75537874519546464-750x400.jpg

Якщо є щось, з чим люди різних національностей і політичних поглядів можуть погодитися, так це те, що вони хочуть бути щасливими. Щастя – це природний стан людини, в якому вона, однак, перебуває далеко не завжди, але до якого постійно прагне. І оскільки це дуже важлива категорія, то великий інтерес до неї проявляють вчені. Наприклад, в психологічній науці існує цілий напрямок – психологія щастя, що вивчає це явище.

На тему щастя написано багато праць. Продовжуйте читати, щоб відкрити для себе низку тем, включаючи основні теорії щастя і нейронауку щастя, а також цікаву дискусію на такі теми, як суб’єктивне благополуччя (більш науковий термін для щастя), що позитивна психологія говорить про щастя, успіх і щастя тощо. Також ми надаємо вам перелік найбільш відомих книг, написаних на цю важливу тему. Сподіваємося, це дасть відповідь на деякі ваші питання про щастя.

18121

body-stress-title-image_tcm7-230134.jpg

Стресові переживання є нормальною частиною життя, а реакція на стрес є механізмом виживання, який змушує нас реагувати на загрози. Стрес може бути коротким, ситуативним і позитивним фактором, що мотивує, підвищує продуктивність, але якщо його переживати протягом тривалого періоду часу, він може стати хронічним стресом, що негативно впливає на здоров’я та самопочуття.

Коли стрес негативний і його неможливо позбутися чи уникнути – наприклад, звільнення з роботи чи тяжка хвороба близької людини – або коли він стає тривалим або хронічним, наші біологічні реакції на стрес можуть погіршити наше фізичне та психічне здоров’я.

18060

259cff7a-d065-455c-9260-1838255623f6-original.png

Прокрастинація (від англ. procrastination – затримка, відкладання; від лат. cras – завтра або crastinus – завтрашній і лат. pro – для, заради) – це звичка відкладати важливі завдання, як правило, зосереджуючись на менш термінових, більш приємних і легших справах, незважаючи на очікування потенційних негативних наслідків цього. Це відрізняється від ліні, яка полягає в небажанні діяти або від релаксації, що дозволяє відновити наші енергетичні ресурси.

Цей стан знайомий більшості людей і до певного рівня може вважатись цілком нормальним явищем. Особливо багато прокрастинаторів серед студентів. Дослідження показують, що приблизно 70-95% студентів в тій чи іншій мірі займаються прокрастинацією.

Проте деякі люди витрачають так багато часу на прокрастинацію, що не взмозі виконувати важливі щоденні завдання. Вони можуть мати сильне бажання припинити зволікати, але відчувають, що не можуть цього зробити. Наслідком цього може бути стрес, втрата продуктивності, почуття провини, особистого неуспіху, розчарування, зниження самооцінки. Якщо ви зможете подолати цього «лютого ворога», ви зможете досягти більшого і при цьому краще використовувати потенціал, який пропонує вам життя.

18008

examanxiety_contrastwerkstatt.jpg

Навчання у закладі вищої освіти значно впливає на формування особистості. Одним із стресогенних факторів, що може негативно впливати на психологічний стан та здоров’я студентів – є екзаменаційні випробування, що несуть в собі елемент невизначеності, який полягає, передусім, в невідомості результату.

Крім того, що це значне психологічне навантаження (страх, почуття тривоги, невпевненість у своїх знаннях), часто воно сполучається із фізичною перевтомою (недосипання, недоїдання, зміна режиму відпочинку та навчання). Що може привести до виснаження нервової системи.

Період екзаменаційної сесії насичений різноманітними емоціями, які впливають на результативність складання іспитів. Cтуденти часто відчувають дискомфорт, виявляють негативні емоційні стани, серед яких найбільш вираженим є стан тривожності. Почуватися напруженим і занепокоєним перед іспитами – це нормально. Існують ефективні стратегії, які допоможуть впоратися зі своєю тривогою. 

17967

depositphotos_101245370-stock-photo-positive-thinking-word-cloud.jpg

«Більшість людей щасливі настількинаскільки вони вирішили бути щасливими»

Авраам Лінкольн

Новорічний виклик для розуму: зробіть цей рік роком перемоги над негативним мисленням. Майже всім людям притаманна тенденція більше розмірковувати про поганий досвід, ніж про позитивний. Це еволюційна адаптація, що допомагає нам уникати небезпеки та швидко реагувати на кризу. Але постійний негатив перешкоджає нашому щастю, підвищує рівень стресу та занепокоєння, що шкодить здоров’ю. Деякі люди більш схильні до негативного мислення ніж інші, що може бути обумовлено генетично або впливом дитячого досвіду.

