправного майстра слова, але й спонукають замислитися над життям загалом. Тож, у пошуках відповіді на питання, що є щастям для людини, молодь фізико-математичного факультету віднайшла правильні слова нашого шанованого іменинника: «Саме це й означає бути щасливим, пізнати себе, тобто свою природу, взятися за свою долю й бути зі сродною собі частиною всеосяжного промислу».

Студенти художньо-графічного відділення факультету мистецтв «вирушили» на пошуки Сковороди на його рідну Слобожанщину – погромлений, але нескорений край. У травні цього ювілейного для Григорія Савича року російськими обстрілами було знищено його музей.  

Студент групи ОМ-22 Ластовченко Леонід зробив цифровий малюнок Григорія Сковороди у програмі Infinite Painter. Ось такий іменинник вийшов у графічній техніці із використанням часткової стилізації. Простий і вишуканий Григорій Савич очима художників першого курсу.

Чи можна шукати Сковороду й далі? Однозначно, можна і треба. Особливо необхідно це робити в часи таких ментальних надламів, які нині переживає наше українське суспільство. Неспійманий світом, незнищений ворожими ракетами Григорій Сковорода залишається міцним флагманом наших духовних військ.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 357

17 листопада відбувся міжкафедральний методичний семінар, у якому взяли участь викладачі кафедри української мови, кафедри української та зарубіжної літератур, кафедри загальної та вікової психології, кафедри англійської мови з методикою викладання, кафедри англійської філології.

 Професорсько-викладацький склад зборів: проф. Ж. В. Колоїз (завідувач кафедри української мови), доц. Н. Г. Мельник (завідувач кафедри української та зарубіжної літератур), доц. І. А. Салата (завідувач кафедри англійської мови з методикою викладання), проф. З. П. Бакум, проф. Л. А. Білоконенко, проф. В. І. Дмитренко, проф. С. І. Ковпік, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Т. І. Вавринюк, доц. Т. С. Гарлицька, доц. В. А. Городецька, доц. С. С. Журба, доц. К. А. Качайло, доц. Н. Є. Коломієць, доц. Н. М. Малюга, доц. О. О. Пальчикова, доц. О. О. Халік, доц. Н. М. Шарманова, доц. Н. В. Яременко, ст. викл. Г. Г. Демиденко, асп. І. В. Іщенко. На зустрічі була присутня й декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко.

Порядок денний передбачав обговорення одного досить важливого та актуального питання – акредитації освітньої програми «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (предметна спеціальність 014.01 Середня освіта (Українська мова і література)). На цій зустрічі було заслухано доповідь гаранта ОП Наталії Миколаївни Малюги за проєктами висновків ЕГ та ГЕР.

Наталія Миколаївна структурувала інформацію за критеріями, а саме:

1. Проєктування та цілі освітньої програми.
2. Структура та зміст освітньої програми.
3. Доступ до освітньої програми та визнання результатів навчання.
4. Навчання і викладання за освітньою програмою.
5. Контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти та академічна доброчесність.
6. Людські ресурси.
7. Освітнє середовище та матеріальні ресурси.
8. Внутрішнє забезпечення якості освітньої програми.
9. Прозорість та публічність. 

За кожним з названих критеріїв прозвучали концептуально важливі зауваження, насамперед було вказано на слабкі сторони, недоліки та рекомендації щодо удосконалення, висловлені експертами. Зокрема йшлося про те, що методичні рекомендації щодо виконання магістерських робіт та критерії їх оцінювання у своєму змісті спрямовані на філологічні дослідження для спеціальності 035 Філологія, а не на педагогічні в контексті предметної спеціальності 014. Середня освіта (Українська мова та література). Підтвердженням цього є цитати з Методичних рекомендацій: «Одним із розділів може бути методичний, у якому висвітлюється практичне значення проведеного дослідження», «Тематика магістерських робіт визначається предметним змістом профілю – українська філологія». Слід відмітити, що поданий перелік тем магістерських робіт на 2022-2023 н.р. містить теми педагогічного спрямування (проф. Бакум З.П.), однак не всі розглядають проблематику саме профільної школи. Звертаючи посилену увагу на такі рекомендації, викладачі зауважили, що вибір теми магістерської роботи є самостіним і вільним для студентів, а це, власне, реалізує право студента не обмежуватися у виборі, узгодити тему з викладачем.

