Бондаренко
Анжеліка Володимирівна

Основні відомості:
Науковий ступінькандидат педагогічних наук
Посадастарший викладач
Навчальні дисциплінихорове диригуванняхоровий класІнноваційні технології в музичній освітіВокальний клас
Наукові інтересиметодика диригентсько-хорового навчання у вищій школі
Наукове кредоМузична творчість - це шлях до відкриття
Контактна інформація:
Службовий e-mailk.muzvyh.kdpu@gmail.com
Службовий телефон (кафедра, відділ)068488 8682
Освіта:
Роки навчанняМісце навчання/ Спеціальність
1997-2002Одеська державна консерваторія імені А. В. Нежданової
Музичне мистецтво
Дисертації:
Рік захистуМісце захисту та установа/ Назва дисертації
2013Київський державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова
Формування пізнавальної самостійності майбутнього вчителя музики з використанням мультимедійних технологій
Професійна біографія:
ПеріодПосада/ Місце роботи
2008старший викладач
Криворізький державний педагогічний університет
Наукова бібліометрія:
 Google Scholar
 ORCID
 Репозитарій КДПУ
Участь у наукових конференціях:
Дата і місцеРівень конференції (міжнародна, всеукраїнська)/ Назва конференції/ Назва доповіді/ Електронна версія тез, матеріалів
16 листопада 2017 рік Криворізький державний педагогічний університетВсеукраїнська науково-практична конференція
"Мистецька освіта: теорія, методологія, технології"
Змістовний аналіз інноваційних форм у мистецькій освіті Польщі
УДК 37:7(438) Анжеліка Бондаренко кандидат педагогічних наук Криворізького державного педагогічного університету ЗМІСТОВНИЙ АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ РЕФОРМ У МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ ПОЛЬЩІ Бондаренко А. В. Змістовний аналіз інноваційних реформ у мистецькій освіті Польщі. Анотація. Автор статті здійснює змістовний аналіз інноваційних реформ у мистецькій освіті Польщі, що спрямовані на покращення педагогічної роботи вчителів музичного мистецтва у загальноосвітніх школах, та фахової підготовки студентів у вищому навчальному педагогічному закладі. У статті розглядаються зміни в педагогічній практиці навчання учнів, як наслідок використання педагогічних інновацій, а також специфічні особливості педагогічної діяльності вчителя музичного мистецтва у загальноосвітній школі. Важливим постало дослідження як позитивних наслідків упровадження педагогічних інновацій, так і негативних. Ключові слова: польська система мистецької освіти, педагогічні інновації, майбутній учитель музики. Бондаренко А. В. Содержательный анализ инновационных реформ в художественном образовании Польши. Анотация. Автор статьи анализирует результаты инновационных реформ в художественном образовании Польши, которые направлены на улучшение педагогической работы учителей музыкального искусства в общеобразовательных школах, и профессиональной подготовки студентов в вузе. В статье рассматриваются изменения в педагогической практике обучения учеников, как следствие использования педагогических инноваций, а также специфических особенностей педагогической деяльности учителя музыкального искусства в общеобразовательной школе. Автором рассмотрены позитивные и негативные результаты введения педагогических инноваций в педагогическую практику обучения учеников. Ключевые слова: польская система художественного образования, педагогические инновации, будущий учитель музыки. BondarenkoA.V. Content analysis of innovation reforms in art education of Poland. Summary. The author of the article provides a meaningful analysis of the innovative reforms in the art education of Poland aimed at improving the pedagogical work of teachers of musical art in secondary schools, as well as professional training of students at a higher educational pedagogical institution. The Bologna process promoting the idea of the cooperation between the educational institutions, the development of student mobility and the continuous lifelong learning, contributed to the implementation of the innovative reforms. The process of introducing the innovations in the art education had both its supporters and opponents. During the recent years, among the teachers, psychologists there have been discussions about the prospects of education, the changes made and the need for the new changes. The researchers add that Polish schools need harmony instead of the horrible procedures aimed at complicating the pedagogical work of teachers. This is reflected in the evolution of the profession of a teacher, which involves changing the image of a teacher associated with the concept of "humanism" into a new concept of "technology. The innovative models of education are studied and a table which illustrates the results of the research conducted in Poland in the secondary schools in 2012-2015indicating the number of the pedagogical innovations introduced into the educational process, is presented. The experience of introducing multimedia and modern information technologies into the process of training future music teachers is analyzed. The peculiarities of students assessment during the professional training of future teachers of musical art in the higher educational pedagogical institution are considered. The importance of the innovative forms of education in the process of professional development of students is revealed. The innovations include the consideration of the relationship of musical pedagogical science with such sciences as semiotics, linguistics, semantics, rhetoric, psychology, social psychology and philosophical anthropology, sociology, marketing. The article studies the changes in the pedagogical practice of teaching students as a consequence of the use of the pedagogical innovation as well as the specific features of the pedagogical activity of a teacher of musical art in a secondary school. There was an important study of the positive effects of introducing the pedagogical innovations as well as negative ones. Key words: polish system of art education, pedagogical innovations, future teacher of music. Постановка проблеми. Прагнення зробити європейську освіту конкурентоспроможною спонукало держави Унії Європейської розробити заходи щодо створення єдиного освітнього та інформаційного простору. Болонський процес визначається дослідниками як європейський проект реформ у освітній системі. Це в країнах Європи пов’язане зі змінами способів навчання, що за Ліжбонською Стратегією в Польщі має назву як «Зміна парадигми навчання», що передбачає перехід від навчання до навчаємості, від нейтрального й пасивного до активного способу набуття особистістю знань і вмінь. Реалізація Болонського процесу здійснюють з одного боку Міністри освіти європейських країн, з іншого – вищі навчальні заклади, де опрацьовується та практично втілюється дана стратегія. Координатором Болонського процесу в Польщі визнана Організація Розвитку Систем Освіти. Висунення на перший план проблеми нововведень до музичної освіти свідчить про позитивні перетворення в європейському просторі. У сучасному суспільстві особистість вважається найвищою цінністю, і тому інновації створюються для особистості та її особистісного гармонійного розвитку. Модернізація мистецької освіти України передбачає врахування досвіду інших країн щодо упровадження інноваційних реформ до педагогічної практики навчання сучасних учнів. Аналіз таких реформ передбачає виокремлення позитивних сторін цього процесу, і врахування їх під час планування введення педагогічних інновацій до української освітньої системи. Корисним також постає розгляд негативного досвіду європейських науковців для того, щоб у подальшому вибудовувати таку траєкторію розвитку мистецької освіти, яка сприятиме вдосконаленню навчання сучасних учителів музичного мистецтва для формування їх готовності активно й творчо виявляти себе в професійній діяльності. Аналіз зарубіжних робіт показує, що поняття «інновації», «освітні інновації» пов’язують із розумінням внесення позитивних змін, які сприятимуть готовності студента вищого навчального закладу до якісного виконання музично-педагогічної діяльності спрямованості на музично-естетичний розвиток учнів загальноосвітньої школи. Проведений аналіз робіт польських дослідників з проблеми вивчення педагогічних інновацій (З. Бауман, Е. Вільк, Б. Ґоленбняк, Я. Ґурняк, Б. Заморська, Х. Квятковська, В. Коложейчик, Й. Кужьма, С. Леник, Р. Мушкєта, К. Рибинський, А. Росул, А. Сарнат-Цятко, Б. Шліверський, Й. Ягєла) свідчить про те, що нововведення є сьогодні необхідною складовою розвитку мистецької освіти. У країнах Європи інноваційні процеси прогнозуються та діагностуються. Мета статті. Метою роботи є змістовний аналіз інноваційних реформ у мистецькій освіті Польщі. Виклад основного матеріалу. Реформа освіти розпочалась у Польщі з 19 червня 1999 року разом із появою нових досягнень у галузі інформаційної техніки, широкого доступу до Інтернету. Цьому сприяв також болонський процес, що спирається на ідею щодо співпраці між освітніми закладами, розвитку мобільності студентів та безперервного навчання протягом життя. Останнє обґрунтовано в документах: «Prawo szczegołowe», «Prawo wewnątrz zakładowe», «Dokumentacja systemu zapewnienia jakośći kształcenia» [6]. Поряд із тим, одним із документів, який свідчить про зміни в освіті постає документ «Prawo o szkolnictwie wyższym w 2011 r». Спираючись на вказані документи Богуслав Шліверський інноваційність в освіті розглядає як рух до змін в освітній спільноті через педагогічну діяльність самих викладачів, учителів. Дослідник зазначає, що інновації пов’язані зі змінами в системі освіти, які підлягають прогнозуванню та діагностиці [5]. Процес впровадження інновацій в мистецьку освіту має як своїх прихильників, так і супротивників. Протягом останніх років серед педагогів, психологів ведуться дискусії щодо перспектив розвитку освіти, доцільності внесених змін, і необхідності введення нових змін. Зигмунд Бауман називає цей процес «płynna nowoczesność» як тимчасова інновація. Адріанна Сарнат-Цятко інновації в освіті називає «джерелом мікрозмін» [3]. Поряд із тим, професор Яросласлав Ґурняк зазначає, що ахілесовою п’ятою польської мистецької школи постає брак інноваційності у навчанні, а Б. Шліверський нововведення називає «квазіноваторськими» [5]. Е. Вільк вказує на брак комплексного, професійного та раціонального погляду на розвиток шкільної освіти; брак не тільки довготривалої, але й короткострокової освітньої політики. Це дослідник пояснює фактами «відірваного» прагнення до цивілізаційного світу, та «несподіваного» повернення до традицій навчання та виховання [7]. Поряд із тим, польські дослідники Й. Кужьма, К. Рибинський одностайно вважають, що болонська система в польській педагогічній практиці деформувалась, досягла формалізму та бюрократично губить добру ідею. Дослідники додають, що польські школи потребують гармонійності, а не терору процедур спрямованих на ускладнення педагогічної праці вчителів. Р. Мушкєта зазначає, що поняття «вчитель» означає професію і покликання. Це відповідний набір якостей індивіда, його темпераменту, вмінь доступно повідомляти учням відомості, висловлювати свою прихильність і повагу до учнів під час педагогічної діяльності [2]. Професор Вітольд Коложейчик наголошує, що сучасний учитель повинен уникати бюрократії,формалізму й мислити по-новому, та діяти по-новому. Pазом із тим дослідники розглядають проблему еволюції професії вчителя музичного мистецтва, що передбачає зміну образу вчителя пов’язаного з поняттям «гуманізм», на нове поняття «технологія». Це пов’язано із тиском з боку освіти на вчителів, які повинні забезпечити якість навчання й гарний результат навчальної діяльності учнів. Так у зв’язку з нововведеннями в шкільну освіту вчитель музичного мистецтва повинен уміти: вести журнал паперовий та електронний; вести журнал позаурочних занять із учнями; вести журнал занять «karcianych»; складати план роботи з художнім колективом; приготування звітів; опрацьовувати програми щодо навчання, виховання й музичного розвитку учнів; опрацювання критеріїв оцінювання на уроках музичного мистецтва; плани «випадкові»; ведення статистики; розробка карти праці; розробка тестових завдань; збирання та фіксація даних про учнів; складання плану екскурсій з урахуванням учасників і карт екскурсійних для дирекції; приготувати доклад щодо інтенсивності розвитку учнів; опрацьовувати «Карти індивідуальних потреб учня»; складати звіт щодо справ спрямованих на користь школи (пошук спонсорів, покращення умов навчання); вести документацію щодо підготовки учнів до фестивалів і конкурсів із веденням переліку отриманих відзнак і нагород; складання індивідуальних планів розвитку учнів. Розглядаючи нову модель навчання «edukacja dla zmiany» Т. Вильямс, А. Ґамель, М. Демель, А. Краванський, А. Лещ-Крисяк, З. Слонська та ін. зазначають, що сучасна школа виконуючи нові виховні й дидактичні завдання передбачає врахування фізичного стану учнів, та сприяє створенню умов для їх здорового навчання. Це відображено в перегляді та відборі методів і форм музичного навчання, що враховують інтереси учнів, їх природну потребу в русі. Дана модель передбачає усвідомлення чинників ризику, загроз для здоров’я учнів шкільного віку. Здоров’я учнів є цінністю для суспільства, і тому вчитель музичного мистецтва відповідає за безпечне використання учнями на уроках комп’ютерів. Завдання здорового навчання передбачає також дозування використання засобів мультимедіа для збереження зору учнів. На уроках музичного мистецтва також контролюється вчителем музичного мистецтва гучність звучання музики за допустимими нормами для учнів шкільного віку. У процесі підготовки до уроку вчителі музичного мистецтва розробляють методичний матеріал, що має бути безпечним для учнів, а саме: відповідати віку учнів (для молодших школярів: без гострих кутів; без дрібних деталей, невеликий за обсягом); екологічна чистота матеріалів; використання за призначенням. Поряд із тим, дослідниками розглядається питання щодо охорони дитячого голосу, гігієни голосу учнів. На уроках музичного мистецтва викладач слідкує за тим, щоб класна кімната, де співають учнів була добре провітрена, щоб учні співали правильно, не надто голосно, без напруження, за визначеним навчальним часом для розспівування голосового апарату й співу шкільних пісень. Вчитель музичного мистецтва також дбає про гігієну свого голосу для того, щоб бути готовим до належної демонстрації учням правильного співу вокальної вправи, шкільної пісні. Розвиток сучасної інформаційної техніки впливає на розвиток інфраструктури бібліотек, якими користуються учні під час навчання. До нововведень в мистецькій освіті відносять використання можливостей електронної книги (e-booki, audiobooki) у процесі організації самостійної роботи учнів. Активна діяльність у Польщі Міністерства культури та народності, Міністерства народної освіти та Інституту Книги спрямована на культурний розвиток молодого покоління. Таким чином вчителі музичного мистецтва рекомендують учням загальноосвітніх шкіл використовувати електронну книгу та розроблені електронні видавництва. Ці видавництва відповідають навчальній програмі музично-естетичного розвитку учнів, передбачають врахування інтересів, і навчальних потреб учнів, а також необхідності їх музично-естетичного розвитку. Б. Шліверський в науковій праці «Educja auturska» [5] висвітлив проведення дослідження в більш ніж п’яти тисячах загальноосвітніх шкіл Польщі у 2012-2015 роках, що показано в таблиці 1. Таблиця 1 Кількість інновацій впроваджених до загальноосвітніх шкіл Польщі № воєводство в країні Польща навчальний рік, у якому було впроваджено інновацію Кількість впроваджених інновацій 1 дольношльонське дослідження дослідження 2 київсько-поморське дослідження дослідження 3 любельське 2012/2013 147 4 любуське дослідження дослідження 5 лудзьке 2014/2015 237 6 малопольське 2014 590 7 мазовецьке 2014/2015 640 8 опольське 2014/2015 302 9 підкарпатське 2014/2015 503 10 подляське 2013/2014 63 11 поморське 2014/2015 102 12 шльонське 2014/2015 480 13 швєнтокжиське 2014/2015 183 14 варміньсько-мазурське 2014 145 15 велькопольське 2014/2015 603 16 західно-поморське 2014/2015 327 Далі, розглянемо деякі результати інноваційних реформ у вищій школі. Польські дослідники впроваджуючи сучасні інформаційні засоби до процесу фахового навчання майбутніх учителів музики зазначають про позитивний вплив цього процесу, що сприяє зацікавленню студентів навчальною роботою над музичним твором, проведенню навчальних експериментів у віртуальних умовах, скороченню навчального часу на пошук даних, їх обробки, комбінації. Ю.