Якщо є щось, з чим люди різних національностей і політичних поглядів можуть погодитися, так це те, що вони хочуть бути щасливими. Щастя – це природний стан людини, в якому вона, однак, перебуває далеко не завжди, але до якого постійно прагне. І оскільки це дуже важлива категорія, то великий інтерес до неї проявляють вчені. Наприклад, в психологічній науці існує цілий напрямок – психологія щастя, що вивчає це явище.

На тему щастя написано багато праць. Продовжуйте читати, щоб відкрити для себе низку тем, включаючи основні теорії щастя і нейронауку щастя, а також цікаву дискусію на такі теми, як суб’єктивне благополуччя (більш науковий термін для щастя), що позитивна психологія говорить про щастя, успіх і щастя тощо. Також ми надаємо вам перелік найбільш відомих книг, написаних на цю важливу тему. Сподіваємося, це дасть відповідь на деякі ваші питання про щастя.

Наукове пояснення щастя

Що таке, власне, наука про щастя?

Простіше кажучи, наука про щастя розглядає «що саме робить щасливих людей щасливими» (Pursuit of Happiness, 2018). Суб’єктивна природа щастя робить його складним для визначення, а також ускладнює його вимірювання.

Давайте розглянемо це детальніше.

В минулому

Щастя було темою дискусій з часів стародавньої Греції. Гедонізм має довгу історію та розглядає щастя як «гедонічно» визначене – або, іншими словами, щастя є результатом гонитви за насолодою.

Арістіпп, грецький філософ з 4 ст. до нашої ери, стверджував, що щастя є сумою «гедонічних» моментів життя. Гедонічне задоволення – це стан, при якому людина відчуває себе розслабленою, дистанціюється від своїх проблем і відчуває себе «щасливою».

З часів Аристотеля щастя уявлялося як таке, що складається щонайменше з двох аспектів – гедонії (або задоволення) та евдемонії (відчуття того, що життя добре прожите)

Тепер

Що говорить про це наука? Дослідження показали, що хоча ці два аспекти безсумнівно різні, але щасливим людям притаманні як гедонічний, так і евдемонічний компоненти щастя.

Нейробіологи досягли значного прогресу у дослідженні функціональної нейроанатомії задоволення, яка робить важливий внесок у наше відчуття щастя і відіграє ключову роль у нашому почутті благополуччя (Kringelbach and Berridge, 2010).

Задоволення протягом багатьох років у психології було тісно пов’язане зі щастям. Згідно з Зігмундом Фрейдом, люди мають прагнення до щастя; вони хочуть стати щасливими і такими залишатися. Ця потреба є як позитивною, так і негативною. Адже спрямована, з одного боку, на відсутність болю і невдоволення, а з іншого – на прагнення до переживання сильного почуття насолоди.

М. Крінгельбах і К. Беррідж стверджують, що у нейронауці як задоволення, так і щастя можна знайти, вивчаючи гедонічні схеми мозку. З сучасної точки зору, задоволення є важливою складовою щастя.

Чи дає це можливість «виміряти» щастя, отже, надати наукове пояснення щастя?

Фактично, робота нейробіологів виявила, що задоволення – це не просто відчуття чи думка, а скоріше результат мозкової діяльності в спеціалізованих «гедонічних системах».

Усі насолоди, від фундаментальних (їжа, сексуальне задоволення) до задоволень вищого порядку (наприклад, матеріальні та альтруїстичні), включають одні й ті ж системи мозку.

Деякі з гедонічних механізмів знаходяться глибоко в мозку (наприклад, вентральна бліда оболонка і стовбур мозку та ін.), а інші розташовані в корі (орбітофронтальна, поясна, медіальна префронтальна та острівцева кора) (Kringelbach & Berridge, 2010).

Незважаючи на ці захоплюючі відкриття, необхідні подальші дослідження, щоб повністю зрозуміти функціональну нейроанатомію щастя.

У майбутньому

Окрім висновків нейронауки, що підтверджують анатомічну основу щастя, іншим компонентом наукового пояснення щастя є питання вимірювання.

Чи можна виміряти щастя?

Деякі вчені стверджують, що можливо, щастя не повинно бути предметом наукового пояснення, оскільки його неможливо об’єктивно виміряти (Norrish & Vella-Brodrick, 2008).

Ед Дінер стверджує, що щастя суб’єктивне. За його словами, люди щасливі, якщо думають, що це так і кожна людина найкраще судить про те, щаслива вона насправді чи ні.

Він ввів термін для опису цієї «міри» щастя: суб’єктивне благополуччя.

