ЗУПИНИМО БУЛІН РАЗОМ!!!

          Без_названия_1.jpegБулінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, цькування) — це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі зі застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

          Існують наступні типи булінгу та його форми:

- фізичний – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності;

- психологічний – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток;

- усний (словесний) – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса, національність;

- письмовий – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими;

- кібербулінг – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.

Соціальна структура булінгу має три елементи:

  • переслідувач (булі);
  • жертва;
  • спостерігач.

          Без_названия.jpegДії, щоб зупинити явища булінгу в студентському середовищі:

 

  • Не бути байдужими!!!;
  • Не цькувати за соціальний стан людини;
  • Сприймати людину такою яка вона є;
  • Виховувати здорові стосунки у групі;
  • Поважти думки та погляди інших;
  • Виявляти доброзичливість, милосердність, толерантне ставлення до інших, виявляти готовність до примирення, визнавати свої помилки.

          images.jpegПорядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти здійснюється відповідно до Положення про порядок і процедури вирішення конфліктних ситуацій у Криворізькому державному педагогічному університеті.

23285

Психологічні умови успішної адаптації першокурсника до навчання у КДПУ

 

890_450_5ea42939679ac-741x486.jpg

          Пристосування студентів – першокурсників є досить важливим питання в освітньому процесі, оскільки від цього процесу залежить подальше навчання у закладі вищої освіти

          Адаптація – (лат. adapto – пристосовую) – це процес пристосування людини до нових, мінливих умов середовища. Пристосування до принципово інших умов завжди супроводжується низкою негативних явищ, зокрема невпевненість у своїх силах, психічне перенапруження, зміною референтної групи, умов середовища, підвищення рівня тривожності та ін.

          Перший рік навчання є дуже важливим тому, що в цей час у студента відбувається багато емоційно-особистісних і когнітивних змін – нерідко кількість цих змін перевищує ту, яка припадає на весь період навчання у коледжі. Найбільш загальне розуміння психологічної адаптації до нових незвичних умов передбачає формування психологічних механізмів, завдяки яким особа гарантує свою безпеку і адекватну орієнтацію в новій ситуації. При успішній адаптації особистість отримує можливість максимально успішної самореалізації без надмірних зусиль.

Критерії успішної адаптації студентів першого курсу до навчання в умовах закладу вищої освіти:

- пізнавальний (дидактичний) - відповідність навчальних і професійних інтересів; стійка потреба у знаннях із фахових дисциплін; наявність певних знань із майбутньої професійної діяльності; порівняння попереднього досвіду спілкування з учасниками групи, функціонування у попередньому соціумі із теперішнім, із наявною системою ціннісних орієнтацій і установок;
- емоційний - стійке позитивне та зацікавлене ставлення до обраного фаху; позитивна оцінка нової групи, прийняття групових норм, в результаті чого відбувається поступова ідентифікація індивіда з цією групою;

- діяльнісний (чи практичний) - стійка потреба в діяльності, максимально наближеної до майбутньої професії; активна позиція при опануванні професійно значущих дисциплін; прийняття активної участі в житті студентського колективу;

- вольовий - упевненість як у подоланні труднощів, пов'язаних з оволодінням професійною діяльністю, так і у вирішенні проблемних ситуацій на соціальному і побутовому рівнях.

          Фахівці виділяють наступні види адаптації студентів першого курсу:

– Організаційна - даний вид адаптації передбачає перебудову режиму дня, звикання до нової навантаженності, правилам перебування у ВНЗ.

– Діяльна - першокурсник ознайомлюється з різними видами діяльності, такими як вивчення нових прав і обов’язків, нових вимог, предметів.

– Професійна – здобувач освіти знайомитися з спрямованістю обраної спеціальності, у випадку першого курсу.

– Соціально-психологічна - даний вид адаптації вважається найскладнішим. Студенту належить освоїтися в новому колективі, завоювати довіру викладачів і однолітків, ознайомитися і прийняти нові правила навчання.

studenty-1-696x382.jpg

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ АДАПТАЦІЇ ВІД ПСИХОЛОГІВ!

 

  1. Не порушувати норм та правил поведінки.
  2. Брати активну участь у заходах, які проводяться в університеті.
  3. Виконувати рекомендації викладачів щодо навчання.
  4. Співпрацювати з групою та завжди підтримувати один одного.
  5. Не створювати емоційну напругу у відносинах із одногрупниками, намагайтесь завжди бути приязним і доброзичливим та знаходити компроміси
  6. Регулярно відвідувати заняття.
  7. Бути впевненим у собі і своїх діях.
  8. Не відмовляти у допомозі тим, хто цього потребує.
  9. Концентрувати свою увагу на навчанні.
  • Співпрацювати з викладачами та студентами.
  • Вдосконалювати свої знання.
  • Займайтися саморозвитком.
  • Вирішувати всі проблеми з куратором та деканатом.
  • Толерантно відноситись до людей із особливими потребами.
  • Не боятись пробувати щось нове для себе.
  • Поважати думку оточуючих.
  • Відповідати на парах.
  • Намагатись досягти нових та корисних знань.
  • Ефективно організовувати робочий день та відпочинок
  • Бути оптимістом. Позитивний погляд на світ допомагає подолати страх і зберегти мотивацію!
22965