Стецко розглядаючи рівень розвитку сучасних інформаційних технологій зазначає, що способи використання Інтернету, добір способів комунікативного спілкування в мережі впливає на якість фахового розвитку студентів, сприяє набуттю фахових компетенцій необхідних для здійснення у подальшій у фаховій діяльності [4, c. 97]. Однак такий досвід призвів і до негативних наслідків, які потребують аналізу, пошуку способів їх усунення, уникнення. Дослідники свідчать, що легкий доступ до будь-якої інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій уможливив скорочення часу студента для пошуку відповідей на поставлені викладачем питання для самостійного опрацювання чи виконання навчального завдання. Цей легкий спосіб виконання самостійної роботи студенти називають «ściąganiem», тобто стягуванням, зняттям. Таку самостійну роботу студентів викладачі в Польщі називають «zabroniona działalność», тобто забороненою навчальною діяльністю. Також розуміння студентами широких можливостей мережі Інтернет штовхає їх до пошуку легких способів виконання самостійних письмових робіт, анотацій на музичний твір, курсових робіт тощо, які призводять до плагіату. Так, свого часу залучивши студентів до самостійної роботи з використанням засобів мультимедіа та інформаційної мережі Інтернет, відбулось відходження від мети самостійної роботи студентів, що постає в їх залученні до закріплення набутих знань, вироблення фахових умінь, розвитку мислення [1]. Під час фахового навчання у вищому навчальному педагогічному закладі Польщі майбутні вчителі музичного мистецтва протягом кожного семестру отримують декілька музичних творів для самостійного вивчення. Це передбачає програвання музичного твору на музичному інструменті, здійснення музично-теоретичного аналізу твору, ознайомлення з творчістю композитора і його композиторського стилю, аналіз літературного тексту хорового чи вокального твору, порівняння даного твору із іншими вже раніше вивченими. У цьому поступовому процесі у студента формується особистісне відношення до певного музичного твору, виникають задуми щодо трактування музичного твору з метою його подальшого художнього виконання. Це постає основою для прослуховування музичного твору за допомогою засобів мультимедіа у виконанні професійного хорового колективу, вокальних виконавців. Таке прослуховування сприяє як «оживленню» музичних образів, які виникли у студента під час самостійного опрацювання музичного твору, так і виникненню протиріч, що постають у невідповідності уявлення студента щодо виконання музичного твору з трактовкою виконавця. Безумовно, такий процес впливає на музичний розвиток майбутнього вчителя музики, а також розвиток його інтелектуальних умінь. В іншому випадку, коли студент отримуючи музичний твір для самостійного опрацювання використовує такий легкий спосіб як знаходження звукозапису в мережі Інтернет, і його прослуховування. Таке прослуховування може відбуватись і в коридорі навчального закладу, за декілька хвилин до заняття, за допомогою мобільного телефону. Далі, під час навчальної роботи з викладачем студент вказує на те, що він цілком погоджується з трактовкою певного виконавця щодо художнього виконання даного твору. Така самостійна діяльність студента, безумовно, не сприяє його музичному розвитку. Вихід із цього положення польські дослідники убачають в залученні студента до самостійної роботи над музичним твором під контролем викладача. До нововведень відноситься врахування взаємозв’язку музичної педагогіки з такими науками як семіотика, лінгвістика, семантика, риторика, психологія, соціальна психологія й філософська антропологія, соціологія, маркетинг. Це обумовлюється необхідністю фахового навчання майбутнього вчителя музики як особистості що є ерудованою, гармонійно розвинутою, здатною до виявлення комунікативних умінь музично-педагогічної діяльності з учнями, організації інтерактивного навчання, здійснення прогнозування навчального результату учнів, діагностування набутих знань і вмінь тощо. Слід зазначити, що оцінювання теоретичних знань студентів у вищому навчальному педагогічному закладі Польщі передбачає розроблення кожним викладачем із своєї дисципліни тестових завдань. Ці завдання є багаторівневими за ступенем складності. Викладач у разі навчальної потреби викладає певне тестове завдання на електронну сторінку університету для студентів, які повинні за визначений час виконати навчальну роботу. Якщо студент не встигає виконати завдання першого рівня, то він переходить до наступного, полегшеного, і так далі. Поряд із тим студентів, які отримують музичну освіту, оцінюють на іспитах ще як і виконавців музичних творів. Для таких студентів розробляються критерії оцінювання, що передбачають розвиток технічних умінь, артистизм, художнє виконання. Оскільки під час навчання викладачі мають обмежену кількість навчальних годин для залучення студентів до виконання практичних завдань, де опрацьовуються й удосконалюються набуті знання й уміння. Тому під час залучення студентів до поза аудиторної роботи викладачі використовують такі форми як студентські фестивалі, «наукові пікніки», «відкриті лабораторії». Ці форми навчальної роботи є інтерактивними, часто видовищного характеру. Дослідниками доведено, що така поза аудиторна діяльність сприяє кращому запам’ятовуванню майбутніми вчителями музики навчального матеріалу, та розумінню значення практичного апробування набутих знань для подальшої фахової діяльності. Висновки. Проведений аналіз польської наукової літератури доводить, що проблема нововведень, інноваційних змін у мистецькій освіті є актуальною. Безумовно, рушійна сила педагогічних інновацій в руках науковців. Їх різні погляди висловлені в дискусіях сприяють реалізації мети музичного виховання, та постають джерелом педагогічної майстерності вчителів музичного мистецтва. До перспективних напрямків дослідження визначеної проблеми слід віднести розгляд питання щодо використання польськими педагогами інтегративних художньо-інформаційних технологій під час формування фахових компетенцій майбутніх учителів музики у вищому навчальному педагогічному закладі. Література: 1. Fulmański P.Wstęp do informatyki, podręcznik, Łodz, 2005. – S. 11-13. 2. Muszkieta R. Nauczyciel w reformującej się szkole, Poznań, 2001. – S. 10-42. 3. Sarnat-Ciatko A. Innowacje pedagogiczne zródąem mikrozmian polskiego systemu oświaty. Analiza dokumentów / A. Sarnat-Ciatko // Edukacja XXI wieku. Patologie edukacji: ideologia, polityka, biurokracja. Poznań, 2016. – S. 287-298. 4. Stecko J. Wartośći i antywartośći w edukacji XXI wieku / J. Stecko // Edukacja XXI wieku. Patologie edukacji: ideologia, polityka, biurokracja. Poznań, 2016. – S. 95-102. 5. Śliwerski В. Edukacja autorska. Kraków, 2008. – S. 9-12. 6. Ustawa z dnia 27 lipca 2005 r. Prawo o szkolnictwie wyższym (Dz. U z 2012 r. poz. 572, z póżn. zm.). [elektronowy środek] – Rеżym dostępу: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20120000572 7. Wilk E. Kluch do szkoły (w:) „Polityka”, Warszawa, 2015. – S. 20-21.
23-25 листопада 2017 рік КиївМіжнародна
Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору
Інноваційні аспекти вокально-хорового розвитку студентів ВНЗ України
UDC:378.147:[37.011.3-051:78] Bondarenko Anzhelika Innovative aspects of vocal and choral development of students of higher educational institutions of Ukraine Summary. The article is devoted to the coverage of the innovative aspects of vocal and choral development of students of higher educational institutions in Ukraine. It highlights the peculiarities of the vocal and choral work of students in the training choir during the formation of their professional competencies. The authors' innovative methods have been developed, the students have been questionnaired, the diagnostics concerning the attitude of the students towards the use of the innovative technologies for the choral art classes have been carried out. The results of the conducted questioning and diagnostic assessment among the students of the faculty of arts of the musical and choreographic department of Kryvyi Rih State Pedagogical University are presented. Key words: pedagogical innovations, vocal and choral development, future teacher of music. The cultural, social and economic globalization is interrelated with the innovative processes in the modern society. Higher educational institutions play a major role in the innovative educational process. The modern paradigm of teaching focuses on the support of an individual in any attempts of the creative self-expression. The success of the innovative activity of a teacher of musical art with pupils in a secondary school implies the awareness of the practical significance of an innovation for their harmonic musical and aesthetic development. The readiness of the teacher of musical art for using the innovation process is formed during their professional training at a higher educational institution and is a background for the efficient self-realization of the teacher of musical art during their pedagogical activity. For the fruitful musical and pedagogical activity of the future teacher of music, it is necessary toget to know the innovative processes in musical education, to use the inovative technologies personally as well as the developed skills of communication in the process of organizing the educational activity of students both at musical art lessons and in extra-curricular time. Since the musical and aesthetic development of students of the secondary school includes the vocal and choral activities, which involve the development of musical abilities of pupils, their voice box, the acquisition of the collective singing skills, musical and creative activities, etc. Future teachers of music do not only study the vocal classes developing their voice, but they also study the course of conductor and choral disciplines during the professional training. In this process, the students learn to conduct musical compositions, to organize vocal and choral activities of students both at music lessons and during extra-curricular educational activities, to analyze musical compositions, to select a repertoire for any choir's staff, taking into account the age characteristics of the singers, and, that is the most important, to use the innovative pedagogical technologies in this process. In the process of studing this problem we revealed a number of contradictions. On the one hand, the traditional methods of vocaland choral education of the secondary school pupils have been used by the teachers of musical art for many years that proves the educational and developmental importance of musical art. On the other hand, the modern young generation is interested in the achievements of modern information technology, lives in a high speed of life and expects a teacher of the musical art to express an activity, ingenuity and creativity in classes of musical art in a secondary school. The analysis of scientific literature. The general theoretical, theoretical and practical problems of the innovation paradigm in the higher educational establishments were studies by the scientists A. Aleksyuk, I. Dobroskok, V. Kremen, V. Ilyin, S. Prolyeynytska and P.Sauh. The need to modernize the content and forms of the educational process organization results in the introduction of the educational innovations and the innovative pedagogical technologies. Researchers consider the innovations in the pedagogical science as a process of creating and introducing innovations to solve those the pedagogical problems. N. Huralnyk considers the pedagogical innovations as a complex of deductive models of the educational process based on the new approaches and methods of the educational and cognitive activities implemented by young people [1, p. 177]. The use of the innovative technologies during the professional development of future teachers of music is considered by modern researchers as the means of their strengthening with the help of the interactive technologies. The works of O. Pometun, O. Polishchuk, L. Pirozhenko, A. Khutorsky were devoted to the issues of the application of interactive methods in the educational process. In addition, the application of information technology in this process allows to use the text, graphic, video and audio information in a new way during the student's training activity at a musical composition. The researchers I. Zakharova, V. Ivanova, A. Kolensky, L. Masol, O. Rostovsky and others consider that students acquiring the skills to use the information computer technologies are capable to implement the significant quantity of the electronic products into the process of musical and aesthetic development of pupils in their future musical and pedagogical activities. L. Morska, considering the components of the students’ information competence, states that this involves not only the knowledge and the ability to work with the data, but also the knowledge of the future specialist in the field of deduction and teaching methods [2]. Such researchers as L. Archazhnikova, L. Koval, A. Kozyr, A. Laschenko, H. Padalka, O. Shcholokova and others studied the problem of the qualitative preparation of future specialists for musical and pedagogical activity with the pupils of the school age. The researchers express such an opinion about the importance of the educational role of musical art, which appears not only as a means of the harmonious development of schoolchildren, but also a teacher of the musical art, who is gradually mastering the pedagogical skills in the process of musical and pedagogical activity. So, H. Padalka notes that "an art acts as a powerful driving force of a human activity. The ability of a human to master the spiritual development of the world is reflected in the art" [5, p. 7]. The choral practice has promoted the accumulation of the considerable experience in the issues of vocal and choral, conducting and choral development of future teachers of music in a higher educational institution. In their research A. Bolharsky, N. Venedyktova, L. Kunenko, T. Ostrovska, I. Parfenteyeva, L. Chyncheva and others consider the specific features of teaching the cycle of conducting and choral disciplines, the peculiarities of the organization of vocal and choral activities in a choir, as well as the course of the students’study work at a choral composition as a creative process. "The activity of a teacher of music is impossible without the sufficient vocal and conducting training, which involves the ability to read the choral scores, conduct, possess the method of inhaling, as well as the knowledge of the peculiarities of the work with a choir. The vocal and choral activity, like any other phenomenon, appears as a holistic system with the targeted organization of all its structural components" [4, p. 111]. Thus, despite the fact that the scientific research reveals the various aspects of the innovative reform in the art education of Ukraine, the aspects of the vocal and choral development of future teachers of music during their professional study at a higher educational institution haven’t been considered yet. The purpose of the article. The purpose of the article is to consider the innovative aspects of the vocal and choral development of students of higher educational institutions in Ukraine. In this process, author's methods of conducting and choral training at the Art Faculty of the Kryvyi Rih State Pedagogical University are considered. The objective of this research is the analysis of the results of the implementation of some teaching methods at the example of the interactive activity with a training chore. The main material of the study. The vocal and choral work of students in the training choir promotes the acquiring of the practical skills of the collective singing that is necessary in the further musical and pedagogical activity of future teachers of music in the organization of vocal and choral work with the pupils at the lessons of musical art. The women's training choir includes the formation of such choir parties such as Soprano I, Soprano II, Alto I, Alto II where the students interact with each other during their training work at a choir composition, as well as during the establishment of a choir ensemble and a choral structure (table 1.1). Table 1.1. SSW S It is important that during this process the students learn the innovative methods of vocal and choral work of a choral conductor with singers. This implies a clear definition of the training time, considering the age-specific characteristics of the pupils, as well as the level of their vocal development. In pedagogical work with students, a teacher creates a creative environment consisting of a combination of training conditions, and involves the use of the innovations based on the traditions of the choral art. Due to this, the formation of the basic values and the acqiring of the concepts which firmly entered into the conducting and choral practice are implemented. During September-October 2017, we made the questionnaire surveys and introduced the author's methods among the students. The characteristics of the students who participated in the experiment: - only female students participated in the groups studied, since the training choral group "Hloria" is a women's training choir; - in the group MCG – 17 participated the students from 17 years old up to 20 years old; in group МCG - 16 participated the students from 19 up to 23 years old; in group МCG - 15 - the students from 20 till 23 years old; in the group МCG - 14 - the students from 21 to 24 years old; - 65 per cent of the students has the experience of singing in the choir. At the same time, before entering a higher educational institution, 35 per cent of students hadn’t any experience of singing in the choir; - the first contact with the choir group has been analyzed as to the age ranges: within 6 - 9 years old: MCG - 17 is 55 per cent of students; MCG - 16 is up to 41 per cent of students; MCG – 15 – 61 per cent of students; MCG-14 is 63per cent of students; within the limits of 10 - 15 years old: МCG - 17 is 10 per cent of students; МCG -16 is 24 per cent of students; MCG - 15 is 4 per cent of students; MCG - 14 is 2 per cent of students; - the specified training groups differ in their level of the vocal training. It is found out that 15per cent of students have vocal training because they studied the discipline "Vocal" at the music college, the music school to attend a vocal studio. The students who sang in the amateur groups before enterining the higher educational institution amounts to 62 per cent. At the same time, 9 per cent of students attended a Sunday school at the school age where they studied the basics of the choral singing, 6 per cent of students stated that they were studying at a musical school or musical college playing a musical instrument, and therefore sometimes sang at classes. Also, 8 per cent of students stated that they were the winners and winners of the vocal competitions, took part at the vocal