Наявність міри суб’єктивного благополуччя робить можливим наукове пояснення щастя шляхом постановки таких питань, як:

• Чи ви щасливі?
• Як би ви оцінили своє щастя за шкалою від 1 до 10?

Можна провести експерименти, щоб визначити, що можна зробити, щоб підвищити/знизити ці реакції. Використання методу вибірки переживань (ESM) є цінним для оцінки суб’єктивного благополуччя (Norrish & Vella-Brodrick, 2008).

Е. Дінер надав докази того, що суб’єктивне благополуччя має «конструктивну валідність», що означає, що так, воно вимірює щось «реальне»! Е. Дінер і його колеги припускають, що можна виміряти щастя, використовуючи дійсні та надійні методи, включаючи використання інструментів спостереження за показниками щастя, такими як посмішка і об’єктивних звітів друзів і членів сім’ї (Norrish & Vella-Brodrick, 2008).

Тим не менш, багато критиків виступають проти концепції суб’єктивного благополуччя, зокрема психолог Майкл Аргайл. Він стверджує: «Основна слабкість суб’єктивного вимірювання полягає в тому, що на нього впливають когнітивні упередження, такі як очікування та ін., тому ми не знаємо, наскільки вірити цим оцінкам» (Argyle, 2001, с. 19)

Однак інші дослідники розробили кілька добре перевірених шкал для вимірювання щастя, підтверджуючи його дійсність як наукового конструкту: «Індекс щастя Стіна» (Селігман, Стін, Парк і Петерсон, 2005); «Шкала щастя» (Фордайс, 1977) та ін.).

Погляд на теорію та науку щастя

Оскільки щастя – це термін, який використовується широко і часто, він має різні значення.

Конструкт щастя все ще розвивається, і, хоча його важко визначити, але можна емпірично оцінити за допомогою якісної та кількісної оцінки. Щастя також є неоднозначним терміном, який може мати ряд значень:

• Емоція, що минає (що є синонімом радості).
• Досвід виконання та досягнення (характеризується когнітивною оцінкою).
• Довготривалий процес смислоутворення та розвитку ідентичності через досягнення власного потенціалу та досягнення суб’єктивно релевантних цілей.

У сучасну епоху серед вчених існує певна згода щодо аспектів, які складають теорії щастя. За Д. Хейброном, розглядаючи теорії щастя, можна виділити 3 основні точки зору:

1. Гедонізм – іншими словами, бути щасливим – це загалом відчувати більше задоволення. Гедонія.

2. Погляд на задоволеність життям – бути щасливим означає мати прихильне ставлення до свого життя в цілому або лише протягом обмеженого періоду часу. Євдемонія.

3. Теорія афективного стану – щастя залежить від загального емоційного стану людини. Воно є афективним благополуччям організму, адаптованого до зовнішнього середовища. 

Інші теорії щастя є так званими «гібридними» теоріями, які поєднують теорію задоволеності життям з іншими гедоністичними або афективними теоріями. Однією з цих гібридних теорій є найпоширеніша теорія щастя: суб’єктивне благополуччя (Haybron, 2003). Якщо коротко, суб’єктивне благополуччя (або «щастя») складається з трьох компонентів: задоволеність життям, наявність позитивного настрою і відсутність негативного настрою.

Психологія щастя

Згідно з психологією, щастя – це більше, ніж просто переживання позитивного настрою. Щоб описати щастя, психологи зазвичай посилаються на поняття суб’єктивного благополуччя. Іншими словами, щастя – це «оцінка людьми свого життя, що охоплює як когнітивні судження про задоволення, так і афективні оцінки настрою та емоцій» (Kesebir & Diener, 2008, с. 118).

Перелічемо три способи, якими психологи вивчають щастя:

1. Теорії задоволення потреб та цілей. Ці теорії припускають, що щастя є результатом прагнення досягти відповідних цілей і задоволення основних людських потреб. Наприклад, Е. Десі та Р. Райан запропонували теорію самовизначення, яка передбачає, що благополуччя досягається, коли людина задовольняє свої основні людські потреби: в автономії, компетентності і спорідненості (Ryan & Deci, 2000).

2. Теорії генетичної та особистісної схильності. Вони припускають, що благополуччя залежить від генів і пов’язане з рисами особистості, такими як екстраверсія та нейротизм . Це, у свою чергу, означає, що відчуття щастя не сильно змінюється з часом.

3. Теорії процесу/діяльності. Теорії процесу/діяльності стверджують, що можна бути щасливим, займаючись діяльністю, яка є захоплюючою та вимагає зусиль.

