Перша допомога у разі поранення.

Перша допомога в разі поранення

У випадку, якщо ви отримали поранення, спробуйте самі собі перев'язати рану хусткою, рушником, шарфом, шматком тканини. Зупиніть кровотечу притисканням вени до кісткового виступу або накладіть пов'язку, що давить, використовуючи для цього ремінь, хустку, косинку, смугу міцної тканини.

Надайте допомогу тому, хто поруч з вами, але в більш важкому стані. Рани бувають різані, колоті, вогнепальні, опікові, укушені. Як правило, при пораненні відзначається різної інтенсивності кровотеча. Тому, надаючи першу допомогу, слід зупинити кровотечу.

При артеріальній кровотечі кров яскрава, червона, вихлюпується з артерії фонтаном. У випадку сильної кровотечі на кисті або передпліччі, необхідно максимально зігнути ліктьовий суглоб; при кровотечі на стопі і гомілки - зігнути ногу в колінному суглобі. При артеріальній кровотечі на стегні - накласти джгут (закрутку) на ногу нижче паху; на плечі - джгут трохи нижче плечового суглоба. При венозній кровотечі кров витікає рівномірним струменем темного або майже чорного кольору. Для зупинки цієї кровотечі досить максимально підняти кінцівку і накласти тугу пов'язку.

Після зупинки кровотечі краї рани треба змастити розчином йоду або зеленкою, прикрити рану марлевою серветкою або чистою ганчіркою і накласти пов'язку бинтом, шматком матерії або поясом.

Біль при пораненні може призвести до шокового стану потерпілого.

У цьому випадку, крім зупинки кровотечі необхідно:

Покласти або посадити потерпілого так, щоб його руки і ноги були трохи підняті.

Використати знеболюючі засоби

Закутати потерпілого, щоб забезпечити максимальне тепло.

При наданні першої допомоги у випадках поранення категорично не можна:

Промивати рану;

витягати будь-які чужорідні тіла;

класти в рану вату, змочену йодом.

В екстрених випадках можна просто взяти шматок відносно чистої матерії (носовичок, шматок сорочки і т. інш.), покласти його в рану і міцно притиснути рукою, тримаючи так весь час транспортування до лікувального закладу.

На невеликі опікові рани слід накладати тришарову пов'язку, якщо можливо, змочену розчином фурациліну. Пов'язку необхідно прибинтувати до ураженого місця. Вона висохне, але відривати її не можна, вона буде сама відходити від рани в міру заживання.

При пораненні в голову, потерпілого укладають горизонтально, забезпечують спокій. Треба враховувати, що поранення в голову зазвичай супроводжує струс мозку. Рану голови (виключаючи поранення обличчя) краще не чіпати. У разі отримання поранення в обличчя, слід затиснути рану стерильним тампоном, серветкою або хусткою. Для порятунку життя тому, хто отримав поранення в голову, необхідна кваліфікована медична допомога.

При пораненнях хребта, постраждалого необхідно знерухомити і укласти. Після цього постраждалого не слід чіпати до прибуття медиків. У разі зупинки дихання і серця постраждалому потрібно провести непрямий масаж серця і штучне дихання. Самостійне транспортування такого пораненого не рекомендується.

Надзвичайно небезпечні поранення в шию. Вони можуть ускладнюватися ушкодженням гортані й ушкодженнями хребта, а також сонних артерій. У першому випадку постраждалого мобілізують, а в другому − негайно проводять зупинку кровотечі. Смерть від крововтрати при пораненні сонної артерії може наступити протягом 10-12 секунд. Тому артерію притискають пальцями, а рану негайно туго тампонують стерильним бинтом. Транспортування такого постраждалого повинно здійснюватися якомога обережніше.

При пораненнях в груди і живіт, для запобігання попадання повітря в плевральну і черевну порожнини, необхідно накласти на рану повітронепроникну пов'язку - марлеву серветку, обмазану борною маззю або вазеліном, шматок поліетилену, в крайньому випадку, щільно затиснути рану долонею. Постраждалого необхідно посадити у напівсидяче положення. Треба враховувати, що зупинка кровотечі ускладнена.