festivals. Based on the data obtained, it was important for us to find out: if it is comfortable for the students to sing in the choir, in the content of one choral party or a small group; how the students evaluate their ability to sing the choral party and the ability to sing in choral unison. To do this, we developed a "Self-Assessment Questionnaire", in which each student personally recorded the data. Students' self-assessment was carried out according to the following criteria: complexity of performance, quality of performance, the rate of acquiring the information, the level of comfort. The data obtained are presented in Table 1.2. Table 1.2. No Types of training activity in the choir group Complexity of performance, per cent Quality of performance, per cent Rate of knowledge acquired, per cent Level of comfort, per cent 1 Singing personally 12 55 85 12 2 Singing in unison 0 75 95 95 3 Singing in a small group 60 35 85 95 4 Singing in a choir part 25 75 85 95 5 Singing in a choir group 5 55 20 95 Then we developed and implemented in the educational process the author's methods in classes of the discipline "Choir class". The method "Learn to listen" is the process of analyzing the organization of training, the methods by which the acoustic attention of the students as singers of the training choir group takes place. According to this method, the teacher devides the students into three groups equal by the number of the participants : "soprano", "medium", "alto". The students are separated by groups, for example, one group turns face to the left of the audience, members of the second group turn to the right side, etc. The teacher offers students to perform a tree-part singing warm-up and demonstrates to each group the correct melodic line singing. During the singing of the melodic line the students are offered to perform such movements with their body and hands which in their opinion correspond to the peculiarities of the melodic line. During the singing of a group of students the teacher directs their attention to the auditory analysis unison sounding providing the proper breathing, the only sound formation, the voices intonation reunion. The next stage of training by this method involves the combination of the choral parties sounding. For example, at first the participants of the second and third groups are singing, and then the third and the first ones, and so on. At this stage, the teacher asks students not only to sing their melodic line, perform the corresponding movements, control the correctness of singing actions, but simultaneously listen to the sounding of another group singers. At the third stage, the teacher involves all the groups of singers to the simultaneous singing. Each group of singers performing their melodic line does not see other participants, not dissipating their attention to the process of establishing a visual contact but listens to the sounding of the voices of the other two groups. Gradually, during the training activity the pure tone chords begin to sound, the students learn to perform singing in the ensemble that promotes the development of their harmonious hearing, the ability to sing in the ensemble. Method “Annotation”. For the future teachers of musical art, it is very important to study the special literature, including newspapers and magazines for teachers. These periodicals publish school songs for the pupils of a general school, written by the contemporary children's composers. Typically, such songs are written specifically for the pupils of a certain school age. This is necessarily indicated in the recommendations of the authors of the magazines for readers. The attention of students to the independent work with the use of such works envisages them to be involved into the training process using these data. Future teachers of music expanding their repertoire list get acquainted with the works of the modern composers, the themes of the songs for children, study vocal and performing difficulties faced by the pupils of different school age. The work at a school song in the classes of "Choir class" is conditioned by the practical necessity of developing the students' skills to organize the vocal and choral work of the pupils and is divided into four stages. Stage 1. "Unorganized Analysis". The teacher devides the students of the choir into four groups according to the choir parties. The teacher offers each group to analyze a printed example of a school song. Among the students in the group, a participant is selected who will act as a "seeker of ideas". So, singers of each group analyzing this school song determine the peculiarities of its writing, and put forward the suggestions on vocal and choral work at a school song with schoolchildren, and the "seeker of ideas" notes the necessary information. Stage 2. "Organized Analysis". The groups of students exchange the received school songs. A student who served as a "seeker of ideas" transmits his duties to any other participant. The teacher notes that the members of each group determine the criteria for the analysis of the school song independently as well as the performance difficulties and their evaluation. Stage 3. "I'm a Conductor". Students’ groups again exchange the printed musical material. First, each participant independently analyzes a school song as to the conductor’s difficulties, and conducts a musical text with a show of a conductor's gesture regarding the entry of pupils for singing, and a gesture display, which means the removal of the sound of the choral singing. Next, the instructor in turn invites each of the four groups to the piano. The teacher performs the accompaniment of a school song on a musical instrument, and the students make a sight sining of a melodic line and conduct. The next play by the teacher of the instrumental accompaniment of the school song is aimed at creating the conditions for the students to sing a melodic line with words and conducting. Such a performance should reflect the corresponding mood of the song, the performance of the dynamic instructions, the music picking. Stage 4. "Two-Voice Texture". During the exchange of the musical material, the students of the created groups receive an unfamiliar school song for the training activity. The teacher invites each student to independently analyze the melodic line of one-voice school song as to its basic tonality, the possible deviations towards another tone, modulation, the beginning and the end of the verse and chorus, the range of the song. This is the basis for a harmonious analysis of this song. Next, the teacher offers each student to write down by a pencil the sound of the “alto” party in this song at a specified time a self-recorded pencil. After that, all the participants with the teacher come up to the piano. The training work takes place in turn with each created group. At first, the teacher plays for group members a melodic line on a musical instrument, and students sing the recorded second voice. Of course, in a few parts of the song, each student will sound his own version, and therefore the teacher encourages the students to listen to each option, and to choose a more appropriate option and to correct the information. In this process, students discuss, argue their opinion, sing one and two voices, conduct. Such training work contributes to: consolidation of the acquired theoretical knowledge; getting the skills of the sight singing; develop the intellectual skills; expand the school repertoire. It is known that the teaching work of the teacher of the choir with the singers results in the development of the literary text of the choral composition. In the course of this work, the teacher reminds the students of the rules of orphoepy, the preservation of a single sound formation during the pronunciation of consonants, the need for the singing of vowels and the short pronunciation of consonants, etc. While working on the literary text of a choral composition, the teacher draws the attention of students to the fact that the literary text of the choral composition is interrelated with a metro rhythm. As practice shows, the students' training activity at the literary text of the choral composition from the academic program should last up to ten minutes. Within this training time, students with an interest pay attention to the difficulties in the literary text, enthusiastically work at the articulation exercises. It should be noted that such training activity should be systematic, since the students must master the articulation skills with the help of many training choral compositions. Using the method "Brikolazh", the teacher provides the systematic training of students over their articulation [3]. For this purpose, the teacher pre-analyzes the choral compositions from the academic program as to the articulation difficulties which are interrelated with the rhythmic difficulties in the note direction. The specified fragments of the choral compositions appear to be a material for the students' training activity at the articulation difficulties. Taking into account that the vocal and choral work of students in the training choir group involves the maximum concentration during their involvement to the self-control over the correctness of breathing in the process of sining, the purity of intonation, the process of adjusting the volume of singing, as well as of many vocal and aucustic processes of singing in the ensemble. That is why the work at the articulation difficulties of the choral composition should have the active character, variety and quick pace. This is facilitated by the preparatory work of the choirmaster that involves the selection of the video fragments for each articulation exercise. During such preparatory work, the choirmaster sets out the characteristic features of the artistic image of each choral composition, and finds out in what means they are expressed in the literary text, metro rhythm. Accordingly, the selection of video fragments which may be combined are made. As in the training activity, there are choral compositions where in each choral part the composer uses different rhythmic groups connected by a metro rhythm, therefore for each choral party the teacher develops a separate short video material that reflects the characteristic features of a particular metro rhythm and a literary word. During the processing of the "working" fragment, the teacher offers the students to view the video material. To enhance the students' auditory attention, the teacher proposes to beat out a certain rhythm by the palms, to perform the movements with the head, body, hands. Thus, for a short academic period, a teacher with each choral part, who has the right to actively move the classroom while singing, is training a fragment of the choral composition, and choral parts form together a compositional performance. An interesting thing during the training activity is a subsequent alternating combination of choral parts singing, where each part has its own articulation and rhythmic difficulties. According to this method, the teacher engages the students to actively study the training activities, during which they analyze the choir sounding, carry out the search for the corresponding movements, control the work of the voice box. Results of research. During classes on the discipline "Choir Class" we involved the students to the training activity at the choral compositions using the author's innovative methods.The students eagerly took part in the experiment, openly expressed their views, performed the, evaluated the choir sounding as the result of the work perormed. In order to analize students’ attitude to the process of using the innovative technologies in the classes of the school choir, we conducted a questionnaire among the participants of the the study. It turned out that the vast majority of students rated their attitude as "positive", and only 5per cent of the respondents expressed their neutral or negative attitude, which is explained by their attachment to the traditional forms and methods of teaching singers in the choir group. This is illustrated in Table 1.2. Table 1.2. The diagnostics of the students’ attitude towards the use of the innovative technologies in choral classes Year of study Group Positive attitude, per cent Negative attitude, per cent Neutral attitude, per cent І МCG-17 65 0 35 ІІ МCG -16 95 1 4 ІІІ МCG -15 98 1 1 ІV МCG -14 97 1 2 Conclusions and prospects for future research directions. So, taking into account all the above stated, we can make the following conclusions. The introduction of innovative technologies for the vocal and choral development of students of the higher educational institutions in Ukraine is a process the management of which requires the consideration of its structural organization and dynamics, as well as the achievements of the modern information technology, psychological and physiological peculiarities of the development of the modern young people. The highlighted stage of our study is just a part of the creative program of studying the problem of introducing the innovative technologies. The transition from the traditional vocal and choral training of students in classes of the discipline "Choir class" to the innovative one is a complex process of the transformation from the academic activity to the creative, research one, which is associated with the re-introduction of the professional knowledge and vocal and choral skills in the way of regulation of the professional activity with the pupils of the secondary school. That is identified by the willingness of the future teachers of music to use the innovative technologies in their further professional activities. The further studies are considerred in the supervision and practical implementation of the system of the innovative methods of study which we have created. Literature: 1. Huralnyk N. P. The Ukrainian Piano School of the Twentieth Century in the Context of the Development of the Theory and Practice of Music Education: Diss. Dr. Ped. Sciences: 13.00.01 / Huralnyk Natalia Pavlivna. – Kyiv, 2008. – 503 p. 2. Morska L. I. Information Technologies in the Study of Foreign Languages / L. I. Morska. – Ternopil: Aston, 2008. – 256 p. 3. Educational technology "Brikolazh" [electronic resource]. – Acce mode: http: // www.mooch.ru/pages.php?pageid=5969 4. Ostrovska T.V. Preparation of the future teacher of musical art for choral work in school // T. V. Ostrovska, S.P. Fedorischeva // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Luhansk / Ч ІІ – No 7 (218). - Luhansk: Edited by LSPU, 2011. – 208 p. 5. Padalka H. Creative self-realization in art: theoretical and pedagogical aspects / H. M. Padalka // Scientific journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov. Series 14. Theory and methodology of art education: Collection of scientific works. – Pub.18 (23). – Kyiv : NPU named ater M. P. Drahomanov, 2015. – 342 pp. Транслітерація: 1. Huralnyk N. P. Ukrainska fortepianna shkola ХХ stolittia u konteksti rozvytku teorii i praktyky muzychnoi osvity: dys. d-ra ped. nauk: 13.00.01 / Huralnyk Nataliia Pavlivna. – Kyiv, 2008. – 503 s. 2. Morska L. I. Informatsiini tekhnolohii u navchanni inozemnykh mov / L. I. Morska. – Ternopil: Aston, 2008. – 256 s. 3. Obrazovatelnaia technologia Brikolazh [electronic resource]. – Acce mode: http://www.mooch.ru/pages.php?pageid=5969 4. Ostrovska T. V. Pidhotovka maibutnoho vchytelia muzychnoho mystetstva do khorovoi roboty v shkoli // T. V. Ostrovska, S. P. Fedorishcheva // Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. – Ch. II. # 7 (218). – Luhansk : Vyd. LDPU, 2011. – 208 s. 5. Padalka H. Tvorcha samorealizatsiia v mystetstvi: teoretyko-pedahohichni aspekty / H. M. Padalka // Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 14. Teoriia i metodyka mystetskoi osvity: Zbirnyk naukovykh prats. – Vyp. 18 (23). – Kyiv : NPU im. M. P. Drahomanova, 2015. – 342 s. Bondarenko Anzhelika – senior lecturer, candidate of pedagogical sciences. Krivoy Roh State Pedagogical University. ORCID ID: 0000-0002-9068-9264 tel. 0684193738 e-mail: bondarenko_ang@ukr.net
24-26 листопада 2016 рік КиївМіжнародна
Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору
Інформаційні засоби та їх роль у диригентсько-хоровому навчанні майбутніх учителів музики