Теорії, розроблені позитивними психологами. Позитивну психологію можна описати як психологію потенціалу, вона вивчає те, що «може бути» у порівнянні з тим, що «є». Вона спрямована не на вивчення патології, а на вивчення розвитку позитивних якостей у індивідів і спільнот (Seligman & Csikszentmihalyi, 2000).

В межах позитивної психології були розроблені кілька унікальних теорій щастя. Наприклад, М. Селігман представив теорію справжнього щастя. Ця теорія ґрунтується на уявленні про те, що справжнє щастя є результатом того, що людина живе відповідно до своїх «сильних сторін», які розвиваються, коли люди усвідомлюють свої власні унікальні сильні сторони та володіють ними (Селігман, 2002).

Іншою теорією щастя є теорія «потоку» М. Чиксентміхайі. «Потік» можна визначити як «стан залученості, оптимального щастя та пікового досвіду, який виникає, коли людина поглинена вимогливим і внутрішньо мотивуючим викликом» (Norrish & Vella-Brodrick, 2008, с. 395).

Отже, існує ряд теорій, що концептуалізують щастя, і відповідно до цих теорій цей термін може мати різні значення. Суб’єктивне благополуччя зазвичай розглядається як наукова основа того, що ми маємо на увазі, коли говоримо про щастя. Його рівень можна виміряти.

Щастя і позитивна психологія

Щастя можна розглядати як переживання позитивних емоцій або афективних станів над негативними (Ткач і Любомирська, 2006). Позитивні емоції є ознакою розквіту, або, іншими словами, щастя.

М. Селігман описав модель процвітання ПЗВСД. Ця модель визначає психологічне благополуччя в термінах 5 областей:

• Позитивні емоції
• Залученість
• Відносини
• Сенс 
• Досягнення

М. Селігман, Т. Стін, Н. Парк і К. Петерсон припускають, що існують, принаймні, три чітко визначені шляхи до щастя:

1. Позитивні емоції та задоволення. Іншими словами, щастя існує тоді, коли домінують позитивні емоції, а відчуття негативних емоцій є мінімальним. Так зване «приємне життя» - це життя, яке включає приємні та позитивні враження.

2. Залученість. Залученість означає повну участь у виконанні завдання. За М. Селігманом, «хороше життя» є результатом того, що людина розвиває, а потім демонструє свої унікальні сильні сторони та чесноти у стосунках, роботі та відпочинку (Селігман, 2002).

3. Сенс. Сенс існує тоді, коли ми маємо вищу мету, ніж ми самі. «Змістовне життя» означає, що людина використовує свої характерні сильні сторони для досягнення вищого блага.

Ці три елементи поєднуються, щоб, відповідно до позитивної психології, привести до справжнього і стабільного щастя (Vella-Brodrick, Park & ​​Peterson, 2009).

А що ж таке "справжнє щастя"?

Справжнє щастя є результатом виявлення та розвитку власних «сильних сторін і чеснот». Припускається, що для досягнення справжнього щастя люди повинні звертати увагу на свої сильні сторони, а не на слабкі. Чому люди щасливі, коли використовують свої сильні сторони? Відповідь полягає в тому, що при цьому вони відчувають контроль та автентичність, а також хвилювання, бадьорість, радість, запал та ентузіазм (Селігман, 2002, с. 160). Відчуваючи такі позитивні емоції та маючи бажання використовувати ці сильні сторони, люди відчувають щастя.

Успіх і щастя

Суспільство та батьки донесли до нас правило: якщо старанно працювати, ви досягнете успіху, а досягнувши певних висот, ви будете щасливі. І ми думаємо: «Якщо я отримаю підвищення, я буду щасливим»; «Якщо зароблю гарний середній бал, я буду щасливим» і так далі. Спочатку успіх, потім – щастя.

Але чи дійсно успіх приносить шастя? Дослідження показали, що не тільки успіх приносить щастя, але, що цікаво, щаслива людина з більшою ймовірністю досягне успіху. Тобто щастя є передумовою успіху, а не лише його наслідком. Щастя і оптимізм, сприяють зростанню ефективності діяльності і досягненням, надаючи нам конкурентну перевагу (Ачор, 2014).