Поради психолога

Страх перед терористичним насильством, трапляється, абсолютно не співмірний реальному ризику піддатися нападу. У результаті з'являється постійне відчуття тривоги, яке може у відповідний момент перерости в жах, а він проявиться фізичною слабкістю, нерухомістю або панічною втечею.

Такий пригнічений стан ускладнює пошук виходу з екстремальної ситуації, викликає почуття безнадії, веде до відмови від активного супротиву, і навіть від боротьби за власне життя.

Проаналізуйте свою поведінку в екстремальній ситуації. Можливо, вона характеризується однією з таких ознак.

Дезорганізація поведінки може проявитися в несподіваній втраті раніше придбаних навичок, які, здавалося, були доведені до автоматизму. Деякі люди в звичайних умовах проявляють чудеса володіння різними прийомами самооборони, але в екстремальній ситуації раптом, геть забувають про них.

Гальмування дій характеризується тим, що екстремальна ситуація може викликати стан ступору (заціпеніння).

Підвищення швидкості виражається в мобілізації всіх ресурсів організму на подолання екстремальної ситуації. При цьому спостерігається чіткість сприйняття і оцінки того, що сталося, відбуваються адекватні ситуації дії. Ця форма реагування, звичайно ж, сама бажана, проте вона з'являється, як правило, тільки за наявності певних навичок і спеціальної підготовки.

Щоб діяти адекватно в екстремальній ситуації, намагайтеся по можливості слідувати наступному плану дій:

Перш, ніж приймати якесь рішення, проаналізуйте ситуацію, в якій ви опинилися.

Спробуйте, наскільки це буде можливо, оцінити людину, що протистоїть вам, звернувши увагу на його фізичні та психічні дані, його настрій і можливі особливості в поведінці.

Приведіть себе в стан, який дозволить вам не тільки діяти, але і думати.

Визначте тактику своєї поведінки в залежності від усього обсягу інформації, що до вас надійшла, і ведіть себе відповідно до неї.

Багато хто допускає одну з двох помилок - переоцінюють свої можливості, або сильно їх занижують. І те, і інше робить вас потенційною жертвою. Отже, необхідно вміти розпізнавати небезпеки дійсні та уявні, правильно оцінювати людей і контролювати себе. Нарешті, сумна порада, але психологічно треба бути завжди готовим до застосування насильства, що вже саме по собі є ефективним засобом захисту. Головне правило - зрозуміти, в яку ситуацію ви потрапили, наскільки реальна загроза фізичного насильства, і чи можна її уникнути.

Ваше сприйняття буде, насамперед, залежати від того, де вам погрожують. Наприклад, якщо це ваша квартира, пам'ятайте, що той, хто загрожує, набагато гірше орієнтується в обстановці, яка вам добре знайома. Якщо це приміщення, в якому господарем становища є нападник, саме по собі незнання обстановки може сковувати ваші дії. Екстремальна ситуація може по-різному сприйматися і на вулиці. У темний час доби будь-яка загроза сприймається серйозніше, ніж вдень.

Важлива оцінка кількості людей, які реально загрожують вам. Характер взаємин між ними може підказати, хто в групі головний, чи вперше ці люди здійснюють напад, або вони діють як злагоджена злочинна група. При безпосередньому нападі слід приймати в розрахунок власні фізичні можливості.

Уникайте миттєво реагувати на напад насильницькими діями, особливо якщо злочинці озброєні. У такому випадку краще не чинити опір, хоча це і не здається кращим виходом із ситуації. Практика показує, що той, хто піддався нападу має більше шансів вижити, якщо визнає за злочинцем його перевагу. Перш, ніж що-небудь робити, слід зважити свої реальні можливості та можливі наслідки.

Постарайтеся не допустити паніки. Для цього необхідно змусити себе деякий час зберігати спокій, вільно і глибоко дихати. Якщо паніка виникла на вулиці, і немає інших загрозливих чинників, спокійно поясніть ситуацію і виведіть людей з небезпечного місця.