УДК 378.016:78 Анжеліка Бондаренко ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАСОБИ ТА ЇХ РОЛЬ У ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОМУ НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ Бондаренко А. В. Інформаційні засоби та їх роль у диригентсько-хоровому навчанні. Статтю присвячено розкриттю ролі інформаційних засобів у дири-гентсько-хоровому навчанні майбутніх учителів музики. Розглядаються пріоритетні напрямки інформатизації та комп’ютерізації навчального процесу. Проаналізовано поняття «диригентська школа» у мистецькій освіті. Розкрито сутність диригентсько-хорового навчання студентів. Обґрунтовано доцільність використання інформаційних засобів у диригентсько-хоровому навчанні майбутніх учителів музики під час фахової підготовки майбутніх учителів музики у вищому навчальному педагогічному закладі. Ключові слова: диригентсько-хорове навчання, майбутній учитель музики, інформаційні засоби навчання. Бондаренко А. В. Информационные средства и их роль в дирижёрско-хоровом обучении. Статья посвящена раскрытию роли информационных средств в дири-жёрско-хоровом обучении будущих учителей музыки. Рассматриваются приоритетные направления информатизации и компьютеризации учебного процесса. Проанализировано понятие «дирижёрская школа». Рассмотрено содержание дирижёрско-хорового обучения студентов. Обоснована необходимость использования информационных средств в дирижёрско-хоровом обучении будущих учителей музыки во время профессиональной подготовки будущих учителей музыки в высшем учебном педагогическом заведении. Ключевые слова: дирижёрско-хоровое обучение, будущий учитель музыки, информационные средства обучения. Bondarenko A.V. Information tools and their role in conducting and choral studies. The article is devoted to the role of information tools in conducting and choral training future music teachers. The purpose of the study, we believe the definition of the role of information means in conducting and choral training future music teachers. Musically pedagogical science that takes care of the problems of educational processes affect the content and form of choral conducting and teaching. Considering modern theoretical and methodological approaches to training in the field of art pedagogy enables practical implementation of teaching strategies successors conductor-choral schools and quality education teachers musicians. We consider priorities for informatization and computerization of educational process. Analyzed the concept of "conductor School" in art education. In each school, the city, the region of our country adheres to the teaching staff choirmaster position defined conductor school. Such positions are generally for the use of certain features of conducting means, which affects the technique is taught choral conducting students. In the conductor's art education school system is subject to scientific and pedagogical school and released theme. The essence of choral conducting and teaching students. The expediency of using information tools in conducting and choral music training future teachers in the professional training of future music teachers in higher pedagogical educational institution. Formation and development of technical skills conductor needs to familiarize students with the works of choral conductors practitioners manuals of choral conducting. Appropriate in this process appears to use modern teaching aids, which are distributed in: hardware imaging; hardware sound; combined technical training; hardware programmed learning and knowledge control. Compared with this, it is advisable to use multimedia that following the learning function influence the emotional sphere student. The introduction of modern information technology, the use of modern information technology allows educational institutions to ensure the availability of obtaining educational materials, promotes personal abilities of each student, increases the effectiveness of individual training. Current active development of the theory of musical pedagogy implemented choir-scientists need appropriate attention to the content of categorical apparatus of this branch of knowledge. Keywords: conducting and choral training, future music teachers, infor-mation medium of instruction. Постановка проблеми. Вирішенню нагальних проблем музичної педагогіки в процесі її розвитку сприяла діяльність хорових диригентів, які виконавсько-просвітницькою роботою, науково-теоретичними розробками змісту навчання і його форм, практикою викладання специфічно диригентських дисциплін впливали на переоцінку функції музичного мистецтва в суспільстві, а також на масове музичне виховання в Україні. Музично-педагогічна наука, що опікується проблемами розвитку освітянських процесів, впливає на зміст і форми диригентсько-хорового навчання. Врахування сучасних теоретико-методологічних підходів до підготовки фахівців у галузі мистецької педагогіки уможливлює практичне втілення педагогічних стратегій продовжувачами диригентсько-хорової школи, та якісне навчання музикантів-педагогів. З позиції дослідження диригентсько-хорової школи можна зазначити, що в теоретичних розробках педагогів-диригентів увага приділялась теорії диригентсько-виконавської діяльності, створенню спеціальних методик в системі фахового музичного навчання. Проблема педагогіки диригентсько-хорової школи не є вичерпнутою. Сучасні активні розробки теорії музичної педагогіки що здійснюються хормейстерами-науковцями потребують відповідно уваги до змісту категоріального апарату даної галузі пізнання. Серед пріоритетних напрямків розвитку вищої освіти постає інформатизація та комп’ютерізація навчального процесу. Міністерством освіти і науки України та іншими науково-педагогічними установами розробляється Концепція створення засобів навчання нового покоління, яка враховує формування в Україні нової парадигми системи шкільної освіти. Характерними рисами цієї парадигми визначено: перехід до евристично-пошукової моделі; орієнтування на розвивальну освіту, особистісно-орієнтоване навчання та інноваційні технології. Нині світова спільнота перебуває в очікуванні технологічного прориву, а можливості сучасної інформаційної техніки дуже активно використовуються в навчанні майбутніх фахівців. На часі актуальним є використання інформаційних засобів під час диригентсько-хорового навчання зі спрямуванням майбутніх учителів музики до оволодіння вмінням використовувати ці засоби під час планування уроку музики, вокально-хорової роботи з учнями над шкільною піснею. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі фахової підготовки вчителів музики у вищому навчальному педагогічному закладі досліджено у працях А. Козир, Ю. Коноржевського, Л. Куненко, А. Лащенко, Л. Мітіної, В. Серікова, Т. Шамової та ін. Розгляду проблеми щодо використання сучасних досягнень інформаційної техніки під час фахового навчання студентів у вищих навчальних закладах присвятили свої праці В. Антоненко, О. Асмолов, В. Бабіч, І. Грядін, В. Самсонов, В. Тарадайник, І. Омелян та інші. Поряд із тим О. Бахтіна, Г. Бордовский, Ю. Брановський, В. Гершунський, М. Жалдак, І. Мархель, Є. Машбіць, В. Монахов, О. Тихомиров та інші розглядають у своїх дослідженнях психолого-педагогічні особливості комп’ютерного навчання у вищій школі. У своїх дослідженнях науковці зазначають, що сучасні інформаційні технології призвели до значних змін у сфері освіти, науки та культури. Метою дослідження ми вважаємо визначення ролі інформаційних засобів у диригентсько-хоровому навчанні майбутніх учителів музики. Виклад основного матеріалу. Узагальнити досвід диригентської майстерності складно, оскільки диригентських шкіл в світі дуже багато, і всі вони відрізняються за манерою диригування, засобами навчання, але всі вони поєднані метою озброїти студента необхідними навичками, знаннями і вміннями, і дати слухачеві талановитого і вмілого хорового диригента. У витоків розробки теоретичних понять із диригентсько-хорової школи стояли Л. Андреєва, А. Авдієвський, М. Багриновський, Л. Безбородова, Є. Білявський, О. Іванов-Радкевич, Й. Мусін, М. Малько, Н. Кондрашин, М. Канерштейн, А. Козир, М. Колесса, К. Ольхов, М. Паверман, К. Пігров, А. Лащенко, К. Птиця, В. Ражніков, П. Чесноков та інші. У кожному навчальному закладі, місті, регіоні нашої країни педагогічний колектив хормейстерів дотримується позиції визначеної диригентської школи. Такі позиції, як правило, стосуються особливостей використання певних диригентських засобів, що відбивається на техніці хорового диригування яка викладається студентам. Це за К. Ольховим постає як вироблення в студента особистого диригентського «почерку». До того ж, це виражається у загальновизнаних правилах щодо трактовки диригентського висловлення деяких хорових творів. У мистецькій освіті диригентська школа системно підпорядкована науково-педагогічній школі, і виділяється характерними особливостями. «Школа є найбільш усталеною структурою, засобом буття соціальної спільності у педагогіці мистецтва, і як така – зберігає свою реальність навіть тоді, коли поміж її творцями, прихильниками, продовжувачами існує велика історико-хронологічна відстань, є носієм усталеного конкретного досвіду, що втілений у певну систему нормативних дій, які відпрацьовані в ній» [1, с. 72]. Розглядаючи поняття «диригентська школа» зазначимо, що це поняття передбачає диригентсько-хорову підготовку студента щодо оволодіння хормейстерською майстерністю. Останнє потребує формування умінь, а саме: музично-аналітичних, виконавських та художньо-творчих. Передбачає надбання теоретичних знань із різних видів мистецтва. Однак, пріоритетність віддається інформативно-описовому характеру навчання. Навчання майбутніх учителів музики хоровому диригуванню під час фахової підготовки у вищому навчальному педагогічному закладі здійснюється у формі індивідуальних та групових занять із дисципліни «Хорове диригування». Це також включає залучення студентів до самостійної навчальної роботи під контролем викладача, та поза аудиторної самостійної навчальної роботи, що спрямована на засвоєння студентом значної кількості хорових творів різних стилів, жанрів, епох. У цьому процесі студенти вивчають музичні твори як відомих світових хорових композиторів, так і сучасних хорових українських композиторів. Залежно від індивідуального рівня розвитку студента викладач підбирає навчальні твори для оволодіння студентом певними диригентськими прийомами та диригентсько-технічними вміннями. Так, студенти вивчають хорові твори a cappella та з музичним супроводом, здійснюють навчальну роботу над хоровими творами, що призначено для різних видів і типу хору викладено за певною музичною формою. Оскільки практична спрямованість диригентсько-хорового навчання студентів постає у підготовці до здійснення музично-естетичного розвитку учнів загальноосвітньої школи, тому до навчальних творів обов’язково включено хорові твори створені композиторами для дітей шкільного віку. Так, студенти грають ці твори на музичному інструменті, співають хорові голоси або мелодійну лінію (якщо шкільну пісню створено для учнів молодшого шкільного віку), навчаються розспівувати дітей, працювати над фрагментами шкільної пісні. Це передбачає виконання студентом навчальних диригентсько-технічних вправ спрямованих на формування й розвиток диригентсько-технічних умінь. Викладач залучаючи студента до самостійної роботи над диригентською технікою пропонує ознайомитись із працями таких хорових диригентів як А. Єгоров «Нариси за методикою викладання хорових дисциплін», К. Птиця «Нариси за технікою диригування хором», С. Казачков «Диригентський апарат та його постановка», В. Соколов «Робота з хором», Г. Дмитриєвський «Хрестоматія з диригування», К. Ольхов «Про диригування» де зазначається, що техніка диригування слугує досконалим і тонким інструментом в умілих руках хорового диригента під час передавання хору виконавського задуму. Зазначимо, що досвідчені керівники хорових колективів мають різні думки про становлення ролі техніки диригування у хоровому мистецтві. Багато диригентів добре розуміючи важливу роль диригентської техніки в творчій роботі зазначають про значимість художньої інтуїції, що без справжнього музичного виховання та оволодіння диригентською технікою ніколи не постане достатньою умовою для розуміння та виконання музики. Інші недооцінюють роль диригентської техніки під час роботи диригента з хоровим колективом, вважаючи її другорядною. До третьої групи входять митці, які відносяться до техніки диригування як до існуючого факту. Так Л. Маталаєв зазначає, що навчання професії диригента містить багато специфічних складнощів, які обумовлюються її особливостями [4]. Навчальна робота майбутнього вчителя музики над хоровою партитурою на індивідуальному занятті з хорового диригування передбачає аналіз збірників шкільних пісень, збірників хорових творів, здійснення музично-теоретичного аналізу хорового твору, передбачає навчальну роботу студента з музичними енциклопедіями, хоровими словниками, довідниками, підручниками з історії музичного мистецтва. Формування та розвиток диригентсько-технічних умінь потребує ознайомлення студентом із працями хорових диригентів-практиків, навчальними посібниками з хорового диригування. Доцільним у цьому процесі постає використання сучасних технічних засобів навчання, що розподіляються на: технічні засоби відтворення зображень; технічні засоби відтворення звуку; комбіновані технічні засоби навчання; технічні засоби програмованого навчання та контролю знань. Порівняно з цим, доцільно використовувати засоби мультимедіа, які виконуючи навчальну функцію впливають на емоційну сферу студента. «Мультимедіа – комбінування різних форм представлення інформації на одному носії, наприклад текстової, звукової і графічної або, останнім часом все частіше – анімації і відео» [5, c. 4]. Сьогодні, у музичній освіті засоби мультимедіа використовуються в різних напрямках, а саме: для навчальної роботи над музичним твором; для розширення знань студентів із історії вокального мистецтва (програми-енциклопедії); для зберігання та обробки музичної інформації; для створення студентами власних музичних файлів; для отримання найрізноманітнішої музичної інформації. Залежно від навчальної мети й навчальних завдань викладач може використовувати засоби мультимедіа на різних етапах навчання. Під час диригентсько-хорового навчання комп’ютер може використовуватись в різних напрямках: для прослуховування хорового твору; для розширення знань із хорового мистецтва (програми-енциклопедії), для зберігання та оперативної обробки даних; для аналізу хорової партитури; для отримання музичної інформації. Зазначимо, що використання комп’ютеру та можливостей міжнародної мережі Інтернет дозволяє продемонструвати студенту зобра-ження музичного явища, коли це не можна продемонструвати безпосеред-ньо. Наприклад, демонстрація студенту співу хорового колективу в різних акустичних умовах у межах академічної години постає можливою за допомогою комп’ютера. Використання аудіальних наочних засобів навчання під час диригентсько-хорового навчання майбутніх учителів музики також потребує залучення сучасної інформаційної техніки. Це уможливлює зосередження слухової уваги студента на якості звучання хорового твору, здійснення зупинки, перемотки, прискорення чи уповільнення швидкості звучання. Використання аудіовізуальних наочних засобів навчання уможливлює посилення як візуального, так і зорового ряду. На заняттях із хорового диригування доцільно використовувати навчальні фільми, де відтворено процес педагогічної роботи викладача зі студентом, керівника хорового колективу зі співаками, вчителя музичного мистецтва із учнями загальноосвітньої школи у вигляді реальних спеціальних зйомок. Навчальний фільм може поставати як частиною широкого проекту – мультимедійних систем, а може створюватись як самостійний продукт навчального призначення. Також використовують мультимедійні презе-нтації як один із ефективних і функціональних засобів під час використання групової форми навчання під час проведення занять із дисципліни «Хорове диригування», «Основи диригентської культури». Оскільки викладач під час таких практичних занять залучає студентів до самостійної навчальної діяльності над хоровим твором або його фрагментом, і пропонує зафіксувати процес цієї роботи на відео за допомогою таких засобів мультимедіа як телефон, фотоапарат, відеокамера, планшет. Тому обов’язковою постає відео демонстрація. Так, для студентів надзвичайно важливо представити навчальний результат самостійної діяльності, а також прийняти участь в обговоренні відео демонстрації для решти студентів постає інформаційним джерелом. Поряд із цим, викладачі під час проведення занять із дисципліни «Хорове диригування» використовують електронний підручник як навчальний комп’ютерний програмний засіб, який призначено для представлення студентам нової інформації, доповнення друкованого підручника, дозволяє тестування набутих студентами знань і вмінь. Е. Євраінов зауважує, що електронний підручник повинен перевіряти рівень знань студентів, та надавати новий блок відомостей після засвоєння попереднього [2, с. 120 – 123]. Висновки. Впровадження сучасних інформаційних технологій, використання сучасної інформаційної техніки дозволяє навчальним закладам освіти забезпечити доступність одержання навчальних матеріалів, сприяє розвитку особистих здібностей кожного студента, підвищує ефективність індивідуального навчання. Враховуючи те, що навчальний матеріал із циклу диригентсько-хорових дисциплін носить творчий характер, студентам у процесі навчання необхідно проявляти вміння самостійної роботи над музичним твором, здійснення музично-теоретичного аналізу, використання інтелектуальних умінь, пропонувати власне бачення інтерпретації хорового твору, тому доцільним є використання інформаційних засобів навчання. Останнє дає можливість забезпечити належний рівень самостійності майбутніх учителів музики у виборі темпу навчання, створити умови для унаочнення набутих фахових знань із циклу диригентсько-хорових дисциплін, що сприяє розвитку диригентсько-технічних умінь студентів. Подальше дослідження постає у розгляді питання щодо формування чуттєвої культури майбутніх учителів музики у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін у вищому навчальному педагогічному закладі. Література 1. Гуральник Н. Особливості розвитку мистецької школи у контексті за-гальнонаукового пізнання / Н. Гуральник // Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей: зб. матеріалів VІІ педагогічно-мистецьких читань пам’яті професора О. П. Рудницької / [за ред. О. М. Отич]. – Чернівці: Зелена Буковина, 2010. – С. 72 – 74. 2. Евреинов Э. В., Каймин В. А. Информатика и дистанционное образование. – М.: ВАК. – 1998. – № 1. – С. 120 – 123. 3. Козир А. В. Професійна майстерність учителів музики: теорія і практика формування в системі багаторівневої освіти: [монографія] / А. В. Козир. – К.: НПУ імені М. Драгоманова, 2008. – 378 с. 4. Маталаев Л. Основы дирижёрской техники: Методическое пособие. – М.: Сов. композитор, 1986. – 208 с. 5. Мультимедиа технологии: Конспект лекций. Часть 1 / сост.: Е. А. Докто-рова. – Ульяновск: УкГТУ, 2009 – 39 с.
21-23 жовтня 2015 рік Wyższa Szkoła Bezpieczeństwa w PoznaniuМіжнародна
Edukacia XXI Wieku
The performance aspect of choral pieces analysis at individual classes for choral conducting
dr. Anrzelika Bondarenko, Instytut Pedagogiczny Uniwersytetu w Krzywym Rogu, Ukraina The performance aspect of choral pieces analysis at individual classes for choral conducting Wykonawczy aspekt analizu fakturnego utworów choralnych w klasach indywidualnych z dyrygentury choralnej The transformation of the content and form of modern education in Ukraine raises its establishment as a national, humanistic, holistic, synthesizing the domestic and international experience, targeting the preparation of competitive professionals in the modern labor market. The formation of a developed personality of a teacher of music - an actual problem of modern psycho-pedagogical science and practice. It should be noted that the introduction of new educational technologies is aimed at improving of choral conducting training for future teachers of music in modern conditions of higher education teaching institution. The analysis of recent research. The basic principles of a texture concept are discussed in the works of such researchers as Z. Wiesel, L. Mazel, E. Nazaykinskyi, S. Skrebkov, M. Skrebkova-Filatova, Yu. Tyulin, V. Kholopova, B. Tsuckerman and others. Thus, M. Skrebkova-Filatova understands a musical texture system like the one that "organizes art space in music, and at the same time like a part of musical entity having two aspects: fonic (senses and sounds) and functional (hierarchy of types, formulations, drawings -configurations); it reveals the polyphonic nature of the musical texture in two forms real and secret "[3, p. 102]. The problems of the theory of choral texture are studied by O.Kolovskyi, P. Levando, L. Parkhomenko, A. Ushkaryov and others. P. Levando states that consideration of a choral texture should be realized taking into account the specific features of choral conducting teaching, which appears in a choir and performing possibilities of choral parties; in vocal and choral techniques related to specific elements of choral sonority (ensemble, order, articulation) with the common ways of performing (dynamics ahohika, articulation); methods and styles of choral presentation [1, p. 5]. The study of a texture in the performing aspect was made by B.Astafyev , Ye. Hurenko, N. Koryhalova, E. Lieberman, V. Moskalenko, H. Neuhaus, Ya. Milstein, V. Prikhodko, G. Tsypin and others. So, during the analytical work of a piece of music H. Neuhaus told the students: "Take from the outside everything that can be taken. Everything will be added and considered in the course of creative work "[2, p. 52]. However, the pedagogical aspect of musical texture analysis in the scientific literature isn’t studied enough though a competent teacher of music must be able to perform an impressive texture analysis of choral piece of music. Therefore, the problem for a future teacher of music of an ability to make the impressive choral texture analysis at individual classes of choral conducting is considered to be an urgent one and requires a special study. The purpose of this article is to determine the performing aspect of texture analysis for choral piece of music at individual classes of choral conducting. Results of work. At the faculties of culture and arts which train the students in music and teaching specialties there performed a choral conducting training, which includes such subjects as "choral conducting", "choral classes", "practical work with a choir", "choral arrangement", " choral literature ". During these classes the students are taught such skills as reading chorus score, mastering the basics of a conductor’s techniques, illustrating a piece of music through a playing and singing, choral singing diagnosing, adjusting choral sonority, singing technique, making rehearsals, getting the ability to reveal the artistic content of a piece of music. The letter envisages making the analysis of a texture for a choral piece of music which is realized through the individual work of a teacher with a future teacher of music at the classes of "choral conducting" during which a student masters a great number of music pieces of different epochs, styles and genres. During these choral classes the teachers mainly use the verbal methods, the students masters the skills of using different verbal types of interpretation and learn to present several alternatives of performing a piece of music, surely observing the artistic norms. A texture choral analysis is performed by two directions: published music sheet and performance. The realizing by a student of a choral texture starts with the consideration of a published music sheet and its listening that makes possible for a student to realize the choral texture of a given piece of music, which is presented by the tasks and tendencies of a specific epoch of its creation. The consideration of the components of the choral texture and their specific characteristic features and functions is directed at expressing the timbre and vocal and technical reserves of the choral parties in the system of musical and artistic methods, as well as the search for the unused reserves in the idea and intonation structure of a piece of music. Such visual examination of a choral music score includes the performance aspect. The musicological and pedagogical science accumulated the sufficient material of conducting activity. As L.Archazhnykova says, the music performing and teaching activities is a subject of the laws of the general theory of activity. In this process the teacher explains to a future teacher of music that during conducting a piece of music, a conductor gives the leading role to a choral sound, and only if necessary directs the instrumental accompaniment with conducting gestures. However, there are such pieces of music in which a composer enhances the overall sonority in order to overcome the static chorus score. This happens due to the enrichment of the texture instrumental accompaniment with more complex harmony, expansion of registers, the introduction of additional voices. This choral accompaniment much decorates the sounding of rhythmic figuration, the depth of presentation of musical thought. This requires a careful analysis of instrumental accompaniment for conducting the further climaxes of choral fragments of music pieces. Thus, when conducting choral sounding, set in homophonic-harmonic texture, the student has to pay attention to carrying out melodic lines which are currently saturated by the instrumental accompaniment. These melodic lines can perform figurative role and can act as separate ones. So, creative works of Y.Bakh reflected the choral polyphony of the Renaissance, which laid the basis for harmonious sounding of extraordinary emotional power. Studying by students of choral scores, which sets out the polyphonic texture, involves not only analyzing the texture of a piece of music, but also the ability to perform it well with a musical instrument. This is preceded by the implementation of a student a musical and theoretical analysis of a choral piece of music,that requires the determination of a musical form, tone plan, texture features etc. Furthermore, we must analyze separately the score and choral accompaniment. In the case where a composers used the undersound polyphony, it will be helpful, singing of each voice of a given polyphony; performance of a score together with singing one of the voices (alternately), practizing such a technique of conducting as "prelude" and "end of sounding." The work at the musical piece that sets out for such type of texture as contrasting polyphony requires the determination of the themes that can be carried out repeatedly in various choral sections. As these themes can also be used by a composer in the form of instrumental accompaniment, so it will be useful for a student to perform a published music sheet of the instrumental accompaniment for a choral music piece. In this process, the student must identify the fragments in which the main theme sounds, and in the process of conducting the piece take this into account. This foresees the introduction of the choral preludes as for the conducting of the main theme in the instrument accompanying. Surely, the leading place in this texture is played by a choral sounding. As the main theme may start with different music sounds and even in different tones, a student is to determine the fret and tonality of a definite piece of music for the conscious conducting of the main themes during choral compositions conducting. It should be noted that the presentation of choral sounding of chorus score may be in the form of a canon. The educational work for a student at such choral piece of music should begin with the definition of musical sections in the main theme of the piece of music and singing this theme. This will assist to the implementation of the right conducting performed in other sections during choral performance of music pieces. The realization of this will assist to presenting well-sounding choral ensemble. The above stated methods of work will also be helpful in the teaching process for the piece of music which is set by such texture types as imitation polyphony. The work at the technical difficulties of conducting must be preceded by musical and theoretical analysis of a specific choral piece of music. It shoul be also taken into account the possibility of conducting the main theme in the instrumental accompaniment of a choral piece of music that requires the attention of a student in the process of conducting the piece of music. In this regard, we note that for the qualitative analysis of a texture of a choral piece of music there should be necessary such organization of learning activities for students that would actualize their motivated orientation for studying the choral piece of music. The aspects of analytical work on the texture of choral piece of music can’t be studied at the classes of choral conducting separately because a way of thinking is accompanied by feelings which in the creative activity of a future music teacher of choral conducting along with mastering the conducting techniques, create a new psychological state of a student, in which he can freely express the interpretation of choral piece of music. The research does not cover all aspects of the subject, so to study the influence of the generic identity on the academic activity out come of students-musicians is in future prospects. Streszczenie. Аrtystyczna oświata w Ukrainie realizowa się przy uniwersytetach a instytutach na wydziałach kultury i sztuki, gdzie odbuwa się przygotowanie studentów za muzyczno-pedagogicznymi specjalnośćiami. Na zajęcach z dyrygentury choralnej, za warunkami indywidualnej formy nauczania studenci uczą się wiele utworów choralnych różnych za epokami, stuliami, rodzajami a także ogląda się różni typy faktury choralniej. Zatem realizuje się rozpatrzenie składników faktury choralniej a ich specyficznych charakterystyk i tematycznych funkcij, jaki skierowany do wykrycia tembrowych i wokalno-technicznych zasobów partij choralnych w systemi sposobów muzyczno-artystycznych, także do poszukiwania zapasów w idejniej a intonacijnej budowie utworów choralnych. Summary. A choral conducting training is performed at the faculties of culture and arts which train the students in music and teaching specialties. Different types of choral texture are studied in the process of the individual work of a teacher with a future teacher of music at the classes of "choral conducting", where students are taught great amount of pieces of music of different epochs, styles and genres. It includes the consideration of choral texture components and their specific characteristics and theme functions aimed at presenting the timbre and vocal-technical reserves for the choral sections in the system of musical and artistic techniques, as well as at the search of the unused reserves in the idea and intonation structure of a choral music piece. Słowa kluczowe: artystyczna oświata w Ukrainie, przysły nauczycieli muzyki, faktura choralna. Key words: arts education in Ukraine, future music teacher, choral texture. Bibliografia 1. Levando P., 1984, Choral texture, Leningrad. 2. Neuhaus H., 1987, On the art of piano playing, Moskow. 3. Skrebkova-Filatova S., 1985, Texture in music: The artistic possibilities. Structure. Functions, Moskow.
15-16 грудня 2016 рік КропивницькийМіжнародна
Мистецький освітній простір у контексті формування сучасної парадигми освіти
Основні принципи диригентсько-хорового навчання
УДК 378:784 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОГО НА-ВЧАННЯ SIGNIFICANT PRINCIPLES CONDUCTOR-CHORAL TRAINING А. В. Бондаренко Anzhelika Bondarenko Анотація. Диригентсько-хорове навчання майбутніх учителів музики здійснюється під час фахового навчання у ВНЗ. Стаття присвячена обґрунтуванню принципів диригентсько-хорового навчання: принцип доступності, принцип взаємозв’язку диригентських засобів, принцип домінуючої ролі диригентсько-технічних вправ, принцип раціонального використання мінімальності й масштабності диригентських рухів, принцип свободи й природності диригентського жесту, принцип спірально-сконцентрованого пошуку творчих орієнтирів. Ключові слова: диригентсько-хорова підготовка, майбутній учитель музики, принципи диригентсько-хорового навчання. Аbstract: The implementation of important educational tasks of modern times determines the final development of learning in various fields of pedagogy, especially in the field of theory and methodology of art education. This integrated process of renewal and development is one of the leading improvements in art education in Ukraine. At the same time, it is a premise for encouraging competitive productive forces which are able to prove themselves positively in international educational, scientific and artistic activities. The system of art training is directed at the needs of the individual for professional self-determination. At the faculties of culture and arts which train the students in music and teaching specialties there performed a choral conducting training, which includes such subjects as "choral conducting", "choral classes", "practical work with a choir", "choral arrangement", " choral literature ". During these classes the students are taught such skills as reading chorus score, mastering the basics of a conductor’s techniques, illustrating a piece of music through a playing and singing, choral singing diagnosing, adjusting choral sonority, singing technique, making rehearsals, getting the ability to reveal the artistic content of a piece of music. The letter envisages making the analysis of a texture for a choral piece of music which is realized through the individual work of a teacher with a future teacher of music at the classes of "choral conducting" during which a student masters a great number of music pieces of different epochs, styles and genres. During these choral classes the teachers mainly use the verbal methods, the students masters the skills of using different verbal types of interpretation and learn to present several alternatives of performing a piece of music, surely observing the artistic norms. Consideration of the professional training of future music teachers in higher educational pedagogical institutions showed that while conducting and choral studies should use the principles: the principle of availability, the principle of conducting the relationship means the principle of the dominant role of conductor and technical exercise, the principle of sustainable use of minimal and magnitude of conducting movements, the principle of freedom and naturalness conductor gesture principle spiral search centered creative guidelines. Keywords: conducting and choral training, future music teacher, choral conductor-principles study. Професійна підготовка фахівців у вищій школі спрямовується на здо-буття студентами певної кваліфікації, передбачає оволодіння фаховими знаннями й вміннями. Формування фахової компетенції майбутніх учителів музики у вищому навчальному педагогічному закладі є однією з найголовніших цілей викладання циклу диригентсько-хорових дисциплін. Враховуючи психолого-педагогічні особливості педагогічної діяльності вчителя музичного мистецтва у загальноосвітній школі, студентів під час вивчення циклу диригентсько-хорових дисциплін разом із диригентсько-технічними вміннями та навичками забезпечують уміннями: не просто диригувати хоровий твір, а скеровувати процес його художнього виконання учнями; продемонструвати правильне інтонаційне виконання мелодійної лінії; адаптувати шкільну пісню до певного складу учнів із урахуванням їх вокальних можливостей, шкільного віку; використовувати диригентські прийоми під час вокально-хорової роботи зі школярами; добирати шкільні пісні для класної та позаурочної роботи з урахуванням вікових особливостей учнів; аналізувати хорове звучання й коригувати його; використовувати засоби мультимедіа у педагогічній роботі з учнями; використовувати сучасні педагогічні технології й методи навчання; вміти ставити педагогічні завдання й виконувати їх засобами музичного мис-тецтва. До того ж враховується, що музично-виконавська діяльність вчителя музичного мистецтва повинна відповідати вимогам загальноосвітньої школи, а його робочий репертуар повинен містити твори як композиторів класиків, відомих світових хорових композиторів, так і сучасних українських композиторів які створюють пісні для учнів шкільного віку. Аналіз основних досліджень та публікацій. Підготовка студентів у процесі вивчення циклу диригентсько-хорових дисциплін є складовим ком-понентом системи професійного навчання майбутніх учителів музики у ви-щому навчальному педагогічному закладі освіти. Її зміст, функції, основні закономірності побудови досліджуються вітчизняними дослідниками. Пи-тання з хорознавства, теорії хорового диригування досліджувались такими дослідниками як М. Багриновський, Ю. Борисов, Г. Дмитревський, О. Єгоров, В. Краснощоков, М. Колесса, О. Мархлевський, К. Матвеєва, К. Ольхов, К. Пігров, К. Птиця, П. Чесноков та ін. Сутність диригентського жесту розглядали у своїх дослідженнях М. Малько, С. Казачков, О. Поляков, І. Мусін та ін. Теорія інтонаційно-рухової сфери досліджується у працях