Chemistry

Детальніше...
Перегляди: 715
9396

Перегляди: 764
8885

1869
  • 23 березня німецькі хіміки Карл Гребе та Карл Ліберман, подали на патент щодо виробництва алізарину із антрацену. Це було перше виробництво відомого барвника, який до того, як і більшість інших барників, отримували виключно із природних джерел. А уже 25 червня того ж таки 1869 року ними було подано заявку до англійського патентного бюро на покращений (за участі німецького хіміка Генріха Каро для корпорації BASF) метод отримання алізарину. І це було дуже вчасно зроблено, оскільки вже наступного дня за патентом на виробництво алізарину прийшов англійський хімік Уільям Перкін. У результаті сторони мирно домовились і обидві отримали патенти, розділивши ринки збуту своєї продукції. Хімічний синтез цього популярного барвника став потужним поштовхом у розвитку індустрії барвників і органічної хімії у цілому, проте боляче вдарив по тих галузях сільського господарства, що займались вирощуванням рослин, з яких здобували барвники.
  • Швейцарський хімік Фрідріх Мішер виявив нуклеїнові кислоти (ДНК та РНК) та здійснив їх первинний хімічний аналіз. Спочатку він виокремив ці сполуки із гною (лейкоцитів та їх залишків), обробляючи пов'язки з гнійних ран спиртом та шлунковим соком свиней. При цьому на пов'язках залишалась клейка тягуча сіра маса, що являла собою нуклеїнові кислоти, переважно ДНК. Згодом Мішер виявив ці фосфоровмісні речовини і у багатьох інших клітинах та здійснив більш докладний хімічний аналіз цих сполук, щоправда про справжню роль нуклеїнових кислот у життєдіяльності він так і не здогадався. Та і сам термін "нуклеїнові кислоти" було уведено значно пізніше.
  • Німецький хімік Антон Беттендорф відкрив метод виявлення сполук Арсену за допомогою розчину станум(ІІ) хлориду у середовищі концентрованої хлоридної кислоти. У разі наявності сполук Арсену(ІІІ) у розчині його проба швидко буріє, а згодом утворюється чорний осад елементарного миш'яку: 2AsCl3 + 3SnCl2 + 6HCl = 2As↓ + 3H2[SnCl6]. Цей метод зараз відомий як "проба Бетендорфа", а суміш концентрованих розчинів SnCl2 та HCl – "реактивом Беттендорфа".
Перегляди: 798
8335

1938
  • 6 квітня американський хімік Рой Планкетт, що працював у корпорації "Дюпон", займаючись пошуками нових матеріалів на основі тетрафторетену, відкрив тефлон (політетрафторетилен). Цього дня його помічник Джек Рібок виявив, що балон з тетрафторетеном, який мав бути заовнений цим газом, чомусь спорожнів. Планкетт і Рібок розібрали балон і побачили всередині білий порошок – заполімеризований у тефлон тиском усередині балоні тетрафторетен.
  • Швейцарський хімік Альберт Гофманн, працюючи у лабораторії фармацевтичної компанії "Сандоз", синтезував 25-те за ліком похідне лізергінової кислоти – головної частини алкалоїдів маткових ріжків (спориння). Діетиламід лізергінової кислоти спочатку нічим не привернув уваги дослідника, а через 5 років Гофманн виявив його надзвичайно потужний галюциногенний ефект – ця речовина відома зараз як ЛСД-25.
Перегляди: 579
5864

1913
  • Англійський радіохімік Фредерік Содді запропонував називати різновиди атомів елементу, що мали різну атомну масу, ізотопами. Ця назва дуже влучно підкреслювалатой факт, що всі подібні різновиди атомів мають знаходитись у одній клітинці періодичної системи, адже до цього деякі ізотопи вважались різними елементами і для них велись пошуки місця у Періодичній системі.
  • Англійський спектроскопіст У. Джевонс досліджуючи спектри силіцій тетрахлориду між алюмінієвими електродами, відкриває нові спектральні лінії що належали алюміній монохлориду - першій відомій науці сполуці Алюмінію у ступені окиснення +1. Виділити чистий алюміній(І) хлорид Джевонсу вдалося лише через 11 років.
  • Англійський фізик Генрі Мозлі з'ясовує залежність між рентгенівським спектром атому і зарядом його ядра (закон Мозлі). Це надало можливість чітко визначати місце будь-якого елемента у періодичній системі хімічних елементів.
Перегляди: 854
5474