Окремі рекомендації експертів були спрямовані на збільшення кількості викладацьких публікацій, що відповідали би змісту освітніх компонентів, які  вони викладають. Експертна група рекомендує охопити публікаційною активністю викладачів зміст усіх освітніх компонентів на ОП, що, на думку учасників методичного семінару, є абсолютно виправданим. Зауважимо, що наукова діяльність посідає чільне місце в роботі  професорсько-викладацького складу, однак закономірним є посилити відповідність професійної кваліфікації НПП через професійну активність.

До обговорення питань акредитації активно долучилися проф. Ж. В. Колоїз, проф. С. І. Ковпік, які висловили свої думки, акцентували на власному досвіді, внесли певні пропозиції щодо внесення змін до програм і сулабусів відповідно до рекомендацій, озвучених експертами.

За результатами проведеного методичного семінару ухвалили такі рішення: посилити роботу викладачів з тих проблемних питань акредитації, на які вказали експерти, усунути недоліки й неточності, активізувати свою подальшу роботу максимально продуктивно задля досягнення бажаних результатів.

Гарант програми і члени робочої групи, професорсько-викладацький колектив висловили вдячність експертній комісії та галузевій експертній раді за вказані дискусійні моменти у структурі й змісті ОП. Переконані, що висловлені зауваження не мають критичного характеру, а виявлені недоліки не є суттєвими, не перешкоджають студентам набувати передбачені ОП компетентності та результати навчання, не ускладнюють отримання освітніх послуг. Робоча група обговорить висловлені дискусійні моменти, урахує зауваження під час підготовки проєкту нової ОП, яка зараз має назву «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 839

Єдиний шлях, що веде до знання, – це діяльність. Так говорив ірландський драматург і публіцист Джордж Бернард Шоу. На нашу думку, лекція – це такий вид діяльності викладача, який щонайперше мчить студентів до вершин обраної професії. Не є винятком студенти факультету української філології, які вивчають редакторську справу.

15 листопада викладач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор Л. А. Білоконенко провела відкриту лекцію з дисципліни «Редагування освітніх видань та лінгвістика тексту». Студенти ІІІ курс (група УФР‑20) ознайомилися з темою «Види видавничих норм».

На відкритому занятті були присутні викладачі кафедри української мови: проф. Ж. В. Колоїз, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Т. І. Вавринюк, С. А. Бузько, К. А. Качайло, Н. А. Березовська-Савчук, В. А. Городецька, ст. викл. Г. Г. Демиденко, аспірант І. В. Іщенко.

Обговорюючи відкриту лекцію, викладачі звернули увагу на те, що заняття відповідало організаційним, дидактичним, психологічним та естетичним вимогам. Людмила Анатоліївна є досвідченим педагогом, який повсякчас удосконалює свої вміння й навички, уся її викладацька діяльність спрямована на професійне зростання. Лекторка вміло репрезентувала теоретичний матеріал, звертала увагу на проблемні моменти теми, спонукала студентів до критичного й осмисленого розуміння того, що вони чують від викладача й бачать на екрані комп’ютера.

Білоконенко Л. А. – професіонал своєї справи, вона показала високий академічний рівень лекційного заняття.

Усі присутні вкотре переконалися, що відвідування відкритих занять дає змогу поділитися неоціненним педагогічним досвідом одного педагога з колегами, надихає кожного викладача на пошук нових методів навчання, спонукає до самовдосконалення.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 498

День української писемності та мови, який ми святкували 9 листопада, був  відзначений і на місцевому телебаченні.

До вашої уваги інтерв'ю з викладачем кафедри української мови, кандидатом філологічних наук, доцентом Бузько Світланою Андріївною.