          Успіх — це досягнення поставлених цілей у певному виді діяльності, бажаний результат, визнання в оточенні. Чому ж тоді поняття успіху пов’язують з філософією? Для кожної людини успіх міститься в різних речах. Для когось успішність пов’язана тільки з улюбленим заняттям. Хтось за успіх вважає вдалий шлюб, гармонійні стосунки, велику сім’ю. Для когось це можливість творчо себе реалізувати. Цей перелік можна продовжувати довго. Однак спільним для будь-якого успіху залишається можливість досягнути власних цілей.

depositphotos_83136244-stock-illustration-business-concept-steps-to-succeed.jpg

 

Види успіху

Поняття успіху неоднорідне, тому класифікувати його досить складно. Тому розглянемо загальну класифікацію:

  • Кінцевий або проміжний (поточний).Тривале досягнення великої мети називають кінцевим успіхом. А коли шлях до великої мети розподіляється на невеликі завданні, які потім поступово виконуються, такий успіх називають проміжним.
  • Особистий та громадський (лідерський).До особистого належать суто індивідуальні досягнення, а коли визнання виходить на суспільний рівень, вас підтримують інші люди, такий успіх називають громадським.
  • Частковий або повний.Частковим називають успіх, при якому відбулася реалізація поставлених тільки в одній життєвій галузі, наприклад: у бізнесі, спорті, стосунках. Коли людина має значні досягнення у багатьох сферах, то мова про повний успіх.

Screenshot_2023-05-22-10-59-50-342_com.instagram.android.jpg

 

З чого складається успіх

Успіх можна порівняти з домом чи навіть із фортецею, в якій кожна цеглинка – значний елемент. Усі ці елементи і є складовими успіху. Серед них:

  • здатність чітко формулювати свої цілі;
  • вміння знаходити шляхи вирішення життєвих завдань;
  • робота над помилками;
  • радість від власної справи;
  • підтримка та повага рідних;
  • згуртованість родини;
  • добробут;
  • постійне самовдосконалення;
  • дотримання здорового способу життя;
  • вміння переживати проміжні невдачі та гідно сприймати перемоги.

images.jpg

Критерії успіху

 

Існують загальні критерії успішності:

  • Впевненість у собі — дає змогу регулярно перемагати. Однак не варто плутати це поняття із самовпевненістю – надлишкової властивістю.
  • Об’єктивність — допомагає не боятися критики, бути вимогливим до себе та реально оцінювати ситуації.
  • Комунікабельність — дозволяє легше встановлювати контакти з іншими людьми, знайомитися, залишати після себе приємне враження. Так можна розширити коло знайомих, знайти тих, хто допоможе рости далі.
  • Позитивне мислення — оптимізм і віра в самого себе супроводжують кожну успішну людину.
  • Вміння вибирати оточення — коло спілкування завжди впливає на формування людини як особистості, створює нові соціальні та життєві установки.
  • Правильна розстановка пріоритетів — концентрація зусиль на важливих завданнях.
  • Харизматичність — риса, яка завжди супроводжує успішних, або є є причиною успіху.
  • Проактивність — прагнення отримати новий досвід, усвідомлений вихід із зони комфорту.
  • Відповідальність — дозволяє завоювати авторитет і повагу, готовність доводити усі справи до кінця.
  • Дисциплінованість — послідовність, методичність рухів завжди ведуть до реалізації поставлених завдань і цілей.
  • Саморозвиток — безперервна робота над собою, прагнення до досконалості.
  • Працездатність — повага до власної праці, вміння тримати баланс між роботою та відпочинком.
  • Енергійність — життєва активність, яка примушує рухатись та вети активний діалог із зовнішнім світом.

1_25WzEy-q2ecJPcIDcYE8iQ2x.jpg

22466

                           Психологи стверджують, що існують звички, які буквально “висмоктують” енергію, залишаючи людей без сил на весь день. Зазвичай вони входять в наш розклад дня непомітно, але несуть в собі плачевні наслідки.

звички.jpg

22179

           Через бойові дії наш психологічний і фізичний стан змінюються. Щодня ми переживаємо вир емоцій — від ейфорії від перемог на полі бою наших Збройних сил, до апатії від того, що війна стає рутиною. Навчання, робота, батьківство — вимагають інтенсивної та тривалої праці, подекуди з підвищеними ризиками і небезпекою. Додайте сюди нераціональний режим дня, прийомів їжі, сну. У такі моменти наш організм надмірно виснажується. Проте якщо перейти межу, то знижується наша працездатність, розвивається виражена втома, виснажується нервова система. І якщо вчасно не подбати про себе, ці негативні процеси матимуть шкідливий вплив на наш організм.