Б. Асафьєва, Є. Назайкінського, М. Арановського, В. Москаленка тощо. Проблематикою диригентсько-хорової підготовки студентів у вищих навчальних закладах займаються Ж. Дебела, А. Козир, А. Кречковська, Т. Первушина, Н. Соколова, О. Софронова, І. Цовьянова, Б. Яркіна та інші. Мета і завдання даної статті: спираючись на науково-методичний досвід фахової підготовки майбутніх учителів музики у вищих навчальних педагогічних закладах, визначити й теоретично обґрунтувати основні принципи диригентсько-хорового навчання студентів у процесі вивчення циклу диригентсько-хорових дисциплін. Враховуючи кращі традиції диригентсько-хорового розвитку студентів і гуманістичний характер їх фахового навчання, ми спирались на природовідповідність, як важливий фактор формування й розвитку диригентсько-технічних умінь майбутніх учителів музики. Тому, на наш погляд, крім традиційних дидактичних принципів доцільно в межах запровадження особистісно-зорієнтованого навчання в практиці музичної освіти дотримуватись ряду принципів диригентсько-хорового навчання, що будуть сприяти правильній організації самостійної діяльності студентів за допомогою інформаційних засобів навчання. Визначимо провідні принципи, що лежать в основі диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музики у процесі фахового навчання у вищому навчальному педагогічному закладі. Принцип доступності полягає у відповідності хорового твору за навчальним планом як навчального матеріалу, методів і засобів навчання рівню диригентського розвитку майбутнього вчителя музики, а також передбачає його готовність до сприйняття фахових знань під час навчання, «дотримання правил від простого до складного» [10, c. 112]. Як показує практика, формування у студентів диригентсько-технічних умінь під час фахового навчання у вищому навчальному педагогічному закладі не потребує використання хорових творів із хорових концертів, духовних хорових концертів, або фрагментів із опер. Оскільки диригентсько-хорова підготовка майбутніх учителів музики передбачає їх підготовку до педагогічної роботи з учнями шкільного віку, тому ознайомлення студентів із шкільними піснями, обробками народних пісень приносить більше позитивних результатів і користі, й постає доступним навчальним матеріалом для студентів. Враховуючи те, що на етапі формування в майбутнього вчителя музики диригентсько-технічних умінь він недостатньо володіє вокальними вміннями для того, щоб співати й аналізувати вокально-технічні труднощі в мелодійній лінії кожної хорової партії музичного твору. Тому доцільно до навчальної роботи студента над диригентською технікою залучати хорові твори що є нескладними для вокального виконання. У цьому процесі студент також грає хорову партитуру на музичному інструменті, й оволодіває навичками читання хорових партитур, які відрізняються за музичною формою, му-зичною фактурою, видом і типом хору тощо. Доступності засвоєння майбутнім учителем музики певних диригентських прийомів сприяє використання викладачем хорових творів що містять: просту двох частну, трьох частинну або куплетну музичну форму; двохголосся, трьохголосся, чотирьохголосся; літературний текст рідною мовою. Разом із тим, процес формування в майбутніх учителів музики диригентсько-технічних умінь передбачає використання можливостей комп’ютеру та міжнародної мережі Інтернет. Залучення студентів до самостійної навчальної роботи з використанням складних комп’ютерних музичних програм, Інтернет-технологій призводить до того, що студенти уникають виконання такого виду навчальної діяльності. Студенти музичних факультетів не мають достатнього досвіду навчальної роботи над хоровим твором у цих програмах із використанням сучасних Інтернет-технологій. Підвищенню інтересу студента до самостійної навчальної діяльності за допомогою комп’ютера, а також набуттю досвіду використання можливостей сучасної інформаційної техніки у навчальній роботі над хоровим твором, диригентською технікою сприяє: залучення студента до використання простих комп’ютерних музичних програм; спонукання до здійснення пошуку даних у мережі Інтернет; перегляду відео фрагментів, які містять відеоматеріал щодо виконання хоровими колективами хорових творів. Принцип взаємозв’язку диригентських засобів. Реалізація цього принципу дозволяє створити фонд для виконання студентом природних, доцільних диригентських жестів під час висловлення інтерпретації хорового твору. У процесі навчальної роботи студента над формуванням і розвитком диригентсько-технічних умінь є можливість розвитку диригентського апарату залучаючи такі диригентські засоби як міміка, артикуляція, погляд диригента. Ці диригентські засоби хоровий диригент активно використовує під час репетиційної роботи з хоровим колективом над вокально-технічними труднощами у хоровому творі. Хоровий диригент використовує диригентські засоби комплексно для ефективного впливу на співаків, а також для висловлення диригентських намірів щодо інтерпретації хорового твору. Мова йде також про інтонаційну виразність диригентської пластики, в основі якої лежить ліга від першого до п’ятого пальця руки диригента. Така пластика кистьових рухів забезпечує «цілісність руки» під час диригування студента хорового твору. Об’єднуючий рух руки уможливлює забезпечення уявного подовження звуку, і його перехід у наступний звук. При цьому, рука проходить ту відстань між долями, яка за визначеним метроритмом є необхідною. Зале-жно від потрібного музичного штриха диригентський рух може мати характер безперервності, або бути дискретним. Виконання студентом навчальних вправ без аналізу кожного диригентського засобу, пошуку вдалого варіанту виконання диригентського руху не постане результативним, навіть за умови використання навчальної наочності. Відпрацювання майбутнім учителем музики вміння використання кожного диригентського засобу з метою виразного висловлення своїх диригентських намірів має місце на різних етапах навчальної роботи над хоровим твором – як під час виконання ауфтакту до вступу (при зосередженні уваги співаків за допомогою міміки, погляду, артикуляції для налаштування їх на відповідний характер музичного твору, його темп, виконання музичного штриху), так і під час відпрацювання фрагментів хорового твору, що містять диригентсько-технічні труднощі. Це здійснюється для забезпечення розуміння студентом значимості кожного диригентського засобу в комплексному застосуванні під час диригування хорового твору. При цьому необхідно враховувати те, що свідоме оволодіння студентом уміння комплексного застосування диригентських засобів під час диригування хорового твору забезпечує сталість набутих диригентсько-технічних умінь, дає можливість студентам здійснювати самоконтроль і самокорекцію. Варто також виділити принцип домінуючої ролі диригентсько-технічних вправ, який реалізується під час диригентського навчання майбутніх учителів музики шляхом виконання ними різноманітних диригентсько-технічних навчальних вправ. У процесі формування диригентсько-технічних умінь студент запам’ятовує послідовність виконання диригентських рухів, навчається виконувати диригентські схеми, оволодіває диригентськими прийомами, і тому викладачу необхідно спрямовувати його до використання набутих умінь і знань під час диригування диригентсько-технічних вправ. Більше уваги потрібно надавати диригентсько-технічним вправам, які містять приклади різних типів хору, оскільки вони передбачають використання різних диригентських позицій. Диригентсько-технічні вправи які містять ритмічні труднощі потребують не тільки використання студентом певних дириге-нтських прийомів, а й сприяють залученню під час навчальної роботи усіх видів пам’яті – слухової, зорової, мовленнєво-рухової та моторної. Для успішного вирішення навчальних завдань щодо вивчення хорового твору корисним постає створення викладачем диригентсько-технічних вправ на нотному матеріалі цього твору. Під час представлення студенту навчальної вправи викладач ставить перед ним навчальну задачу. Г. Балл поняття «навчальна задача» розуміє як систему до якої входять такі компоненти як предмет задачі та вимоги задачі. На думку Ю. Машбіця, навчальні задачі повинні бути спрямовані на засвоєння студентами системи засобів, які гарантують результативність навчальної діяльності. Дослідник зауважує, що «у більшості навчальних задач прямим продуктом роботи над ними є виконавча частина. Прямим продуктом розв’язання цих задач має бути свідоме виділення їх основних орієнтирів, свідомий вибір шляхів розв’язання. Учні повинні усвідомлювати задачу, її структуру та засоби її розв’язання» [6, с. 76 - 78], [1]. Не менш важливим під час навчальної роботи студента над диригент-сько-технічною вправою є спонукання його до здійснення оцінки власних навчальних дій, що стимулює його до визначення способу правильного виконання навчальних завдань. У цьому процесі студент повинен уміти критично ставитись до отриманого навчального результату, корегувати диригентські жести. Оволодіння студентом рядом послідовних і взаємопов’язаних оцінних дій сприяє свідомому використанню диригентських прийомів під час формування диригентсько-технічних умінь, якими він буде користуватись упродовж усієї практики. Вважаємо доцільним також виділити ще один принцип – принцип раціонального використання мінімальності й масштабності диригентських рухів зміст якого полягає в тому, що диригентські рухи повинні відповідати творчому задуму диригента щодо виконання хорового твору. Це передбачає триєдність у моменті виконання диригентського руху: внутрішньо-слуховий образ, художній праобраз (художній ідеал), реальне акустичне звучання музики [2]. [3]. Даний принцип забезпечує розкутість диригентського апарату майбутнього вчителя музики при усвідомленні своїх потенційних диригентських можливостей, а набуття студентом уміння вільного оволодіння різними амплітудами диригентського жесту уможливлює виконання частних і загальних кульмінацій хорового твору. Така навчальна робота студента передбачає здійснення аналізу диригентського руху за певною диригентсь-кою схемою, яка відпрацьовується шляхом багаторазового повторення з використанням як невеликої амплітуди диригентського руху, так і великих за амплітудою диригентських жестів. Цей принцип передбачає здійснення викладачем педагогічної установки щодо виявлення студентом наполегливості під час відпрацювання диригентських прийомів і оволодіння фаховими знаннями, адекватного реагування на невдачі або тимчасові труднощі, здійснення аналізу причин неправильного виконання диригентського прийому. Під час такої навчальної діяльності відбувається одночасна реалізація умовної та практичної поведінки студента, що передбачає здійснення самоконтролю над навчальними діями. Багатовікова диригентсько-хорова практика довела, що вільний рух хорового диригента зрозуміло передає співакам зміст композиторського задуму, і є віддзеркаленням його власного ставлення до музичного твору. Використання хоровим диригентом вільного диригентського жесту впливає на висловлення інтерпретації хорового твору, та уможливлює наповнення її динамізмом і контрастністю. Це впливає на активність хорових співаків під час художнього виконання даного хорового твору, їх вольове висловлення емоційного стану, інтересу до виконавського процесу. Принцип свободи й природності диригентського жесту ми розглядаємо як прогресивний шлях до знаходження певних закономірностей диригентського виконання, їх систематизацію, більш цілісне проникнення в сутність музичного тексту хорового твору із здійсненням детального аналізу його характерних особливостей. Цей принцип забезпечує функціонування горизонтальної інтегративної та вертикальної ліній. В. Кандинський лінію розглядає як слід рухомої точки, що виникає із руху в результаті знищення вищого, замкнутого стану спокою. Так із статичного стану здійснюється перехід у динамічний стан [4]. Необхідно зазначити, що диригентський жест бере свій початок із такого першоджерела як ауфтакт до вступу, і є інформаційним носієм, що забезпечує подальше наповнення музичної думки. Оволодіння студентом уміння виконувати диригентські рухи вільно й природно уможливлює висловлення ним музичної думки в межах даного метро ритму. Засвоєння й виконання студентом диригентського руху відбувається з використанням різних диригентських позицій. Завдяки створенню викладачем проблемних і творчо-пошукових ситуацій під час навчальної роботи студента над диригентською технікою, спрямуванню його до здійснення самоаналізу диригентських дій уможливлюється набуття ним умінь логічно обґрунтовувати доцільність виконання певного диригентського малюнку, який не тільки відображає характерні особливості даного хорового твору, але й забезпечує багаторівневу комунікацію під час диригування виконавським колективом. Принцип спірально-сконцентрованого пошуку творчих орієнтирів полягає у залученні студентів до творчої діяльності під час навчальної роботи над хоровим твором, і базується на об’єктивному прагненні студента до самозростання. Під час розгляду даного принципу ми спирались на те, що завданням учителя музичного мистецтва є не стільки демонстрація учням набутих диригентсько-технічних навичок, скільки їх використання під час вокально-хорової роботи з учнями загальноосвітньої школи. «Хоровий спів – найголовніший засіб художнього виховання в школі: він є невід’ємною складовою частиною естетичного виховання, великою організуючою та дисциплінуючою силою виховання учнівського колективу» [7, с. 112]. Тому під час диригентсько-хорового навчання, оволодіння студентом диригентськими прийомами не повинно зводитись до механічного заучування. Майбутній учитель музики повинен не тільки засвоїти правильність виконання певного диригентського прийому, але й усвідомити роль даного прийому у хоровому звучанні музичного твору. Розвиток творчих орієнтирів по спіралі передбачає поступове введення до навчальної програми хорових творів що містять диригентсько-технічні труднощі, а згодом за рахунок залучення студента до самостійної навчально-пізнавальної діяльності вивчення творів великої форми. Це також передбачає вибір майбутнім учителем музики способів дослідження хорової партитури, його здатність мислити розкуто й творчо для художнього виконання хорового твору. Висновки. Отже, розгляд процесу фахової підготовки майбутніх учителів музики у вищому навчальному педагогічному закладі показав, що під час диригентсько-хорового навчання широко слід використовувати як традиційні принципи – принцип систематичності та послідовності, принцип свідомого засвоєння знань, принцип міцного засвоєння знань, принцип наочності навчання, принцип індивідуального підходу, принцип активності, принцип розвивального навчання, принцип зв’язку теорії з практикою, принцип наступності і перспективності, так і деякі специфічні: принцип доступності, принцип взаємозв’язку диригентських засобів, принцип домінуючої ролі диригентсько-технічних вправ, принцип раціонального використання мінімальності й масштабності диригентських рухів, принцип свободи й природності диригентського жесту, принцип спірально-сконцентрованого пошуку творчих орієнтирів. Використання накопиченого в даній галузі науково-методичного й практичного досвіду, а також дотримання принципів диригентсько-хорового навчання сприяє оптимізації процесу підготовки майбутніх учителів музики до музично-педагогічної діяльності в загальноосвітній школі. Література: 1. Балл Г. А. Теория учебных задач: психолого-педагогический аспект / Г. А. Балл. – М.: Педагогика, 1990. – 184 с. 2. Бурська О. П. Музикоцентрична модель розвитку творчої особистості як проблема виконавської підготовки вчителя музики // Наукові записки ТНПУ імені Володимира Гнатюка: Серія Педагогіка. – 2006. – № 5 – С. 50 – 53 3. Гринчук І. П. Проблеми музичного мислення: теорія і методика розвитку. Діалектика музичного логосу та ейдосу: навч. – метод. посібник / І. Гринчук, О. Бурська. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – С. 127 - 149. 4. Кандинский В. В. Избранные труды по теории искусства / Василий Васильевич Кандинский – М. Гилея, 2001; Книга «Точка и линия на плоскости», 11 том – 254 с. 5. Козир А. В. Професійна майстерність учителів музики: теорія і практика формування в системі багаторівневої освіти: Монографія. – К.: Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – 380 с. 6. Машбиц Ю. И. Психолого-педагогические проблемы компьютери-зации обучения / Ю. И. Машбиц. – М.: Педагогика, 1988. – 192 с. 7. Островська Т. В. Підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва до хорової роботи в школі / Т. В. Островська, С. П. Федорищева // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки / відп. за вип. О. М. Пономарьова. – Луганськ, 2011. – Вип. 7 (218). – Ч. 2. – С. 110–115. 8. Падалка Г. М. Учитель, музика, діти. – К.: Муз. Україна. – 1982 – 144 с. 9. Поляков О. Язык дирижирования. – К., 1987. – 94 с. 10. Фіцула М. М. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / Михайло Михайлович Фіцула. – К.: Академія, 2001. – 528 с. References: 1. Ball G. Theory problems of study: psychological and pedagogical aspect / G. Ball. – M .: Pedagogika, 1990. – 184 p. 2. Byrska O. Model of creative personality as a problem performing music teacher training // Scientific notes TNPU Volodymyr Gnatyuk. Series Pedagogy. – 2006. – № 5 – C 50 – 53. 3. Grinchuk I. Issues musical thinking: theory and methodology development. The dialectic of musical logos and Eidos: teach. – Method. manual / Grinchuk I., A. Boer. - Ternopil: Textbooks and manuals, 2008. – p. 127– 149. 4. Kandinsky V. V Favourites Proceedings on art theory / Vasily Vasilievich Kandinsky – M. Hyleya, 2001; The book "Point and at Linia plane", Volume 11 – 254 p. 5. Kozur A. Professional skills of teachers of music: theory and practice of forming the system of multilevel education: Monograph. – K .: Publishing NSU Dragomanov, 2008. – 380 p. 6. Mashbyts Y. Psychological and Pedagogical problems learning of kompyter/ Y. Mashbyts. - M .: Pedagogika, 1988. – 192 p. 7. Ostrovskaya T. Preparation of the future teacher of music to choral work in school / T. Ostrowska, S. Fedoryscheva // News of the University of Luhansk. Teaching science / ed. by Vol. A. Ponomarev. – Lugansk, 2011. – Vol. 7 (218). – Part 2. – p. 110– 115. 8. Padalka G. Teacher, music, children. – K .: Music. Ukraine. – 1982 – 144 p. 9. Polyakov A. Language choral conducting. – K., 1987. – 94 p. 10. Fitsula M. Pedagogy: Textbook for students of higher educational institutions Education / Mikhail Fitsula. – K .: Academy, 2001. – 528 p.
20-22 березня 2014 рік Wałbrzych, PolskaМіжнародна
Czas na wychowanie IV: Europejskie modele wychowania
Gender stereotype as a social and psychological phenomenof the training of music teachers in Ukraine
Anzhelika Bondarenko GENDER STEREOTYPE AS A SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL PHENOMEN OF TRAINING OF MUSIC TEACHERS OF UKRAINE In today's information age international educational contacts in the artistic realm are ex-panded, enabling the implementation of interchange concerning practical experience of teaching students at the university with art direction. At the turn of the modern international requirements to carry out joint research projects aimed at creating conditions for the harmonious development of the individual and its fulfillment uniting efforts of scientists from different countries are nec-essary. Participation of the scientists of Ukraine in this process contributes the integration of Ukraine educational system into the global educational space. The goal of Ukrainian education that corresponds to the tasks of international projects is reflected in the national program «Edu-cation. Ukraine of the XXI century», in government program «The concept of national educa-tion». An important purpose of pedagogy according to D. Marzec (2001, s. 104), «is to educate humanity in the person that puts on the first place the achievements of civilization». This integration process of renewal and development is one of the leading factors of im-proving art education in Ukraine. At the same time, it is a premise for building the competitive productive forces which are able to prove themselves positively in the international educational and scientific and artistic activities. The system of art training is directed to the needs of the in-dividual, in his professional self-determination. However, it has been managed to identify a number of contradictions. Above all, between the existing level of introduction of gender ideolo-gy in education and traditions of professional training for music teachers; between the students need in self-expression and the ability of music education to satisfy this need. The solution of the aforementioned contradictions requires new approaches: the organization of training of future teachers in higher education taking into account their gender characteristics on the basis of un-derstanding the concept of « gender stereotype of student «, implementation in practice of effective remedial technology pedagogical work of teachers, which would facilitate the develop-ment of a new level of quality of education by enhancing the factors of students' development and directing them to further enlargement of educational strategies. In this regard, it is relevant to ascertain in the context of the study of gender stereotypes as a social and psychological phenomenon of training Ukrainian teachers of music the need for psychological and educational support of students during their socialization in the learning environment in order to create favorable conditions for professional development. The problem of media impact on the consciousness of a personality found its coverage in the works of Ukrainian and foreign researchers. The scientists identified the main elements of the process of social influence : personality and informational influence (R. Baron, R. Belanova, A. Wolanska, V. Shaves, B. Golovkin, V. Goncharenko, A. Dolgov, O. Kreyder, V. Kochetkov, D . Meyers, J. Richardson, V. Shakun et al.), a major resource of such effects distinguish information and knowledge (D. Bell, M. Castelli, Y. Masuda, A. Rakitova, A. Toffler, A. Touraine, M. Fassler) patterns, mechanisms and means of psychological impact (G. Ball , M. Burgin, Y. Dotsenko, T. Kabachenko, G. Kovalev, Y. Sidorenko, V. Sheinovo et al.). However, it is unclear the number of sources from which can be carried out social impact on the identity, as well as a quality level of this exposure. The process of full integration of the individual into the social system in which occurs its acclimatization, is discussed as socialization in the scientific literature .To the fundamental works, which highlights the problem of gender identity and socialization of students, belong the works of such scholars as a T. Govorun, N. Horodnova, I. Yevtushenko, O. Kikinedzhi, D. Kolesov, V. Levitsky, T. Lehenina, D. Logvinova, A. Mruh, A. Mukhin, L. Popova et al. In modern pedagogical science and practice the possibility of using a gender approach in the teaching process and teaching specific disciplines in higher education are defined. Special attention was paid to the works of such scholars as A. Apartseva, O. Babenko, I. Gerasimov, T. Golovanov, A. Kamensky, A. Klimenko, I. Klotsyna, L. Kovalchuk, A. Komarov, I. Cohn, W. Tailor, P. Matyushkova, I. Muntean, A. Ostapchuk, N. Pryhodkina, N. Rudenko, L. Smolar, J. Starovoitova, V. Sukovata, M. Umanova. The purpose of the article is to define the concept of «gender stereotype of a student», identification and determination of its nature and the role in art education as well as in ascertain-ing the feasibility of pedagogical influence on the transformation model of gender stereotypes of a student, indication of conceptual differences of the stereotype in this context, and on this basis to reveal the dependence of objectively existing process of preparing musicians, teachers of Ukraine. The consideration of the examined problem requires the definition of a stereotype. Ac-cording to the Dictionary «Stereo» (from the Greek Stereos - solid, solid, volumetric, spatial) is considered as hardness, consistency (Prohorov 1981, s. 1282). Further, in accordance with the psychological dictionary «a type» is seen as a concept that is used for «denoting the classification of different groups of individuals that are qualitatively different from each other in their essential features» (Wojtek 1982, s. 192). That is, the use of the term «stereotype» involves our understanding of a certain sample endowed with character of constancy, and envisages its copy-ing. As each person is committed to self-determination that is why he consciously or subcon-sciously associates himself with a certain stereotype. According to psychologist B. Bratus, se-mantic structure is a special psychological substance of a personality, that defines its own reflec-tions. Since that assumes the interaction of the personality in a certain environment it is necessary to define the notion «gender» which is presented by T. Doronina as «social sex, i.e. a set of social and interpersonal characteristics of the person that are associated with the belonging of a man to male and female « according to the socio-historical conditions (Doronina 2011, s. 87). On this basis the definition of the notion « gender stereotype of a student «(hereinafter - GSS) is being made possible as a subspecies of social stereotypes, namely as the a stable model of perception for a certain group of individuals who are of the same biological sex, but include a set of personal characteristics, restricted to a specific social relations and acting within a cultural area of the educational environment, adhering to established rules and regulations. Obtaining the status of a student by a personality is a prerequisite for the acquirement of GSS. So R. Zobov, O. Zdravomislova believe that the person becomes consolidated in the society in accordance with the measurement status, that» determines individual opportunities of education , professional ac-tivities, access to power, sexuality, family roles and reproductive behavior» (Zdravomislova 1996, Zobov 2002). In addition, the French sociologist R. Boudon believes that each person dur-ing the training appropriates specific properties of the profession, into which the overall achievements in science and practical pedagogical achievements in this educational field are in-cluded (Boudon 1977). This requires the definition of «GSS model» in the context of the use of pedagogical in-fluence on the individual student's learning process in higher education institutions in three as-pects. Firstly, only a model that allows determining the characteristic parameters of learning ac-tivities of a student allows using it. Secondly: only model, the content of which has a solid core in the form of established rules and regulations for students, makes possible the resistance on facts avoiding long arguments. Thirdly: the model while maintaining the historical facts of the institution (outstanding teachers, traditions , educational achievements of students and others), makes possible transformation of the personality's aims, their salient features and structural elements of the model itself. Considering possible models, we note that they differ by type: func-tional model (reflecting the functioning of the external form) structural model (reflecting the structure of the holistic, and the relationship of components in it), the combined model (combines functional and structural characteristics of the model). Thereupon we define model GSS as the combined one. It should be noted that the GSS is not static, but changes according to changes in a given society, and provides for adjustments to the life of the personality, who is learning (Doronina 2011). In this regard, S. Krawcewich said that a person who works as a teacher is in direct con-tact with the student who manifests himself in the process of training activities. This requires teacher's intelligence on the individual level of the student, his instincts and abilities to form pro-fessional knowledge and skills in him. Researcher defines that the task of the teacher is to ensure the content of the teaching discipline which corresponds to the training needs of a student, his interests (Krawcewich 1988). We should note that certain gender stereotypes are created for the implementation of so-cial influence on personality. The latest, we understand as a purposeful process of intervention in the personal sphere of an individual to ensure him by the set of gender stereotypes that foresees the use of such means of exposure as an explanation, stylistic devices, graphic techniques, etc. This is made possible thanks to the activation of auditory and visual analyzers of the individual. With the development of modern information technology occurred and dynamic enhancement of such effects by means of signs, symbols and colors». As a result of the impact of certain items and phenomena of the world on the senses a visual image that is relevant to the specific objects of the external world is formed» (Tomashevskiy 2007, s. 148). At the same time, analysis of the impact of auditory elements of information shows that there are certain ways and means due to which the attention of the learner is concentrated: 1. Intonation. Some pieces of information are submitted brightly and expressively, into-nation of ups and downs, but the others on the contrary, are expressed monotonously in the low register. 2. Time and space boundaries. Taken into account the most active for a person day time, optimal duration of the message, interval between the constituents of the message elements 3. Stylization of details. Selection of the material by involving the exemplars of music art involves the unity of the style with the text message, and takes into account the age of the learn-er. 4. Special effects are applied according to the chosen subjects for the intensification of exposure on auditory analyzers. The effectiveness of external influences on the process of acceptance of information about GSS by the person depends on their values and meaningfulness .Social assessment and ar-gumentation in this process stimulates of the learner to evaluate information actively and compare it with their aesthetic attitudes based on experience. Among the arguments in favor of the GSS one can specify objective or logical which are aimed at disclosing its nature, evoking certain associations and emotions. Emotional impact involves stimulating certain emotional state of an individual for awakening her desires and aspirations. Such effect is systematic and assumes learner's concentrating on one or two important points. At the same time, realization of an impact on the formation of GSS in the system «pupil - student» can be carried out both at private level, where, for example , a teacher of music in some way affects the students for achieving certain academic goals, as well as at the state level through the media. That assumes unstructured or structured way of managing. Thus, unstructured way of managing the process of formation of GHS in the younger generation is focused on the conducting of the analysis concerning life phenomena by each person, targeted search data from different information sources in order to learn something consciously, to make an independent choice. This, in turn, generates expectation of expression of a personality in action. Considering the structural way of managing by the process of forming GSS we should note that this includes controllability with ensuring involuntary nature of mind when a person allegedly accidentally noticed some information without orienting on them from every side. The compositional structure of the data structure where the message hints on some features of the presented object is used for it. These messages appear unnoticeable, but provoke the feelings, manage the attention of a learner. The last may not fully understand why he subsequently relates himself with a specific GSS. Confirming this Nesvit G. notes that modern technical base in the form of global electronic networks has turned information into a powerful productive force, where a total hypnotization, the impact on the subconscious of the individual are used (Nesvit 2001). In this process, one of the most powerful tools that are used to manipulate the minds of the individual is advertising. I. Solychuk claims that advertising works now «in the market of meanings, styles and way of life» (Solychuk 2012, s. 149). Purposeful use advertising as a means to influence the subconscious mind of the individual is associated with the process of perception of information. In psy-chology, the process of perception is understood as «reflection of objects or events in the totality of their properties and parts at their direct impact on senses. Perception depends on the certain relationship between feelings which interaction depends in turn on the connections and relation-ships between qualities, properties, various parts that are part of the object or phenomenon» (Bohoslovskyy1981, s. 195). That is, perception of GSS - is just one of the mental processes that are inextricably linked to the others, and goes by stages: - directly by senses when a personality involves imagination, his feelings are exacerbated; - role identification, whereby the personality puts himself on the place of the presented object, whom he liked; - active evaluation, which is done by the analysis and comparison; - understanding of the essence of GSS. It is made by active involvement of the individual in the process of reflection, which is carried out by comparing data from different information sources to achieve of such final result as the developing the own opinions. Personality's perception process of the knowledge concerning gender stereotypes of a student (GSS1; GSS2; GSS3 etc.) provides stereoscopic effect by which the perception of these stereotypes takes place in accordance psychological peculiarities(hereinafter - PP) of the individ-ual. As a result, the person gets an idea about stereo pairs: GSS1: PP; GSS2: PP; GSS3: PP etc. Correlation of obtained stereo pairs assumes the identification process, resulting in «priority ste-reo pair» at which personality manifests itself in action as gender. This process is also dependent on the life experiences of the individual. At a young age a person often chooses the stereo pair as a priority one, and in adulthood its replacement with another is made possible. It should be noted that a priority stereo pair in action involves self-expression of a per-sonality through the reaction on an object or phenomena. In accordance with the encyclopedia concept «reaction» (from the latin action - action) is defined as an action, state, a process that arises in response to external influence (Prohorov 1981, s. 119). Considering the process stereo-typical reaction L. Malitska notes that «personality is rarely fully aware of the situation, and only concentrates his attention on one typical element of available information» (Malitska 1995, s. 31). Since the obtained correlation in the stereo pair of priority is approximate, this involves the distribution by type of reaction. If by a small percent ST ≤ P, a «homogeneous reaction» appears. The term «homo» (from the Greek Homos − equal, mutual, common) is defined as similar, unique, belonging to the same (Prohorov 1981, s. 325). That is, the available result of a student’s learning activities in this case corresponds to the expected result. A defined exaggeration aside PP indicates that the student sincerely carries out educational activity, which is characterized by a high level of his activity and responsibility for his learning actions. In case that by a certain percentage for ST ≥ PP, «heterogeneous reactions» appear. The term «hetero» (from the Greek Heteros - other) is defined as another, different (Prohorov 1981, s. 301). It is a testament that obtained existing results a student's learning activities do not meet the expected result. Exaggera-tion aside ST appears as indicator of the underdevelopment of personal attitude of a student to professional training. This may be the result of not understanding by the personality of himself in the new student status as a future music teacher, due to the uncertainty of educational goals. As a result, the student carries out learning activities superficially and shows passivity in the learning process. This gives grounds to determine that a type of personality's reaction on the phenomenon determines the rate constant of this process. As a result, there are changes that are individual for each student, and affect significantly the quality of its training activities. Stereotype of priority by virtue of the informational saturation affects the GSS model, and generates a reaction of connections. Last appears as a force of countering (by Newton's law) in the presence of forces that affect connections. At the same time, the selected priority stereo-type limits actions of personality who shows himself only to the extent permitted in a certain ed-ucational environment. It should be noted that a student in the socialization process must perform his other func-tions that requires equilibrium in the process. If there is a deviation in any direction, it leads to disruption of harmony in the life of the personality. L. Malitska notes that «stereotypes include both positive and negative experiences of men» (Malitska 1995, s. 32). Consider the GSS, where a young girl, simultaneously to scientific and engineering studies at the university, which takes time must prepare for self-realization as a woman, mother. This training primarily assumes the ability of the individual to establish relations with the opposite gender. If a student studies well, but remains alone, that is perceived in a social setting as a deviation. This realization may lead at some personalities a transition of emphasis from professional training onto arranging personal life. Along with that, on the student as a guy influences GSS where he has to be realized as a specialist, «strong man.» The last is defined as the achievement of material prosperity. In the case the guy is a musically gifted person, during the studying process he directs actively his potential on self - expression in the educational activity. At the same time, student's awareness of his average abilities to professional education compels him to seek another sphere to prove the man's own dignity. It is in any case only leads to student's avoiding his learning responsibilities, and, consequently, an underestimation of his professional development. Considering the GSS model taking into account the biological, social and psychological level , we agree with the opinion of T. Doronina who believes that the psychological and social levels undergoes correlation (Doronina 2011). Therefore, the pedagogical work of teachers of higher educational pedagogical institution should be directed on the diagnosis of already formed models have GSS of each student, with further Implementation of pedagogical influence on the process of necessary transformation of the model wherein future teachers will be able to develop harmoniously as a self-sufficient person and a competent specialist. This requires the determina-tion of the characteristic features of the GSS model of the acquired person GSS model acquired by a person, which we define as the original. Herewith, student's identification of himself as gender is central of this model. Detection of inconsistencies of the model towards the educational environment, requirements of professional training, and educational needs of a student requires the creation of such a design model, at which a harmonious development of the creative personality of the student is made possible. This designing requires teacher's consideration of individual psychological characteristics of a student, his existing musical abilities and aptitudes, and communication skills. In such educational work it is necessary to clarify the direction of the individual development of a student that assumes psycho-pedagogical correction of educational activities as a social unit that interacts in an educational environment. These data serve as a sufficient basis for concluding that the integration process of Ukraine into the educational space is important because it contributes to the solution of new edu-cational and learning objectives. Such conditions greatly increase the role of arts education. In preparation of music teachers it is necessary to take into account the development of information and technological progress that increases the possibility of an impact on the psychological con-sciousness of the individual as gender. This multi - effect, aimed directly or indirectly at the for-mation of a certain gender stereotypes, according to which a person as a social being acts in so-ciety by its laws, adhering to established rules and regulations. At the same time, uncovering the idea «Learn to teach» in the basis of all educational technologies researchers see the learning process, granting of a teaching support to a future teacher of music without taking into account its gender specific. We believe that modeling is the basis of the transformations process, in the result of which such components of the original model GSS as gender peculiarities, musical abilities, individual level of the professional development, training needs and interests of the student are turning into a promising model, and pedagogical actions of the teacher in the management of this transformation process. Precisely paying attention to the student's personality is presented as a factor of a successful solution of the issue of radical humanization of education at the European community. Bibliografia 1. Bohoslovskiy V. (ed.), 1981, General psychology, Moskow. 2. Boudon R. (1977), Effects pervers et ordre sociale, Paris. 3. Wojtek W. (ed.), 1982, Psychological dictionary, Kyiv. 4. Doronina T. (2011), Theoretical and methodological basis of gender education and the education of youth, Kryvoy Rog. 5. Zdravomislova E. (ed.), 1996, Social construction of a gender and gender system in Russia, St. Petersburg. 6. Zobov R. (2002), Self-fulfillment and Creativity, Saint - Petersburg. 7. Krawcewich S. (1988), Osobowosc moralna nauczyciela, Krarow. 8. Marzec D. (2001), Przeobrazenia spoleczne a nowe wyzwania edukacij zawodowej, [w:] Professional education: pedagogy and psychology: Ukraine - Polish magazine, I.Zyazyun, Kyiv. 9. Malytskaya L. B. (1995), Problems of a social adaptation of a creative personality, Kryvoy Rog. 10. Nesvit G. (2001), Information policy of a country as a factor in reforming society, Odessa. 11. Prohorov A. (ed.), 1981, Soviet Encyclopedic Dictionary, Moskow. 12. Soliychuk I. (2012), Informational social and psychological technologies of impact, Chernivtsi. 13. Tomashevskiy V. (2007), Psychological characteristics of the perception of external advertising, [w:] Pedagogy of Higher and Secondary Schools, ed. V. Buriak, Kryvoy Rog. Streszczenie Problem integracji systemu artystycznej oświaty w Ukrainie z oświatą światową, przede wsyzstkim z óswiatą europejską, uwarunkowany strategiczną polityką Ukrainy w odniesieniu dointegracji z Europą i światem. Realizacja ważnych zadań oświatowych nowych czasów warunkuje konieczność rozwoju badaczy w różnych gałęziach pedagogiki, szczególnie z zakresu teorii i metodyki artystycznej oświaty. Wprowadzono jakościową analizę badań,wykonanych w warunkach niezależnej Ukrainy, dotyczących problemów wpływy środkow masowej informacji na świadomość jednostki, gendernej identyfikacji i socjalnego adaptowania młodzieży uczącej się, wykorzystanie gendernego podejścia do wspomagania procesy dydaktycznego. Socjalny wpływ zaznacza się w kształtowanji gendernego stereotypu studenta oraz w nowym rozumieniu celów kształcenia, które rozumie się jako przygotowanie jednostki do życia i pracy zawodowej. W związku z tym przeanalizowano treść pojęcie «genderny stereotyp studenta» i jego rola dla kształcenia zawodowego. Szkoła wyższa będzie współdecydowała transformacji modelej gendernego stereotypu, które rozumie się jako korygowy proces co do przebiegu reform kształcenia zawodowego w Ukrainie. Słowa kluczowi: artystyczna oświata, przyszły nauczyciel muzyki, gender, genderny stereotyp.