Тема обговорення - український правопис у новій редакції. Бесіда була насиченою і повчальною, серйозною та національно-патріотичною. Вивчаючи правила нового правопису, звикаючи до нього, ми маємо пам'ятати, що мова – це наша історія, це нам людський досвід, мудрість цілих поколінь і щасливе мирне майбутнє. 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 349

Нова методологія побудови освітньої програми, зорієнтованої на студента, була одним із перших важливих результатів проєкту Тюнінг, метою якого є гармонізація освітніх структур у Європі. Методологія цього проєкту передбачає циклічність процесу розроблення та реалізації освітньої програми, її постійний моніторинг і вдосконалення, у зв’язку з чим загальний процес містить внутрішні цикли зворотного зв’язку. Починаючи розроблення нової освітньої програми, робоча група проводить широкі консультації із зацікавленими сторонами, визначає її суспільну потребу та відповідність встановленим або новим професійним вимогам. Це забезпечує можливість максимально наблизити профіль нової програми до реальних потреб суспільства та ринку праці, збільшити придатність до працевлаштування в майбутнього випускника. Усе це сукупно й визначає концепцію побудови студентоцентрованої освітньої програми.

 Сьогоднішня зустріч, вибудована на засадах зворотного зв’язку з випускниками, підпорядкована концепції студентоцентрованої освітньої програми, відбувається під гаслом «Заговори, щоб я тебе побачив…», чільним блоком якої є рубрика «Про освіту і відкриті шляхи».

Дозвольте представити нашу гостю – асистента кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Тетяну Соловйову, яка 2013 року закінчила ДВНЗ «Криворізький національний університет» й отримала ступінь магістра за спеціальністю «Українська мова та література», здобула кваліфікацію філолога, викладача української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури.

У 2022 році закінчила аспірантуру в Криворізькому державному педагогічному університеті за спеціальністю 035 Філологія 03 Гуманітарні науки; ступінь освіти: доктор філософії. Захистила дисертацію на тему «Типологія та прагматика прецедентних феноменів в українськомовному політичному дискурсі 2014-2019 рр.» (рішення спеціалізованої вченої ради від 29.08.2022 р.).

Досвід роботи пані Тетяни в освітній сфері:

2013-2018 вчитель англійської мови, української мови та літератури у загальноосвітніх навчальних закладах;

2021-2022 асистент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету.

Учасниця проєкту академічної мобільності PhD у Гранадському університеті (м. Гранада, Іспанія, 2021 р.).

Наукові інтереси нашої доповідачки підпорядковані запитам доби: політична лінгвістика, психолінгвістика, когнітивна лінгвістика, прецедентні феномени, політичний дискурс.

Тетяна Соловйова – член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода», тривалий час очолювала її в Кривому Розі, неодноразово брала участь у виборчому процесі як кандидат від політичної сили, зокрема й на виборах 2019 року по одномандатному виборчому округу №32. Відтак у вільному доступі не бракує інформації про нашу гостю.

На зустрічі присутні здобувачі магістерського рівня ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» (гарант Н. М. Малюга), ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Психологія» (гарант Л. А. Білоконенко), ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Редагування освітніх видань» (гарант С. І. Ковпік), здобувачі бакалаврського рівня вищої освіти, гаранти ОП (В. А. Городецька, В. І. Дмитренко, С. С. Журба), науково-педагогічні працівники, що забезпечують реалізацію освітньо-професійних програм (кафедра української мови, завідувач – Ж. В. Колоїз; кафедра ункраїнської та зарубіжної літератур, завідувач – Н. Г. Мельник; кафедра англійської мови з методикою викладання, завідувач – І. А. Салата), декан факультету української філології Л. М. Семенеко, начальник центру сприяння працевлаштуванню студентів і випускників КДПУ О. С. Кухта, інші зацікавлені особи.

Тетяна Соловйова щиро поділилася з присутніми здобувачами освіти своїм шляхом у навчанні й науці, у політиці й викладацькій діяльності, поділилася цінним досвідом і дала кілька порад.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 564