1863
  • У березні цього року німецький хімік Юліус Вільбранд у лабораторії Гьоттінгенського університету першим здійснює синтез 2-метил-1,3,5-тринітробензену, більше відомого як тринітротолуол, тол, тротил або TNT. Щоправда у якості вибухової речовини ця сполука почала широко застосовуватись майже за 50 років потому.
  • Німецькі хіміки Фердинанд Райх та Теодор Ріхтер у стінах Фрайбергської гірничої академії відкрили у складі цинкової руди (цинкової обманки) новий хімічний елемент – Індій. Відкрито цей елемент було спектральним методом, за двома яскравими лініями (451,14 та 410,18 нм) у синій ділянці спектру. За їх колір (колір індиго) елемент і отримав свою назву. Цікавим є той факт, що професор Райх страждав дальтонізмом, тому допомога Ріхтера фактично знадобилась на етапі спектроскопічного дослідження.
Перегляди: 627
5416

1918
  • 4 жовтня народився японський хімік Кен'іті Фукуї – перший азійський вчений, що отримав Нобелівську премію з хімії. Найбільші наукові досягнення Фукуї мав у області дослідження механізмів хімічних реакцій та електронної будови молекул. Власне саме за розробку теорії перебігу хімічних реакцій він у 1981 році розділив Нобелівську премію з американським хіміком Роалдом Хоффманом.
Перегляди: 723
5405

1893
  • Бельгійський вчений Фредерік Свартс синтезував бромфторхлорметан (CHBrClF) – найменшу молекулу (всього п'ять атомів!), що має хіральні властивості.
  • Французський хімік Анрі Муассан вперше синтезував алмази: він розчинив надлишок вуглецю у киплячому залізі і швидко охолодив його, виливши у ємність з водою. Вибух, що при цьому відбувся ледь не коштував вченому життя, проте після розчинення залізного зливку у кислоті залишились кілька дуже малих, прозорих і дуже твердих крупинок – перших штучних алмазів.
  • Німецький хімік Фрідріх Штольц вперше синтезував диметилпохідне антипірину (протизапального засобу), яке згодом отримало назву пірамідон (амідопірин) і протягом століття було одним із найбльш поширених протизапальних та жарознижуючих лікарських засобів.
Перегляди: 638
5402

1993
  • Доведено існування молекул дигелію (He2, CAS Number 12184-98-4). Щоправда молекулами ці об'єкти можна назвати лише з перебором, оскільки енергія зв'язку між атомами в них становить всього лише 0,046 Дж/моль, а його довжина аж 5,2 нм. Цей хімічний зв'язок настільки слабкий, що не витримує навіть теплового руху атомів Гелію, тому такі двохатомні «молекули» можуть існувати лише за температур нижчих 0,0001К!
  • Німецькі хіміки Александр Дьомлінг та Івар Угі здійснили найбільш багатокомпонентну реакцію (якщо не брати до уваги окремі ферментативні процеси) на цей час. У цій реакції одночасно брали участь сім реагентів: ізомасляний альдегід, бромізомасляний альдегід, метанол, натрій гідрогенсульфід, амоніак, карбон діоксид і трет-бутилізонітрил (синтез описано у статті doi 10.1002/ange.19931050440).
Перегляди: 599
5401

1786
  • 31 серпня у французському місті Анжер народився видатний французський хімік Мішель Ежен Шеврьоль. Прославився цей вчений переважно роботами у галузі органічної хімії (хімія жирів), а також своїм довголіттям (помер у віці 102 роки). Серед його досягнень слід відзначити відкриття низки жирних кислот та пояснення будови жирів у цілому, холестерин, деякі барвники, змішану сіль Купруму (сіль Шеврьоля), а також розробку теорії кольору.
Перегляди: 648
5400
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Минулий місяць Грудень 2024 Наступний місяць
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31
© Криворізький державний педагогічний університет 1999 - 2024
/*
*/

Вхід