Звісно завжди бути щасливим, мабуть, неможливо. Але протягом життя ми знаходимося у постійному пошуку щастя. Існують деякі стратегії для збільшення рівня щастя у вашому житті:

• Визнайте, що в цілому ваші справи складаються «досить добре» або «нормально».
• Дотримуйтеся здорового способу життя, оптимального режиму роботи і відпочинку.
• Формуйте реалістичне розуміння своєї можливості керувати власною долею.
• Розвивайте здатність справлятися зі стресом, переживаннями, життєвими кризами та іншими подіями, яким неможливо запобігти чи на які неможливо вплинути.
• Зосередьтеся на вирішенні проблем. Розвивайте навички, які вам для цього необхідні (передусім, мислення та планування, навички розуміння соціальної реальності та вирішення соціальних проблем). Вірте в свій успіх.
• Визначте свої сильні сторони та використовуйте їх
• Плануйте конкретні кроки: що я можу зробити прямо зараз. Це поверне вам відчуття контролю і підвищить шанси на успіх. Не тягніть з діями.
• Дійте активно й конструктивно, будьте незалежними і відповідальними. 
• Керуйте власними емоціями, особливо негативними. Розвивайте емоційний інтелект.
• Не втрачайте почуття гумору, навіть у сладних обставинах.
• Розвивайте навички взаємодії, як-от комунікабельність, доброзичливість, довіра, надійність, чуйність і емпатія, а також навички ведення переговорів.
• Радійте успіхам інших. Чим щасливіше оточуючі, тим щасливіше будете і ви.
• Будуйте якісні стосунки з людьми, які вас підтримують.
• Допомагайте іншим. Знайдіть час для випадкових вчинків доброти.
• Будьте досить вимогливими і добрими до себе, а не надмірно самокритичними чи перфекціоністами. Приймайте себе такими, якими ви є.
• Насолоджуйтеся приємними враженнями.
• Цінуйте те, що маєте, а не зосереджуйтеся лише на тому, чого ви ще бажаєте. Зосередьтеся на тому, що відбувається «тут і зараз».
• Робіть те, що приносить вам задоволення.
• Дбайте про своєчасне та розумне задоволення ваших потреб.
• Будьте залученими у діяльність, яку виконуєте. Відчувайте при цьому радість і натхнення.
• Визначте, який потенційний сенс і задоволення вже присутні в тому, чим ви замаєтесь.
• Ставте перед собою значущі цілі, які дають відчуття ідентичності та підвищують самооцінку.
• Створюйте внутрішню мотивацію, а не просто покладайтеся на те, щоб робити певні речі, щоб догодити іншим.
• Шукайте «здорові виклики», розширюючи свої здібності трохи за межі «зони комфорту», щоб реалізувати свій потенціал.
• Хваліть себе за досягнення. Нехай невеликі, але реальні.
• Уникайте спокуси скаржитися і посилювати негатив. Натомість виховуйте реалістичний, здоровий оптимізм і практикуйте навички щодо позитивного перетворення обставин, будьте «вище цих обставин».
• Коли нас спіткає невдача ми часто відчуваємо себе безпорадними і здаємося. Зберіться з думками, шукайте інші можливості, використовуйте свої сильні сторони та рухайтеся вперед.

Книги про щастя

Нижче наведений перелік п’ятнадцяти найпопулярніших книг про щастя, які були написані на цю тему. Авторами цих книг є не лише відомі психологи, а і Його Святість Далай-лама та навіть економіст. Вони розглядають тему щастя з найрізноманітніших точок зору, деякі з них вам можуть сподобатися. 

• «Мистецтво бути щасливим» – Далай-лама
• «В пошуках щастя. Як отримувати задоволення від життя щодня» – Мартін Селігман
• «Спотикаючись об щастя» – Деніел Гілберт
• «Пастка щастя: як припинити боротьбу і почати жити» – Расс Харріс і Стівен Хейз
• «Перевага щастя. 7 принципів позитивної психології, які зроблять вас успішним на роботі» – Шон Ачор
• «Щастя–це внутрішня робота» – Сільвія Бурштейн
• «Проект щастя» – Гретхен Рубін 
• «Гіпотеза щастя» – Джонатан Гайдт
• «Рівняння щастя» – Ніл Пасріч
• «Дизайн щастя» – Пол Долан 
• «Фактор щастя: як бути щасливим незважаючи ні на що!» – Кірк Вілкінсон
• «Як бути щасливим» – Соня Любомирська
• «Щастя за межами думки – Гері Вебер
• «Щастя: уроки нової науки» – Річард Лейард
• «Щастя для чайників» – В. Дойл Джентрі

Як ви розумієте щастя? Ви думаєте, що щастя можна виміряти, чи вважаєте його суто суб’єктивним? Що робить Вас щасливими?

Психологічна служба КДПУ