22-23 травня 2015 рік Gdańsk, PolskaМіжнародна
ІІІ Konferencja pedagogiki muzyki Cechy -Aksjologia-Systematyka
Topicality of dichotomous approach in professional education of future music teachers in higher education establishments of Ukraine
Topicality of dichotomous approach in professional education of future music teachers in higher education establishments of Ukraine The modern transformation in an arts education of Ukraine take place considering the ideas and concepts put forward by the international organizations, including the International Standards Department, UNICEF, UNESCO. The scientific thought of teachers dealing with re-search work is aimed at finding the ways of ensuring the effectiveness of the academic process in higher pedagogical establishments. The changing of the art education orientation from the formation of a personality to the development strategy requires from the music theory and practice to focus on the readiness of the teaching staff of higher education establishments (fur-ther HEE) to perform the identified tasks. The quality of academic achievements for the stu-dents-musicians depends on the effectiveness of the learning process, the formation of the structure of knowledge, the established harmonious relationship. The main contradiction that prompted us to try eliminating it within our research is the discrepancy between the desire to achieve the harmony of the learning process in HEE and the inability by reason of some general understanding of the essence of this process, the insufficient focus of the specific pedagogical conditions, the reality, pedagogical situations. The distinguished contradictions comprise the content of the problem examined by us, the essence of which is to determine the topicality of the dichotomous approach in the professional education of future music teachers in HEE of Ukraine. Analysis of research and publications. The question of socialization as the inclusion of an individual into a society was studied in the works of N. Abdyukova, I. Kon, D. Feldstein et al. Considering the social nature of an individual, which corresponds to social activity, such scholars as H. Arsentyeva, B. Hrudynin, T. Malkovska, Sh. Nadirashvili, L. Serebryakov, V. Ternopilska et al. relied on the fact that "man is directly a natural being and is endowed with the natural, vital forces, being an active natural being" [4, p. 188]. The researchers defined the essence of the social activity of a man, the qualitative and quantitative characteristics. The attempts to investigate the characteristics of the social activity of a personality were made by such researchers as O. Golovakha, M. Kahan, O. Kyrychuk, Ya. Kolomynskyi, B. Lomov, T. Malkovska, N. Panina, O. Petrovskiy and pointed out that the communication process was the product of interaction of external and internal factors. T. Malkovska considering the social activity of an individual defines it as an activity that "creates the directives of personal and social relations" [3, p. 21]. Purpose of this article is to prove the topicality of the dichotomous approach in the professional education of future music teachers in higher education establishments of Ukraine on the basis of the theoretical analysis and generalization of the own teaching experience in the presentation of the conductor’s and choral subjects in HEE. The task of the article is to determine the kinds of dichotomies detected in the academic process based on the understanding of the characteristic features of the professional education of students-musicians. The obtained results. In the course of research of the necessity for the introduction of the dichotomous approach for the professional education of future music teachers, we consider the academic process in HEE as the one that predetermines the coexistence of such objects as a student and a social environment of HEE. During the communicative interactions a person will be acquainted with a definite social environment, determine its characteristics, the compliance with the standards, the level of significance and the importance of his(her) own for other entities of a specific social environment. This differential way of knowing predetermines the dichotomous separation. The concept of dichotomy (dicha into two parts, tome – separate into two parts from the Greek) appears as a dual nature [6]. We believe that the dichotomy appears as a process of natural separation of the generic concept, which in our case is presented as a social forganization of the academic process in HEE into two mutually exclusive opposing specific concepts such as a student and a social environment of HEE. This mutual exclusiveness is in determining each other by quality, parts, goals, principles, etc. However, the distinguished concepts do not destroy the existing capacity of the phenomena which they reflect. The basis of this process is a difference in nature of the characteristic features of the types distinguished by us that is manifested by the absence in one of them and the presence in the other. At the same time they do not interfere each other by its ca-pacity. Other words, one of the types by its presence does not interfere with the independent existence of the other. Following the considerations, we note that a dichotomous separation is manifested in the academic process in different ways, namely as bipolarity, symmetry, ambivalence, antinomy, antonomy. In the course of study of the dichotomous separation in the process of the professional education of future teachers, we will consider bipolarity as a dichotomy type. The concept of bipolarity has the Latin prefix bi meaning “double structure” of the social organization of the academic process in HEE maintaining itself as the only reality fact in which two different phenomena coexist and unable to interchange or exist separately. So, a student’s personality and the social environment of HEE as the two specific concepts in the course of interaction during the academic process are forming the third integrated organization "communicative relations." It reflects their interaction in the educational and cognitive activity as the qualitative and more efficient one. That is, bipolarity predetermines the differentiation in the integration of the specified differentiated parts which preserve their ability for the independent functioning. Taking this into account, we will consider the interaction of the social environment of HEE and an individual in the process of professional development reflecting such type of dichotomy as symmetry. The concept of symmetry is of Greek origin, and reflects the phenomenon propor-tional to the reality organization. Thus, the certain subjects of academic process identified by us existing independently are identical in features, such as: a part of a society; have responsibilities and rights; perform the actions aimed at achieving results of the academic process. The unity and interaction of these entities contribute to the balance and harmonize the created communicative relations. This necessitates their coexistence in the course of communicative interaction, where each object reflects itself in another. The determined balance predetermines the substantial sig-nificance of each of the object, defining the dimension of the internal structure of the certain generic concept [6]. Further, there is a necessary in the consideration of certain objects reflecting the following type of dichotomy - ambivalence. This requires the special consideration of certain objects of a society for determining their opposite sides which appears in the mutually exclusive definitions and characteristics. With an integral consideration of the social environment of HEE as an entity, it should be noted the possibility of creating the conditions for the creative development of a personality. However, when considering a student as a separate entity of an academic process, it turns out that on the one hand, he or she appears to be a self-sufficient personality, on the other hand, this isolation makes the level of his (her) cognitive abilities lower. That means that these objects tend to complementarity and mutual enrichment, that is proved by the essence of a notion of ambivalence (from lat. ambo - both, valentia - force), which appears in distinguishing a significance, strength of both objects. Ambivalence in the process of comparing of polar properties is presented as a manifestation of opposite qualities of certain objects. The above mentioned information enables the consideration of these objects in the interaction showing such type of dichotomy as antonymy. This type is related to the notion of antonyms (from anti ... and Greek.onyma - name), expressing the words of opposite meaning [5, p. 65]. It should be noted that antonymy is expressed by the differences of outer organization of the social environment of HEE where distinguishing of the central subject is the starting point that affects the whole system of the academic activity. Further studies of the necessity of the professional growth of future music teachers based on the dichotomous approach needs to consider such dichotomy type as antinomy, which is expressed in the interaction process of the defined objects. The concept of antinomy (from the Greek. antinomia - a contradiction in the law) is presented as a conflict between two judgments which are equally logically proven [5, p. 64]. As an expression of understanding of functioning the certain objects we use a circle. "The circle is a synthesis of the biggest opposites. It combines the concentric and eccentric in a single form and balance " [2, p. 34 - 46]. So, to put a society schematically where two such objects freely coexist (Figure 1.3), we determine the presence of a certain space between them. We consider this space as an educational and creative ane, enabling the mobility of the interaction process for the defined objects. Fig.1.3 However, if we will examine this process of coexistence of the distinguished in the society ob-jects as two self-sufficient flexible pedagogical phenomena, the necessary raises to determine them as the creators of educational and creative space that exhibit the ability to accumulate, making adjustments and implementing certain changes in the educational process (Fig.1.4). Hereby, the determined certain interacted objects are encounted creating an entity, but still there is a possibility of their separate existence. That is, antinomy is manifested in a certain contradiction defined by us between two definite provisions where everyone appears as a proven and therefore a true one. Fig.1.4 Thus, we have identified a number of pedagogical dichotomies associated with opposite phenomena of reality which coexist and develop in the pair unity, and one of them can be understood only through the second one. The understanding of the essence of the processes occurring in the educational environment promotes the development of the ability of students to the creative interaction aimed at the performance of acquisition of the professional skills. Relying on this, the we can conclude that this dichotomous approach to musical and pedagogical education for future teachers can promote the harmonization process, improve its quality in order to ensure the competitiveness of the graduates on the international labor market. The research does not cover all aspects of the subject, so to study the influence of the ge-neric identity on the academic activity outcome of students-musicians is in future prospects. Summary. For music pedagogical education the issue of the quality of an educational environment for higher education establishment (further HEE) has always been the focus for researchers. There fore, there is a necessary for the development of the pedagogical thought in the countries of the European Union, considering the state of affairs in Ukraine. The course of the academic process for students and the implementation of the humanitarian principles stipulate the essential functioning of HEE. These two components specify the quality level for func-tioning higher education establishments. The researchers consider it differently, from the conditions of the social environment and the quality of education to the issue of satisfaction of students demands. The great importance is understanding of the contradictions arisen from the process of the problem analysis. There is also the need to take into account the desire of students for self-expression in the course of academic process by means of the creative interaction with other participants of the process. The involving of future music teachers in the creative presentations requiring their creative self-expression plays an important role in the process of their training. For this purpose the HEE teachers use the works of music arts that contribute to solving the above-mentioned problems which arise not only in acquiring and improving students professional knowledge and skills, but also promoting the development of their communicative skills. In our research we also considered the needs of students for the creative process of their professional development. Young people are seeking their own way, which they will go in the future. The main purpose of the professional education of future teachers is obtaining of professional skills. The important factor in implementing the dichotomous approach to the process of training future music teachers is understanding of this process as a unique one, which implies the coexistence of such objects as a student and a social environment of HEE. Such a differential way of academic activity predetermines the dichotomous distribution in the lerning process. In order to optimize the ecademic environment, it is necessary to study the types of dichotomy, namely bipolarity, symmetry, ambipolarity, antonymy, antinomy. It should be noted that understanding of the essence of the social environment in the higher education establishment contributes to the quality of professional education for the students. The implementation of the dichotomous approach improves the efficiency of the academic process for the HEE future teachers. It also facilitates the achievement of harmony in a definite social environment. Based on the concept of social nature of man as the basis for the music pedagogical education, this article confirms the topicality of the dichotomous approach for the professional education of future teachers in the higher education establishment. Key words: arts education in Ukraine, future music teacher, dichotomous approach. Streszczenie Dla pedagogiki muzucznej od zawsze było istotne i baczną zwracała uwage na jakość środowiska nauczania studentów. Dlatego należy dopatrywać się rozwoju poglądów pedagogicznych w wybranych krajach Unii Europejskiej ze szczególnym uwzględnieniem sytuacji w Ukrainie. Przebieg procesu nauczania studentów oraz prowadzenie humanizmu stanowią istotę funkcjonowania skoły wyższej. Te dwa obszary wyznaczają i stanowią o jakości pracy uczelni akademickej. Jest ono rozumiane wieloroko, poczynając od warunków otoczenia i jakośći nauczania do zadowolenie potrzeb naukowych. Niebez znachenia dla jego rozumienia jest ustalenie antagonizmów. Niezbędnu jest uwzględnienie dążenie studentów do wewnetrznośći przez kreatywnu interakcji. Ważna rolę w nauczaniu przyszłych nauczycielej muzuki odgrywają załaszanie do wystąpienia, którzy wymagają kreatywnego wyrażenia samego siebie. Dla tego wykładowca szkoły wyższej załaczają dzieła sztuki jaki powinni realizować zadania wychowawcze oraz łaczyć nie tylko umiejętnośći a nawyki, ale rozszerzać je na postanowienie problemy współdziałania komunikatywnego. W dalszych rozważaniach pojawi się potrzeba studentów co jest tendencja do unikania konfliktów i do odczuwania własnej potrzebności w rozwoju kreatywnym. Młodzież szukająca własnych dróg, którymi podążać będzie w przyszłośći. Głownym celem nauczania zawodowego studentów jest rozwój kompetencij zawodowych. W tym procesu wprowadzenia podejśćie dychotomiczne do nauczania przysłych nauczycielej muzyki jest ważne są także rozumienie procesu nauczania studentów w szkole wyższej jak jedyny co przewidywaje współistnienie takich przedmiotów jak student a środowisko socjalne w szkole wyższej. Ten dyferencjalny sposób badania przewiadywaje rozdzielienie dychotomiczne w procesi nauczania studentów. Dla optymalizacji środowiska uczenia należy zwrócić uwagę na typy dychotomii: bipolarność, symetria, ambiwalentność, antonimia, antunomia. Należy tu podkreślić, co zrozumienie istotności procesów środowiska uczenia sprzyje podwyższeniju jakości nauczania zawodowego. Takie dychotomiczne podejście przyczynia się do efektywności procesu nauczania, który powinien zachodzić w szkole wyższej. Możemy mówić o możliwoszchi osiągnięcie harmonii w środowisku nauczania studentów. I właśnie wychodząc z koncepcji społecznej przyrody człowieka – fundamentu pedagogiki muzycznej – zostanie poniżej przedstawiona kwestia koniecznego wprowadzenia podejście dychotomicznego do procesu nauczania zawodowego przyszłych nauczycielej muzyki. Słowa kluczowe: artystyczna oświata w Ukrainie, przysły nauczycieli muzyki, podejście dychotomiczne. Bibliografia 1. Doronina T. (2011), Theoretical and methodological basis of gender ed-ucation and the education of youth, Kryvoy Rog. 2. Vlasov V. 2004, New Encyclopedic Dictionary of Fine Arts, Moskow. 3. Malkovskaya T., 1978, Social activity of pupils and the way of its for-mation, Moskow. 4. Marx K. Engels F., 1979, Works, Moskow. 5. Prohorov A. (ed.), 1981, Soviet Encyclopedic Dictionary, Moskow. 6. Frolova I. (ed.), 1987, Philosophical Dictionary, Moskow.
15-17 травня 2014 рік Київ Міжнародна
Мистецька освіта у вимірах сучасності
Інтерактивне навчання майбутніх учителів музики засобами мультимедійних технологій
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30