Без_названия.jpg Втома — тимчасове зниження працездатності організму або органу внаслідок інтенсивної або тривалої роботи, яке виявляється в зниженні кількісних і якісних показників роботи і погіршенні координації робочих функцій.

          Причини втоми можуть бути психологічні, фізіологічні, пов’язані зі способом життєдіяльності, медичні.

          До основних психологічних причин утоми, зокрема, належать монотонність праці, несприятливий соціально-психологічний клімат у колективі, значні інтенсивність і тривалість праці, її напруженість через підвищені виробничий ризик та небезпеку, стреси, депресивні й тривожні стани.

Без_названия_2.jpg    

  

  Як проявляється втома:

  • відчуття знесилення, коли людина відчуває, що не в змозі належним чином продовжувати роботу;
  • послаблення і відволікання уваги, зниження здатності концентрувати увагу;
  • погіршення запам’ятовування інформації;
  • сповільненні процесів мислення, втрата глибини і критичності мислення;
  • зниження інтересу до роботи;
  • підвищена дратівливість;
  • сонливість;
  • негативні реакції з боку серцево-судинної системи: підвищення рівня артеріального тиску та частоти пульсу.

         

21695

       кібербулінг.jpg      Небезпека чекає нас в Інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях.

Прогрес - явище різнобічне, яке разом з користю і розвитком несе нові ризики та проблеми.

  Анонімні погрози, тролінг, хейтинг, кіберсталкінг, секстинг – усе це сучасні різновиди цькування в Інтернеті. Така форма насильства набирає все більших обертів. Часто діти не розуміють, як можуть захиститися від кібербулінгу. Більш того, батьки самі часто не розуміють, як себе поводити в Інтернеті та яким чином захистити дитину. З більш детальною інформацією про кібербулінг, поради, як не стати жертвою кібербулінгу та корисною інформацією можна ознайомитись тут

21603

1. «Аптечка самодопомоги»

Вправи, які ви можете знайти у цьому довіднику, допомагають почуватися спокійніше у найбільш тривожних ситуаціях.

Сподіваємося, що ці вправи допоможуть вам відновлювати психологічний баланс і подолати тривожні відчуття. Візьміть ті техніки, які підходять вам найбільше, а також шукайте інші і доповнюйте ними свою «аптечку».

2. Перша психологічна допомога (посібник)

Цей посібник, схвалений багатьма міжнародними організаціями, відображає новітні наукові дані та загальну думку міжнародної професійної спільноти щодо надання підтримки людям одразу після надзвичайно стресових подій. Він призначений тим, хто має можливість надавати допомогу людям, які пережили надзвичайно стресову ситуацію. У посібнику описана процедура надання людям підтримки з повагою до їхньої гідності, культури та можливостей. Посібник також надає інформацію про те, як починати діяти в новій ситуації безпечно для себе та інших і не завдавати своїми діями шкоди.

Незважаючи на свою назву, перша психологічна допомога включає як психологічну, так і соціальну підтримку.

Опубліковано Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 2011 році за виданням: Psychological first aid: guide for field workers.

3. Як підтримати дитину в укритті

4. Як підтримати дітей під час війни

18673

Знання цих простих правил допоможе вам не розгубитися і надати підтримку:

274152032_1794628787399775_5990600417624999976_n.png274686393_1794628614066459_959271910482045111_n.png

18672

_113026019_559415e2-a282-4592-b9c6-13b4b7fa9f78.jpg.webp

Панічний розлад – це серйозне захворювання, яке може виникнути у кожної 75 людини. І хоча точні причини виникнення панічного розладу досі ґрунтовно не вивчені, існує зв’язок із серйозними життєвими змінами, які потенційно є стресовими. Є також деякі докази генетичної схильності; якщо хтось із членів вашої сім’ї страждав від панічного розладу, у вас є підвищений ризик захворіти на нього, особливо у той період вашого життя, який є особливо стресовим. Тривала тривога щодо потенційної загрози виснажує не менше за реальну війну "тут і зараз", тому важливо знати як протидіяти паніці та зберегти здоровий глузд в ситуації постійної напруги, непевності та інформаційного тиску.

18668

anxiety-title-image_tcm7-187843.jpg

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є психічним розладом, який розвивається у деяких людей після того, як вони пережили або стали свідками травматичних подій. ПТСР є проблемою тривоги, яка розвивається після надзвичайно травматичних подій, таких як війна, злочин, нещасний випадок або стихійне лихо.

Люди з посттравматичним стресовим розладом не можуть пережити цю подію через нав’язливі спогади та кошмари; схильні уникати всього, що нагадує їм про травму і мають тривожні почуття, яких раніше не було, настільки інтенсивні, що їхнє звичне життя порушується.

Якщо ви підозрюєте, що у вас ПТСР, ви не самотні. За оцінками, близько 7-8% населення в певний момент свого життя відчувають посттравматичний стрес.

18615
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Жовтень 2023
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31