Мабуть кожна людина прагне навчитися мислити більш позитивно, змінити свій негативний погляд на себе та світ. З рештою побудова повноцінного життя передбачає оволодіння власними думками та емоціями, як позитивними, так і негативними. Це Ваш вибір, який емоційний тон задати своєму дню. Але що насправді означає мислити позитивно?

Ваші думки впливають на ваші дії. Ваші дії, у свою чергу, впливають на те, чи досягнете ви успіху – у кар’єрі, стосунках та житті. Ваші думки також відіграють роль у ваших цінностях та переконаннях, які впливають на якість ваших особистих стосунків і на те, як ви бачите світ загалом.

Важливо, щоб ви не думали лише позитивно. Ви можете сидіти в «саду свого розуму» і казати собі, що «бур’янів» немає, але щоб побудувати справді повноцінне життя, вам потрібно перестати "прикривати бур’яни позитивним мисленням, а замість цього збирати їх". Потрібно знайти корінь того, що вас стримує і розвивати загальний позитивний настрій та мислення, які не ігнорують негативні думки та емоції, але допомагають контролювати їх.

17927

стоп-кібербулінг.png

Проблема булінгу здебільшого розглядається як така, що виникає серед осіб дитячого та підліткового віку, однак і дорослі можуть стати жертвами залякування та дій агресивно-насильницького, образливого характеру. Із розвитком і динамічним поширенням цифрових технологій у сучасному суспільстві, варто звернути увагу на появу тенденції щодо збільшення ризиків і загроз їхнього впливу на психологічну і соціальну безпеку особистості, до яких відноситься кібербулінг.

Цькування в Інтернеті можуть трапитися з будь-ким незалежно від його віку. Щоб переконатися у жорстокості кібербулінгу дорослих достатньо лише прочитати коментарі під публікаціями у соціальних мережах, в яких звичайна критика часто межує зі справжніми знущаннями. Причому від залякувань та образ в Інтернеті страждають не лише громадські діячі жертвою кібербулінгу може стати будь-хто. Тому важливо знати більше про кібербулінг дорослих та способи протидії цьому явищу.

17842

images2.jpg

Психологічне насильство на відміну від фізичного, сексуального чи економічного набагато важче ідентифікувати. Майже у кожній сім’ї виникають конфлікти, проте окремий конфлікт, випадкова образа чи навіть повторювані сварки це ще не приклад психологічного насильства. Насильство є свідомою поведінкою, що передбачає використання власної переваги та контроль жертви. Як виявити та попередити психологічне насильство в сім'ї?

17620

7829-user-20207-main-2.jpg

Як запобігти синдрому емоційного вигорання? Спочатку варто задати собі декілька простих запитань:

1) Для чого я це роблю? Для чого я працюю? Для чого я навчаюся в університеті? Який у цьому сенс? Чи є це для мене цінністю? Чи хочу я присвятити цій справі життя - чи це те, заради чого я живу? 

2) Чи подобається мені робити те, що я роблю? Чи люблю я це робити? Чи я роблю це охоче? Мені подобається тільки результат або також і процес? Чи приносить мені те, що я роблю, радість? Можливо, не завжди справи складатимуться таким чином, але почуття радості та задоволення мають переважати. Інакше існує загроза емоційного вигорання.

17530

kartinki-optimizm-14-650x488.jpg

Оптимістичні люди не тільки частіше досягають успіху, у них краще здоров'я і вони живуть довше. Оптимісти вірять, що всі труднощі є тимчасовими і з будь-якої складної ситуації завжди є вихід. Незважаючи на різні перешкоди, вони продовжують рухатися вперед і саме тому досягають мети. Якщо вам подобається таке життя, то чому ж ви ще не стали оптимістом?

17431

yнебо.jpg

Сьогодні ми все частіше можемо спостерігати нестабільність магнітного поля Землі. Магнітні бурі та їх тривалість можуть впливати на самопочуття багатьох людей, що реагують на зміни погоди. Чому і як саме на наше психічне та фізичне самопочуття впливає погода, хто в зоні ризику та як боротися із метеочутливістю?

17333
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша